Рішення

від 17.02.2022 по справі 925/1738/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1738/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Недзеленка О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 925/1738/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорейд Транс",

про стягнення 18 221,21 грн

За участю представників сторін:

від позивача - Білецька Н.С., довіреність від 01.12.2021, адвокат;

від відповідача - участі не брав.

15.12.2021 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" від 14.12.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній з вантажних перевезень" (надалі - ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень") про стягнення збитків за договором транспортного експедирування від 22.10.2020 №1/15 в сумі 18 221,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних по договору в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливило внесення сум податку за цими накладними до податкового кредиту позивача і завдало збитки в розмірі 18 221,21 грн.

Ухвалою від 20.12.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 925/1738/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін); судовий розгляд призначив на 17.01.2022 о 14:30 год.

Позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представник відповідача отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 22.12.2021.

В ухвалі суду від 20.12.2021 вказано, що відповідач має право у строк протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Отже, строк для подання відзиву відповідачем сплив 06.01.2022.

Проте, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

За приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 17.01.2022 судом встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у справі внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, змінено найменування товариства з ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорейд Транс", вказано нову юридичну адресу: вул. Набережна Перемоги, буд. 26Б, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094.

Зазначені зміни в найменуванні юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.01.2022, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отримано на вимогу суду.

Перейменування юридичної особи не є її реорганізацією, ідентифікаційний код юридичної особи залишився без змін.

Відтак, господарський суд враховує при подальшому розгляді справи нове найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорейд Транс" (надалі - ТОВ "Корпорейд Транс") та нову адресу: вул. Набережна Перемоги, буд. 26Б, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094.

На підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 17.02.2022 о 14:30 год.

З урахуванням зміненого найменування та юридичної адреси, копію ухвали - повідомлення від 17.01.2022 направлено ТОВ "Корпорейд Транс" за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Набережна Перемоги, буд. 26Б, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094).

Поштовий конверт із вкладенням - копія ухвали-повідомлення від 17.01.2022, повернутий органом поштового зв`язку без відмітки про причини невручення, працівником органу поштового зв`язку проставлено дату невручення - 21.01.22.

Для з`ясування причин невручення поштового відправлення, судом здійснено відстеження поштового відправлення на сайті "Укрпошти" за трек-номером 1801605198259. Відповідно до отриманої інформації, поштове відправлення не вручено, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Поміж тим, згідно положень ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Такі повідомлення до суду не надходили.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, днем отримання ухвали-повідомлення від 17.01.2022, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, є 21.01.2022, тобто відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, господарський суд повідомив відповідача про час і місце судового засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Черкаської області на вкладці "Прес-центр - Виклики і повідомлення, що здійснюються судом". Оголошення розміщено судом 18.01.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Також суд супровідним листом від 01.02.2022 направив копію ухвали-повідомлення від 17.01.2022 відповідачу ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" за адресою, яка була зазначена до внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Благовісна, буд. 2/3 м. Черкаси.

Такий лист з копією ухвали-повідомлення отримано відповідачем 02.02.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відтак судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення відповідача про час та місце судового засідання і відповідач, відповідно до п. 1, 5 ч. 6 ст. 242 та ч. 4 ст. 122 ГПК України належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Оскільки на момент звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі адреса відповідача була м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 2/3, то така справа підсудна Господарському суду Черкаської області. І тільки в процесі розгляду справи відповідач змінив юридичну адресу: вул. Набережна Перемоги, буд. 26Б, м. Дніпро, тому в силу приписів ч. 2 ст. 31 ГПК України справа повинна бути розглянута Господарським судом Черкаської області.

19.01.2022 до суду надійшло клопотання від 19.01.2022 № 1901/22 ТОВ "Спектр-Агро" про здійснення заміни найменування відповідача у справі.

У своєму клопотанні представник позивача зазначає, що в ході розгляду справи йому стало відомо, що відповідач 14.01.2022 вніс відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зміни найменування товариства з ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" (ідентифікаційний код 38715304) на ТОВ "Корпорейд Транс" (ідентифікаційний код 38715304).

Господарський суд задовольняє таке клопотання в силу зазначеного вище і здійснює подальший розгляд справи з урахуванням нових найменування та адреси відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

22.10.2020 між ТОВ "Спектр-Агро" (надалі - замовник), що є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість, в особі керівника регіонального структурного підрозділу - Харківське представництво Махно Віталія Олександровича, який діє на підставі довіреності, з одного боку та ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" (надалі - перевізник), що є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість, в особі виконуючого обов`язки директора Святенко Олексія Вікторовича з другого боку укладено Договір № 1/15 на послуги перевезення вантажу по території України (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах визначених цим Договором, замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання за рахунок замовника виконати послуги перевезення вантажів замовника по території України.

За п. 1.2 послуги по даному Договору надаються на підставі письмової заявки замовника (форма заявки є Додатком № 1), в якій узгоджено умови перевезення, а також заявлено дані щодо вантажу, що перевозиться.

Згідно з п. 2.1.7 Договору - перевізник зобов`язаний за фактом виконання доручення надати замовнику оригінал рахунку, оригінал акту виконаних робіт (форма акту є Додаток № 2), оригінал ТТН з позначкою вантажоодержувача про одержання вантажу. Якщо перевізник є платником податку на додану вартість, то останній зобов`язаний здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог п. 201.10 та п. 11 ст. 2 розділу ХХ "Прикінцеві положення" чинного Податкового кодексу України.

Позивач вказує, що у період дії Договору з 01.03.2021 по 03.04.2021 відповідач надав позивачу послуги на загальну суму 109 327,20 грн, в т. ч. ПДВ - 18 221,21 грн. Факт надання послуг підтверджується актами надання послуг:

- від 01.03.2021 № 39 на суму 3 304 грн;

- від 03.03.2021 № 40 на суму 14 000 грн;

- від 04.03.2021 № 20 на суму 7 000 грн;

- від 11.03.2021 № 42 на суму 8 500 грн;

- від 15.03.2021 № 45 на суму 8 500 грн;

- від 16.03.2021 № 44 на суму 2 500 грн;

- від 17.03.2021 № 46 на суму 10 500 грн;

- від 22.03.2021 № 49 на суму 3 020 грн;

- від 23.03.2021 № 50 на суму 4 243,20 грн;

- від 24.03.2021 № 51 на суму 6 260 грн;

- від 26.03.2021 № 52 на суму 7 500 грн;

- від 26.03.2021 № 53 на суму 14 500 грн;

- від 03.04.2021 № 54 на суму 14 000 грн;

- від 03.04.2021 № 55 на суму 5 500 грн.

На виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) відповідачем мали бути складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 18 221 грн, але, як стверджує позивач, відповідач податкові накладні не зареєстрував, при цьому граничний строк реєстрації - 30.04.2021 включно.

При цьому реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена та/або відмовлено в реєстрації податковими органами, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з відміткою: "документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.03.2021 №41 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"-1.6890%, "P"=4513,34."

Позивач вказує, що на момент розгляду справи відповідачем не вчинено дій, передбачених законодавством, з метою відновлення реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ст. 198.6 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними. Відповідно лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Оскільки відповідач не відновив реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 18 221,21 грн, реєстрація яких була зупинена, позивача позбавлено права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Як встановлено вище, реєстрація податкових накладних на загальну суму 109 327,20 грн (в тому числі ПДВ 18 221,21 грн) була зупинена податковим органом на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України.

У квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки накладні відповідають вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, суд доходить висновку, що зазначене зупинення реєстрації податкових накладних було зумовлено, зокрема, у зв`язку з неналежними діями відповідача.

За твердження позивача, станом на дату звернення з позовом зазначені податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та не надані позивачу.

Згідно з п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач не вчинив дії на відновлення реєстрації податкових накладних, чим порушено вимоги законодавства України, вказане призвело до втрати позивачем права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 18 221,21 грн і, як наслідок, понесення ТОВ "Спектр-Агро" збитків у вказаному вище розмірі.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача збитків в розмірі 18 221,21 грн.

Розглядаючи спір, господарський суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України (тут і далі в редакції на час виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, у п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до положень абзацу 15 п. 201.10 ст. 201 ПК України порушення відповідачем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакета документів, не ґрунтуються на нормах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Враховуючи положення п. 201.10 ст. 201 ПК України, господарський суд наголошує, що право на звернення до контролюючого органу зі скаргою на відповідача, передбачене п. 201.10 ст. 201 ПК України на позивача не розповсюджується, оскільки відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України не передбачено можливості подання заяви із скаргою на такого продавця/покупця у випадку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. 201.16 цієї статті.

А, як досліджено вище, реєстрація податкових накладних зупинена саме відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, у позивача відсутні інші способи захисту свого права на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Такої правової позиції також дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18.

Так, відповідно до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі - Порядок) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 7 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 8 Порядку платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Відповідно до п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, відповідач був обізнаним про відповідність, як платника податку, критеріям ризиковості, оскільки йому, відповідно до п. 6 Порядку мало надійти рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У вище викладеному п. 6 Порядку визначено порядок дій, які платник податку мав право здійснити для виключення його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Проте, враховуючи досліджені судом квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач не домігся такого виключення.

Господарський суд враховує, що рішенням від 28.12.2021 у справі № 580/8238/21 Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив частково адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області та стягнув з ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" в дохід бюджету податковий борг в розмірі 649 445,61 грн, в тому числі 300 581,86 грн по податку на додану вартість. Вказане є опосередкованим свідченням причин віднесення контролюючим органом відповідача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Відповідач не виконав вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, не здійснив необхідні дії для відновлення реєстрації податкових накладних, в тому числі дії на виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 18221,21 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Господарський суд, зважаючи на встановлене вище, дійшов висновку що позов ТОВ "Спектр-Агро" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076-VI ), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Спектр-Агро" надано документи, які свідчать про такі обставини.

25.01.2021 між адвокатом Білецькою Наталією Степанівною, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 20.09.2007 № 3422/10 (надалі - адвокат) та ТОВ "Спектр-Агро", в особі Генерального директора Лобача Володимира Петровича, що діє на підставі Статуту (надалі - замовник) укладено Договір № 5 про надання правової (правничої) допомоги (надалі - Договір № 5).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 5, адвокат, відповідно до узгоджених сторонами доручень, надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема, в господарських судах України усіх інстанцій у господарських справах; представляє інтереси замовника з усіма правами, які надано законом позивачу; представляє інтереси замовника в судах.

Згідно з п. 2.1 - 2.2 Договору № 5, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань. Цей Договір може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України.

Ціну Договору № 5 визначено в розділі 3, відповідно до якого, за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього Договору. В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатських зобов`язань за Договором.

За п. 4.1 - 4.2 Договору № 5, умови та порядок розрахунків з адвокатом за надання правової допомоги визначаються сторонами в додатках до цього Договору. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу.

06.12.2021 сторонами укладено Додаток № 9 до Договору № 5 про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2021 (надалі - Додаток № 9). Відповідно до п. 1, цей Додаток визначає порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" (ідентифікаційний код 38715304) на користь замовника заподіяних збитків у сумі 18 221,21 грн по Договору від 22.10.2020 № 1/15. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів замовника, а саме - подання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області.

Додатком № 9 визначено вартість послуг адвоката за підготовку позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви). Підписання та подання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області у розмірі 6 000 грн.

В п. 3 Додатку № 9 сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного Додатку (2 270 : 2 = 1 135 грн).

Відповідно до п. 4.1 Додатку № 9, оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється у такому порядку: 100% вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 8.1 - 8.2 Додатку № 9, правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання - передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами.

Адвокат надає замовнику акт приймання - передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір вартості послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).

Відповідно до Акту здачі - приймання виконаних правових послуг, відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2021 № 5 та Додатку від 06.12.2021 № 9, адвокат передає, а замовник приймає послуги, які були надані у період з 06.12.2021 по 14.01.2021:

підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви). Підписання та подання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області на суму 6 000 грн.

За п. 3 Акту, сторони фінансових та інших претензій одна до одної не мають. Роботи виконані у повному обсязі. Підписанням даного Акту замовник стверджує про повне виконання адвокатом наданих правових послуг на загальну суму 6 000 грн.

На підтвердження повноважень адвоката позивач також надав суду копію довіреностей від 01.12.2020 та від 01.12.2021, копію свідоцтва гр. ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.10.2021 серія КС № 3422/10.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Суд також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної щодо наданих правничих послуг. Зокрема, суд повинен дослідити, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Вказаного правового висновку додержується Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 ГПК України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, витрати позивача на правову допомогу в розмірі 6 000 грн є підтвердженими та співмірними зі складністю справи і виконаною адвокатом роботою.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі вказаної норми витрати позивача на правову допомогу в розмірі 6 000 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорейд Транс" (ідентифікаційний код 38715304, вул. Набережна Перемоги, буд. 26Б, м. Дніпро, 49094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (ідентифікаційний код 36348550, вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів (пн), Київська обл., 08702) збитки в сумі 18 221,21 грн, 2 270 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Дата складення повного судового рішення 17.02.2022.

Суддя З.В. Зарічанська