ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/17343/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Танцюри Ю. Б. (адвокат),
відповідача - Кучерук Н. С. (адвокат),
третьої особи - Лебідь Л. П. (адвокат),
розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 (суддя Удалова О. Г.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 (головуючий - Сітайло Л. Г., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.), на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 (суддя Удалова О. Г.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 (головуючий - Сітайло Л. Г., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.), на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (головуючий - Сітайло Л. Г., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.), на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (головуючий - Сітайло Л. Г., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе"
до Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартленд",
про усунення перешкод у користуванні майном.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" (далі - ТОВ "Петрос Кафе", Товариство, Орендар, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро" (далі - ПрАТ "Готель "Дніпро", Орендодавець, відповідач) про усунення перешкод у користуванні позивачем та його відвідувачами частиною нежитлового приміщення загальною площею 60,5 м 2 , розміщеного на першому поверсі у правому крилі будівлі готелю "Дніпро", який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 1/2 (далі - орендоване приміщення, об`єкт оренди), шляхом зняття обмежень до доступу до вказаного нежитлового приміщення та забезпечення надання вільного доступу ТОВ "Петрос Кафе" та його відвідувачам до приміщення для його використання за цільовим призначенням, з посиланням на положення статей 319, 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що Орендодавець порушує умови укладеного з Орендарем договору оренди частини нежитлового приміщення від 15.10.2015 № 1978 (далі - договір оренди № 1978) шляхом обмеження доступу Товариства та його відвідувачів до орендованого приміщення, в якому розміщувався заклад громадського харчування.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 15, 16, 391 ЦК України, статей 4, 13, 73, 74, 76- 79, 96, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність належними і допустимими доказами факту вчинення відповідачем перешкод в користуванні позивачем орендованим приміщенням, оскільки: 1) самі по собі повідомлення ТОВ "Петрос Кафе" до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві (далі - Печерського УП ГУНП у м. Києві) про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2020 та талони-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.11.2020 №№ 40953, 41106, 41809, 41765, 41828 не є належними доказами, які могли би свідчити про перешкоджання відповідачем позивачу в користуванні орендованим майном, позаяк не є тими документами, за допомогою яких можливо однозначно встановити або спростувати наявність тих обставин, на які посилається позивач. Вказані докази лише підтверджують ту обставину, що позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся до правоохоронних органів, а правоохоронні органи таке звернення зареєстрували, однак не доводять факту порушення відповідачем прав позивача як орендаря приміщення. Крім того, з листа Печерського УП ГУНП у м. Києві від 08.10.2021 № 867-173/125/52-2021 вбачається, що в рамках кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148 підозра не вручалася, а вказане кримінальне провадження закрито 01.10.2021 на підставі частини 1 пункту 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України; 2) надані позивачем акти про обмеження доступу від 27.10.2020, від 30.10.2020 та від 03.11.2020 не є належними доказами, оскільки такі акти складені представниками Товариства за відсутності ПрАТ "Готель "Дніпро" та без його повідомлення про обстеження орендованого приміщення; 3) долучена позивачем копія відеозапису від 15.01.2021 не береться до уваги як належний електронний доказ, оскільки відеозапис не фіксує процесу заміни запірних замків, встановлення системи карткового доступу до орендованого приміщення або інші факти чинення перешкод зі сторони Орендодавця, а дата здійсненого відеозапису (15.01.2021) охоплюється періодом дії карантинних обмежень у виді заборони закладам громадського харчування приймати відвідувачів у залах кафе та ресторанів; 4) надані позивачем фотографії не відповідають критеріям належності та допустимості доказів, так як не надають суду можливості встановити місце їх створення та визначити, який саме об`єкт обстежувався. Крім того, більшість наданих фотографій не містить дати їх створення, що позбавляє суд можливості встановити відповідність між часом їх створення та періодом виникнення спірних відносин між сторонами.
5. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021, заяву ПрАТ "Готель "Дніпро" про розподіл судових витрат у сумі 112500 грн у справі № 910/17343/20 задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 54575 грн витрат на правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.
6. Додаткові рішення та постанова аргументовані положеннями статей 901, 903 ЦК України, статей 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244, 269 ГПК України, зважаючи на які та враховуючи обставини складності справи, кількості судових засідань, характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, тривалості судових засідань, наявності клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, критеріїв реальності, співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, суди зазначили про обґрунтованість та доведеність належними та допустимими доказами витрат ПрАТ "Готель "Дніпро" у сумі 54575 грн за договором про надання правової допомоги від 02.12.2020, укладеним з Адвокатським об`єднанням "Юрімекс" (далі - АО "Юрімекс", Об`єднання). При цьому, відмовляючи у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що: 1) представництво інтересів відповідача (ПрАТ "Готель "Дніпро") у справі № 910/17345/20 здійснювала адвокат Паюнова Н. А., а виготовлення клопотань, заяв по суті, заперечень у даній справі з аналогічними позовними вимогами та предметом доказування не потребувало значних зусиль та великого обсягу витраченого часу, у тому числі, враховуючи, що послуги правової допомоги відповідачу у справі № 910/17345/20, перелік яких ідентичний з переліком послуг згідно з актом від 29.06.2021 у цій справі (№ 910/17343/20), за часом надані раніше, що також свідчить про обізнаність представника відповідача з правовою позицію позивача та обрання аналогічної тактики захисту інтересів клієнта; 2) включення до переліку послуг правової допомоги адвоката послуги "ознайомлення з матеріалами справи" на суму 3750 грн (1 год 30 хв х 2500 грн) не є послугами правової допомоги, оскільки не потребують спеціальних знань адвоката у галузі права; 3) заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу (41250 грн) не відповідає критеріям реальності, співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, наведеним у частині 4 статті 126 ГПК України; 4) зазначення позивачем кількості витраченого часу у 40 хв на дорогу "до" і "з" Господарського суду міста Києва для участі у судових засіданнях по справі № 910/17343/20 (10 судових засідань), тобто 40 хв х 10/60 хв = 6,67 год, з розрахунку 2500 грн за 1 год, що загалом становить 16675 грн вартості таких послуг, не підтверджено жодними доказами.
Разом з тим апеляційний суд відхилив доводи позивача про незастосування судом першої інстанції положень частини 6 статті 129 ГПК України, оскільки, навпаки, керуючись зазначеною нормою процесуального права, місцевий господарський суд ухвалив рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 54575 грн, тобто у меншому розмірі, ніж той (60000 грн), що визначався відповідачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат.
7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 заяву ПрАТ "Готель "Дніпро" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Петрос Кафе" задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 38750 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова мотивована положеннями статей 123, 126, 129, 244 ГПК України, зважаючи на які та виходячи з обставин складності справи, кількості судових засідань, характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, тривалості судових засідань, наявності клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, принципів співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд зазначив про необхідність зменшити до 38750 грн заявлену ПрАТ "Готель "Дніпро" суму витрат (65833,40 грн) за договором про надання правової допомоги від 02.12.2020, укладеним з АО "Юрімекс". Зокрема, суд врахував недоведеність відповідачем кількості витраченого адвокатом часу (2 год 30 хв) на дорогу "до" і "з" Північного апеляційного господарського суду для участі у судових засіданнях у справі № 910/17343/20 (3 судові засідання) з розрахунку 2500 грн за 1 год, що становить 6250 грн вартості таких послуг.
8. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартленд" (далі - ТОВ "Смартленд", третя особа) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Петрос Кафе" задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь третьої особи 38750 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначена додаткова постанова аргументована положеннями статей 41, 123, 126, 129, 244, 263 ГПК України, зважаючи на які та виходячи з обставин складності справи, кількості судових засідань, характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, тривалості судових засідань, наявності клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, принципів співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд зазначив про необхідність зменшити до 38750 грн заявлену ТОВ "Смартленд" суму витрат (48333,40 грн) за договором про надання правової допомоги від 11.01.2021, укладеним з АО "Юрімекс". Зокрема, суд врахував недоведеність третьою особою кількості витраченого адвокатом часу (2 год 30 хв) на дорогу "до" і "з" Північного апеляційного господарського суду для участі у судових засіданнях у справі № 910/17343/20 (3 судові засідання) з розрахунку 2500 грн за 1 год, що становить 6250 грн вартості таких послуг.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
9. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 24.06.2021 та постановою суду апеляційної інстанції від 16.11.2021, ТОВ "Петрос Кафе" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Не погоджуючись з додатковими постановами від 02.12.2021, ухваленими за результатами розгляду заяв ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Смартленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, ТОВ "Петрос Кафе" звернулося з касаційними скаргами, у яких просить зазначені додаткові постанови скасувати, а вказані заяви відповідача та третьої особи направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду від 22.07.2021 та постановою суду апеляційної інстанції від 18.11.2021, ТОВ "Петрос Кафе" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати, а справу № 910/17343/20 у частині вирішення заяви ПрАТ "Готель "Дніпро" про розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
10. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статті 391 ЦК України, статей 73, 74, 76, 96, 129, 236, 269 ГПК України, наголошуючи, що: 1) під час ухвалення постанови від 16.11.2021 апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норм частини 5 статті 96 та частини 3 статті 269 ГПК України, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 628/1203/19 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18 відповідно; 2) суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання позивача про прийняття до розгляду та дослідження нових доказів, долучених до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у цій справі, зокрема, протоколу огляду місця події від 12.07.2021 , складеного старшим дізнавачем відділу дізнання Печерського УП ГУПН в м. Києві Трохимець А. О. в рамках кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148, та доданих до зазначеного протоколу відеозаписів, які (докази) в розумінні статті 391 ЦК України підтверджують триваючий характер правопорушення та з об`єктивних причин не могли бути надані позивачем до місцевого господарського суду з огляду на ухвалення ним рішення від 24.06.2021, тобто до проведення зазначеної процесуальної дії. Натомість всупереч вимогам частини 3 статті 269 ГПК України апеляційний суд вибірково прийняв до уваги доказ (лист Печерського УП ГУНП у м. Києві від 08.10.2021 № 867-173/125/52-2021, в якому зазначено про закриття 01.10.2021 кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148), наданий відповідачем безпосередньо до апеляційного суду; 3) висновок суду апеляційної інстанції про закриття 01.10.2021 кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148, порушеного за заявою Товариства, ґрунтується на неналежному та недопустимому доказі - постанові про закриття кримінального провадження від 01.10.2021, яка не могла прийматися судом до уваги як така, що не набрала законної сили в зв`язку з її оскарженням до Печерського районного суду м. Києва в установлений законом строк; 4) ані умови договору оренди № 1978, ані положення чинного законодавства не обмежують Орендаря у праві доступу до орендованого приміщення у будь-який день та час доби протягом всього строку оренди, відтак у Орендаря відсутній обов`язок завчасно повідомляти Орендодавця про свій намір потрапити до орендованого приміщення з огляду на наявність чинного договору оренди; 5) під час ухвалення постанови від 18.11.2021 та двох додаткових постанов від 02.12.2021 апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування норми статті 129 ГПК України, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Смартленд" у відзивах на касаційні скарги просять залишити їх без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
12. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/17343/20 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 18.01.2022.
Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2022 відкладено розгляд касаційних скарг ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/17343/20 на 08.02.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 910/17343/20 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 08.02.2022.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій (у частині вирішення спору по суті заявлених позовних вимог)
13. 15.10.2015 між ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Петрос Кафе" укладено договір оренди частини нежитлового приміщення № 1978, за умовами пунктів 1.1, 1.3, 2.1, 7.1 якого відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 60,5 м 2 , що розміщене на першому поверсі у правому крилі бельетажу будівлі готелю "Дніпро", який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 1/2. Метою оренди є використання орендарем приміщення для організації та розміщення закладу громадського харчування. Передача та повернення приміщення здійснюється за актами приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28.02.2026.
Пунктом 3.3.2 договору оренди № 1978 передбачено обов`язок Орендодавця не перешкоджати Орендарю користуватися приміщенням на умовах цієї угоди.
14. 15.10.2015 між сторонами підписано акт прийому-передачі невідокремленої частини нежитлового приміщення в оренду.
15. Листом від 27.10.2020 № 59/01 ПрАТ "Готель "Дніпро" звернулося до ТОВ "Петрос Кафе" з проханням звільнити орендоване приміщення у строк до 29.10.2020 для проведення робіт з переобладнання та перепланування приміщень готелю, посилаючись на необхідність обладнання таких приміщень системою автоматичної сигналізації, оброблення дерев`яних конструкцій елементів приміщення відповідною вогнезахисною речовиною, необхідність суттєвої зміни шляхів евакуації.
16. Листом від 30.10.2020 № 30/10/20 ТОВ "Петрос Кафе" звернулось до ПрАТ "Готель "Дніпро" з проханням припинити дії, спрямовані на виселення Товариства з орендованого приміщення, усунути перешкоди в користуванні ним орендованим майном, забезпечити нормальний вільний доступ до орендованого приміщення Орендарю та його відвідувачам.
17. 27.10.2020, 30.10.2020 та 03.11.2020 представниками ТОВ "Петрос Кафе" було складено акти про обмеження доступу до орендованого приміщення.
Крім того адвокатом Бешлегою А. В. в інтересах ТОВ "Петрос Кафе" подано до Печерського УП ГУНП у м. Києві в порядку статті 214 Кримінального кодексу України повідомлення від 03.11.2020 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 186, 191, 206 цього Кодексу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій (у частині розподілу витрат ПрАТ "Готель "Дніпро" на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції)
02.12.2020 між ПрАТ "Готель "Дніпро" (клієнт) та АО "Юрімекс" (Об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір від 02.12.2020), за умовами пунктів 1, 4 якого Об`єднання зобов`язалося надати правову допомогу відповідачу, з метою захисту інтересів клієнта в якості його захисника та представника (відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, ГПК України) зі всіма правами, що має клієнт. За надання правової допомоги клієнт сплачує Об`єднанню гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у додаткових угодах до даного договору.
Згідно з пунктами 1.1- 1.4 додаткової угоди від 02.12.2020 № 1 до договору від 02.12.2020 здійснює: підготовку та подання (надсилання від імені клієнта до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/17343/20 відзиву на позов, а також доданих до нього документів (включаючи вивчення позовної заяви з доданими до неї документами, надсилання відзиву на позов з додатками іншій стороні, засвідчення копій документів, складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат тощо); підготовку та подання (надіслання) від імені клієнта до Господарського суду міста Києва в межах справи заперечень, а також доданих до них документів (включаючи вивчення відповіді на відзив з доданими до неї документами, надіслання копій заперечень з додатками іншій стороні, засвідчення копій документів у разі необхідності тощо) (у випадку подання в межах справи № 910/17343/20 відповіді на відзив); представництво інтересів клієнта у судових засіданнях в межах справи № 910/17343/20 у Господарському суді міста Києва за позовом ТОВ "Петрос Кафе" до ПрАТ "Готель "Дніпро" про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням (включаючи, але не обмежуючись, участь у судових засіданнях, надання усних та письмових пояснень, тощо); складання та подання процесуальних документів (клопотань, заяв, заперечень проти клопотань/заяв, скарги тощо) в межах справи № 910/17343/20 у господарському суді першої інстанції, які не передбачені пунктами 1.1- 1.3 додаткової угоди № 1, та вчинення інших дій, необхідних для забезпечення належної реалізації прав і обов`язків клієнта та представництва інтересів клієнта, у тому числі, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз документів, наявних в матеріалах справи тощо.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 додаткової угоди від 02.12.2020 № 1 до договору від 02.12.2020 гонорар за надання правової допомоги: визначеної пунктом 1.3 цієї додаткової угоди, розраховується шляхом множення часу (годин та/чи хвилин), витраченого Об`єднанням на надання правової допомоги, у розрахунку 2500 грн за годину часу, витраченого адвокатом Об`єднання для участі у судовому засіданні (включаючи час, витрачений на підготовку до відповідного судового засідання, час на дорогу "до" і "з" Північного апеляційного господарського суду для участі у судовому засіданні (що становить 1 годину в обидві сторони), очікування судового засідання у випадку затримки та безпосередньої участі у судовому засіданні) (без урахування ПДВ); визначеної пунктами 1.1, 1.2, 1.4 додаткової угоди № 11 розраховується шляхом множення часу (годин та/чи хвилин), витраченого Об`єднанням на надання правової допомоги, з розрахунку 2500 грн за 1 годину роботи адвоката Об`єднання (без урахування ПДВ).
Пунктом 4 додаткової угоди від 02.12.2020 № 1 до договору від 02.12.2020 передбачено, що клієнт сплачує гонорар та/або відшкодовує Об`єднанню накладні витрати протягом 20 робочих днів після отримання рахунку від Об`єднання на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги, погодженого відповідно до даної додаткової угоди з визначеним розміром гонорару та/чи накладних витрат з зазначенням виконаного обсягу роботи та витраченого Об`єднанням часу.
На підтвердження понесених судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи: копію договору від 02.12.2020, укладеного між Об`єднанням та ПрАТ "Готель "Дніпро"; копію додаткової угоди від 02.12.2020 № 1 до договору від 02.12.2020; копію свідоцтва ДН № 5592 від 28.08.2019 про право Паюнової Н. А. на зайняття адвокатською діяльністю; копію ордера ДН № 102384 від 03.12.2020, виданого АО "Юрімекс" адвокату Паюновій Н. А. на представлення інтересів ПрАТ "Готель "Дніпро" на підставі договору від 02.12.2020 у Господарському суді міста Києва; копію ордера АН № 1028230 від 07.05.2021, виданого АБ "Юрімекс" адвокату Паюновій Н.А. на представлення інтересів ПрАТ "Готель "Дніпро" на підставі договору від 02.12.2020 у Господарському суді міста Києва; копію рахунку на оплату від 29.06.2021 № 66 на суму 112500 грн; детальний опис наданих послуг (надання професійної правничої допомоги); копію акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 29.06.2021 за додатковою угодою від 02.12.2020 № 1 до договору від 02.12.2020 на суму 112500 грн.
29.06.2021 між ПрАТ "Готель "Дніпро" та АО "Юрімекс" було підписано акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги згідно з додатковою угодою № 1 до договору від 02.12.2020 на загальну суму 112500 грн, з якого (акта) вбачається, що до переліку послуг правової допомоги включено послуги: підготовка відзиву на позов, а також доданих до нього документів (включаючи вивчення матеріалів позовної заяви, засвідчення копій документів) - 10000 грн (4 год); підготовка заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - 3750 грн (1 год 30 хв); підготовка заперечень проти долучення доказів до матеріалів справи, які були надані позивачем разом з відповіддю на відзив - 3750 грн (1 год 30 хв); підготовка заперечень (включаючи вивчення відповіді на відзив на 12 аркушах та доданих до неї документів на 166 аркушах, у тому числі, наданого позивачем відеозапису) - 10000 грн (4 год); підготовка заперечень на відповідь на заперечення (включаючи вивчення поданої позивачем відповіді на заперечення на 11 аркушах та доданих до неї документів на 38 аркушах) - 5000 грн (2 год); підготовка письмових пояснень у зв`язку з поданням позивачем пояснень з приводу електронних доказів - 5000 грн (2 год).
У поданому клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач зазначив, що заявлений ПрАТ "Готель "Дніпро" розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірним з наданими адвокатом послугами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції (у частині розподілу витрат ПрАТ "Готель "Дніпро" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції)
18. 02.12.2020 між ПрАТ "Готель "Дніпро" (клієнт) та АО "Юрімекс" (Об`єднання) укладено договір від 02.12.2020, за умовами пунктів 1, 4 якого Об`єднання зобов`язалося надати правову допомогу відповідачу, з метою захисту інтересів клієнта в якості його захисника та представника (відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, ГПК України) зі всіма правами, що має клієнт. За надання правової допомоги клієнт сплачує Об`єднанню гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у додаткових угодах до даного договору.
19. Згідно з пунктами 1.1- 1.4 додаткової угоди від 09.08.2021 № 11 до договору від 02.12.2020 Об`єднання здійснює:
підготовку та подання (надсилання) від імені клієнта до Північного апеляційного господарського суду в межах справи № 910/17343/20 відзиву на апеляційну скаргу, а також доданих до нього документів (включаючи вивчення апеляційної скарги з доданими до неї додатками, надсилання відзиву на апеляційну скаргу з додатками іншій стороні, засвідчення копій документів, складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат тощо);
підготовку та подання (надіслання) від імені клієнта до Північного апеляційного господарського суду в межах справи заперечень, письмових пояснень, а також доданих до них документів (включаючи, зокрема, але не виключно, вивчення заперечень/відповіді на відзив на апеляційну скаргу, у випадку їх подання в межах судової справи № 910/17343/20 тощо);
представництво інтересів клієнта у судових засіданнях в межах справи № 910/17343/20 у Північному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі № 910/17343/20 (включаючи, але не обмежуючись, участь у судових засіданнях, надання усних пояснень, тощо);
складання та подання процесуальних документів (клопотань, заяв, заперечень проти клопотань/заяв, скарги тощо) в межах справи № 910/17343/20 під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі № 910/17343/20 у господарському суді апеляційної інстанції, які не передбачені пунктами 1.1- 1.2 додаткової угоди № 11, та вчинення інших дій, необхідних для забезпечення належної реалізації прав і обов`язків клієнта та представництва інтересів клієнта в межах апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі № 910/17343/20, у тому числі, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз документів, наявних в матеріалах справи тощо.
20. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 додаткової угоди від 09.08.2021 № 11 до договору від 02.12.2020 гонорар за надання правової допомоги: визначеної пунктом 1.3 цієї додаткової угоди, розраховується шляхом множення часу (годин та/чи хвилин), витраченого Об`єднанням на надання правової допомоги, у розрахунку 2500 грн за годину часу, витраченого адвокатом Об`єднання для участі у судовому засіданні (включаючи час, витрачений на підготовку до відповідного судового засідання, час на дорогу "до" і "з" Північного апеляційного господарського суду для участі у судовому засіданні (що становить 1 годину в обидві сторони), очікування судового засідання у випадку затримки та безпосередньої участі у судовому засіданні) (без урахування ПДВ); визначеної пунктами 1.1, 1.2, 1.4 додаткової угоди № 11 розраховується шляхом множення часу (годин та/чи хвилин), витраченого Об`єднанням на надання правової допомоги, з розрахунку 2500 грн за 1 годину роботи адвоката Об`єднання (без урахування ПДВ).
Пунктом 4 додаткової угоди від 09.08.2021 № 11 до договору від 02.12.2020 передбачено, що клієнт сплачує гонорар та/або відшкодовує Об`єднанню накладні витрати протягом 20 робочих днів після отримання рахунку від Об`єднання на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги, погодженого відповідно до даної додаткової угоди з визначеним розміром гонорару та/чи накладних витрат з зазначенням виконаного обсягу роботи та витраченого Об`єднанням часу.
21. На підтвердження понесених судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи: копію договору від 02.12.2020, укладеного між Об`єднанням та ПрАТ "Готель "Дніпро"; копію додаткової угоди від 09.08.2021 № 11 до договору від 02.12.2020; копію рахунку на оплату від 22.11.2021 № 101 на суму 65833,40 грн; детальний опис наданих послуг (надання професійної правничої допомоги); копію акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 22.11.2021 за додатковою угодою від 09.08.2021 № 11 до договору від 02.12.2020 на суму 65833,40 грн.
22. 22.11.2021 між ПрАТ "Готель "Дніпро" та АО "Юрімекс" підписано акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги згідно з додатковою угодою № 11 до договору від 02.12.2020 на загальну суму 65833,40 грн, з якого (акта) вбачається, що до переліку послуг правової допомоги включено послуги:
підготовка відзиву на апеляційної скарги, а також доданих до нього документів (включаючи вивчення матеріалів апеляційної скарги та здійснення аналізу доданих до нього документів і відеозаписів, засвідчення копій документів) - 32500 грн (13 год);
підготовка письмових пояснень (включаючи вивчення заперечень на відзив на апеляційну скаргу та доданих до них додатків, в тому числі, аналіз клопотання ТОВ "Петрос Кафе" про допит свідка) - 17500 грн (7 год);
представництво інтересів в судовому засіданні, призначеному на 21.10.2021 о 11:20 у справі № 910/17343/20 у Північному апеляційному господарському суді, що включає в себе: підготовку до судового засідання, призначеного на 21.10.2021 о 11:20 (30 хв); час на дорогу до і з Північного апеляційного господарського суду для участі в судовому засіданні, призначеному на 21.10.2021 о 11:20 (1 год); очікування судового засідання, призначеного на 21.10.2021 о 11:20 у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (10 хв); участь у судовому засіданні, призначеному на 21.10.2021 о 11:20 (5 хв) - 4375 грн;
представництво інтересів в судовому засіданні, призначеному на 11.11.2021 о 11:00 у справі № 910/17343/20 у Північному апеляційному господарському суді, що включає в себе: підготовку до судового засідання, призначеного на 11.11.2021 о 11:00 (30 хв); час на дорогу до і з Північного апеляційного господарського суду для участі в судовому засіданні, призначеному на 11.11.2021 о 11:00 (1 год); очікування судового засідання, призначеного на 11.11.2021 о 11:00 год у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (20 хв); участь у судовому засіданні, призначеному на 11.11.2021 об 11:00 (1 год) - 7083,40 грн;
представництво інтересів в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2021 о 09:45 у справі № 910/17343/20 у Північному апеляційному господарському суді, що включає в себе: підготовку до судового засідання, призначеного на 16.11.2021 о 09:45 (40 хв); час на дорогу до і з Північного апеляційного господарського суду для участі в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2021 о 09:45 (30 хв); очікування судового засідання, призначеного на 16.11.2021 о 09:45 у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (15 хв); участь у судовому засіданні, призначеному на 16.11.2021 о 09:45 (20 хв) - 4375 грн.
23. У поданому клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач зазначив, що заявлений ПрАТ "Готель "Дніпро" розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірним з наданими адвокатом послугами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції (у частині розподілу витрат ТОВ "Смартленд" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції)
24. 11.01.2021 між ТОВ "Смартленд"(клієнт) та АО "Юрімекс" (Об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір від 11.01.2021), за умовами пунктів 1, 4 якого Об`єднання зобов`язалося надати правову допомогу відповідачу, з метою захисту інтересів клієнта в якості його захисника та представника (відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, ГПК України) зі всіма правами, що має клієнт. За надання правової допомоги клієнт сплачує Об`єднанню гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у додаткових угодах до даного договору.
25. Згідно з пунктами 1.3, 1.5, 1.6 додатку № 1 (додаткова угода) до договору від 11.01.2021 (далі - додаток № 1) Об`єднання здійснює:
підготовку та подання (надсилання) від імені клієнта до Північного апеляційного господарського суду в межах справ та інших скарг, відзивів на них, заперечень, пояснень, заяв клопотань тощо (включаючи, в тому числі, вивчення процесуальних документів інших учасників справи, надсилання копії підготовлених процесуальних документів іншим учасникам справи, засвідчення копій документів, складання попередніх (орієнтовних) розрахунків судових витрат тощо);
представництво інтересів клієнта у судових засіданнях в межах судових справ, зокрема, у Північному апеляційному господарському суді (включаючи, але не обмежуючись, підготовку до судових засідань, участь у судових засіданнях, надання усних пояснень, тощо);
складання та подання процесуальних документів (клопотань, заяв, заперечень проти клопотань/заяв, скарги тощо) в межах судових справ, які не передбачені, зокрема, пунктами 1.3, 1.5 додатку № 1 до договору, та вчинення інших процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної реалізації прав і обов`язків клієнта та представництва інтересів клієнта в межах розгляду судових справ у Північному апеляційному господарському суді, у тому числі, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз документів, наявних в матеріалах справи тощо.
26. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 додатку № 1 до договору гонорар за надання правової допомоги: визначеної пунктом 1.5 цієї додаткової угоди, розраховується шляхом множення часу (годин та/чи хвилин), витраченого Об`єднанням на надання правової допомоги, у розрахунку 2500 грн за годину часу, витраченого адвокатом Об`єднання для участі у судовому засіданні (включаючи час, витрачений на підготовку до відповідного судового засідання, час на дорогу "до" і "з" Північного апеляційного господарського суду для участі у судовому засіданні (що становить 1 годину в обидві сторони), очікування судового засідання у випадку затримки та безпосередньої участі у судовому засіданні) (без урахування ПДВ); визначеної пунктами 1.1- 1.4, 1.6 цієї додаткової угоди розраховується шляхом множення часу (годин та/чи хвилин), витраченого Об`єднанням на надання правової допомоги, з розрахунку 2500 грн за 1 годину роботи адвоката Об`єднання (без урахування ПДВ).
Пунктом 4 додатку № 1 передбачено, що клієнт сплачує гонорар та/або відшкодовує Об`єднанню накладні витрати протягом 20 робочих днів після отримання рахунку від Об`єднання на підставі відповідних підписаних сторонами актів приймання-передачі правової (правничої) допомоги, погоджених відповідно до цієї додаткової угоди з визначеним розміром гонорару та/чи накладних витрат, з зазначенням виконаного обсягу робіт та витраченого Об`єднанням часу за конкретною судовою справою у відповідній інстанції.
27. На підтвердження понесених судових витрат третя особа долучила до матеріалів справи: копію договору від 11.01.2021, укладеного між Об`єднанням та ТОВ "Смартленд"; копію додатку № 1; копію рахунку на оплату від 22.11.2021 № 103 на суму 48333,40 грн; детальний опис наданих послуг (надання професійної правничої допомоги), копію акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 22.11.2021 № 2 за додатковою угодою від 11.01.2021 до договору від 11.01.2021 на суму 48333,40 грн.
28. 22.11.2021 між ТОВ "Смартленд" та Об`єднанням підписано акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги № 2 за додатковою угодою від 11.01.2021 до договору від 11.01.2021 на загальну суму 48333,40 грн, з якого (акта) вбачається, що до переліку послуг правової допомоги включено послуги:
підготовка відзиву на апеляційної скарги, а також доданих до нього документів (включаючи вивчення матеріалів апеляційної скарги та здійснення аналізу доданих до нього документів і відеозаписів, засвідчення копій документів) - 25000 грн (10 год);
аналіз заперечень ТОВ "Петрос Кафе" на відзив на апеляційну скаргу з додатками, включаючи аналіз клопотання ТОВ "Петрос Кафе" про допит свідка - 7500 грн (3 год);
представництво інтересів в судовому засіданні, призначеному на 21.10.2021 о 11:20 у справі № 910/17343/20 у Північному апеляційному господарському суді, що включає в себе: підготовку до судового засідання, призначеного на 21.10.2021 о 11:20 (30 хв); час на дорогу до і з Північного апеляційного господарського суду для участі в судовому засіданні, призначеному на 21.10.2021 о 11:20 (1 год); очікування судового засідання, призначеного на 21.10.2021 об 11:20 у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (10 хв); участь у судовому засіданні, призначеному на 21.10.2021 о 11:20 (5 хв) - 4375 грн;
представництво інтересів в судовому засіданні, призначеному на 11.11.2021 о 11:00 год. у справі № 910/17343/20 у Північному апеляційному господарському суді, що включає в себе: підготовку до судового засідання, призначеного на 11.11.2021 о 11:00 год (30 хв); час на дорогу до і з Північного апеляційного господарського суду для участі в судовому засіданні, призначеному на 11.11.2021 о 11:00 (1 год); очікування судового засідання, призначеного на 11.11.2021 о 11:00 у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (20 хв); участь у судовому засіданні, призначеному на 11.11.2021 о 11:00 год (1 год) - 7083,40 грн;
представництво інтересів в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2021 о 09:45 у справі № 910/17343/20 у Північному апеляційному господарському суді, що включає в себе: підготовку до судового засідання, призначеного на 16.11.2021 о 09:45 (40 хв); час на дорогу до і з Північного апеляційного господарського суду для участі в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2021 о 09:45 (30 хв); очікування судового засідання, призначеного на 16.11.2021 о 09:45 у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (15 хв); участь у судовому засіданні, призначеному на 16.11.2021 о 09:45 (20 хв) - 4375 грн.
29. У поданому клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач зазначив, що заявлений ТОВ "Смартленд" розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірним з наданими адвокатом послугами.
Позиція Верховного Суду
30. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 910/17343/20 необхідно задовольнити частково, касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (щодо заяви ПрАТ "Готель "Дніпро" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції) та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (щодо заяви ТОВ "Смартленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції) у цій справі задовольнити, а касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 - залишити без задоволення з таких підстав.
Щодо касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021
31. Позивач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
32. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність належними і допустимими доказами факту вчинення відповідачем перешкод в користуванні позивачем орендованим приміщенням, оскільки самі по собі повідомлення ТОВ "Петрос Кафе" до Печерського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2020 та талони-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.11.2020 №№ 40953, 41106, 41809, 41765, 41828 не є належними доказами, які могли би свідчити про перешкоджання відповідачем позивачу в користуванні орендованим майном, позаяк не є тими документами, за допомогою яких можливо однозначно встановити або спростувати наявність тих обставин, на які посилається позивач. Вказані докази лише підтверджують ту обставину, що позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся до правоохоронних органів, а правоохоронні органи таке звернення зареєстрували, однак не доводять факту порушення відповідачем прав позивача як орендаря приміщення. Крім того, з листа Печерського УП ГУНП у м. Києві від 08.10.2021 № 867-173/125/52-2021 вбачається, що в рамках кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148 підозра не вручалася, а вказане кримінальне провадження закрито 01.10.2021 на підставі частини 1 пункту 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
33. Проте колегія суддів вважає зазначений висновок судів передчасним та водночас погоджується з доводами скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення постанови від 16.11.2021 висновку щодо застосування норми частини 3 статті 269 ГПК України, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18, з огляду на таке.
34. Відповідно до імперативних положень частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).
35. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16).
36. Так, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18 викладено висновок про те, що, подаючи відповідні докази, відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що документи, які ним подані, датовані вереснем та груднем 2019 року, отже, вони не існували станом на дату винесення рішення судом першої інстанції, а також на дату прийняття ухвали апеляційним судом від 22.04.2019. Відтак, відповідно до частин 3, 8 статті 80 та частини 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції повинен був належним чином дослідити, чи міг відповідач подати такі докази до суду першої інстанції та чи не є це винятковим випадком, згідно з яким апеляційний господарський суд повинен був оцінити такі документи.
37. Враховуючи висновок щодо застосування норми частини 3 статті 269 ГПК України, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18, колегія суддів не може не погодитися з твердженням скаржника про те, що суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою від 11.11.2021 безпідставно відхилив клопотання позивача про прийняття до розгляду та дослідження нових доказів, долучених до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у цій справі, зокрема, протоколу огляду місця події від 12.07.2021 , складеного старшим дізнавачем відділу дізнання Печерського УП ГУПН в м. Києві Трохимець А. О. в рамках кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148, та доданих до зазначеного протоколу відеозаписів, які (докази) в розумінні статті 391 ЦК України можуть підтверджувати триваючий характер правопорушення та з об`єктивних причин не могли бути надані позивачем до місцевого господарського суду з огляду на ухвалення ним рішення від 24.06.2021, тобто до проведення зазначеної процесуальної дії.
Натомість Верховний Суд зауважує, що всупереч вимогам частини 3 статті 269 ГПК України апеляційний суд вибірково прийняв до уваги доказ (лист Печерського УП ГУНП у м. Києві від 08.10.2021 № 867-173/125/52-2021, в якому зазначено про закриття 01.10.2021 кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148), наданий відповідачем безпосередньо до апеляційного суду.
38. В свою чергу, висновок суду апеляційної інстанції про закриття 01.10.2021 кримінального провадження від 02.12.2020 № 12020105060001148, порушеного за заявою Товариства, ґрунтується на постанові про закриття кримінального провадження від 01.10.2021, яка не набрала законної сили в зв`язку з її оскарженням до Печерського районного суду м. Києва в установлений законом строк, а тому вказана постанова є неналежним доказом, який передчасно було прийнято до уваги апеляційним судом.
39. При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про встановлення судом апеляційної інстанції обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу, яким, на думку скаржника, є постанова від 01.10.2021 про закриття кримінального провадження № 12020105060001148, оскільки за змістом частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Водночас, на відміну від правовідносин перевезення вантажів залізницею, в яких обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема факт нестачі, пошкодження чи втрати вантажу, мають підтверджуватися такими допустимими доказами, як комерційний акт або акт загальної форми, цивільним законодавством не встановлено, що факт правонаступництва однієї юридичної особи стосовно прав та обов`язків іншої (реорганізованої) юридичної особи має бути підтверджений певними засобами доказування. Тому кожна зі сторін може доводити таку обставину або спростовувати її будь-якими належними доказами, якими у розумінні статті 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, тобто суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Таким чином, скаржник помилково ототожнює правила належності та допустимості доказів, не враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене зазначена скаржником підстава касаційного оскарження (в частині недопустимості доказів), передбачена пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
40. Крім того, апеляційним судом залишено поза увагою та без належної оцінки доводи скаржника про те, що ані умови договору оренди № 1978, ані положення чинного законодавства не обмежують Орендаря у праві доступу до орендованого приміщення у будь-який день та час доби протягом всього строку оренди, відтак у Орендаря відсутній обов`язок завчасно повідомляти Орендодавця про свій намір потрапити до орендованого приміщення з огляду на наявність чинного договору оренди.
Наведене не виключає передчасність висновку апеляційного суду про відхилення наданих позивачем актів про обмеження доступу від 27.10.2020, від 30.10.2020 та від 03.11.2020 як неналежних доказів з тих лише мотивів, що вказані акти складено представниками позивача за відсутності відповідача та без повідомлення відповідача про обстеження орендованого приміщення.
41. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження (у частині касаційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021), передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження, зокрема в частині допущеного саме апеляційним судом порушення норми процесуального права (частина 3 статті 269 ГПК України).
42. Разом з тим колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення постанови від 16.11.2021 висновку щодо застосування норми частини 5 статті 96 ГПК України, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 628/1203/19, з огляду на таке.
43. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
44. Колегія суддів наголошує, що за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями процесуальні правовідносини в цій господарській справі та зазначеній скаржником цивільній справі не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з процесуальними правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаної правової позиції під час вирішення цього господарського спору.
45. Зокрема, на відміну від цієї справи, під час розгляду якої апеляційний суд відхилив долучену позивачем копію відеозапису від 15.01.2021 як належний електронний доказ не в зв`язку з відсутністю на ньому електронного цифрового підпису, як безпідставно вважає позивач, а саме з огляду на те, що цей відеозапис не фіксує процесу заміни запірних замків, встановлення системи карткового доступу до орендованого приміщення або інших фактів чинення перешкод зі сторони Орендодавця, а дата здійсненого відеозапису (15.01.2021) охоплюється періодом дії карантинних обмежень у виді заборони закладам громадського харчування приймати відвідувачів у залах кафе та ресторанів, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 24.03.2021 у справі № 628/1203/19, якою було скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, виходив з того, що стороною було подано копію електронного доказу (оптичний диск з відеозаписом з камер спостереження), оригінал якого зберігається у відділенні банківської установи та є частиною технічної організації охорони банківських приміщень, запроваджених відповідно до Правил з організації захисту приміщень банків в Україні, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.02.2016 № 63, тому при виникненні сумніву щодо відповідності поданої копії електронного доказу його оригіналу, суд відповідно до частини 5 статті 100 Цивільного процесуального кодексу України повинен був витребувати оригінал такого доказу і лише за відсутності його надання - не брати копію електронного доказу до уваги.
Таким чином, на відміну від цієї справи, при вирішенні цивільного спору копію електронного доказу було помилково відхилено судами першої та апеляційної інстанцій виключно з формальних причин.
46. Крім того, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 628/1203/19 не містить та об`єктивно не могла містити висновку щодо застосування положень частини 5 статті 96 ГПК України, оскільки у вказаній справі у порядку цивільного судочинства розглядався позов банківської установи про стягнення з фізичної особи безпідставно отриманих коштів.
У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних правовідносин у господарській справі, що розглядається, та цивільній справі, на постанову Верховного Суду в якій посилається скаржник в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень.
47. Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
48. Оскільки порушення норм процесуального права (статей 76, 86, 236, 269 ГПК України) допущено саме судом апеляційної інстанції, а зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження, то з урахуванням положень частини 4 статті 310 цього Кодексу Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
49. З наведених раніше мотивів Верховний Суд відхиляє викладені у відзивах на касаційну скаргу доводи відповідача та третьої особи як необґрунтовані.
Щодо касаційного оскарження додаткових постанов Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (ухвалених за результатами розгляду заяв ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Смартленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції)
50. Відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги , якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги .
51. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21 викладено такий висновок щодо застосування положень статей 126, 129, 244 ГПК України:
"За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19.
З огляду на викладене додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 925/81/21, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" про стягнення з Фермерського господарства "Єгор" 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції підлягає скасуванню, незалежно від наведених скаржником у касаційній скарзі підстав.
Наведеним позивачем доводам щодо обґрунтованості, розумності та співмірності заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу судами має бути надана оцінка під час вирішення питання про розподіл судових витрат за наслідками нового розгляду цієї справи" .
52. З огляду на те, що постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21 офіційно оприлюднено 28.12.2021, тобто вже після подання касаційних скарг на дві додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, ухвалені за результатами розгляду заяв ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Смартленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у цій справі (13.12.2021), суд касаційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення частини 4 статті 300 ГПК України та вийти за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо застосування норми статей 126, 129, 244 ГПК України в подібних процесуальних правовідносинах, що, в свою чергу, свідчить про необхідність скасування оскаржуваних додаткових постанов у зв`язку зі скасуванням постанови від 16.11.2021 як основного судового рішення, тобто незалежно від підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України), наведеної скаржником у касаційних скаргах, а справу № 910/17343/20 слід направити до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяв ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Смартленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
53. З огляду на наведений раніше висновок касаційна інстанція не погоджується з доводами відповідача та третьої особи, викладеними у відзивах на касаційні скарги на дві додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у цій справі.
Щодо касаційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 (ухвалених за результатами розгляду заяви ПрАТ "Готель "Дніпро" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції).
54. В основу оскаржуваного додаткового рішення від 22.07.2021 і постанови від 18.11.2021 покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що з урахуванням клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та передбачених процесуальним законом критеріїв реальності, співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами є витрати ПрАТ "Готель "Дніпро" у сумі 54575 грн за договором про надання правової допомоги від 02.12.2020, укладеним з АО "Юрімекс", оскільки: 1) представництво інтересів відповідача (ПрАТ "Готель "Дніпро") у справі № 910/17345/20 здійснювала адвокат Паюнова Н. А., а виготовлення клопотань, заяв по суті, заперечень у даній справі з аналогічними позовними вимогами та предметом доказування не потребувало значних зусиль та великого обсягу витраченого часу, у тому числі, враховуючи, що послуги правової допомоги відповідачу у справі № 910/17345/20, перелік яких ідентичний з переліком послуг згідно з актом від 29.06.2021 у цій справі (№ 910/17343/20), за часом надані раніше, що також свідчить про обізнаність представника відповідача з правовою позицію позивача та обрання аналогічної тактики захисту інтересів клієнта, як наслідок, включений відповідачем до акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 29.06.2021 фактичний обсяг та вартість послуг (37500 грн) є неспівмірним зі складністю справи; 2) включення до переліку послуг правової допомоги адвоката послуги "ознайомлення з матеріалами справи" на суму 3750 грн (1 год 30 хв х 2500 грн) не є послугами правової допомоги, оскільки не потребують спеціальних знань адвоката у галузі права, у зв`язку чим заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 41250 грн (37500+3750) не відповідають критеріям реальності, співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, наведеним у частині 4 статті 126 ГПК України; 4) зазначення позивачем кількості витраченого часу у 40 хв на дорогу "до" і "з" Господарського суду міста Києва для участі у судових засіданнях по справі № 910/17343/20 (10 судових засідань), тобто 40 хв х 10/60 хв = 6,67 год, з розрахунку 2500 грн за 1 год, що загалом становить 16675 грн вартості таких послуг, не підтверджено жодними доказами.
При цьому апеляційний суд відхилив доводи позивача про незастосування судом першої інстанції положень частини 6 статті 129 ГПК України з тих мотивів, що, навпаки, керуючись зазначеною нормою процесуального права, місцевий господарський суд ухвалив рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 54575 грн, тобто у меншому розмірі, ніж той (60000 грн), що визначався відповідачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат.
55. Колегія суддів цілком погоджується із зазначеним висновком судів попередніх інстанцій та водночас відхиляє доводи скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення постанови від 18.11.2021 висновку щодо застосування положень статті 129 ГПК України, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, з огляду на таке.
56. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
57. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який (розсуд) водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
58. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (наведений правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19) .
59. Відповідно до пункту 2 частини 4 та частини 5 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (частина 6 статті 129 ГПК України).
60. Таким чином, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим у частині 5 цієї статті визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При цьому з викладеного вбачається, що статтями 126 і 129 ГПК України щодо зменшення судових витрат, що підлягають відшкодуванню, визначено різні критерії для можливості такого зменшення.
61. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
62. Ураховуючи положення статей 123, 124, 126, 129 ГПК України та дослідивши і оцінивши копії: договору від 02.12.2020, укладеного між Об`єднанням та ПрАТ "Готель "Дніпро"; додаткової угоди від 02.12.2020 № 1 до договору від 02.12.2020; копію свідоцтва ДН № 5592 від 28.08.2019 про право Паюнової Н. А. на заняття адвокатською діяльністю; ордера ДН № 102384 від 03.12.2020, виданого АО "Юрімекс" адвокату Паюновій Н. А. на представлення інтересів ПрАТ "Готель "Дніпро" на підставі договору від 02.12.2020 у Господарському суді міста Києва; ордера АН № 1028230 від 07.05.2021, виданого АБ "Юрімекс" адвокату Паюновій Н.А. на представлення інтересів ПрАТ "Готель "Дніпро" на підставі договору від 02.12.2020 у Господарському суді міста Києва; рахунка на оплату від 29.06.2021 № 66 на суму 112500 грн; акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 29.06.2021 за додатковою угодою від 02.12.2020 № 1 до договору від 02.12.2020 на суму 112500 грн, а також детальний опис наданих послуг (надання професійної правничої допомоги) у їх сукупності, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ПрАТ "Готель "Дніпро" про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивача на користь відповідача 54575 грн витрат на правничу допомогу при заявленій загальній сумі в 112500 грн.
При цьому апеляційний суд цілком обґрунтовано вказав на правильне застосування судом першої інстанції норми частини 6 статті 129 ГПК України, керуючись якою ухвалив рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 54575 грн, тобто у меншому розмірі, ніж той (60000 грн), що визначався відповідачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, чим спростовуються безпідставні доводи скаржника про зворотне.
63. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
64. Відхиляючи посилання скаржника на неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування положень статті 129 ГПК України, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, колегія суддів наголошує, що за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями процесуальні правовідносини в цій справі та зазначеній скаржником справі (№ 909/116/19) не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з процесуальними правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
65. Так, на відміну від цієї справи, під час розгляду якої суди, керуючись частинами 5, 6 статті 126 та частиною 6 статті 129 ГПК України, частково задовольнили заяву ПрАТ "Готель "Дніпро" про розподіл судових витрат, стягнувши з позивача на користь відповідача 54575 грн витрат на правничу допомогу, тобто як менше половини від заявленої загальної суми (112500 грн), так і навіть менше від суми (60000 грн), визначеної відповідачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 10.10.2019 про залишення без змін додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2019 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 у справі № 909/116/19 (предмет позову - стягнення 92302,30 грн збитків), якими (судовими рішеннями) заяву ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон" про відшкодування 12100 витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю, дійшов висновку про відповідність заявленого розміру витрат критерію розумної необхідності та співрозмірності ринковим цінам адвокатських послуг з огляду на те, що вказана справа не є складною. При цьому судами враховано, що відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у меншому розмірі (8000 грн).
У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних процесуальних правовідносин у справі, що розглядається, та справі, на постанову Верховного Суду в якій посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.
66. Натомість стосовно доводів скаржника про неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування положень статті 129 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19, колегія суддів зазначає таке.
67. Так, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 910/21570/17, якою, зокрема, було стягнуто з відповідача на користь позивача 3250 грн витрат з оплати правової допомоги адвоката, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.10.2018, застосовуючи положення статті 126 ГПК України, погодився з висновком Київського апеляційного господарського суду про те, що виходячи з принципу пропорційності задоволення позовних вимог, що зумовлено частковим задоволення вимог немайнового та майнового характеру, розумними та співрозмірними є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі, що становить 50 % від заявленої до відшкодування суми таких витрат.
68. Ухвалюючи постанову від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, керуючись статтею 126 ГПК України, погодився з висновком Львівського апеляційного господарського суду про зменшення розміру стягнутих судом першої інстанції витрат відповідача на професійну правничу допомогу на третину (з 30000 грн до 20000 грн), враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності таких витрат, а саме зважаючи на невизначеність у договорі про надання правової допомоги та акті приймання-передачі відомостей про час виконання кожного виду робіт, а також з огляду на необхідність врахування викладеної у відзиві на касаційну скаргу позиції відповідача про те, що гонорар адвоката у зазначеній справі становить лише 2 % ціни позову майнового характеру.
69. В свою чергу, скасовуючи постановою від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19 судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом стягнення 106525 грн витрат на професійну правничу допомогу (при заявлених до стягнення загалом 190113,85 грн), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, застосовуючи положення частини 6 статті 129 ГПК України, виходив з того, що оскільки сума "гонорару успіху" передбачалася пунктом 2 додаткової угоди від 01.11.2019 до договору про надання правової допомоги, а попередній розрахунок суми судових витрат позивачем було подано 12.11.2019 разом з позовною заявою, в якому (розрахунку) сума витрат на правничу допомогу була вказана в розмірі 79287 грн без суми "гонорару успіху", тобто позивач при попередньому визначенні витрат однозначно міг передбачити витрати на "гонорар успіху", а розмір витрат разом з "гонораром успіху" істотно перевищує суму, заявлену в попередньому розрахунку, та, як наслідок, дійшов висновку про відмову в стягненні з відповідача "гонорару успіху" в сумі 78865,85 грн з підстав недоведеності того, що скаржник не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Схожого висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі, яка не перевищує суми, заявленої відповідачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку, дійшли суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані додаткове рішення та постанову в цій справі, що цілком узгоджується з нормою частини 6 статті 129 ГПК України, на незастосування якої судами безпідставно посилається скаржник.
70. Натомість касаційна інстанція зауважує, що в цій справі суд першої інстанції, зазначивши про безпідставність включення до переліку послуг з правової допомоги адвоката послуги "ознайомлення з матеріалами справи" на суму 3750 грн (1 год 30 хв х 2500 грн), яка не є послугами правової допомоги, оскільки не потребує спеціальних знань адвоката у галузі права, також відмовив у стягненні вказаної суми, що свідчить про врахування апеляційним судом правового висновку щодо застосування положень частини 6 статті 129 ГПК України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19 (у вказаній справі відмовлено у відшкодовуванні вартості аналогічної послуги), чим спростовується твердження скаржника про зворотне.
71. Таким чином, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування певної норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не в будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на ухвалене рішення по суті.
Однак, з пунктів 67- 69 цієї постанови вбачається, що в зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними додатковим рішенням та постановою не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України, а лише наголошується на необхідності суду при вирішенні питання виходити з критерію реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу в разі доведення неспівмірності витрат стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.
72. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 та частині 5 статті 129 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
73. Стосовно доводів скаржника про неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування положень статті 129 ГПК України, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, колегія суддів зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду з приводу застосування норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не у будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призведе до помилкового висновку, що прямо або опосередковано вплине на прийняте рішення по суті.
Верховний Суд враховує, що в зазначених скаржником додаткових постановах не міститься протилежної позиції щодо застосування положень статті 126 ГПК України порівняно з позицією судів попередніх інстанцій у цій справі, а лише наголошується на необхідності суду в кожному конкретному випадку виходити з критерію реальності, обґрунтованості судових витрат та розумності їхнього розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (пункти 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
74. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частини 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
75. Зокрема, ухвалюючи додаткову постанову від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 64074,40 грн, що є меншою від суми таких витрат (73703,20 грн), визначеної заявником у попередньому (орієнтовному) розрахунку, а саме в довідці-розрахунку № 01 витрат на професійну правничу допомогу станом на 27.02.2018.
Схожого висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі, яка не перевищує суми, заявленої відповідачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку, дійшли суди, ухвалюючи оскаржувані додаткове рішення та постанову в цій справі, що цілком узгоджується з нормою частини 6 статті 129 ГПК України, на незастосування якої судами безпідставно посилається скаржник.
76. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження (у частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021), передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що наразі виключає скасування оскаржуваних додаткового рішення та постанови саме з цієї підстави, однак разом з тим не свідчить про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача в цій справі, оскільки суди вирішили питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу відповідно до висновків щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України, викладених в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19, на неврахуванні яких (висновків) помилково наголошує скаржник.
77. При цьому з мотивів, наведених у пунктах 51- 52 цієї постанови, колегія суддів зауважує, що з огляду на відсутність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 за результатами касаційного перегляду справи № 910/17343/20 та передачу справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, та враховуючи правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі № 910/17343/20, будучи невід`ємною частиною основного рішення, наразі не втрачає своєї чинності. Разом з тим у разі скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 за наслідками повторного апеляційного перегляду справи № 910/17343/20, заінтересований учасник справи не позбавлений можливості ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами оскаржуваного додаткового рішення на підставі пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України.
78. З огляду на наведені раніше висновки касаційна інстанція погоджується з доводами відповідача та третьої особи, викладеними у відзивах на касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
79. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
80. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження (у частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021), передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.
81. З урахуванням положень частини 4 статті 300 ГПК України (щодо передумов виходу за межі доводів касаційної скарги) та висновку щодо застосування норми статей 126, 129, 244 ГПК України в подібних процесуальних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, колегія суддів вбачає достатні підстави для скасування двох додаткових постанов Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, ухвалених за результатами розгляду заяв ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Смартленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідно.
82. Натомість зазначена скаржником підстава касаційного оскарження (у частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021), передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що наразі виключає скасування оскаржуваних додаткового рішення та постанови з цієї підстави.
83. Згідно з пунктами 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
84. Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
85. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.
86. Зважаючи на те, що висновки суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості позову та щодо часткового задоволення заяв відповідача і третьої особи про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не відповідають положенням статей 86, 126, 129, 236, 269 ГПК України, а наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 910/17343/20 задовольнити частково, а касаційні скарги Товариства на дві додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у цій справі - задовольнити повністю, зазначені вище судові рішення скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
87. Разом з тим додаткове рішення від 22.07.2021 та постанову від 18.11.2021 у справі № 910/17343/20 ухвалено судами першої та апеляційної інстанцій без порушення норм процесуального права, а тому немає підстав для задоволення касаційної скарги на вказані судові рішення та для їх скасування.
88. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Розподіл судових витрат
89. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат у виді сплаченого скаржником судового збору не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 910/17343/20 задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 910/17343/20 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/17343/20 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у цій справі задовольнити.
Зазначені додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 скасувати, а справу № 910/17343/20 направити до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяв ПрАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Смартленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 910/17343/20 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у цій справі залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2022 |
Оприлюднено | 18.02.2022 |
Номер документу | 103371141 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні