Постанова

від 08.02.2022 по справі 909/252/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 909/252/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Прикарпаття і К"

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2021 (суддя Максимів Т. В.)

і постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 (головуючий суддя Галушко Н. А., судді Желік М. Б., Орищин Г. В.)

у справі № 909/252/20

за позовом Приватного підприємства "Прикарпаття і К"

до 1) Івано-Франківської міської ради і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - 1) Громадська організація "Івано-Франківська обласна організація Товариства сприяння обороні України" і 2) Івано-Франківська автомобільна школа Товариства сприяння обороні України

про визнання незаконними та скасування рішень міської ради та визнання недійсним договору оренди землі

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Умероджа А. М., відповідача-2 - Шайко С. В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. До Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Приватне підприємство "Прикарпаття і К" (далі - позивач, ПП "Прикарпаття і К") із позовною заявою до Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач-1, Міська рада) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм" (далі - відповідач-2, ТОВ "Інвестайм") про визнання незаконними та скасування п.24 рішення Міської ради від 14.12.2018 № 381-22 та п.39 рішення Міської ради від 25.04.2019 №90-25, визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.04.2019, укладеного між Міською радою і ТОВ "Інвестайм".

2. Аргументуючи позовні вимоги, ПП "Прикарпаття і К" зазначило, що 09.01.2018 за ним зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво "Спортивно-готельний комплекс з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення" (складові частини: А - готовністю 80%, Б - готовністю 2%), розташований на спірній земельній ділянці, а отже оскаржувані рішення Міської ради та укладений між відповідачами на їх підставі договір оренди землі б/н від 25.04.2019 порушують суб`єктивне право позивача, "право очікування" на отримання у користування земельної ділянки на підставі законного рішення Міської ради.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звертаючись з позовом у даній справі ПП "Прикарпаття і К" повинно було обґрунтувати існування та порушення його власних майнових прав та інтересів внаслідок прийняття оскаржуваних рішень Міською радою та укладенням спірного договору, а також надати на підтвердження таких тверджень відповідні докази.

5. Позивач у підтвердження існування суб`єктивного права "права очікування" на отримання у користування земельної ділянки надав договір про участь у будівництві від 24.05.2013, згідно з п. 4.2 якого сторони погодили, що за виконання власних договірних зобов`язань згідно з умовами цього договору генпідряднику-інвестору після введення об`єкта в експлуатацію переходить у власність новозбудований об`єкт у цілому.

6. Доказів виконання вищезгаданого договору та набуття права власності на об`єкт нерухомості матеріали справи не містять, як і не містять доказів наявності права на користування спірною земельною ділянкою.

7. Щодо тверджень позивача про наявність зареєстрованого за ним права власності на об`єкт нерухомого майна - незавершеного будівництва "Спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення" (складові частини: А - готовністю 80 % та Б - 2 %) по вул. Гетьмана Мазепи, 144 в м. Івано-Франківську, суди встановили, що відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.01.2018 № 39217736 скасовано відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2018 № 1980/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2021 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021, справу № 909/252/20 передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. Суд апеляційної інстанції застосував приписи статей 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2019 у справі № 910/597/18, від 11.08.2021 у справі № 910/11316/19, від 05.10.2021 у справі № 912/1403/18.

10. Суд апеляційної інстанції застосував приписи статей 39, 134 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.09.2021 у справі № 910/597/18, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20.

11. Суд апеляційної інстанції не дослідив належні, допустимі та вірогідні докази у їх сукупності, що підтверджують, на думку скаржника, наявність порушеного права, а саме: постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 05.08.2021 у справі № 344/9230/17; висновок експерта від 11.10.2021 № 52/21 складений за результатом проведення земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2020 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 про зупинення апеляційного провадження у справі № 909/70/20; договори пайової участі фізичних осіб, укладених з позивачем.

Позиція інших учасників справи

12. ТОВ "Інвестайм" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. У відзиві відповідач-2 зазначає, що зміст оскаржуваних судових рішень не суперечить висновкам Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 15,16 ЦК України, викладеним у наведених скаржником постановах; вказує на безпідставність доводів скаржника щодо необхідності дослідження судом апеляційної інстанції наведених у касаційній скарзі доказів, оскільки останні не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, щодо недоведення позивачем наявності порушеного права та/або законного інтересу.

13. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. 24.05.2013 між Івано-Франківською обласною організацією ТСО України (замовник) і ПП "Прикарпаття і К" (генпідрядник-інвестор) укладено договір про участь в будівництві, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник надає генпідряднику-інвестору дозвіл для будівництва об`єкта на належній йому земельній ділянці, а також всю наявну документацію на будівництво об`єкта, а генпідрядник-інвестор за цим договором зобов`язується здійснити власними та/або залученими силами і засобами будівництво об`єкта, ввести його в експлуатацію та виконати перед замовником визначені цим договором зобов`язання щодо проведення ремонтних робіт адміністративного будинку, розташованого на вул. Гетьмана Мазепи, 144 в м. Івано-Франківську в розмірі та в строки, передбачені цим договором.

15. Умовами договору, також, визначено таке:

- об`єктом будівництва є: спортивно-готельний комплекс з вбудованими приміщеннями соціального-побутового призначення (п. 1.2);

- земельна ділянка, розташована на вул. Гетьмана Мазепи, 144 в м. Івано-Франківську, належить на праві постійного користування Івано-Франківській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України згідно з державним актом №І-ІФ №001342 15/04-000235 від 15.04.1998 (п. 1.3);

- замовник з метою забезпечення будівництва об`єкта в цілому, також зобов`язується не передавати в користування земельну ділянку третім особам, до введення об`єкта в експлуатацію (п. 3.1.2);

- генпідрядник-інвестор має право під час ведення будівництва відчужувати та на власний розсуд розпоряджатися 100 % приміщень об`єкта у спосіб, незаборонений чинним законодавством України, та проводити передачу прав на ці приміщення третім особам (п. 3.4.2);

- за виконання власних договірних зобов`язань згідно з умовами даного договору генпідряднику-інвестору після введення об`єкта в експлуатацію переходить у власність новозбудований об`єкт в цілому (п. 4.2).

16. 15.12.2017 Міська рада прийняла рішення №410-17 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань", відповідно до п.7 якого надала Івано-Франківській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 1,2627 га (кадастровий номер 2610100000:24:002:0099) на вул. Гетьмана Мазепи,144 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

17. 09.01.2018 ПП "Прикарпаття і К" зареєструвало право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво "Спортивно-готельний комплекс з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення", складові частини: А - готовністю 80%, Б - готовністю 2% (витяг №110735208 станом на 16.01.2018) (далі - об`єкт незавершеного будівництва).

18. Позивач долучив до матеріалів справи копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.01.2018 № 110735208 про реєстрацію за ПП "Прикарпаття і К" права власності на об`єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1462242026101. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.01.2018 № 39217736.

19. 25.06.2018 Міністерство юстиції України видало наказ №1980/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", відповідно до пунктів 1, 2 якого вирішено задовольнити скаргу Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України від 29.05.2018 №3 у повному обсязі; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.01.2018 №39217736, прийняте державним реєстратором Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Федориним Мирославом Михайловичем та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які були внесені на підставі цього рішення.

20. 02.05.2018 Міська рада прийняла рішення №135-19, відповідно до п.43 якого відмовила у наданні дозволу ПП "Прикарпаття і К" на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 1,2627 га по вул. Гетьмана Мазепи, 144 для будівництва спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення. Із врахуванням ст. 56 Закону України "Про землеустрій" (земельна ділянка належить на праві постійного користування Івано-Франківській обласній організації ТСО України). Не підтримано МВК.

21. 14.12.2018 Міська рада прийняла рішення №381-22 (далі - рішення №381-22), пунктом 24 якого вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок Івано-Франківській автомобільній школі ТСО України загальною площею 1,2627 га на вул. Гетьмана Мазепи, 144 (кадастровий номер 2610100000:24:002:0099, довідка з МБК №18869), в тому числі:

-передати в оренду, терміном на 10 років, земельну ділянку площею 0,6105 га на вул. Гетьмана Мазепи,144 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови кадастровий номер 2610100000:24:002:0111;

-передати в оренду терміном на десять років, земельну ділянку площею 0,3909 га на вул. Гетьмана Мазепи,144 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови кадастровий номер 2610100000:24:002:0112;

-припинити право постійного користування Івано-Франківській автомобільній школі ТСО України на земельну ділянку по вул. Гетьмана Мазепи,144 (державний акт на право постійного користування землею від 15.04.1998 №235) (п.п. 24.1, 24.2 рішення).

22. ТОВ "Інвестайм" на підставі договору міни від 11.02.2019 №508 набуло у власність частку в розмірі 5/100 на адміністративну будівлю по вул. Гетьмана Мазепи,144, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - номер запису 30237945.

23. 21.03.2019 ТОВ "Інвестайм" звернулося до Міської ради із заявою щодо передачі в оренду терміном на 10 років земельної ділянки площею 0,6105 га з кадастровим номером 2610100000:24:002:0111 по вул. Гетьмана Мезепи,144 у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, розташованого на вказаній земельній ділянці.

24. 25.04.2019 Міська рада прийняла рішення №90-25 (далі - рішення №90-25), п.39 якого вирішила внести зміни в пункти 24.1 та 24.2 текстової частини рішення 22 сесії міської ради від 14.12.2018 №381-22, а саме: після слова "оренду" доповнити словами: "власнику об`єкта нерухомого майна".

25. На підставі вказаного рішення Міська рада (орендодавець) і ТОВ "Інвестайм" (орендар) 25.04.2019 уклали договір оренди землі, відповідно до пункту 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15 згідно КВЦПЗ), яка знаходиться на вул. Гетьмана Мазепи, 144, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:24:002:0111.

26. Умовами договору оренди землі передбачено таке:

- на підставі пункту 39 рішення № 90-25, та пункту 24.2 рішення № 381-22, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 6105 (гектарів), у тому числі: під громадською забудовою 0, 6105 га (п. 2);

- на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення, а також інші об`єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається в оренду разом з об`єктами що на ній розташовані (п. п. 3, 4);

- земельна ділянка передається для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (п. 15);

- договір укладено терміном на 10 років, термін дії до 25.04.2029. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. п. 8, 43).

27. Запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права здійснено 19.08.2019 державним реєстратором Цалин А. Б. Узинської сільської ради Тисменицького району.

28. Позивач вважає, що рішення №381-22 (пп.24.1 та 24.2 п. 24) та №90-25 (п.39) є протиправними, прийнятими всупереч вимогам чинного законодавства, порушують його право та інтерес, а тому належать до скасування, а договір оренди землі від 25.04.2019 - визнанню недійсним.

29. Наведені обставини стали причиною звернення ПП "Прикарпаття і К" з цим позовом до суду за захистом порушеного права та інтересу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

30. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

31. Судові рішення у справі оскаржуються скаржником з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

32. Предметом розгляду цієї справи є вимоги про визнання незаконними та скасування пп.24.1 та 24.2 п.24 рішення № 381-22 та п.39 рішення №90-25, визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.04.2019, укладеного між Міською радою і ТОВ "Інвесттайм", заявлені з підстав, наведених у пункті 2 цієї постанови.

33. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку про відсутність порушеного права позивача, з огляду на недоведення останнім: (1) належного виконання умов договору про участь в будівництві від 24.05.2013; (2) набуття в установленому законом порядку у власність новозбудованого об`єкта, розташованого на спірній земельній ділянці; (3) наявності права користування спірною земельною ділянкою.

34. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

35. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

36. У наведеній скаржником справі № 910/597/18 предметом розгляду були вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, аргументовані істотним порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки у частині використання цієї ділянки за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування торговельно-офісної будівлі, оскільки за результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що вона є вільною від забудови. У постанові від 04.09.2019 Верховний Суд дійшов висновку про передачу справи № 910/597/18 на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що суди не дослідили всі наявні в матеріалах справи докази пов`язані з предметом розгляду справи, не з`ясували належність обраного позивачем способу захисту. Під час нового розгляду справи, Верховний Суд у постанові від 07.09.2021 у наведеній справі погодився з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на встановлені обставини щодо відсутності у відповідача як підтвердженого та зареєстрованого майнового права на новий об`єкт будівництва, так і подальшої реалізації виду використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування такої будівлі. Як зазначено вище, у цій справі, яка переглядається, предметом розгляду є вимоги про визнання недійсними пунктів рішень Міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, заявлені генпідрядником-інвестором з питань порушення його "права очікування" на отримання у користування земельної ділянки, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, реєстрація якого за позивачем скасована, і зміст цих правовідносин не свідчить про їх подібність з правовідносинами у справі № 910/597/18.

37. У справі № 910/11316/19 предметом розгляду були вимоги Вуличного комітету "Воздвиженка" і ТОВ "Оптимум-Капітал", заявлені до Підприємства об`єднання громадян "Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих", Київської міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" від 15.07.2004 № 419-20/1829; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання протиправним і скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 385033 від 09.07.2012, обґрунтовані, зокрема положеннями статей 13, 19, 54 Конституції України, статей 53, 54, 92, 116, 122, 150, 151 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про органи самоорганізації населення" та обставинами знаходження спірної земельної ділянки в межах історико-культурних охоронюваних територій, щодо яких законодавством встановлено особливий режим використання, не дотримання відповідачами під час відведення спірної земельної ділянки вимог земельного законодавства та законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини (щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, процедури виділу особливо цінних земель, обмежень щодо забудов земель історико-культурного призначення). Такими протиправними діями відповідачів, за твердженням позивачів, завдається непоправна шкода землям історико-культурного призначення та порушуються права та інтереси громади, гарантовані Конституцією України (зазначене було підставою позову у справі, на яку посилається скаржник, що додатково свідчить про неподібність правовідносин у ній зі справою, що переглядається), за захистом яких, зокрема, орган самоорганізації населення звернувся до суду з відповідним позовом. Передаючи вказану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав на необхідність дослідження судами наявності порушеного права, належності обраного способу захисту порушеного права (за його наявності), правомірності втручання держави у право мирного володіння майном, а також про ухвалення судами рішень про права та обов`язки особи, не залученої до участі у справі. Допущене судами в наведеній справі порушення норм процесуального права стало підставою для передачі справи № 910/11316/19 на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення справи, а висновки Верховний Суд щодо питання застосування приписів статей 15, 16 ЦК України стосуються норм Закону України "Про органи самоорганізації населення", що також свідчить про неподібність правовідносин у наведеній справі зі справою № 909/252/20.

38. Предметом розгляду в справі № 912/1403/18 були вимоги про визнання недійсним пунктів рішення та договору оренди землі обґрунтованій порушенням міською радою положень ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, а також тим, що надане відповідачу право користування земельною ділянкою для розміщення торговельного павільйону суперечить набутому значно раніше праву позивача володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом власних інвестицій, розміщеним у цьому ж місці (торгівельним павільйоном). Висновки Верховного Суду в наведеній справі щодо передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції пов`язані з недослідженням судами обставин, встановлення яких необхідне для правильного вирішення спору та невиконанням вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 17.04.2019 у вказаній справі. Верховний Суд у постанові від 05.10.2021 вказав на передчасність висновків судів про відсутність порушеного права позивача, оскільки вони не узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.04.2019, а також з положеннями Закону України "Про інвестиційну діяльність", а також зазначив, що суди не проаналізували відповідність процедури прийняття оскаржуваного рішення законодавству, що за доводами позивача, порушує його права як інвестора на володіння, користування і розпорядження об`єктом інвестиції, набутим на підставі договору у встановленому законом порядку. Так, за умовами укладеного між органом місцевого самоврядування і позивачем договору на облаштування та утримання зупинки громадського транспорту позивач набув право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій. У подальшому міська рада розпорядилася земельною ділянкою (її частиною, на якій розташований об`єкт інвестицій позивача) на користь іншої особи. Таким чином, спірним у цій справі є питання захисту прав на об`єкт інвестицій (павільйон роздрібної торгівлі) та відповідності передачі в оренду земельної ділянки на яку частково накладається уже розташований об`єкт інвестицій, разом з тим правовідносини у наведеній справі не пов`язані з будівництвом об`єкта нерухомого майна та захистом прав генпідрядника-інвестора за договором про по участь в будівництві, що свідчить про невідповідність наведеної скаржником справи № 912/1403/18 критеріям подібності правовідносин.

39. У справі № 918/1045/20 предметом розгляду були вимоги про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради про затвердження проєкту землеустрою, скасування рішення державного реєстратора, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов`язання вчинити певні дії. Відмовляючи у наведеній справі у задоволенні позовних вимог, з чим погодився суд касаційної інстанції, з урахуванням доводів і вимог касаційної скарги, суди вказали, що позивач не довела свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; оспорюване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до норм законодавства, оскільки у сільської ради були відсутні підстави для відмови у затвердженні проєкту землеустрою; при цьому, суди виходили зі встановлених обставин щодо розташування на спірній земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, що належить третій особі у справі та на користь якої було прийнято оспорюване рішення, а тому доводи позивача про необхідність проведення конкурсу/аукціону відхилені судами з посиланням на відповідні норми законодавства. Правовідносини у справі № 918/1045/20 також не по`вязані з будівництвом об`єкта нерухомого майна та захистом прав генпідрядника-інвестора за договором про по участь в будівництві, що також свідчить про неподібність правовідносин у наведеній справі та у справі, яка переглядається.

40. Викладене свідчить, що наведені скаржником справи ні за змістовим, ні за суб`єктним і об`єктним критеріями не відповідають критеріям "подібності правовідносин", наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), що в свою чергу не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а тому вказане (відповідно) не дає Верховного Суду підстав для розгляду поданої скарги з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

41. Стосовно доводів скаржника, викладених у пункті 11 цієї постанови, Верховний Суд зазначає таке.

42. Відповідно до частин 1, 3 та 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

43. З урахуванням наведених норм процесуального закону, апеляційний господарський суд вказав про необґрунтованість клопотання позивача від 12.10.2021 (вх. № 01-04/7084/21 від 12.10.2021) про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 11.10.2021 № 52/21 за результатами проведення земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертно-розрахунковим бюро ТОВ "Серб", за зверненням представника ПП "Прикарпаття і К", оскільки письмовий документ, який позивач просить приєднати до матеріалів даної справи, датований 11.10.2021, а предметом апеляційного перегляду є рішення суду від 19.04.2021, що виключає можливість задоволення судом апеляційної інстанції клопотання про приєднання зазначеного нового доказу, якого не існувало на час прийняття оскарженого рішення у справі №909/252/20.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.03.2020 у справі № 915/1402/16 (пункти 28-29).

44. Разом з тим, Верховний Суд також зазначає, що судове рішення не є доказом в розумінні статті 73 ГПК України, тому безпідставними є доводи скаржника про недослідження судом апеляційної інстанції постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 05.08.2021 у справі № 344/9230/17, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2020 та ухвали Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 про зупинення апеляційного провадження у справі № 909/70/20 саме як доказів у справі, на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Аналогічні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 24.12.2021 у справі № 905/2419/18 та від 06.12.2021 у справі № 370/1226/15-ц

45. З тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд апеляційної інстанції врахував пояснення позивача до апеляційної скарги щодо: (1) обставин, встановлених у справі № 344/9230/17, предметом розгляду в якій було визнання дій протиправними та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.07.2017 та постанови за № 14/32-24 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.07.2017 на об`єкті - "Виритий котлован з лівої сторони від адміністративного корпусу Івано-Франківської обласної організації ТСО України на земельній ділянці по вул. Гетьмана мазепи, 144 в м. Івано-Франківськ"; (2) щодо обставин, встановлених у справі № 909/70/20 за позовом ТОВ "Інвестайм" до ПП "Прикарпаття і К" про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована на вул. Гетьмана Мазепи, 144 у м. Івано-Франківську, шляхом звільнення земельної ділянки та демонтажу фундаменту під багатоквартирний житловий будинок з метою приведення земельної ділянки у попередній стан придатний для її цільового використання; (3) щодо вкладення фізичними особами коштів в об`єкт будівництва - друга чергу спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення на земельній ділянці, що розташована на вул. Гетьмана Мазепи, 144.

46. Доводи позивача в цій частині касаційної скарги спрямовані на переоцінку судом касаційної інстанції обставин щодо прав і обов`язків сторін за договором про участь у будівництві, укладеним між Івано-Франківською обласною організацією ТСО України і ПП "Прикарпаття і К" та договором оренди земельної ділянки, укладеним між Міською радою і ТОВ "Інвестайм", а також щодо обставин здійснення позивачем будівельних робіт на спірній земельній ділянці, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції, визначених приписами статті 300 ГПК України.

47. У розумінні пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження є, зокрема, визначене пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу процесуальне порушення, яке полягає у недослідженні судом зібраних у справі доказів.

48. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

49. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

50. Натомість зміст касаційної скарги свідчить про те, що доводи позивача зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів, але, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження, наведена скаржником у касаційній скарзі (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України), у цьому випадку не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження. До того ж саме тільки посилання скаржника на те, що господарський суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення; доводи касаційної скарги, які стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом апеляційної інстанції, переоцінки вже оцінених ним доказів у справі та врахування доказів, які правомірно були відхилені, не можуть бути враховані судом касаційної інстанції з огляду на положення частини 2 статті 300 ГПК України.

51. За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

52. Отже, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови попередніх інстанцій з такої підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

54. Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Прикарпаття і К", в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

55. Доводи касаційної скарги позивача, в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (інші доводи скаржника не обґрунтовані посиланнями на відповідні пункти частини 2 статті 287 ГПК України), у зв`язку з чим касаційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова- без змін.

Розподіл судових витрат

56. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 909/252/20 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Прикарпаття і К" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2021 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Прикарпаття і К" в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2021 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 909/252/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил