Постанова

від 16.02.2022 по справі 160/13869/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа №160/13869/20

адміністративне провадження № К/9901/27171/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 (головуючий суддя: Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі №160/13869/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текстиль Рітейл до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Текстиль Рітейл (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області або відповідач), в якому просило визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятістю населення № ДН55224/1857/АВ-ФС/151 від 12.10.2020.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 28.01.2021 вперше подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 було повернуто заявнику, з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху ухвалою апеляційного суду від 01.03.2021.

27.04.2021 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Одночасно із подачею апеляційної скарги скаржник заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження у зв`язку із чим апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано заявнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляції скарги шляхом подання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду від 18.05.2021, апелянтом 24.05.2021 засобами потового зв`язку подано до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021, в якому зазначено про те, що повернення вперше поданої апеляційної скарги зумовлене неналежним бюджетним фінансуванням. Водночас повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду із апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду із такою апеляційною скаргою. Суд апеляційної інстанції констатував, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 є неповажними, оскільки об`єктивно не перешкоджали своєчасно вчинити процесуальні дії.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою відповідач не допустив безпідставного зволікання. Зазначає, що суд не обмежений правом, після повернення вперше поданої апеляційної скарги, поновити суб`єкту владних повноважень строк апеляційного оскарження з урахуванням фінансової неспроможності сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою вперше.

Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційний суд констатував, що апеляційну скаргу вперше на судове рішення суду першої інстанції відповідач подав у межах визначеного законодавцем процесуального строку.

Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги (не сплачено судовий збір).

Верховний Суд враховує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Вдруге відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою 27.04.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тобто, законодавець передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Скаржник стверджує, що після повернення апеляційної скарги, поданої вперше, протягом розумних строків вчинив усі можливі дії пов`язані із повторною подачею апеляційної скарги. За таких обставин, на переконання заявника, останній не допустив необ`єктивного зволікання з подання апеляційної скарги.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони із підготовкою звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

З огляду на те, що звернення із повторною апеляційною скаргою мало місце маже через три тижні після повернення апеляційної скарги поданої вперше, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків. Скаржником не доведено належними та допустимими доказами вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання своїх процесуальних обов`язків пов`язаних із повторним зверненням до апеляційного суду.

Верховний Суд звертає увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, Верховний Суд в цій справі не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження та погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 у справі №160/13869/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров