Ухвала

від 07.04.2021 по справі 160/13869/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13869/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі № 160/13869/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль Рітейл"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року відмовлено Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання до суду документа про сплату судового збору.

До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 11 березня 2021 року, отже останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 22 березня 2021 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України).

22 березня 2021 року до суду надійшло клопотання скаржника, в якому він просить відстрочити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області до дати винесення рішення по суті або звільнити від сплати судового збору у зв`язку з недостатністю фінансування.

В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області з 18.12.2017 року включено до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів відповідно до довідки УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро. Вказує, що станом на 11.03.2021 року відповідач недостатньо фінансується в частині сплати судового збору, що унеможливлює виконати вимоги ч. 5 ст. 296 КАС України. Також скаржник посилається ухвалу Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18.

Розглянувши зазначене клопотання скаржника, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На думку суду, неналежне фінансування суб`єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одними із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Стосовно посилань скаржника судове рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до правої позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду, у постанові від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, із системного аналізу змісту норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Отже, питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору може бути розглянуто судом у випадку, якщо предметом справи, що розглядається, є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте справа, що розглядається, містить інший предмет спору.

В свою чергу, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

Зважаючи на те, що предмет спору у справі, що розглядається, не входить до переліку, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відсутні підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.

В свою чергу, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржником не надано належних доказів неможливості сплатити судовий збір.

З огляду на це, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Станом на 22 березня 2021 року скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Керуючись статтями 133, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні його клопотання.

Апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі №160/13869/20 повернути Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко