Постанова

від 16.02.2022 по справі 120/938/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/938/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

16 лютого 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, в якому просив: визнання протиправним та скасування рішення 2-ої позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 50 від 10.12.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 "; зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території Лука-Мелешківської сільської ради.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення 2-ої позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10 грудня 2020 року № 50 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Лука-Мелешківську сільську раду Вінницького району Вінницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду за результатами розгляду цієї справи, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08 жовтня 2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постнову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.09.2020 представник позивача, адвокат Мусіровський О.А., звернувся до Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із запитом про доступ до публічної інформації щодо надання інформації про земельні ділянки, зазначені на доданих графічних матеріалах.

Листом від 25.09.2020 за № 0-2-0.20-9/354-20 Відділу у Вінницькому районі Головного управління повідомив представника позивача про наступне: земельні ділянки, суміжні із земельною ділянкою за кадастровими номерами 0520682800:01:006:0081, надані у власність у розмірі земельної частки (паю) для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 21.03.2003 № 221 на території Лука-Мелешківської сільської ради (пай № 433, 434, 435, 436, 440, 441); правовстановлюючих документів на зазначені земельні частки (паї) в архіві відділу не виявлено; земельні ділянки, суміжні із земельною ділянкою за кадастровим номером 0520682800:01:005:0134, надані у власність у розмірі земельної частки (паю) для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення 1-ої сесії 3 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 10.04.2002 на території Лука-Мелешківської сільської ради (пай № 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 500, 501, 502, 503, 504); правовстановлюючих документів на зазначені земельні частки (паї) в архіві відділу не виявлено.

08.10.2020 позивач ОСОБА_1 , разом з іншими заявниками, звернувся до відповідача з колективним клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Лука-Мелешківської сільської ради, з метою її подальшої передачі безоплатно у власність (клопотання зареєстроване 16.10.2020).

До клопотання позивач додав копії свого паспорта та ідентифікаційного номера, графічні матеріали із зазначенням місця розташування бажаної земельної ділянки.

Крім того, у клопотанні позивач конкретизував, що бажана для нього земельна ділянка межує із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134.

Рішенням 2-ої позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 50 від 10.12.2020 позивачу відмовлено у наданні вищевказаного дозволу.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 ЗК України.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що громадяни можуть набувати право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Для цього такі громадяни мають звернутись з відповідним клопотанням до уповноважених органів. До клопотання додають визначені документи. Суб`єкт владних повноважень, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, розглядає таке клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

В свою чергу, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, відповідач рішенням 2 позачергової сесії 8 скликання №50 від 10.12.2020 року відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з перебуванням земельної ділянки у власності іншої особи.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 відповідач виходив з того, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, входить, згідно схеми використання земель території Лука-Мелешківської сільської ради в склад розпайованих земель (паї №489, 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 501, 502, 503, 504).

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що до матеріалів справи відповідачем долучено розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації по передачі земельних часток (паїв), та видачу державних актів на право власності на землю на території Лука-Мелешківської сільської ради №221 від 21.03.2003, №279 від 15.05.2002.

Разом з тим, надаючи оцінку вказаним документам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зі змісту наданих документів неможливо встановити, які саме земельні ділянки було передано тій чи іншій особі, чи перебувають вони у власності цих осіб, оскільки затвердження технічної документації по передача земельних часток (паїв) та видача державних актів на право власності на землю є лише одними з етапів отримання права власності на землю.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо оформлення та видачі сертифікатів або актів на право на земельну частку громадянам співвласникам колективної власності відповідно до чинного законодавства на момент прийняття відповідного розпорядження.

Крім того, земельна ділянка, яка межує із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134 та яку бажає отримати позивач згідно наданих до клопотання графічних матеріалів є несформованою, незареєстрованою та неможливо встановити інформацію про право власності та інші речові права щодо цієї земельної ділянки.

Також, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на положення Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , оскільки підставою для відмови у надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 вказано, що земельна ділянка перебуває у власності іншої особи, натомість оскаржуване рішення не містить посилання на відповідний нормативно-правовий акт, на підставі якого, на думку відповідача, наявні підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правормірно визнано протиправним рішення 2-ї позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради №50 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та відповідно зобов`язано відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,00 га на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту, межує із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134) комунальної форми власності з прийняттям рішення про надання чи відмові у наданні бажаного дозволу.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.