Ухвала

від 17.02.2022 по справі 6/48-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.02.2022м. ДніпроСправа № 6/48-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольна традиція", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення 1 171,00 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольна традиція" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 1 171,03 грн. на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 1185/12 від 25.11.2007р.

Додатково, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем строку оплати товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 941, 39 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач просить суд покласти судові витрати по справі на відповідача та стягнути з відповідача 102, 00 грн. - витрат на сплату держмита та 118, 00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 30.01.2009 порушено провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду. Справу призначено до розгляду в засіданні на 24.03.2009.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2009 позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Загайкан Ганни Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольна традиція" 1 338,01 грн. (одна тисяча триста тридцять вісім гривень 01 коп.) - основного боргу, 102,00 грн. (сто дві гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.04.2009 на виконання рішення видано наказ.

11.02.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування обтяжень, накладених постановою В-10-211/09 про арешт коштів боржника, виданою Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі наказу № 6/48 Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009.

У вищезазначеній заяві боржник просить суд:

- скасувати постанову В10-211/09 про арешт коштів боржника, винесену Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі Наказу № 6/48 виданого господарським судом Дніпропетровської області від 13.04.2009 року про стягнення з ФОП Загайкан Ганни Володимирівни (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Алкогольна традиція" (ЄДРПОУ: 35340990) боргу на загальну суму 1 658, 33 грн;

- зобов`язати виконавчу службу Соборного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області зняти всі обтяження, які були накладені до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) відповідно до постанови В10-211/09 про арешт коштів боржника виданою Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року.

Заява обґрунтована тим, що 28.07.2021 року у Космічному відділенні АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у м. Дніпро ОСОБА_1 було повідомлено про відкриття банківського рахунка, а також про те, що Банком було зупинене видаткові операції із цього рахунка.

Зі змісту вищевказаного повідомлення про відкриття банківського рахунку вбачається, що підставою для зупинення видаткових операцій є постанова В10-211/09 про арешт коштів боржника від 09.10.2009, видана Жовтневим міським відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на суму 1658, 33 грн.

Далі, відповідачці Акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" було повідомлено, що повідомлення про відкриття банківського рахунку відносно ОСОБА_1 дійсно підлягає наданню саме до Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ (сучасна назва Соборний відділ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області).

Крім того, відповідачка зазначає, що з наданої відповіді Соборного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області вбачається, що матеріали виконавчого провадження відповідно до постанови В10-211/09 про арешт коштів боржника від 09.10.2009, яка була видана на підставі наказу 6/48-09 від 13.04.2009, виданого Господарським судом Дніпропетровської області були знищені. Інші виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 було завершено.

Тому, ОСОБА_1 вважає, що оскільки правом на поновлення пропущеного строку та пред`явлення виконавчого документу до виконання, відповідно до статті 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач не скористався (вже пройшло більше 10 років), а матеріали виконавчого провадження були знищенні, як зазначено у відповіді виконавчої служби постанова В10-211/09 про арешт коштів боржника, винесена Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі наказу № 6/48 від 13.04.2009 підлягає скасуванню.

Розпорядженням № 128 від 11.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2

11.02.2022 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено, що матеріали справи № 6/48-09 передано для вирішення питання щодо розгляду заяви, на розгляд судді Ярошенко В.І.

Суддя Ярошенко В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування обтяжень, накладених постановою В-10-211/09 про арешт коштів боржника, виданою Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі наказу № 6/48 Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009, вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається, позивачка звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про скасування постанови В10-211/09 про арешт коштів боржника, винесену Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі Наказу № 6/48 виданого Господарським судом Дніпропетровської області від 13.04.2009 року та з проханням зобов`язати виконавчу службу Соборного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області зняти всі обтяження, які були накладені до ОСОБА_1 відповідно до постанови В10-211/09 про арешт коштів.

Статтею 40 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частин 4, 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1. отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2. надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3. отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4. наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5. відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7. погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8. отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, для того щоб були всі підстави звернутися до суду, насамперед необхідно звернутися письмово до органу ВДВС, де перебуває виконавче провадження з клопотанням зняти арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини на добровільних засадах. У свою чергу, державний виконавець підготує мотивовану письмову відповідь з роз`ясненням про можливість чи відмову у вчиненні такої дії. Строк розгляду такого звернення 1 місяць.

З моменту отримання письмової відповіді від державного виконавця ВДВС про неможливість здійснити зняття арешту з майна (коштів) боржника, громадянин має право звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду шляхом подачі скарги на дії державного виконавця.

Тому враховуючи вищевикладене, в суду наявні обставини розцінювати подану заяву ОСОБА_1 , як скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частиною 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про скасування обтяжень, накладених постановою В-10-211/09 про арешт коштів боржника, виданою Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі наказу № 6/48 Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009 лише 11.02.2022, тобто, останньою було пропущено десятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 341 ГПК України, для звернення до суду з відповідною скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 341 Господарського процесуального кодексу України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, за змістом наведених норм обов`язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 6-8 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Однак, як вбачається зі змісту поданої заяви боржником не заявлялося клопотання про поновлення процесуального строку.

Відповідно до ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, передбачених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.

Дослідивши подану заяву, суд звертає увагу, що 28.07.2021 у Космічному відділенні АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у м. Дніпро ОСОБА_1 було повідомлено про відкриття банківського рахунка, а також про те, що Банком було зупинене видаткові операції із цього рахунка на підставі постанови В10-211/09 про арешт коштів боржника від 09.10.2009, видана Жовтневим міським відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на суму 1658, 33 грн.

Після чого, 30.08.2021 Соборним відділом ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області було повідомлено ОСОБА_1 , що матеріали виконавчого провадження відповідно до постанови В10-211/09 про арешт коштів боржника від 09.10.2009 року, яка була видана на підставі наказу 6/48-09 від 13.04.2009 року, виданого господарським судом Дніпропетровської області були знищені. Інші виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) було завершено.

Тобто, боржнику стало відомо про відповідні порушення понад чотири місяці тому, отже строк подання відповідної скарги є таким, що настав 09.09.2021.

Приписами пункту "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Порівняльний аналіз змісту термінів "дізналася" та "повинна була дізнатися", що містяться в статті 341 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

Судом враховано, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Вказана позиція також викладена у постанову Верховного Суду від 14.08.2019 №910/7221/17.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропущений десятиденний строк, встановлений законодавством для оскарження рішення та дії приватного виконавця, а правові підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження відсутні.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За наведених обставин, заява ОСОБА_1 про скасування обтяжень, накладених постановою В-10-211/09 про арешт коштів боржника, виданою Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі наказу № 6/48 Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009 підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 118, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування обтяжень, накладених постановою В-10-211/09 про арешт коштів боржника, виданою Жовтневим ВДВС ДМУЮ від 09.10.2009 року на підставі наказу № 6/48 Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 17.02.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко