Рішення

від 17.02.2022 по справі 910/17091/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2022Справа № 910/17091/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви фізичної особи - підприємця Околіти Романа Анатолійовича та товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України про стягнення судових витрат

у справі №910/17091/21

за позовом фізичної особи - підприємця Околіти Романа Анатолійовича (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 поштова адреса: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

до товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України (код 35571472; 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В e-mail @porschefinance.ua)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).

про визнання недійсним положень договору та стягнення 339 579,10 грн.

без участі представників сторін через їх неявку

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/17091/21 за позовом фізичної особи - підприємця Околіти Романа Анатолійовича до товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним положень договору та стягнення 339 579,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 (повне рішення складено 18.02.2022) у задоволенні позову відмовлено.

Крім того, суд ухвалив питання розподілу судових витрат на правничу допомогу вирішити у судовому засіданні 17.02.2022.

16.02.2022 на адресу суду надійшла Заява Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (Відповідача) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

У судове засідання 17.02.2022 учасники справи не з`явились. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заявлену Позивачем у позові вимогу про стягнення з Відповідача 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також, подану Відповідачем заяву про стягнення з Позивача 23 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням документів, що підтверджують надання правничої допомоги, наявних у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами першою та другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Оскільки, за наслідками розгляду справи суд вирішив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з покладенням судових витрат на позивача, заява позивача про стягнення з відповідача витратна професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

При цьому, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову та понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, вказана заява відповідача підлягає розгляду судом.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу Відповідачем додано до матеріалів справи:

- копію договору від 24.05.2021 №б/н про надання правничої допомоги;

- копію заявки на надання професійної правничої допомоги №7 від 12.11.2021;

- копію ордера КС №895963 на Ізвєкова Віталія Володимировича;

- копію рахунку на оплату №7-1 від 16.11.2021р;

- копію платіжного доручення №0051010920 від 24.12.2021р.;

- банківська виписка по особовому рахунку АО ЕКВАЙРС ;

- копію рахунку на оплату №7-2 від 11.02.2022р.

Посилаючись на наведені документи, Відповідач у зв`язку із відмовою у задоволенні позову просив стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23 500,00 грн.

При цьому, в першій заяві по суті спору, якою був Відзив на позов, що поданий до суду 26.11.2022 р., Відповідачем заявлено вимогу про стягнення з Позивача понесених судових витрат, що за попереднім розрахунком становить 23 500,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові від 03.10.19. у справі № 922/445/19 Об`єднаної палати Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду та в постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2020 у справі № 922/3724/19.

Позивачем заперечень на подану Відповідачем заяву про ухвалення додаткового рішення суду не надано. Як і не надано доказів чи обґрунтувань завищення вартості понесених відповідачем витрат на правову допомогу та доказів на їх спростування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про покладення на Позивача витрат Відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у повній сумі, а саме 23 500 грн.

Вимога ж Позивача задоволенню не підлягає, оскільки, за наслідками розгляду справи суд вирішив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з покладенням судових витрат на Позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити фізичній особі - підприємцю Околіті Роману Анатолійовичу в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю.

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг України" про ухвалення додаткового рішення (стягнення судових витрат) задовольнити повністю.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Околіти Романа Анатолійовича (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 поштова адреса: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг України" (код 35571472; 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В e-mail @porschefinance.ua) 23500,00 (двадцять три тисячі п`ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ігор Курдельчук