Постанова

від 17.02.2022 по справі 280/1515/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 280/1515/19

провадження № К/9901/8348/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (суддя Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді Баранник Н.П., Малиш Н.І.)

у справі № 280/1515/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРОДНА МАРКА"

до Головного управління Держпраці в Запорізькій області

про скасування постанов.

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НАРОДНА МАРКА" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Запорізькій області, в якому просило визнати незаконними та скасувати постанови Головного управління Держпраці в Запорізькій області від 21 березня 2019 року за № ЗП 901/313/АВ/П/ІП-1ФС і за № ЗП 901/313/АВ/П/ІП-2ФС про накладення штрафу.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, позов задоволено.

3. Головне управління Держпраці в Запорізькій області з судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю НАРОДНА МАРКА Алексеева В.В. проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальності НАРОДНА МАРКА .

6. За результатами такого відвідування 01 березня 2019 року складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗП901/313/НД.

7. 11 березня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Запорізькій області на адресу Товариства з обмеженою відповідальності НАРОДНА МАРКА направлено повідомлення про розгляд справи (вих. №8/034-06/2228), на 21 березня 2019 року.

8. Повідомлення про розгляд справи (вих№8/034-06/2228) позивачем отримано 22 березня 2019 року.

9. 21 березня 2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю НАРОДНА МАРКА на ім`я заступника начальника Головного управління Держпраці в Запорізькій області направлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання обґрунтовано тим, що представник позивача 21 березня 2019 року перебуває у м. Дніпрі у судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суді.

10. На підставі Акту інспекційного відвідування від 01 березня 2019 року винесено:

- постанову про накладення штрафу від 21 березня 2019 року № ЗП901/313/АВ/П/МГ-1ФС в розмірі 417 300грн. за порушення абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України;

-постанову про накладення штрафу від 21 березня 2019 року № ЗП901/313/АВ/П/МГ-2ФС в розмірі 4 173грн. за порушення абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

11. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що Головне управління Держпраці в Запорізькій області діяло поза межами Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок №509). Так, з боку позивача були вчинені всі залежні від підприємства дії для того, щоб представник останнього був присутній під час розгляду справи, однак з незалежних від суб`єкта господарювання причин, розгляд справи здійснили без участі представника Товариства з обмеженою відповідальності "НАРОДНА МАРКА".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням окружним та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

14. Скаржник вказав на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду, що викладена у постановах у справах № 820/1432/17, № 822/723/17, №804/6962/17, № 620/392/19.

15. Головне управління Держпраці в Запорізькій області вважає, що суди невірно надали оцінку наявним у справі доказам. Так, 12 березня 2019 року, за 9 днів до дати розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю НАША МАРКА листом № 08/03.4-06/2228 повідомлено про розгляд справи 21 березня 2019 року о 15 год. 00 хв. Повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком від 12 березня 2019 року (Ідентифікатор міжнародного поштового відправлення 5808400207986). Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що він не несе відповідальності за роботу ПАТ Укрпошта . Таким чином, Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені законодавством України. Прийняті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам закону.

16. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що позивач письмове повідомлення про розгляд справи отримав 22 березня 2019 р., тобто після того як справа була вже розглянута. Адвоката позивача в телефонному режимі 21 березня 2019 року співробітники відповідача повідомили усно про те, що в цей день о 15.00 буде розглядатися справа стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю НАРОДНА МАРКА . Адвокатом об 11.40 в цей же день було надане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки о 15.30 було призначене судове засідання в м.Дніпро в Центральному апеляційному господарському суді в інтересах іншого мого клієнта (копію клопотання з відміткою про вручення надано в матеріали справи). Однак, це клопотання про відкладення розгляду справи про накладення штрафу відповідачем задоволено не було і справа розглянута.

17. Позивач у відзиві стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення, що повністю узгоджується з постановою Верховного Суду від 12 червня 2019 року в аналогічній справі № 813/3415/18, а також у постановах від 30 січня 2020 року у справі №482/9/17 і у справі №308/12552/16-а.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статею 341 КАС України, виходить з такого.

19. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок № 509.

20. Згідно з п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

21. Положеннями зазначеного вище пункту штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громадами.

22. Фактично підставою для скасування судами попередніх інстанцій постанов від 21 березня 2019 року за № ЗП 901/313/АВ/П/ІП-1ФС і за № ЗП 901/313/АВ/П/ІП-2ФС про накладення штрафу стало порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу, а саме те, що за відсутності відомостей про завчасне повідомлення позивача про розгляд справи, відповідачем було розглянуто справу без участі позивача та винесено оскаржувані постанови, чим порушено права позивача на захист при розгляді його справи.

23. За змістом п. 3, 6 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

24. Відповідно до п. 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п.6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

25. Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18 зазначив:

34. Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

35. Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

36. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

37. Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

38. З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

39. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

40. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

41. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні. .

26. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що позивач повідомлений про розгляд справи саме 22 березня 2019 року, тобто після розгляду справи.

27. Однак у цьому контексті судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи відповідача про те, що повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком від 12 березня 2019 року (Ідентифікатор міжнародного поштового відправлення 5808400207986). У матеріалах справи є роздруківка відстеження поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти, з якої вбачається, що вказане відправлення знаходилося у точці видачі / доставки з 09 год. 13 хв. 14 березня 2019 року. Відправлення вручено 22 березня 2019 року о 19 год. 42 хв.

28. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій повинні були з`ясувати не лише факт поінформованість/непоінформованість особи про час та місце розгляду справи, а і надати оцінку поведінці особи, яка притягується до відповідальності, оскільки ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

29. Натомість до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

30. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення.

31. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

32. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

33. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

34. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що мотиви оцінки доказів не може ґрунтуватися на припущеннях.

35. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині рішення, правильно застосовуючи при цьому відповідні норми матеріального права та дотримуючись норм процесуального права.

36. Зазначені вище обставини свідчать про неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, що призвело до передчасних висновків судів щодо наявності підстав для задоволення позову.

37. В ухвалі про відкриття касаційного провадження Верховний Суд, крім іншого зазначив пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

38. У ході касаційного перегляду судових рішень саме вказана підстава знайшла своє підтвердження.

39. Натомість посилання скаржника на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду, що викладена у постановах у справах № 820/1432/17, №822/723/17, №804/6962/17, № 620/392/19 відхиляється колегією суддів через їх нерелевантність до обставин цієї справи.

40. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

41. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Запорізькій області - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №280/1515/19 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб