Ухвала

від 21.12.2023 по справі 280/1515/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа №280/1515/19

адміністративне провадження №К/990/42249/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Кравчука В.М., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №280/1515/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна марка» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАРОДНА МАРКА" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Запорізькій області, в якому просило визнати незаконними та скасувати постанови Головного управління Держпраці в Запорізькій області від 21.03.2019 № ЗП 901/313/АВ/П/ІП-1ФС та № ЗП 901/313/АВ/П/ІП-2ФС про накладення штрафу.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Запорізький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 03.07.2019 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2022) позов задовольнив.

За результатами касаційного перегляду справи, Верховний Суд скасував вказані вище судові рішення, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.

Запорізький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 26.12.2022 позов задовольнив.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням (копію якого, отримав 26.12.2022), відповідач 27.02.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.

Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 01.03.2023 повернув апеляційну скаргу скаржнику, позаяк така надіслана суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису скаржника, що дало підстави стверджувати про те, що скаржник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці 12.05.2023 повторно подало апеляційну скаргу.

Втім, Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 05.07.2023 залишив без руху апеляційну скаргу з мотивів її невідповідності вимогам статті 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.

На виконання вимог ухвали, відповідач надіслав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Однак Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 20.07.2023 відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 14.12.2023 надійшла касаційна скарга Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (направлена поштовим зв`язком 09.12.2023), в якій скаржник просить направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Третій апеляційний адміністративний суд постановив оскаржувану ухвалу 20.07.2023, при цьому касаційну скаргу направлено скаржником до Верховного Суду 09.12.2023, тобто зі значним пропуском тридцятиденного строку, відведеного законодавцем на касаційне оскарження.

До касаційної скарги скаржник долучив клопотання про поновлення такого строку, яке обґрунтовує введенням на території України воєнного стану. Зауважує, що місто Запоріжжя знаходиться під обстрілами, які завдають шкоди місту, а саме перебої в електропостачанні, обмежену роботу Укрпошти (у зв`язку із тривогами). Також зазначає, що фактична чисельність працівників юридичного відділу значно менша штатного розпису.

Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку. Варто наголосити, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги.

Перевіряючи наведені скаржником доводи Верховний Суд приходить до переконання, що зазначені скаржником підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є абстрактними, узагальненими, не підтверджені належними доказами та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.

Ба більше, стосовно зазначеного Верховний Суд звертає увагу відповідача на положення частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, відповідно до якої, в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Верховний Суд також критично оцінює доводи скаржника про обмеженість кількості працівників у юридичному відділі позаяк зазначена обставина не може ставитись у залежність від дотримання учасниками справи вимог процесуального закону щодо строку апеляційного оскарження.

Зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність зазначених вище причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Додатково Верховний Суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Слід зауважити, що у розглядуваній справі відповідач звернувся із касаційною скаргою із значним пропуском строку, що становить близько 5 місяців та є суттєвою обставиною, яка впливає на розгляд судом питання про поновлення такого строку.

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження.

Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для надання можливості скаржнику вказати інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №280/1515/19.

Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №280/1515/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна марка» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіВ.М. Шарапа В.М. Кравчук Я.О. Берназюк