Ухвала

від 10.02.2022 по справі 954/868/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 954/868/21

провадження № 61-1238ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позики у розмірі 523 456,40 грн.

Разом із позовом, 30 вересня 2021 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо належних на праві власності ОСОБА_1 земельних ділянок кадастровий номер 6524184000:02:004:0001, площею 6,4015 га та кадастровий номер 6524184000:02:027:0006, площею 5,3585 га, розташованих на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.

Заява обґрунтована тим, що у відповідності до складених розписок від 19 травня 2013 року та 16 березня 2012 року ОСОБА_1 отримала від позивача в позику кошти, які до теперішнього часу не повернула. ОСОБА_1 має на праві власності лише дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, за рахунок яких, у випадку задоволення позовних вимог, може бути здійснено погашення боргу перед позивачем. ОСОБА_1 може розпорядитися належним їй на праві власності нерухомим майном на власний розсуд, що може призвести до ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду про відмову у забезпеченні позову мотивована тим, що заявник не надав доказів про відсутність у відповідача ОСОБА_1 іншого майна за рахунок якого можна виконати рішення суду у разі ухвалення його на користь позивача. Заява не містить обґрунтування в чому саме полягає необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо належних на праві власності ОСОБА_1 земельних ділянок та що запропонований позивачем вид забезпечення позову стане єдиною гарантією виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргуОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2021року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо відчуження належних на праві власності ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6524184000:02:004:0001, площею 6,4015 га та кадастровий номер 6524184000:02:027:0006, площею 5,3585 га, розташованих на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами існує спір, предметом спору є стягнення боргу у розмірі 523 456,40 грн, запропонований позивачем вид забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій є співмірним із заявленими позовними вимогами та сприятиме гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд зазначив, що позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору. Часткове задоволення заяви про забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

17 січня 2022 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не обґрунтував співмірність і необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо відчуження спірного майна позовним вимогам. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що відповідач вчиняє дії що можуть ускладнити або унеможливити виконання судового рішення, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції в постанові зазначив, що відповідач заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила відмовити у її задоволенні, проте відповідач не була присутня під час розгляду справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що у даній справі пред`явлені позовні вимоги про стягнення боргу за договорами позики у розмірі 523 456,40 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу на праві власності належать дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6524184000:02:004:0001, площею 6,4015га та кадастровий номер 6524184000:02:027:0006, площею 5,3585га, розташовані на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 45 200,00 грн. В іншій частині відмовлено.

На момент розгляду апеляційної скарги, рішення законної сили не набрало.

Згідно із частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У частині першій статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (пункт 2).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами .

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про скасування ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційний суд встановивши, що обраний позивачем вид забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборони вчинення реєстраційних дій щодо відчуження належних на праві власності відповідачу земельних ділянок вартістю 287 532,00 грн є співмірним із позовними вимогами про стягнення боргу у розмірі 523 456,40 грн. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви, оскільки вчинення дій щодо відчуження належного відповідачу нерухомого майна, може утруднити або унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Керуючись частиною першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар