Ухвала

від 18.02.2022 по справі 341/1931/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/1931/21

Провадження № 22-ц/4808/519/22

Головуючий у 1 інстанції МЕРГЕЛЬ М. Р.

Суддя-доповідач Фединяк

У Х В А Л А

18 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі судді Фединяка Василя Дмитровича перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 13 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до первинної профспілкової організації Бурштинської ТЕС про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Галицького районного суду від 13 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до первинної профспілкової організації Бурштинської ТЕС про стягнення середнього заробітку задоволено частково. Стягнуто з первинної профспілкової організації Бурштинської ТЕС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень за період з 22 листопада 2018 року до 31 грудня 2019 року. У іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з первинної профспілкової організації Бурштинської ТЕС на користь держави 500 грн судового збору. Судовий збір у розмірі 3222,59 гривень компенсувано за рахунок держави.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову в повному розмірі, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення.

Крім цього, апелянт просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на те, що у 2021 році не отримував заробітню плату.

Разом з тим апеляційна скарга ОСОБА_1 не повністю відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки за апеляційною скаргою не сплачено судовий збір.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір",ч.ч.1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити сторону від сплати судового збору.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз`яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторін, з другого боку.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд повинен врахувати особу заявника, характер спору, питання, яке вирішується в суді, а також забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами заявника на судовий захист.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia )).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland ; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland ).

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану або статусу за своїм внутрішнім переконанням.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору в зв`язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Всупереч вищевикладеному, посилаючись на незадовільний майновий стан, як на підставу звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 подано витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 2000 року по 2018 рік, в якому не відображено незадовільного майнового стану.

Крім того, в даній цивільній справі ОСОБА_1 в позові вказує про проведений з ним остаточного розрахунку на підставі судових рішень 13 липня 2021 року, тобто апелянтом отримано дохід, який не відображено у поданих відомостях в матеріалах апеляційної скарги.

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, заявником надано не було (про те, який реальний дохід він отримує, наявність заробітної плати, стипендії, пенсії, виплат, прибутку тощо, яке рухоме та нерухоме майно перебуває у його власності та інше)

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 8 липня 2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. З ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 8 липня 2011 року(зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 3 ст. З ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 6 ч.2. ст. 2 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, за апеляційною скаргою відповідно до п.6 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір слід сплатити судовий збір у розмірі 5583,87 грн (3722,58*150%), тобто загальна сума повинна становити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір сплачується: Отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101 Код ЄДРПОУ: 37951998 Банк отримуваача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку - UA418999980313131206080009612 , Наявність відомчої ознаки: "80" Апеляційні суди, Назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Оригінал квитанції про оплату судового збору слід направити до Івано-Франківського апеляційного суду.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом п.2 ст. 357 ЦПК України, якщо апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 185,357 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 13 січня 2022 року залишити без руху і надати апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Д. Фединяк