Рішення

від 17.02.2022 по справі 200/18221/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року Справа№200/18221/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізумруд СП про стягнення з платника податку податкового боргу,-

В СТ А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізумруд СП про стягнення з рахунків у банках коштів в рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

За змістом викладеного в позові заявлена до стягнення заборгованість виникла через несплату відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу на загальну суму в розмірі 283140,00 грн.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив та клопотання про зупинення справи, зазначивши, що розгляд справи не можливий до розгляду іншої справи № 200/6874/21, в якій відповідач оскаржує дії щодо складання наказу про проведення перевірки на підставі якої були прийняті податкові повідомлення-рішення , на підставі яких позивач звернувся з позовом про стягнення. Також зазначив , що не отримував податкові повідомлення-рішення. Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей облікової картки на день подання позову за відповідачем обліковується борг в загальній сумі в розмірі 283140,00 грн., а саме адміністративні та штрафні санкції (код бюджетної класифікації 21081103) в розмірі 283040,00 грн., та штрафні санкції (код бюджетної класифікації 21080900) в тому числі:

- податкове повідомлення-рішення № 5340/02-32-09-01 від 15.06.2021 на суму 1020 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 5339/02-32-09-01 від 15.06.2021 на суму 80000 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0021170705 від 30.11.2020 на суму 1020 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0021160705 від 30.11.2020 на суму 201000 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0021180705 від 30.11.2020 на суму 100 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові повідомлення рішення направлялись позивачем на адресу відповідача поштою та не були вручені відповідачу у зв`язку закінченням терміну зберігання.

Дані про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні. Отже на час розгляду справи податкові повідомлення-рішення є чинними.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3. ст.95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 20.1.33. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

22.01.2021 року позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю № 1217-13, яка направлена поштою на адресу Боржника, та повернута 03.03.2021 року з відміткою про закінчення терміну зберігання. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною або втрату нею юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а позов в частині стягнення коштів з рахунків у банках , що обслуговують позивача таким, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги щодо накладення арешту на кошти та інші цінності позивача, то суд зазначає, що у розумінні приписів п. ст.95.1. стє.95 Податкового кодексу України податковим органом здійснюється погашення податкового боргу спочатку за рахунок коштів, у разі їх недостатності за рахунок майна , а у разі недостатності або відсутності останнього у податкового органу виникає право на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності згідно з пп. 20.1.33. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

При цьому, суду не надано позивачем доказів того, що на рахунках у банках позивача, відсутні кошти. Разом з цим, відсутність коштів на рахунках у банках та інших цінностей у боржника є обов`язковою умовою для застосування такого заходу як накладення арешту на кошти та інші цінності.

За таких обставин, позовна вимога щодо накладення арешту на кошти та інші цінності позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізумруд про стягнення з платника податку податкового боргу - задовольнити частково .

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Ізумруд (ЄДРПОУ 42876925, 85316, Донецька область, м.Покровськ, вул..Залізнична 9 ) кошти в рахунок податкового боргу в сумі 283140,00 грн.

Врешті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2022 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка