Рішення

від 17.02.2022 по справі 520/15108/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 лютого 2022 року № 520/15108/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

представника позивача - Росоловського Р.М.,

представника відповідача - Саган Ю.В. в режимі ВКЗ

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" з позовом до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби №UA 209000/2021/210010/2 від 26.04.2021 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43348711, 79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1) 96 305,29 грн. (дев`яносто шість тисяч триста п`ять) грн. 29 коп. на користь ТОВ М`ясна садиба (Код ЄДРПОУ 43620707, 61054, Харківська обл., м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 29 А) надмірно сплаченої митної вартості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при здійсненні митного оформлення ТОВ М`ясна садиба для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством. Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA 209000/2021/210010/2 від 26.04.2021 року відповідачем визначено більшу митну вартість товарів, на підставі резервного методу визначення митної вартості. Позивач вважає, що вказане рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.09.2021 року було замінено первинного відповідача - Галицьку митницю Державної митної служби на правонаступника - Львівську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Від представника відповідача - Саган Ю., через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Від представника позивача - Росоловського Р.М., через канцелярію суду, надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив про безпідставність обґрунтувань, викладених у відзиві на позов.

Представник позивача - Росоловський Р.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Саган Ю.В., у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву зазначила, що оскаржуване в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів є законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

24.03.2021 року між ТОВ М`ясна садиба (покупець) та BIURO HANDLOWE HAND-FOOD KRZYSZTOF SZEWCZUK (Продавець) було укладено Контракт № 24/03/21 від 24.03.2021 р.

Згідно п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити охолоджене та заморожене м`ясо птиці (включаючи субпродукти) згідно інвойсу, які є невід`ємною частиною цього контракту і підписується на кожну партію товару.

Згідно п. 2.2. ціна і загальна сума контракту вказується в інвойсах, що були виписані на протязі дії контракту та є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно п. 4 1. Оплата здійснюється шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Продавця на умовах 100 % передоплати на підставі проформи-інвойсу за день до завантаження товару або по факту поставки товару.

На підставі рахунку-проформи № 109/ЕХ/2021 від 30.03.2021 року, ТОВ М`ясна садиба було проведено оплату товару (м`ясо курей свійських) на загальну суму 10742,70 евро, що підтверджується копією платіжного доручення №5 від 16.04.2021 року з відміткою банку.

21 квітня 2021 року під час декларування вказаного товару у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товару, визначена ним самостійно та перераховано передплату митних платежів у сумі 118 000,00 грн.

В подальшому, на письмову вимогу відповідача, для визначення митної вартості позивачем подавалися наступні документи: рахунок-проформа №109/ЕХ/2021 від 30.03.2021; платіжне доручення в іноземній валюті № 5 від 16.04.2021 року, що підтверджує сплату за поставлений товар; контракт на поставку товару № 24/03/21 від 24.03.2021 року; комерційна пропозиція від 30.03.2021 р.; прайс-лист від 30.03.2021 року; висновок про відповідність цінових умов контракту № 24/03/21 від 24.03.2021 року поточній кон`юнктурі рику, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (лист Державного підприємства Укрпромзовнішекспертиза № 827 від 23.04.2021 року); сертифікат якості товару від 20.04.2021 року; лист-пояснення ТОВ М`ясна садиба від 23.04.2021 року.

За результатами проведеного опрацювання митним органом встановлено наступне:

- розбіжності між фактурною вартістю та вагою брутто/нетто товару у рахунку-проформі №109/EX/2021 від 30.03.2021 (10742,70 Євро) та рахунку-фактурі №303/EX/2021 від 20.04.2021 (10290,90 Євро). У платіжному дорученні в іноземній валюті №5 від 16.04.2021, яке подано до митного оформлення за МД №UA209140/2021/040156, зазначено суму плати (10742,70 Євро) відповідно до виставленого рахунку-проформи №109/EX/2021;

- відповідно до CMR від 21.04.2021 місцем розвантаження товару зазначено Харків, у заявці на транспортування вантажу в міжнародному сполученні транспортним засобом з реєстраційним номером BC0776HX/BC2357XM - зазначено місто Львів;

- висновок експерта №К827 від 23.04.2021 не містить роздруківки з сайтів із відповідною ціновою інформацією; у ході аналізу при здійсненні розрахунку цінових значень товару не надано обґрунтування щодо застосування коефіцієнтів; при постачанні товару не досліджувалася вартість поставки товару за маршрутом. Зокрема, експертом у висновку одним із джерел інформації, для визначення вартості товару (частини тушок (курей свійських), заморожені), зазначено сайт « agrohandel.p» . На даному сайті здійснюється продаж сільськогосподарської техніки, а не продуктів харчування, тому відповідач зазначив, що висновок експерта №К827 від 23.04.2021 митниця не може взяти до уваги, як джерело інформації для підтвердження вартості товару;

- відповідно до інформації наданої Асоціацією Всеукраїнська асоціація імпортерів м`яса та м`ясопродукції від 12 квітня 2021 року, встановлено рівень цін на м`ясну продукцію, що не відповідає рівню вартостей заявлених декларантом.

26 квітня 2021 року під час митного оформлення товару Галицькою митницею Державної митної служби було прийнято рішення №UA209000/2021/210010/2 від 26.04.2021 р. про коригування заявленої ТОВ М`ясна садиба митної вартості товару, що був імпортований позивачем відповідно до контракту №24/03/21 від 24.03.2021 року.

Різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні склала 96305,29 грн.

Судом встановлено, що при визначенні митної вартості товару у оскаржуваному рішенні джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: Інформація Асоціації Всеукраїнська асоціація імпортерів м`яса та м`ясопродукції від 12 квітня 2021 року та МД UA209170/2021/28103 від 12.04.21, UA204120/2021/7827 від 27.01.21, UA209170/2021/28218 від 12.04.21, UA209170/2021/28218 від 12.04.21.

Позивач не погодився з визначеною відповідачем митною вартістю, винесеним рішенням №UA209000/2021/210010/2 від 26.04.2021 р. та звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст.49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: інформація Асоціації Всеукраїнська асоціація імпортерів м`яса та м`ясопродукції від 12 квітня 2021 року та МД UA209170/2021/28103 від 12.04.21, UA204120/2021/7827 від 27.01.21, UA209170/2021/28218 від 12.04.21, UA209170/2021/28218 від 12.04.21.

Проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митною декларацією та товарам за митною вказаною декларацією.

Тобто, для підтвердження митної вартості інспектор митної служби для прийняття рішення керувався інформацією недержавного підприємства, а саме: Асоціації Всеукраїнська асоціація імпортерів м`яса та м`ясопродукції Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Городоцька, будинок 147, код ЄДРПОУ 38502511.

Також, суд зазначає, що згідно Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості тощо.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Суд зазначає, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Водночас, Посилання на використання інформації з недержавних установ, зокрема, інформація Асоціації Всеукраїнська асоціація імпортерів м`яса та м`ясопродукції - не передбачено діючим законодавчими нормами.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларації, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Водночас, для урегулювання цінової політики, підприємство ТОВ М`ясна Садиба зверталось до державного підприємства Укрпромзовнішекспертиза адреса: Україна, 04050, місто Київ, вул.Січових стрільців, будинок 60, код ЄДРПОУ 21523475, яке є провідною компанією України з вивчення українських та міжнародних ринків, підготовки рішень щодо розвитку бізнесу, дослідження промисловості та промислової політики з 1993 по теперішній час.

До компетенції ДП Укрпромзовнішекспертиза належить консультування з питань розвитку бізнесу, маркетингові дослідження, складання бізнес-планів, ТЕО та інвестиційних меморандумів, проведення кон`юнктурно-цінових досліджень тощо. Частина наших робіт випускається на постійній основі у вигляді періодичних видань, які забезпечують клієнтів актуальною інформацією щодо оперативних змін у ринковому середовищі.

23.04.2021 Державне підприємство Укрпромзовнішекспертиза надала довідку № К827 від 23.04.2021, в якій провела аналіз кон`юнктури ринку ціноутворення на товар (продукцію). Дану довідку декларантом подано разом із документами до митниці.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Укрпромзовнішекспертиза користувалась сайтами, зокрема зазначено сайт "аgrohandel.pl".

Суд вважає помилковим твердження відповідача, що на даному сайті здійснюється продаж сільськогосподарської техніки, оскільки, як вбачається з наданих позивачем доказів вищевказаний сайт здійснює, зокрема, продаж м`ясної продукції.

Як зазначалось вище, ТОВ М`ясна Садиба підписала контракт з компанією BIURO HANDLOWE HAND-FOOD KRZYSZTOF SZEWCZUK № 24/03/21 від 24.03.2021р.

Згідно контракту умовами поставки товару є: оплата товару на рахунок продавця па умовах 100% передоплати на підставі проформи інвойсу. Умови поставки згідно правил Інкотермс-2010 (FСА). Ціна та загальна сума контракту вказується в інвойсах, що були фактично завантажені на складі продавця.

Згідно проформи інвойсу №109/ЕХ/2021 від 30.03.2021 попередня сума передоплати за товар складає 10742,70 Євро. Також в проформі інвойс вказана номенклатура та вага товару (продукції).

ТОВ М`ясна Садиба перерахувала грошові кошти згідно проформи - інвойсу на рахунок BIURO HANDLOWE HAND-FOOD KRZYSZTOF SZEWCZUK в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті №5 від 16.04.2021р., який декларантом було надано на митницю, як підтверджуючий документ фактичної оплати товару згідно інвойсу № 109/ЕХ/2021 від 30.03.2021.

Як вбачається з пояснень представника позивача, 20.04.2021 машина перевізника ТОВ Геосан стала на рампу завантаження товару, компанія BIURO HANDLOWE HAND-FOOD KRZYSZTOF SZEWCZUK завантажила товар та виписала супровідні документи, які підтверджують фактичну кількість та вагу завантаженої продукції, а саме надано інвойс №303/ЕХ/2021 від 20.04.2021 р.

Судом встановлено, що номерклатура та вага товару у інвойсі №303/ЕХ/2021 є меншою ніж у інвойсі №109/ЕХ/2021.

Представником позивача в ході розгляду справи зазначено, що ТОВ М`ясна садиба отримавши скан копії документів на електронну пошту побачила різницю між проформою інвойсом (100% передплата за товар) та фактично відпущеною зі складу продавця. Дана розбіжність виникла тільки тому, що на момент завантаження товару на складі продавця фактичні залишки товару були згідно інвойсу №303/ЕХ/2021 від 20.04.2021 р. і більше продавець завантажити не міг.

Таким чином, на дату 20.04.2021 р. у ТОВ М`ясна Садиба залишилась переплата за товар в сумі 451,8 Євро. Оскільки основним постачальником товару з Польщі у позивача є компанія BIURO HANDLOWE HAND-FOOD KRZYSZTOF SZEWCZUK причин повертати грошові кошти на рахунок ТОВ М`ясна Садиба не було, так як грошові кошти були зараховані в рахунок майбутніх поставок. Декларантом на митницю було подано всі документи згідно МКУ.

Суд зазначає, що на митну вартість товару різниця між інвойсом№ 109/ЕХ/2021 від 30.03.2021 та інвойсом №303/ЕХ/2021 від 20.04.2021 р. не впливає, тому, що відповідачем нараховано ввізне мито та податкові зобов`язувана з податку на додану вартість на фактично завантажений товар та фактично завезений товар в Україну, який підтверджується документами, а також при інспектуванні товару на митниці контролюючими органами.

Суд зазначає, що ТОВ М`ясна Садиба виконала всі зобов`язання згідно МКУ, під час розмитнення у інспектора митниці.

Також, судом встановлено, що для перевезення продукції (товару) між ТОВ М`ясна Садиба (замовником послуг) та ТОВ Геосап (перевізник) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 16/03/2021 від 16.03.2021.

Даний перевізник надавав транспортні послугу по перевезенню продукції (товару) по маршруту Польща - м.Харків, Україна.

Позивачем зазначено, що основною умовою відвантаження продукції в Польщі було - заздалегідь надати перевізника продукції, який повинен відповідати міжнародним стандартам.

ТОВ М`ясна Садиба підписала договір з перевізником та заповнила заявку по перевезенню продукції, під час перемовин з контрагентом (постачальник продукції) в заявці було вказано місце розвантаження - м. Львів.

На дату відвантаження продукції 21.04.2021р ТОВ М`ясна Садиба вирішила змінити адресу розвантаження продукції м. Харків.

Виходячи з вище зазначеного, ТОВ М`ясна Садиба не порушила умови контракту ні з постачальником продукції, ні з перевізником.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень та доказів щодо транспортування продукції по маршруту Польща - м.Харків, Україна, було зазначено в СМК та в заявці на перевезення продукції. Загальна сума витрат на перевезення продукції склала - 20 000 грн. з ПДВ, що зазначено в заявці на перевезення.

Фактично розвантаження продукції відбувалось за адресою: м. Харків, Харківська обл. вул. Калініна 2 А, Україна, що вказано в документах : СМR, а також в рахунках на оплату від перевізника - рахунок № 97 від 27.04.2021 та в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №92/1 від 27.04.2021 року.

Також слід зазначити, що ТОВ М`ясна Садиба офіційно надіслано запит до ТОВ Геосан (перевізника продукції) для надання калькуляції по маршруту: м. Lipce Reymontowskie Poland - м. Львів, Львівська обл. та м.Львів, Львівська обл. - м. Харків вул. Калініна 2А.

ТОВ Геосан надав ТОВ М`ясна Садиба офіційну відповідь, а саме: лист вих. № 13/05 від 13.05.2021 р. в якому надана калькуляція по транспортно - експедиційному обслуговуванню 21.04.2021 року.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відтак, слід дійти висновку, що видане відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.

Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.

Відповідачем у спірному в даній справі рішенні та картці відмови не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Вищевикладені обставини свідчать про не доведення відповідачем в ході розгляду справи правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 96305,29 грн. на користь ТОВ М`ясна садиба надмірно сплаченої митної вартості, суд зазначає, що статтею 27 Митного кодексу України визначено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов`язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643 (далі - Порядок №643) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844, визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Згідно з пунктом 1 Розділу 3 Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пункту 3 Розділу 2 Порядку №643 після реєстрації заява платника податку про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до відповідного структурного підрозділу Держмитслужби або митниці Держмитслужби для підготовки висновку (далі - Підрозділ).

Пунктами 5-7 Розділу 3 Порядку №643 визначено, що підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджено Наказом фінансів України від 11 лютого 2019 року №60, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 08 квітня 2019 року за №370/33341.

З сукупного аналізу вказаних норм можна дійти до висновку, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Також, законною умовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Умовами для повернення (перерахування) надмірно сплачених митних платежів у декларанта, на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу, має бути наявна надмірна сплата таких митних платежів до бюджету та відсутність податкового боргу.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховний Суду від 06.04.2021 у справі №815/4834/17, який враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, суд зазначає, що на даний час відсутні підстави для задоволення вищезазначених позовних вимог щодо стягнення надмірно сплаченої суми митної вартості товару, оскільки вони є передчасними, з огляду на що, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба".

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби №UA 209000/2021/210010/2 від 26.04.2021 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" (код ЄДРПОУ 43620707, 61054, Харківська обл., м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 29 А) судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.02.2022 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.