Рішення

від 21.01.2022 по справі 640/12244/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року м. Київ № 640/12244/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2019 №2202615147, №2192615147

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛЕЙ БТЛ із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.05.2019 №2202615147 та №2192615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 08.04.2019 №4177 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПЛЕЙ БТЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ (код 40540383) за жовтень 2016 року, з ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ (код 40502856) за вересень, жовтень 2016 року, з ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) за листопад 2016 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств. Так актом перевірки №90/26-l5-4 4-07-02,-10/37881205 від 22.04.2019 встановлено порушення позивачем вимог: пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 153 690,00 грн. за 2016 рік., п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок додану на вартість на загальну суму 170 767,00 грн., в тому числі: за вересень 2016 року на суму 6350,00 грн.; за жовтень 2016 року на суму 71417,00 грн.; за листопад 2016 року на суму 93000 грн.. За наслідками перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 27.05.2019 №2202615147 та №2192615147. Позивач вважає такі податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки господарські операції із контрагентами позивача є реальними та підтверджені первинними документами. Крім того, позивач зазначив, що відсутність у контрагента трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги, та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ. Неподача суб`єктами господарювання податкових декларацій є індивідуальними порушеннями таких суб`єктів (TОB ЕФЕКТ МАРКЕТ , ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ та ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ ), і такі порушення не можуть ототожнюватися із відсутністю факту вчинення або не вчинення певних дій (укладення та виконання угод з іншими суб`єктами господарювання).

У відзиві на позовну заяву, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що в інформаційних базах ГУ ДФС у м. Києві наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємства ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ , та ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ . Згідно пояснень директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ , ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ ОСОБА_1 , відібраних в рамках кримінального провадження, йому було невідомо, що на його ім 'я були зареєстровані ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ та ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ . Щодо контрагента ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ , то в останнього відсутні основні фонди, транспортні засоби, земельні ділянки, об`єкти нерухомості, що свідчить про неможливість вказаного суб`єкта надавати господарські послуги, крім того, в інформаційній базі контролюючого органу наявна картка фіктивного підприємництва. Встановлені обставини свідчать про нереальність господарський операцій, їх безтоварність та фіктивність, що виключає право позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаними контрагентами. Також під час перевірки, контролюючий орган встановив короткотривалий період здійснення господарських операцій, невідповідність змісту операцій реальним обставинам, дефектність первинних документів. Також в ході перевірки, контролюючим органом не встановлено, як надані послуги стосуються господарської діяльності позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2019 на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві №4177, уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПЛЕЙ БТЛ по взаємовідносинах з ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ (код 40540383) за жовтень 2016 року, з ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ (код 40502856) за вересень, жовтень 2016 року, з ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) за листопад 2016 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

09.04.2019 ГУ ДФС у м. Києві направило запит до ТОВ ПЛЕЙ БТЛ про надання додаткових документів згідно переліку для проведення перевірки.

22.04.2019 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки винесено акт №90/26-15-14-07-02-10/37881205, яким встановлено порушення позивачем вимог: пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 153 690,00 грн. за 2016 рік., п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок додану на вартість на загальну суму 170 767,00 грн., в тому числі: - за вересень 2016 року на суму 6350,00 грн.; за жовтень 2016 року на суму 71417,00 грн.; за листопад 2016 року на суму 93000 грн.

10.05.2019 ТОВ ПЛЕЙ БТЛ звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із запереченнями на акт перевірки, однак рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 95429/10/26-15-14-07-02-15 від 22.05.2019 скаргу залишено без задоволення.

27.05.2019 на підставі акту перевірки №90/26-15-14-07-02-10/37881205 від 22.04.2019, ГУ ДФС у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №219261547, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні санкції у сумі 192 112, 50 грн.

27.05.2019 на підставі акту перевірки №90/26-15-14-07-02-10/37881205 від 22.04.2019, ГУ ДФС у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №2202615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні санкції у сумі 256 150, 50 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 75 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку зокрема, є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.

Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ПЛЕЙ БТЛ , як замовником в особі директора Білоусова Д.В. та ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ , як виконавцем в особі директора ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг від 01.09.2016 № 0109-16, за змістом якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання послуг в рамках проведення конференції для клієнта - ТОВ Глобал Лоджик Україна , у свою чергу замовник зобов`язується оплатити належно надані послуги на умовах, визначених договором та цим додатком.

Так, у ході податкової перевірки проведено аналіз показників, що містяться в поданій ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ до органів ДФС України податковій декларації з ПДВ за перевіряємий період та податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до ст. ст. 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, встановлено:

ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ (код 40502856) зареєстровано Броварською районною державною адміністрацією 24.05.2016 за №13551020000007837. Станом на дату підписання акту перебуває на обліку в ГУ ДФС у Київській області (м. Бровари).

Податкова адреса суб`єкта господарювання: АДРЕСА_1.

Згідно ІС Податковий блок , керівником та засновником ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ був (є) з 23.06.2016 по теперішній час - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Основний вид діяльності: 46.90 (Неспеціалізована оптова торгівля).

ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ не звітує до органів ДПІ по податку на додану вартість, починаючи з жовтня 2016року.

Свідоцтво платника ПДВ анульовано - 06.11.2017.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, форми 1-ДФ за 3 та 4 кв. 2016 року ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ до контролюючих органів не подавало.

За 2016 рік декларацію з податку на прибуток ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ до контролюючих органів не подавало.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ до контролюючих органів не подавався. Інформація про наявність на балансі підприємства основних фондів відсутня, зареєстрованих транспортних засобів, земельних ділянок на праві власності (користування), об 'єктів нерухомості - відсутня.

Відповідно до інформації, що міститься у базах даних органів державної фіскальної служби, у III-IV кварталі 2016 року ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ не нараховувало та відповідно не сплачувало до бюджету податки і збори пов`язані із нарахуванням та виплатою заробітної плати та/або винагороди за договорами ЦПК, а саме:

податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п (код 11010400);

податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків інших ніж з/п (код 11010100);

військового збору (код 11011000).

Відсутність факту виплати заробітної плати та/або винагороди за договорами ЦПХ, свідчить і про відсутність у ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ трудових ресурсів необхідних для виконання послуг, що згідно до наданих для перевірки документів реалізовані ТОВ ПЛЕЙ БТЛ у вересні 2016 року.

Крім того, за результатами аналізу інформації, яка міститься в Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва встановлено, що по ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва.

Позивач на підтвердження реальності господарських операцій із вказаним контрагентом надав копію договору №0109-16, додатку до договору №1, акт наданих послуг №34 від 09.09.2016.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ здійснено пошук місця проведення конференції, організовано 3 виступи ді-джея тривалістю по 20 хв., задіяно персонал, зокрема: координатора проекту, менджменту проекту, проведено інструктаж персоналу.

За наслідками наданих послуг, позивач здійснив оплату наданих послуг у сумі 38 100, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №25 від 20.10.2016.

Крім того, позивачем на підтвердження надано фото-звіт про проведення заходу Mykolaiv summit 2016 .

Як зазначив у своїх запереченнях відповідач, для надання вищевказаних послуг у даного контрагента відсутні працівники (звіти 1-ДФ не подавались). Відсутні будь-які докази залучення третіх осіб для виконання робіт та послуг. Інформація про наявність основних фондів відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік - відсутня.

Так, судом встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ ПЛЕЙ БТЛ є організація конгресів і торговельних виставок.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до основного виду діяльності ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ належить - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, однак зі змісту правочинів не встановлено, що контрагент позивача реалізував товар, що є основним видом його господарські діяльності.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

В той же час, наявні в матеріалах справи договори та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не розкривають зміст та обсяг наданих послуг, а є лише узагальнюючими документами, оскільки в них не конкретизовано які саме послуги виконувались (перелік наданих послуг), виконавців таких послуг, обсяг наданих послуг, період їх надання.

Вищенаведена інформація є обов`язковою для підтвердження реальності господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.06.2018 справа №826/14171/13-а, від 20.06.2018 справа №826/3952/13-а, від 25.06.2018 справа 826/20685/14.

Суд звертає увагу, що формальна наявність первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

До того ж, в ході відпрацювання вказаних підприємств-контрагентів позивача було опитано директора та засновника ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ ОСОБА_2 , який повідомив, що до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ не причетний, не мав жодного відношення до створення та діяльності підприємства, жодної документації від імені вказаного товариства не підписував, печатку не замовляв.

Так, однією з ознак фіктивності законодавець визнає здійснення таким суб`єктом фінансово-господарської діяльності без відома засновників та призначених у встановленому порядку керівників. Зі змісту цієї норми прямо випливає, що фіктивний суб`єкт господарювання може здійснювати певну діяльність, причому від його імені можуть діяти зовсім не ті особи, які легально призначені.

З наявних у справі документів, а саме: договору №0109-16, додатку до договору №1, акту наданих послуг №34 від 09.09.2016 вбачається, що останні підписані ОСОБА_2, тобто особою, яка заперечує власну участь в господарській діяльності ТОВ САЙЛЕНС ПРАЙМ .

Крім того, з наявних у справі документів, а саме: з договору про надання послуг від 01.09.2016 №01092016-1, укладеного між позивачем та ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ , додаткової угоди №1 та №2 до договору, акту виконаних робіт №77 вбачається, що такі підписані директором ОСОБА_1 який повідомив, що підприємство не реєстрував, фінансово - господарську діяльність не здійснював, будь-які документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ ЕФЕКТ МАРКЕТ з підприємствами-контрагентами купцями, продавцями не підписував, печатку не замовляв та нікого на це не уповноважував.

Також позивачем було укладенено із ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ договір №10113016 від 10.11.2016, додаткову угоду №1 та №2, акт виконаних робіт від 21.11.2016.

З матеріалів справи вбачається, що директором ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ теж є громадянин ОСОБА_1 , що, у свою чергу, заперечував свою причетність до господарської діяльності вищевказаного товариства.

Суд звертає увагу, що виписані будь-які первинні та бухгалтерські документи від імені осіб, що заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є безпідставним.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.06.2018 у справі № 826/10947/13-а, від 12.06.2018 у справі № 802/4132/15-а.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів.

Відтак, формальна наявність договорів, накладних та платіжних доручень не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається саме на платника - покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06.06. 2019 у справі №807/2202/15, який в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що документи, видані від імені суб`єктів господарювання - контрагентів позивача не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не можуть визнаватися такими, що посвідчують факт надання послуг, оскільки вказані обставини є доказом неналежного виконання договірних відносин та штучності укладених правочинів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та правомірність податкових повідомлень - рішень від 27.05.2019 №2202615147, №2192615147.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛЕЙ БТЛ відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.С. Мазур