Постанова

від 14.02.2022 по справі 420/6279/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 420/6279/19

адміністративне провадження № К/9901/33353/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Касяневич О.В.,

представника відповідача Малюченко А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ СТІЛ" до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 18.07.2019, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, ухвалене у складі головуючого судді Андрухіва В.В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Косцової І.П. (головуючий), Джабурії О.В., Вербицької Н.В.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "РОЯЛ СТІЛ" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2019:

- № 0024121307, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 510 грн;

- №0034421408, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 17 220 101 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "РОЯЛ СТІЛ" зазначило, що висновок посадових осіб контролюючого органу щодо не підтвердження Товариством реальності господарських операцій з зазначеними в акті перевірки контрагентами у зв`язку з відсутністю в останніх необхідних трудових ресурсів, основних засобів-транспорту, складських приміщень, виробничих приміщень та ін., виробничих потужностей, невідповідність відображених в накладних, отриманих від зазначених підприємств та задекларованих показників у податковій звітності ґрунтується виключно на наявній у податкового органу інформації без дослідження первинної бухгалтерської документації контрагентів позивача, а відтак, оскаржувані рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Водночас зауважив, що Товариство надало контролюючому органу усі первинні документи, що підтверджують реальність вчинених ним у перевіряємий період правочинів. Придбані Товариством товар та послуги використані у власній господарській діяльності та в подальшому реалізовані споживачам. Позивач не зобов`язаний контролювати дії своїх контрагентів щодо дотримання останніми порядку ведення господарської діяльності та подання податкової звітності.

3. Окрім того Товариство зазначило, що висновки контролюючого органу щодо наявності кредиторської заборгованості Товариства перед ТОВ Р.А.В. Інвестгруп не відповідають дійсності, оскільки останнім з 16.10.2018 було передано право вимоги новому кредитору ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ .

4. Що стосується наявної заборгованості перед ТОВ ТРЕКС ЛАЙН у сумі 3 718 268,15 грн, яку контролюючим органом віднесено до безнадійної заборгованості, Товариство зазначило, що13.03.2018 з цим контрагентом укладено додаткову угоду до договору купівлі - продажу № 18/5 від 18.05.2015, відповідно до якої сторони первісного договору дійшли згоди щодо виконання розрахунків до 2021 року.

5. Аналогічні обставини виникли і щодо визнання безнадійною заборгованість у сумі 7 216 024,37 грн за договором поставки № 29/7 від 29.07.2014, укладеним з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , оскільки додатковою угодою від 07.08.2018 сторони первісного договору дійшли згоди щодо виконання розрахунків до 2021 року.

6. З огляду на те, що Tовариством було визнано заборгованість перед вищевказаними контрагентами, складено акти звірки та укладено додаткові угоди до спірних договорів, якими пролонговано дію договорів, тобто продовжено строк виконання зобов`язань щодо сплати заборгованості до 2021 року, позивач вважає протиправним віднесення податковим органом кредиторської заборгованості позивача до безнадійної.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що Впродовж травня - червня 2019 року фахівцями ГУ ДФС в Одеській області на підставі направлень від 28.05.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ РОЯЛ СТІЛ з питань дотримання останнім вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

8. За результатами проведеної перевірки складено акт №000358/25-32-14-08/38574586 від 25.06.2019, за висновками якого, зокрема, встановлені порушення вимог:

1) пункту 44.1 статті 44, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ;

2) підпунктів 14.1.47, 14.1.54, 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 162.1.1, 162.1.3, пункту 162.1 статті 162, підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1, підпунктів 163.2.1, 163.2.2 пункту 163.2 статті 163, підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1, абз. е підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1, пункту 168.3, підпунктів 168.4.1, 168.4.2, 168.4.3, 168.4.4, 168.4.7 пункту168.4 статті 168, пункту 171.1, абз. а пункту 171.2 статті 171, абз. а пункту 176.2 статті 176 ПК України;

3) підпункту 54.3.3, пункту 54.3 статті 54 та пункту 119.2 статті 119, пункту 176.2 статті 176 ПК України та порядку заповнення Розділу I та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

9. З урахуванням встановлених перевіркою порушень податковим органом 18.07.2019 прийнятті податкові повідомлення-рішення:

10. № 0024121307, яким Товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 510 грн.,

11. № 0034421408, яким Товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 17 220 101 грн., з яких 13 776 081 грн. за основним платежем, 3 444 020 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

12. За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

13. Не погоджуючись податковими повідомленнями-рішеннями від 18.07.2019 № 0024121307 та №0034421408, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.03.2020 позов задовольнив повністю.

15. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що у Товариства наявні усі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують реальність вчинених ним правочинів. Суд також визнав обґрунтованими доводи Товариства, що висновки податкового органу стосовно наявності безнадійної кредиторської заборгованості ґрунтуються на поверхневому аналізі первинних документів, зокрема додаткових угод та договорів про відступлення права вимоги, які спростовують доводи контролюючого органу щодо заниження доходів ТОВ РОЯЛ СТІЛ у перевіряємому періоді.

16. Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, яким Товариству визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, суд першої інстанції дійшов висновку, що накладення штрафної санкції в сумі 510 грн. на позивача прямо пов`язане з висновками посадових осіб, складених за результатами проведеної перевірки та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0024111307, яким Товариству нараховано податкове зобов`язання у розмірі 182067,8 грн. з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та штрафні санкції у сумі 45516,05 грн, яке згодою було скасоване рішенням ДПС України від 30.09.2019 №3784/6199-00-08-05-01 про результати розгляду скарги.

17. Оскільки у вказаному рішенні ДПС України визнала відсутність підстав для нарахування та утримання ПДФО та військового збору нібито з додаткового блага , отриманого працівником підприємства Ступкевич Ю.Ю., відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог пункту 119.2 статті 119 ПК України щодо подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та суми утриманого з них податку.

18. З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції визнав протиправними та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

19. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.11.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

20. У касаційні скарзі ГУ ДПС в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

21. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

22. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.

24. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

25. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

26. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

27. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

28. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

29. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

30. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

31. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

32. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

33. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

34. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

35. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

36. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

37. дата отримання платником податку товарів/послуг.

38. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

39. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

40. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

41. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

42. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

43. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

44. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.

45. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

46. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

47. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

48. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

49. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

50. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

51. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

52. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

53. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

54. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 0024121307 та № 0034421408, яке ґрунтується на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ МЕТСТІЛТРЕЙД , ТОВ ФАЕТОН-ТРЕЙД , ТОВ БУШЕЛЬ ГРУП , ТOB ВЕДИ-ЮГ , ТOB ЛАЙН-СМ , ТOB ЛИНКОМ ТРАНС , ТOB КНАЙТ .

55. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

56. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

57. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

58. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

59. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

60. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

61. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

62. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

63. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

64. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

65. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

66. Так, судами установлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ РОЯЛ СТІЛ мало господарські взаємовідносини з ТОВ МЕТСТІЛТРЕЙД , ТОВ ФАЕТОН-ТРЕЙД , ТОВ БУШЕЛЬ ГРУП , ТOB ВЕДИ-ЮГ , ТOB ЛАЙН-СМ , ТOB ЛИНКОМ ТРАНС , ТOB КНАЙТ .

67. Товариство у межах своєї господарської діяльності придбавало у контрагентів (постачальників) брухт і відходи чорних та кольорових металів і сплавів, вторинну сировину (макулатуру).

68. Оцінюючи взаємовідносини позивача з названими контрагентами суди визнали, що фактична поставка позивачу товару вказаними постачальниками підтверджується залученими до матеріалів справи первинними документами (договорами поставки, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання, платіжними дорученнями), які оформлені у відповідності із вимогами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

69. Виписані контрагентами податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ.

70. Тоді як, на переконання судів, висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на податковій інформації податкового органу щодо контрагентів позивача, яка міститься в базі даних АІС Податковий блок , однак без дослідження первинних бухгалтерських документів цих суб`єктів господарювання, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про нереальність господарських операцій.

71. Щодо віднесення контролюючим органом кредиторської заборгованості позивача до безнадійної судами попередніх інстанцій установлено, що у всіх договорах сторони обумовили питання пролонгації.

72. Разом з тим, згідно з доводами відповідача, в ході податкової перевірки наданий запит підприємству від 03.06.2019 щодо надання інформації та її документального підтвердження для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам з контрагентами за період 01.01.2016 - 31.12.2018 (а.с. 74 - 75 том IV).

73. Із наданої відповіді та копій договорів убачається, що договори не були пролонговані.

74. Крім того, договори, які були надані під час перевірки та ті, що були надані до суду по відповідним контрагентам мають певну невідповідність по кожному з договорів, вони значно різняться, а також не було надано додаткових угод про пролонгацію цих договорів.

75. Відповідач просив суди звернути увагу на зазначені невідповідності по договорам між ТОВ РОЯЛ СТІЛ з контрагентами ТОВ ПРОМ-МЕТ , ТОВ Р.А.В ІНВЕСТГРУП , ТОВ ТРЕКС ЛАЙН , ТОВ УКРВТОРСПЛАВ .

76. Проте, суди попередніх інстанцій не надали оцінку цьому доводу відповідача та не дослідили питання відповідності договорів наданих під час податкової перевірки із поданими до суду.

77. Суди лише вказали, що матеріали справи містять додаткові угоди до договорів, однак, не встановили чи були такі додаткові угоди надані контролюючому органу під час проведення податкової перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

78. Крім того, судами не взяті до уваги доводи відповідача по кожному з контрагентів позивача ТОВ БУШЕЛЬ ГРУП , ТOB ЛАЙН-СМ , ТОВ МЕТСТІЛТРЕЙД , ТOB ЛИНКОМ ТРАНС , ТOB КНАЙТ , ТОВ ФАЕТОН-ТРЕЙД , ТOB ВЕДИ-ЮГ , стосовно того чи є вказані товариства платниками податку на додану вартість, що може вплинути на формування податкової звітності позивачем.

79. Відповідач звертав увагу судів на відсутність інформації щодо кількості працівників у контрагентів, неподання ними податкової звітності та анульовані свідоцтва за рішеннями контролюючого органу.

80. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки цим обставинам, у зв`язку з чим висновки цих судів не можна визнати такими, що ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин у справі.

81. Тобто, судами у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не досліджено належним чином наявні докази. Обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та надання оцінки всім важливим доводам сторін виконано не було.

82. Водночас, виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.

83. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

84. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

85. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

86. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

87. Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 0024121307 судами попередніх інстанцій установлено, що накладення штрафної санкції в сумі 510 грн на позивача, прямо пов`язане з висновками посадових осіб, складених за результатами проведеної перевірки та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0024111307, яким Товариству нараховано податкове зобов`язання у розмірі 182067,8 грн з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та штрафні санкції у сумі 45516,05 грн. (яке було скасоване рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 30.09.2019 №3784/6199-00-08-05-01).

88. Оскільки у своєму рішенні від 30.09.2019 ДПС України визнало відсутність підстав для нарахування та утримання ПДФО та військового збору нібито з додаткового блага , отриманого працівником підприємства Ступкевич Ю.Ю., відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог пункту 119.2 статті 119 ПК України щодо подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та суми утриманого з них податку.

89. На підставі наведеного колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу в сумі 510 грн у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0024121307 від 18.07.2019 є протиправним, а тому рішення судів у цій частині слід залишити без змін.

90. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

91. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення - скасувати в частині, а справу у скасованій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VII. Судові витрати

92. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

93. Поряд із цим, відповідач просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на його правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166).

94. З огляду на реорганізацію відповідача у справі, касаційний суд вважає за необхідне допустити відповідну заміну.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Допустити заміну відповідача Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на його правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166).

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задовольнити частково.

3. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2020 року у справі № 420/6279/19 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0034421408, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 17 220 101 грн - скасувати, та в цій частині справу № 420/6279/19 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

4. У решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2020 року у справі № 420/6279/19 - залишити без змін.

5 . На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко