Ухвала

від 11.02.2022 по справі 420/19258/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19258/21

УХВАЛА

11 лютого 2022 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Деревянко Наталії Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням позовної заяви, поданої на усунення недоліків) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Деревянко Наталії Анатоліївни, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Деревянко Н.А. РВ-5101955632021 від 14.07.2021 про відмову у виправлені помилок, що виникли під час державної реєстрації земельної ділянки номер 5121080300:03:001:0014, площею 0,150 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відділ у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області виправити технічну помилку у даних державного земельного кадастру на земельну ділянку 5121080300:03:001:0014, площею 0,150 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приведення відомостей кадастрової карти України у відповідність із технічною документацією.

10.02.2022 року (дата призначеного підготовчого засідання у справі), керуючись ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, судом встановлено, зокрема, що:

- наказом голови Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року № 5-ОС/Д/С Про особливості роботи Одеського окружного адміністративного суду в умовах дії карантинних обмежень встановлено в Одеському окружному адміністративному суді з 01 лютого 2022 року на період спалаху хвороби і до покращення епідеміологічної ситуації такі особливості роботи, зокрема: припинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу; обмежено допуск осіб до будівлі суду, тощо;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 15.12.2021 року) до 31 березня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України;

- від представника позивача до суду надійшла заява про зупинення розгляду справи, вхід. № ЕП/5270/22 від 10.02.2022 року, в якій останній просить зупинити провадження по справі № 420/19258/21 до відновлення роботи Одеського окружного адміністративного суду; не проводити судове засідання без участі представника позивача.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я , честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю .

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06.04.2000 року № 1645-III карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України, Одеської області та у місті Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, задля захисту життя та здоров`я учасників справи та працівників суду , зупинити провадження по справі до відновлення в Одеському окружному адміністративному суді розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 7, 205, 236, 243, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -

ухвалив:

Зупинити провадження у справі до відновлення в Одеському окружному адміністративному суді розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя М.Г. Цховребова