Рішення

від 17.02.2022 по справі 420/18132/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18132/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН до Головного управління ДПС в Одеський області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07 вересня 2021 року №00/21979/0701 (форма Р ) про збільшення грошового зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН з податку на додану вартість на суму 968336,00 (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч триста тридцять шість) грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 242084 (двісті сорок дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07 вересня 2021 року №00/21980/0701 (форма Р ) про збільшення грошового зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН з податку на прибуток підприємств на суму 871502,00 (вісімсот сімдесят одна тисяча п`ятсот дві) грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 35641,00 (тридцять п`ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН не погоджується з прийнятими відповідачем податковими повідомленням-рішенням у повному обсязі, вважає їх неправомірними, такими, що прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, а отже такими, що підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача зазначає, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про безпідставне включення ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість вартості субпідрядних робіт придбаних ТОВ ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН у постачальників (третіх осіб): ТОВ ТРЕЙДІНГ-ГРАНД (код ЄДРПОУ 43653266), ТОВ ОПТТОРГ ІНДАСТРІ (код ЄДРПОУ 43561364), ТОВ ПРАЙМВЕСТ (код ЄДРПОУ 43560926), TOB ОРЕСАНТА (код ЄДРПОУ 42856034), ТОВ ЦЕНТРОБУД КИЇВ (код ЄДРПОУ 43121282), - щодо яких зазначено в акті про те, що первинні документи не розкривають змісту операцій. З вказаного, на думку представника позивача, твердження взагалі не можливо встановити, які саме недоліки первинних документів начебто мали місце, адже всі без виключення документи для перевірки позивачем було надано.

За твердженням представника позивача вся первинна документація (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, кошториси, платіжні доручення і т.д.), документи бухгалтерського обліку (регістри), податкова звітність ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН відповідає вимогам, установленим ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Таким чином, представник позивача вважає, що висновки, відображені в акті перевірки № 16899/15-32-07- 01/32894665 від 16 серпня 2021 року Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 р. по 51.03.2021 є упередженими та необґрунтованими, а тому не можуть бути підставою для збільшення грошових зобов`язань ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН з податку на додану вартість та податку на прибуток.

З огляду на викладене, на переконання представника позивача акт перевірки №16899/15-32-07-01/32894665 від 16 серпня 2021 року є неправомірним, а податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2021 року №00/21979/0701 (форма Р ), №00/21980/0701 (форма Р ) такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов, згідно якого представник відповідача зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає, та категорично не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначив, що доводи викладені в адміністративному позові суперечать фактичним обставинам справи.

На переконання представника відповідача, встановлені під час перевірки порушення є обґрунтованими, а прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними.

Ухвалою суду від 10.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.12.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представником позивача 21.12.2021 року надано до суду клопотання про подальший розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі доказами.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року поновлено судовий розгляд справи для з`ясування обставин, які потребують додаткової перевірки, витребувано письмові докази та зупинено провадження у справі до отримання витребуваних доказів.

В судовому засіданні, призначеному на 14.02.2022 року сторони участі не приймали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог КАС України. Заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надали.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 17.02.2022 року поновлено провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об`єднань 26.02.2004, дата запису: 08.07.2008, номер запису: 15561200000032734, основним видом економічної діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код 41.20).

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2021 № 5560-п, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН , код за ЄДРПОУ 32894665 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 31.03.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта (довідки) перевірки, який є його невід`ємною частиною), за результатами якої складено акт від 16.08.2021 № 16899/15-32-07-01/32894665 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН , код ЄДРПОУ 32894665, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 31.03.2021 . (а.с. 70-108 т.1)

Відповідно, в акті перевірки зазначено, що до складу витрат по рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарі послуг) ТОВ "ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН" були включені витрати по придбанню товарів (одягу), отриманих від ТОВ "ТРЕЙДІНГ-ГРАНД", код за ЄДРПОУ 43653266, по придбанню товарів (гранітна плитка), отриманих від ТОВ "ОПТТОРГ ІНДАСТРІ", код за ЄДРПОУ 43561364, ТОВ "ПРАЙМВЕСТ", код за ЄДРПОУ 43560926, по придбанню товарів (ліс, дошка, профіль), отриманих від TOB "ОРЕСАНТА", код за ЄДРПОУ 42856034, витрати за будівельні роботи з укладення

плитки, надані виконавцем ТОВ "ЦЕНТРОБУД КИЇВ", код за ЄДРПОУ 43121282, придбання яких не підтверджено належним чином оформленими документами, що розкривають зміст господарської операції та що вказують на рух активів та/або на зміну зобов`язань. Аналізом ЄРПН щодо придбання відповідного товарів зазначеними контрагентами за весь період діяльності встановлено, що вказані товари не придбавались.

Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про: відповідність платників податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі заповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вищевказане, на переконання посадових осіб податкового органу свідчить про дефектність оформлених документів від контрагентів-постачальників на адресу покупця ТОВ "ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН". Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності їх правильного оформлення за зовнішніми ознаками та формою.

Отже, за висновком посадових осіб відповідача вищевказані господарські операції ТОВ "ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН" з контрагентами-постачальниками ТОВ ТРЕЙДІНГ-ГРАНД (код ЄДРПОУ 43653266), ТОВ ОПТТОРГ ІНДАСТРІ (код ЄДРПОУ 43561364), ТОВ ПРАЙМВЕСТ (код ЄДРПОУ 43560926), TOB ОРЕСАНТА (код ЄДРПОУ 42856034), ТОВ ЦЕНТРОБУД КИЇВ (код ЄДРПОУ 43121282) не підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами які відображають реальність таких операцій, та не спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків, та вважаються такими, що не були фактично здійсненними.

Таким чином, ТОВ "ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН" на порушення п.44.1, п.44.2, ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1, ст. 134 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, п. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХIV (із змінами та доповненнями), вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , до складу рядка 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати (форма №2-м) включено витрати, не підтверджені документально первинними документами щодо отримання товару (одягу), надані продавцями ТОВ ТРЕЙДІНГ-ГРАНД (код ЄДРПОУ 43653266), ТОВ ОПТТОРГ ІНДАСТРІ (код ЄДРПОУ 43561364), ТОВ ПРАЙМВЕСТ (код ЄДРПОУ 43560926), TOB ОРЕСАНТА (код ЄДРПОУ 42856034), ТОВ ЦЕНТРОБУД КИЇВ (код ЄДРПОУ 43121282).

За висновком податкового органу, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2019 по 31.03.2021, встановлено його заниження всього на суму 871502 грн., у тому числі за 3 квартал 2019 року у сумі 2279 грн, за 2019 ріку сумі 142562 грн., за 3 квартал 2020 року у сумі 360000 грн та за 2020 рік у 728940 грн.

Також, в акті перевірки вказано, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.07.2019 по 31.03.2021 у зв`язку з порушеннями викладеними у п. 3.1.2.1. розділу III акта перевірки встановлено його заниження на суму 968336 грн., в тому числі: за вересень 2019 року - 2533 грн., за жовтень 2019 року - 43570 грн., за листопад 2019 року - 11850 грн., за грудень 2019 року - 100450 грн., за липень 2020 року-232392 грн., за серпень 2020 року - 162364 грн., за вересень 2020 року - 5244 грн., за жовтень 2020 року - 58333 грн., за грудень 2020 року - 351600 грн.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН :

п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, п.1, п.2, п.3, п.4, п.5, п.6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 871502 грн, у тому числі за 3 квартал 2019 року у сумі 2279 грн, за 2019 ріку сумі 142562 грн., за 3 квартал 2020 poку у сумі 360000 грн., та за 2020 рік у сумі 728940 грн.

п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами і доповненнями в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 968336 грн., в тому числі: за вересень 2019 року - 2533 грн., за жовтень 2019 року - 43570 грн., за листопад 2019 року - 11850 грн., за грудень 2019 року - 100450 грн., за липень 2020 року-232392 грн., за серпень 2020 року - 162364 грн., за вересень 2020 року - 5244 грн., за жовтень 2020 року - 58333 грн., за грудень 2020 року - 351600 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки від 16899/15-32-07-01/32894665 від 16.08.2021 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

№00/21979/0701 (форма Р) від 07.09.2021 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН код за ЄДРПОУ 32894665 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1210420 (один мільйон двісті десять тисяч чотириста двадцять гривень) грн. 00 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням 968336 грн (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч триста тридцять шість гривень 00 копійок) та застосування штрафних санкцій у сумі 242084 грн. (дев`ятсот сорок дві тисячі вісімдесят чотири гривні). (а.с. 108-109 т.1)

№00/21980/0701 (форма Р ) від 07.09.2021 року, про збільшення грошового зобов`язання ТОВ ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН код за ЄДРПОУ 32894665 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 907143 грн (дев`ятсот сім тисяч сто сорок три гривні), в тому числі за податковим зобов`язанням 871502 грн (вісімсот сімдесят одна тисяча п`ятсот дві гривні) та за штрафними (фінансовими) санкціями 35641 грн (тридцять п`ять тисяч шістсот сорок одна гривня. (а.с. 110-111 т.1).

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1. ст.14 ПКУ встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно підпункту 134.1.1. ст.134.1 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1. ст.135 ПК України).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156. ст.14 ПК України)

Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні надано визначення наступних понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, відповідач ставить під сумнів господарські взаємовідносини позивача з ТОВ ТРЕЙДІНГ-ГРАНД (код ЄДРПОУ 43653266), ТОВ ОПТТОРГ ІНДАСТРІ (код ЄДРПОУ 43561364), ТОВ ПРАЙМВЕСТ (код ЄДРПОУ 43560926), TOB ОРЕСАНТА (код ЄДРПОУ 42856034), ТОВ ЦЕНТРОБУД КИЇВ (код ЄДРПОУ 43121282), у зв`язку з не встановленням реєстрації податкових накладних з номенклатурою товару, реалізованого на користь позивача, наявністю рішень Комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами.

Натомість, судом досліджено надані позивачем докази та первинні документи, а саме.

Судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН уклало договори про закупівлю підрядних робіт за державні кошти з Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради.

Також, судом встановлено, що з метою дотримання виконання умов договірних відносин між позивачем та вищевказаними контрагентам-замовниками та забезпечення власної господарської діяльності, ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН (як покупцем) укладено із його контрагентами (підприємствами-виконавцями) договори про постачання товарів та надання послуг, а саме.

Так, між ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН та ТОВ ОПТТОРГ ІНДАСТРІ , укладено договір поставки від 09.07.2020 року №28, предметом якого є постачання гранітної плитки для виконання Кап. ремонт елементів благоустрою тер. вздовж скверу ім. Жанни Лябурб від буд. по вул. Преображенській, 2А (бульвар Жванецького). (а.с. 136-139 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, ТТН, договір про відступлення прав вимоги, платіжні доручення, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (а.с. 140-155 т.1, а.с. 54-61, 71-73 т. 2).

Між ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН та ТОВ ПРАЙМВЕСТ укладено договір поставки від 14.07.2020 року №36, предметом якого є постачання гранітної плитки. Загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором визначається у рахунках-фактурах постачальника, видаткових накладних. (п.п. 1.1, 2.1).

Загальна сума договору становить 900000,00 грн, в тому числі ПДВ - 150000,00 грн. (п.п.3.1 договору) . (а.с. 156-158 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, ТТН, бухгалтерську довідку про заборгованість, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (а.с. 159-166 т. 1, а.с. 50-53, 74 т.2).

Між ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН та ТОВ ЦЕНТРОБУД КИЇВ укладено договір від 21.08.2021 року №21-08/01, предметом якого є виконання робіт з укладення плитки. Загальна сума договору є суми усіх накладних або специфікації, що є невід`ємними частинами даного договору. (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Будівельні роботи проводяться згідно заявки, що замовник надає виконавцю шляхом телефонного, електронного чи факсимільного зв`язку. (п.п. 4.1) (а.с. 167-169 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: акти прийому-передачі виконаних робіт (будівельні роботи з укладання плитки), платіжні доручення, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (а.с. 170-171 т.1, а.с. 49, 65 т.2).

Між ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН та ТОВ ОРЕСАНТА укладено договір поставки від 26.09.2019 року №26-09-2019, предметом якого є постачання будівельних матеріалів. (а.с. 114-115 т.1).

Поставка за цим договором здійснюється постачальником з моменту отримання оплати, передбаченої п. 3.3 договору. Поставка здійснюється відповідно до умов EXW-склад покупця у місті Одеса вул. Мясоїдівська, 32, Одеська область, Україна (п.п. 2.2, 2.3).

Вартість товару, визначеного в пункті 1 цього договору становить 1000000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 166666,67 грн.

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (а.с. 116-135 т.1, а.с. 43-48, 66-68 т.2).

Відповідно до видаткових накладних, ТОВ ОРЕСАНТА постачало позивачу ліс обрізний, дошки.

Також, ТОВ ТРЕЙДІНГ-ГРАНД здійснено поставку на адресу позивача товару, відповідно до видаткової накладної №302 від 30.12.2020 року на суму 2109600,00 грн, у т.ч. ПДВ 351600,00 грн, а саме: куртка (з логотипом), комбінезон (з логотипом), комбінезон теплий (з логотипом), фуфайка (з логотипом), чоботи теплі, черевики робочі.

Як зазначено представником позивача в адміністративному позові, поставлений ТОВ ТРЕЙДІНГ-ГРАНД товар використаний у власній господарській діяльності.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано: видаткову накладну, рахунок на оплату, платіжні доручення, податкові накладні, квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с. 172-173 т.1, а.с. 62-64, 69-70 т.2).

Отже, як встановлено судом з наявних у матеріалах справи документів, між позивачем та вищезазначеними підприємствами укладено ряд договорів на поставку товарів та виконання робіт з укладки плитки.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, п.14.1.27 ст.14 ПК України передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом, під час встановлення обставин наводився перелік документів, які цілком підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами та засвідчують мету та факт подальшого використання придбаних ним послуг. В матеріалах справи наявні первинні документи (належним чином засвідчені їх копії), які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а саме: договори та акти виконаних робіт до них, ТТН, податкові накладні, банківські виписки.

Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.

Суд зазначає, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Тобто, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, що дало право позивачу включити дані суми до витрат та податкового кредиту.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, окремі дефекти первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про нереальність господарської операції.

Надаючи оцінки доводам сторін спору в контексті реальності спірних господарських операцій, суд зазначає й про те, що обставини щодо фіктивності контрагентів позивача можуть бути встановлені виключно вироком суду, що набрав законної сили. При цьому слід врахувати, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

В контексті встановлених обставин у цій справі слід врахувати те, що як на час перевірки платника податку, так і час ухвалення судового рішення у цій справі не було ухвалено жодного вироку та/або постановлено ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагентів позивача або безпосередньо посадових осіб ТОВ Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень. Водночас, і відповідач не наводить доводів про ухвалення судом вироку у кримінальному провадженні, який би мав преюдиційне значення для цієї адміністративної справи.

Також, у справі, що розглядається, контролюючим органом не було надано й відомостей про те, що засновки чи учасники контрагентів позивача надали пояснення щодо непричетності до діяльності даних суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Відсутність трудових та матеріальних ресурсів, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 17 листопада 2020 року у справі № 813/2761/17, від 21 січня 2021 року у справі № 820/4411/16, від 29.09.2021 року №300/1490/20.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що податкова інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийняті оскаржуване рішення щодо збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток та податку на дану вартість, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 22700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №177 від 30.09.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН» слід стягнути 22700,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07 вересня 2021 року №00/21979/0701 (форма Р ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07 вересня 2021 року №00/21980/0701 (форма Р ).

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104032) за рахунок його бюджетних асигнувань на корить товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН (код ЄДРПОУ 32894665) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКСТЕР`ЄР-ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 32894665, юридична адреса: вул. Космонавтів, 32, м. Одеса, 65078)

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5)

Суддя П.П. Марин