Рішення

від 18.02.2022 по справі 420/2719/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2719/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Тригубенко Ю.Г.;

представника позивачів - Мельник М.М.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок та ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал та Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, -

ВСТАНОВИВ:

Дачно-будівельний кооператив Трудовий відпочинок та ОСОБА_1 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал та Одеська міська рада, в якій просили (з урахуванням уточнень): визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика) № 01-06/151 від 17.02.2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки не видавались компетентними органами, суперечать містобудівному законодавству, що має наслідком порушення прав та інтересів місцевих жителів 13 станції Великого Фонтану, зокрема ОСОБА_1 та членів ДБК Трудовий відпочинок . Проведення будівельних робіт може призвести до втрати не лише будинків, але і до людських жертв, що можуть опинитися під завалами. Власники будинків, що розташовані на суміжних земельних ділянках з земельною ділянкою Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал , зазнають і фінансових втрат. Будівництво перекриває прямий доступ до моря та затінює суміжні ділянки, загрожує екології та екосистемі Чорного моря. В обґрунтування протиправності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки наведено аргументи щодо підроблення заяви та отримання містобудівних умов та обмежень, факт відсутності офіційного видання спірних містобудівних умов та обмежень, відсутність повноважень спірних містобудівних умов та обмежень на підписання у начальника управління, суперечність містобудівних умов та обмежень цільовому призначенню земельної ділянки та містобудівній документації.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року позовну заяву Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок та ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал та Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що заявляючи адміністративний позов, позивачі не зазначили, які персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, які взагалі ніколи не надавались місцевим органом містобудування та архітектури, в чому безпосередньо полягає таке порушення та в чому воно виражається, та якими доказами у справі це підтверджуються. За останній рік департаментом розглянуто численні адвокатські запити представника позивачів по справі, відповіді на які надані до суду позивачами, з усіх з них вбачається, що Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва - курортно-рекреаційний, розважальний комплекс - пансіонат сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, 13-ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчику), замовник - ДП Інтергал-Буд ТОВ Фірма Інтергал , в департаменті не зареєстровані. Не зрозумілим є звернення до адміністративного суду із позовом до департаменту по визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, які ніколи не надавались цим органом. Департамент не є належним відповідачем по даній справі та взагалі наразі відсутній предмет спору, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.

У відповіді на відзив позивачі зазначили, що будівництво 9-ти поверхового апартамент-комплексу Ля мер на підставі протиправних МУО від 17.02.2015 року наносить невідворотну шкоду екосистемі узбережжя м. Одеси та навколишньому середовищі. Зведення 9-ти поверхового апартамент-комплексу Ля мер здійснюється в пляжній зоні, на відстані менше 100 м. від урізу води та супроводжується з рубкою зелених насаджень та зніманням ґрунтового покриву схилу. МУО не містять жодних обмежень щодо зведення вказаного комплексу в пляжній зоні, саме існування таких МУО порушує вимоги чинного законодавства України, зокрема ст.90 Водного кодексу України та ч.3 ст.62 Земельного кодексу України. Повноваження з видачі містобудівних умов та обмежень для будівництва на території м. Одеси належать виключно Департаменту, будь-який інший орган не вправі ані видати містобудівні умови та обмеження, ані скасувати їх. Твердження Департаменту про відсутність реєстрації МУО від 17.02.2015 не скасовують спірні містобудівні умови та обмеження, як і твердження про те, що такі містобудівні умови ніколи не видавались. Належним способом захисту є саме скасування містобудівних умов та обмежень, оскільки заява про відсутність реєстрації спірних містобудівних умов та обмежень не створює правових наслідків та не є підставою для скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

В поясненнях третя особа зазначає, що відсутність реєстрації містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 17.02.2015 року за вих. № 01-06/151 було підставою для видання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України наказу від 04.10.2019 № 25 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт . 15.04.2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва було винесено рішення по справи № 640/23179/19, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Тобто, наявність зазначених висновків спростовує твердження Позивача про те, що містобудівні умови та обмеження земельної ділянки не видавались. Припущення Позивача стосовно того, що Товариство не зверталося до Відповідача з заявою від 09.02.2015 за вихідним номером 09/02 про отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, спростовується наявністю штампа Відповідача про отримання вхідної документації. Відсутність реєстраційного номера вхідної документації у Системі автоматизації діловодства і електродного документообігу може свідчить лише про халатне відношення працівників Відповідача до виконання своїх службових обов`язків, контроль за якими Товариство не може здійснювати в силу закону. Під час надання висновків профільними департаментами (Управлінням архітектури та містобудування, Одеським міським управлінням земельних ресурсів) цільове призначення земельної ділянки було погоджено без уточнення виду використання земельної ділянки, яке було зазначено в Державному акті на право власності земельною ділянкою. Будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу - пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом є об`єктом, будівництво якого цілком відповідає цілям земель рекреаційного призначення, як визначено ст.51 Земельного кодексу України, та містобудівної документації. Відповідно до висновку, виданому Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області 25.10.2005 року, який є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (біля концертної площадки), земельна ділянка розташована на відстані більше 100 метрів до урізу води Чорного моря, тому вимоги водного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень Відповідачем не було порушено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року провадження у справі № 420/2719/20 за адміністративним позовом Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок та ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал та Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень було закрито.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 року апеляційну скаргу Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок було залишено без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року у справі № 420/2719/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.11.2021 року касаційну скаргу адвокатки Мельник Маріни Миколаївни, яка діє в інтересах Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок , було задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 року скасовано, справу № 420/2719/20 направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року адміністративну справу за позовом Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок та ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал та Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень було прийнято до провадження.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал 27.12.2005 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки придбало на аукціоні у територіальної громади м. Одеси земельну ділянку з метою будівництва об`єктів стаціонарної рекреації, а саме курортно-рекреаційного комплексу за адресою: місто Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика).

07.06.2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала Дочірньому підприємству Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113191580912.

Дочірнім підприємством Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал під час отримання цього дозволу було зазначено інформацію про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: місто Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), щодо будівництва курортно-рекреаційного розважального комплексу - пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: місто Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), видані 17.02.2015 року за вих. № 01-06/151.

Під час проведення перевірки щодо дотримання вимог у сфері містобудування, яка здійснювалась головним інспектором будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України, було встановлено відсутність реєстрації містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, розташованої в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), від 17.02.2015 року № 01-06/151, у зв`язку з чим рішенням від 04.10.2019 року № 25 було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Рішення та Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.10.2019 року № 25 та № 25- Д Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт були оскаржені до суду.

За результатом розгляду справи № 640/26528/20 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2020 року, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 11.03.2021 року, позов Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення № 25 від 04.10.2019 року та наказ № 25- Д від 04.10.2019 року Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал зверталося до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про внесення до відповідного реєстру містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вихід. № 01-06/151 від 17.02.2015 року.

Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради листом від 03.12.2020 року за № 01-11/5317 повідомив, що відсутні підстави для внесення в реєстр містобудівних умов та обмежень, у складі містобудівного кадастру, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вихід. № 01-06/151 від 17.02.2015 року, оскільки вони в департаменті не зареєстровані.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради по не здійсненню реєстрації містобудівних умови та обмежень, а також по не внесенню містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки до реєстру містобудівних умов і обмежень, Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал звернулося до суду.

За результатом розгляду справи № 420/15090/20 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 року апеляційні скарги Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради було задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 року було скасовано, ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал було відмовлено.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, що діяла станом на 17.02.2015 року) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією

Згідно з ч.1 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Згідно з ч.ч.7-8 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, (в редакції, що діяла станом на 17.02.2015 року) визначав процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Відповідно до п.1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

Згідно з п.п.1.3-1.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника. Чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв`язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п.2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з п.2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Відповідно до п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Згідно з п.2.5 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав. Містобудівні умови та обмеження вносяться до містобудівного кадастру уповноваженим органом містобудування та архітектури або утвореними у його складі службами містобудівного кадастру (у разі наявності).

Суд встановив, що листом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 23.08.2019 року № 01-15/292П за підписом в.о. директора департаменту М.М. Касімова було вказано, що для проектування об`єкту будівництва курортно-рекреаційного розважального комплексу-пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), замовник об`єкта будівництва - Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал , містобудівні умови та обмеження не зареєстровані.

Ця інформація була підтверджена листами Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 26.09.2019 року № ОІ-15/ЗООп , від 30.08.2019 року № 01-15/295п за підписом в.о. директора департаменту М.О. Шайденка, що за інформацією архіву та відділу загального листування містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва курортно-рекреаційного розважального комплексу-пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), замовник об`єкта будівництва - Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал , в Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради не зареєстровані.

В листі Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27.09.2019 року № 01-15/333п за підписом в.о. директора департаменту М.О. Шайденка вказано, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-06/151 від 17.02.2015 року в Департаменті (колишнє - управління) не зареєстровані.

До зазначеного листа Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради було долучено викопіювання з журналу видачі документів за 2015 рік, а саме сторінок, які містять інформацію за період з 16.02.2015 року по 19.02.2015 року, з яких вбачається, що інформація про видачу 17.02.2015 року містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкту будівництва курортно-рекреаційного розважального комплексу-пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), замовник об`єкта будівництва - Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал , відсутня.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

З урахуванням зазначеного, орган владних повноважень у разі видачі будь-яких офіційних документів є відповідальним за їх реєстрацію відповідно до встановлених внутрішніх правил та положень державного органу.

З матеріалів справи вбачається, що заява Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал від 09.02.2015 року, зареєстрована в Управлінні архітектури та містобудівної діяльності Одеської міської ради за № 01-06/151 про розробку містобудівних умов та обмежень, не містить в переліку додатків всіх передбачених п.2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки документів.

Починаючи з 10.06.2017 року правове регулювання питання реєстрації містобудівних умов та обмежень здійснюється згідно Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, відповідно до якого реєстр ведеться з метою обліку наданих, змінених, скасованих або зупинених містобудівних умов та обмежень, а також забезпечення публічності, відкритості та доступності інформації, що у них міститься.

Як зазначають позивачі, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради систематизував та вніс дані до Реєстру містобудівних умов та обмежень по всім містобудівним умовам та обмеженням з 06.11.2009 року, при цьому запис про видачу будь-яких містобудівних умов і обмежень 17.02.2015 року відсутній.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 20.10.2021 року у справі № 420/15090/20 встановив, що другого примірника спірних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки згідно вимог п.2.5 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради не існує.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 20.10.2021 року у справі № 420/15090/20 зазначив, що за загальним правилом у державних установах існують принципи презумпції законності адміністративних актів (їх відповідність вимогам та положенням законів, видання в рамках наданої компетенції, дотримання процесуальних правил), тобто передбачається, що акт управління доки його не буде скасовано є обов`язковий для всіх осіб, яким він адресований. Адміністративні акти, що видаються державними органами виконавчої влади можуть бути оскаржені виключно у судовому порядку чи скасовані самим органом, за умови, якщо вони не вичерпали свою дію після їх прийняття.

Справжні документи - документи, які виготовлені уповноваженим підприємством-виробником або складені уповноваженою посадовою особою, у відповідності зі встановленою формою, зміст яких відповідає дійсності.

Фіктивні (підроблені) - документи, які містять у собі неправдиві дані або реквізити, що не відповідають дійсності.

Нормативне визначення службового підроблення визнає офіційними документами ті з них, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, які посвідчують певні факти і події, що мають правове значення. Ці документи мають бути належним чином складені за формою та містити необхідні реквізити.

У примітці до ст.358 Кримінального кодексу України визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним, та таким що може породжувати наслідки правового характеру.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки Нове будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу - пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), від 17.02.2015 року № 01-06/151 підписані головним архітектором Головановим О.Д та завірені гербовою печаткою Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Питання оригінальності підпису посадової особи та печатки було досліджено в рамках кримінальної справи № 12019160480002361.

Висновком експерта № 20-26 від 14.02.2020 року судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12019160480002361 було встановлено, що підпис від імені головного архітектора міста Одеси - О.Д. Голованова в рядку: Начальник управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - головний архітектор міста О.Д. Голованов у Містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки Нове будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу - пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), від 17.02.2015 року № 01-06/151 , виконаний самим ОСОБА_2 .

Висновком експерта № 20-27 від 24.02.2020 року судово-технічної експертизи документів за матеріалами кримінального провадження № 12019160480002361 встановлено, що відтиск печатки з зображенням малого Державного Герба України і текстом: *Україна* ОДЕСЬКА МІСЬКА РАДА УПРАВЛІННЯ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 02498820 , який розміщений у наданому на експертизу документі Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки м. Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), від 17.02.2015 року № 01-06/151 , нанесений печаткою управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

Тобто, експертними висновками підтверджено справжність підпису ОСОБА_2 та справжність відтиску гербової печатки відповідача на містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки від 17.02.2015 року № 01-06/151, однак експертний висновок, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі його дослідження та оцінки під час розгляду кримінальної справи в суді.

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідно до розпорядження міського голови По особовому складу від 13.10.2014 року № 1288К ОСОБА_2 був призначений на посаду начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - головного архітектора міста з 15 жовтня 2014 року.

На дату видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки станом на 17.02.2015 року відповідно до розпорядження міського голови від 10.02.2015 року про відрядження з метою участі у VІІІ Форумі Європа-Україна було відряджено начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_2 з 13.02.2015 року по 17.02.2015 року до міста-побратима Лодзь (Республіка Польща). Даний факт також підтверджується копією табеля обліку робочого часу.

За таких обставин, на думку суду, спірні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не мають необхідних ознак офіційного документу.

З урахуванням зазначеного, вказані в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки дані не можна вважати такими, що створюють правові наслідки.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно Схеми функціонально-планувальної організації приміських територій , затвердженої рішенням Одеської міської ради від 27.02.1997 року № 122-ХХІІ, земельна ділянка розташована за адресою: місто Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), відноситься до земель оздоровчого призначення.

Відповідно до Містобудівного обґрунтування розміщення багатофункціонального громадсько-житлового-готельного комплексу Південний на 16-ст. Великого Фонтану , затвердженого рішенням Одеської міської ради від 18.11.2003 року, функціональне призначення земельної ділянки - рекреаційно-ландшафтна зона, яка призначена для формування функції відпочинку, спорту та дозвілля населення та відпочиваючих.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 року № 548, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Таким чином, згідно даних Державного земельного кадастру України земельна ділянка за адресою: місто Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), відноситься до категорії земель з основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, вид цільового визначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання земельної ділянки - для будівництва курортно-рекреаційного комплексу.

Відповідно до ст.51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

З матеріалів справи вбачається, що у висновку Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області від 25.10.2005 року міститься інформація про те, що земельна ділянка за адресою: місто Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), розташована на відстані більше 100 метрів до урізу води Чорного моря.

Згідно положень ст.88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Відповідно до положень ст.89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; 7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об`єктів.

Згідно положень ст.90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: 1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; 3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу; 4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів; 5) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

З урахуванням зазначеного, посилання позивачів, що земельна ділянка, яка належить Дочірньому підприємству Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал в м. Одесі на 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), розміщена в пляжній зоні прибережно-захисної смуги м. Одеси, а саме в межах 100 м від урізу води, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що умовою для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб`єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

В свою чергу, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлює одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

При цьому, виходячи з наведених вище положень законодавства, особа-позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, встановлених КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд звертає увагу, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд зазначає, що за результатами розгляду справи фактів порушення прав позивачів з боку відповідача не доведено. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимог законодавства.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачами позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доводи позивачів, якими вони обґрунтовували свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Дачно-будівельного кооперативу Трудовий відпочинок (вул. Фонтанська дорога, буд. 157, м. Одеса, 65038, ідентифікаційний код 23206572) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (вул. Гоголя, 10, м. Одеса, 65082, ідентифікаційний код 02498820), треті особи: Дочірнє підприємство Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал (вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 32568603) та Одеська міська рада (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 26597691), про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 18 лютого 2022 року.

Суддя М.М. Кравченко