Постанова

від 17.02.2022 по справі 932/1829/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2116/22 Справа № 932/1829/21 Суддя у 1-й інстанції - Кондрашов І.А Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року про забезпечення позову

по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство "Вантаж" до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство "Вантаж" (далі - ТОВ ВКП "Вантаж") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Також, у березні 2021 року ТОВ ВКП "Вантаж" подано заяву про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що наприкінці 2020 року ТОВ ВКП "Вантаж" стало відомо, що від імені товариства на той момент діючим директором - Литвиненком Андрієм Валерійовичем 12 березня 2020 року укладено договір купівлі-продажу, яким порушено права та охоронювані законом інтереси товариства.

Відповідно до вказаного договору, продавець - ТОВ ВКП "Вантаж" передає, а покупець - ОСОБА_1 зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього обумовлену грошову суму. Майно, що відчужується за даним договором: тепловоз ТГМ-4 № НОМЕР_3 - вартість 231 963,37 грн.; козловий кран КК 32, зав. № НОМЕР_4, вартістю 70 676,97 грн.; полувагон 63447049; полувагон 634470664; полувагон 63447072; полувагон 63447080; полувагон 63447106; полувагон 63447114: полувагон 63447122; полувагон 63447130; полувагон 63447148; полувагон 63447155; полувагон 63827182; полувагон 63827208; полувагон 63827216; полувагон 63827232; полувагон 63827232; полувагон 63827240; трактор марки Т-150к, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість 5 526,68 грн., причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , марки 2 ПТС -4а, 1979 р., вартість 1 138,84 грн.

Вартість договору купівлі-продажу від 12 березня 2020 року складає 8 879 165,41 грн., які покупець - ОСОБА_1 повинен був сплатити на рахунок товариства не пізніше 15 березня 2020 року. Однак, товариством було виявлено, що фактично розрахунки за вказаним договором не проводились, що може свідчити про його фіктивність. Також, згідно договору поставки № 394 від 02 лютого 2018 року вбачається, що вказані напіввагони були придбані ТОВ ВКП "Вантаж" за 20 903 975,30 грн.

Позивач вважав, що напіввагони у кількості 15 одиниць вибули з користування ТОВ ВКП "Вантаж" безвідплатно, за ціну, яка є в кілька разів нижчою, ніж їх реальна ринкова вартість. Наведене також може свідчити про те, що сторони при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 12 березня 2020 року не мали на меті настання реальних наслідків цього правочину, які були обумовлені ним та фактично за цим правочином відбулось вибуття з користування ТОВ ВКП "Вантаж" напіввагонів.

Ураховуючи викладене, посилаючись на те, що існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог ТОВ ВКП "Вантаж", заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 , а також іншим особам, які можуть вчиняти юридично значимі дії, відчужувати та передавати в лізинг майно, яке було передано ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 12 березня 2020 року, а також заборонити АТ "Українська залізниця" та Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр АТ "Українська залізниця" вносити будь-які зміни до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів щодо власника Тепловоза ГТМ-4 № НОМЕР_3, козлового крана КК32 та напіввагонів у кількості 15 одиниць.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року заяву ТОВ ВКП "Вантаж" про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_1 та іншим особам, які можуть вчиняти юридично значимі дії, відчужувати та передавати в лізинг: тепловоз ТГМ-4 № НОМЕР_3 - вартістю 231 963, 37 грн., козловий кран КК 32, зав. № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, 1978 року випуску, вартістю 70 676, 97 грн., полувагон 63447049; полувагон 634470664; полувагон 63447072; полувагон 63447080; полувагон 63447106; полувагон 63447114: полувагон 63447122; полувагон 63447130; полувагон 63447148; полувагон 63447155; полувагон 63827182; полувагон 63827208; полувагон 63827216; полувагон 63827232; полувагон 63827232; полувагон 63827240; трактор марки Т-150к, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 5 526, 68 грн.; причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , марки 2 ПТС -4а, 1979 р., вартістю 1 138, 84 грн.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити ТОВ ВКП "Вантаж" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

Вивчивши виділені матеріали за заявою про забезпечення позову, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони по справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та розпискою про слухання справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ТОВ ВКП "Вантаж".

Також, суд дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з володіння ОСОБА_1 . При цьому обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, свідчать про те, що реальних розрахунків за спірним договором не проводилось, майно було відчужено за ціну, яка є нижчою від тієї ціни, за яку таке майно придбавалось. Отже, у разі задоволення судом позовних вимог, може бути ускладнено виконання такого рішення, оскільки відповідач може відчужити вказане майно, передати його у користування, або іншим чином обтяжити. Наведені обставини свідчать, що дійсно існують підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову, а також доведення відповідності (адекватності) засобу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначила, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 зазначеної постанови Пленуму ВСУ, визначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Судом апеляційної інстанції установлено та це підтверджується матеріалами справи, що 12 березня 2020 року між ТОВ ВКП "Вантаж" в особі директора Литвиненка Андрія Валерійовича (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гусенко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 945.

Відповідно до вказаного договору, продавець - ТОВ ВКП "Вантаж" передає, а покупець - ОСОБА_1 зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Майно, що відчужується за даним договором: тепловоз ТГМ-4 № НОМЕР_3 - вартість 231 963,37 грн.; козловий кран КК 32, зав. № НОМЕР_4, вартістю 70 676,97 грн.; полувагон 63447049; полувагон 634470664; полувагон 63447072; полувагон 63447080; полувагон 63447106; полувагон 63447114: полувагон 63447122; полувагон 63447130; полувагон 63447148; полувагон 63447155; полувагон 63827182; полувагон 63827208; полувагон 63827216; полувагон 63827232; полувагон 63827232; полувагон 63827240; трактор марки Т-150к, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість 5 526,68 грн., причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , марки 2 ПТС -4а, 1979 р., вартість 1 138,84 грн.

Вартість договору купівлі-продажу від 12 березня 2020 року складає 8 879 165,41 грн., які покупець - ОСОБА_1 повинен був сплатити на рахунок товариства не пізніше 15 березня 2020 року.

Також установлено, що протоколом № 4 учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Польстер" (код ЄДРПОУ 43610149) від 01 серпня 2020 року було ухвалено внести до основних засобів та відображати в балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Польстер": тепловоз ТГМ-4 № НОМЕР_3 - вартістю 231 963,37 грн.; полувагон 63447049 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 634470664 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447072 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447080 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447106 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447114 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447122 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447130 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447148 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63447155 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63827182 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63827208 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63827216 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63827232 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63827232 - вартість 571 323,97 грн.; полувагон 63827240 - вартість 571 323,97 грн.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28 вересня 2004 року № 856, для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно з додатком 2 до цих Правил та пакет документів. Надані документи мають бути без виправлень, містити інформацію про рід, номери вагонів (заводські та надані Укрзалізницею), моделі та роки їх побудови. Документи повинні бути пред`явлені в оригіналах або в копіях, завірених підписом і печаткою власника вагонів. Працівниками реєструвального підрозділу надані копії звіряються з оригіналами документів, завіряються підписом особи, що здійснила перевірку, та печаткою реєструвального підрозділу. Оригінали документів повертаються власнику. Акт огляду технічного стану власних вагонів подається тільки в оригіналі. Пакет документів з заявкою реєструвального підрозділу надається до ГІОЦ Укрзалізниці згідно з додатком 3.

До пакета документів входять: 1) Технічний паспорт вагона. 2) Акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів. 3) Статутні документи підприємства (завірені підписом та печаткою власника). 4) Довідка про включення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. 5) Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. 6) Заява про приписку власних вагонів власника вантажних вагонів (орендаря) до станції (додаток 1), погоджена залізницею.

Так, листом № 50/232 від 01 лютого 2022 року Філія "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" повідомила, що у відповідності з Порядком внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ), затвердженим ЦЗМ-14/458 від 25 березня 2015 року, відомості по власних вантажних вагонах вносяться до АБД ПВ.

По вказаних вантажних вагонах в кількості 15 одиниць, які внесені до основних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Польстер", станом на 01 лютого 2022 року в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів наявні відомості: власник ТОВ "Польстер" (код 430423), залізниця прописки - регіональна філія "Південна залізниця" (код 43), станція прописки - Куряж (код 441004). Дата реєстрація вагонів в АБД ПВ - 25 січня 2021 року, 28 квітня 2021 року.

Таким чином, станом на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали - 11 травня 2021 року, вищевказані напіввагони вже перебували на балансі нового власника - ТОВ "Польстер", а тому вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, а також можливе рішення суду по суті спору, може вплинути на права та інтереси даного товариства.

Тобто, на момент забезпечення позову спірне майно було зареєстровано за ТОВ "Польстер", яке не є стороною по справі.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції в своїй ухвалі належним чином не переконався, кому на момент розгляду зазначеної заяви належить спірне майно.

Отже, проаналізувавши заяву ТОВ ВКП "Вантаж" про забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову, не доведено та не надано жодного доказу, що відповідач має намір або вживає які-небудь заходи та дії щодо відчуження спірного майна.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції належним чином не перевірив та не встановив обставин, що мають значення для справи, не переконався, кому на момент розгляду заяви належить спірне майно, у зв`язку з чим вирішив питання про права та інтереси ТОВ "Польстер", що свідчить про порушення судом порядку вирішення заяви про забезпечення позову.

Судом апеляційної інстанції також перевірено, що і станом на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції не змінився склад учасників та справа по суті не розгляднута.

Відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року про забезпечення позову - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство "Вантаж" про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко