Вирок

від 18.02.2022 по справі 161/1520/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1520/18

Провадження № 1-кп/161/20/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 18 лютого 2022 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

представника потерпілого ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000002131 від 30 червня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Любешів, Любешівського району, Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з вищою освітою, одруженої, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_10 , обвинувачується в тому що, згідно наказу №824/3 від 22.09.2014 перебувала на посаді начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», діючи необережно, допустила неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в наслідок чого у період часу з грудня 2015 по лютий 2016, здійснила реєстрацію договорів оренди паїв, що розташовані на території Одерадівської сільської ради, укладених між орендодавцями та ТОВ «Україна-Баїв», незважаючи на те, що на той час вже були укладені договори оренди землі із тими ж фізичними особами орендодавцями та ТОВ «Кріс-Віт Україна», які зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Так, ОСОБА_10 в період часу з 03.03.2015 по 04.02.2016, знаходячись на своєму робочому місці по вулиці Ковельській, 53 в місті Луцьку Волинської області, перебуваючи на вказаній посаді, тобто являючись представником влади та службовою особою, здійснювала повноваження державного реєстратора, зокрема згідно п.1, п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції закону, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення) та п. 2.1.1. посадової інструкції, з якою остання ознайомлена 22.09.2014, на неї були покладені завдання та обов`язки, а саме:

під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно;

встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Всупереч вищевказаних обов`язків ОСОБА_10 не запитувала від органів Державного земельного кадастру інформацію необхідну для вирішення питання про реєстрацію прав та їх обтяжень, не встановила відповідність заявлених ТОВ «Україна-Баїв» прав і поданих документів даним Державного земельного кадастру, внаслідок чого не здобула інформації про раніше укладені договори оренди паїв між ТОВ «Кріс-Віт Україна» та наступними орендодавцями:

1.ОСОБА_14 , кадастровий номер земельної ділянкою №0722884300:04:000:1331, площею 2,5601 га, зареєструвала 21.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

2.ОСОБА_15 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1336, площею 3,7932 га, зареєструвала 10.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

3.ОСОБА_16 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1484, площею 2,7852 га, зареєструвала 10.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 26.10.2010);

4.ОСОБА_17 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1355, площею 3,6498 га, зареєструвала 21.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

5.ОСОБА_18 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1340, площею 2,5819 га, зареєструвала 22.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

6.ОСОБА_19 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1344, площею 2,6544 га, зареєструвала 10.12.2015(перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 20.07.2011);

7.ОСОБА_19 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1474, площею 2,7388 га, зареєструвала 10.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

8.ОСОБА_20 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1419, площею 1,5356 га, зареєструвала 22.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 19.08.2010);

9.ОСОБА_21 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1383, площею 0,5701 га, зареєструвала 10.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

10.ОСОБА_22 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1382, площею 0,58 га, зареєструвала 22.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

11.ОСОБА_23 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1400, площею 2,3954 га, зареєструвала 10.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

12.ОСОБА_24 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1352, площею 3,138 га, зареєструвала 22.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

13.ОСОБА_25 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1387, площею 2,9704 га, зареєструвала 21.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 20.04.2010);

14.ОСОБА_26 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1421,

площею 4,1 га, зареєструвала 04.02.2016 (перший договір укладений із ТзОВ

«Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

15.ОСОБА_26 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1426, площею 3,6962 га, зареєструвала 04.02.2016 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

16.ОСОБА_27 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1508, площею 2,4793 га, зареєструвала 03.03.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 11.03.2011);

17.ОСОБА_28 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1559, площею 2,1525 га, зареєструвала 11.03.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010);

18.ОСОБА_29 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1363, площею 3,562 га, зареєстрований 10.12.2015 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010),

провела подвійну реєстрацію договорів оренди між ТОВ «Україна-Баїв» та тими ж самими орендодавцями земель (паїв), що розташовані на території Одерадівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Внаслідок перереєстрації договорів оренди з ТОВ «Україна-Баїв» держреєстратором ОСОБА_10 , підприємству ТОВ «Кріс-Віт Україна» завдано збитків у розмірі 460 165,36 грн.

Таким чином, через неналежне виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку з несумлінним ставленням до них, ОСОБА_10 , вчинено службову недбалість, внаслідок чого було спричинено тяжкі наслідки інтересам окремої юридичної особи - ТзОВ «Кріс-Віт Україна» у вигляді майнової шкоди, розмір якої у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, органами досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків інтересам окремої юридичної особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 вину у пред`явленому їй обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України не визнала та показала, що у її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. При цьому вказала, що ситуація, яка склалася внаслідок проведення реєстраційних дій, що є предметом даного провадження, є результатом недосконалості законодавства, яке діяло у сфері державної реєстрації на той час. Відомості про зареєстроване право оренди на земельні ділянки з орендодавцем, відмінним від ТзОВ «Україна Баїв» можна було отримати з Витягу з ДЗК. Згідно П.43. Порядку, затвердженої Постанови 868 від 17.10.2013 року для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку. Тобто витяг з ДЗК вимагався лише у випадку, коли в документах, які подавалися на реєстрацію були відсутні відомості про кадастровий номер, а випадку з її реєстраціями, договір оренди містив необхідні відомості, а саме: кадастровий номер, площу, цільове призначення і розташування земельних ділянок, а тому, вимагати витяг з ДЗК у неї на той час, не було підстав. Також, пунктом 5 статті 15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно» було визначено строки розгляду заяви та проведення державної реєстрації речових прав 5 робочих днів. Натомість - єдиною підставою для зупинення розгляду заяви на той час згідно ч. 1 ст.22 даного Закону в редакції, яка діяла на той час було - у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Закон України"Продержавну реєстраціюречових правнанерухоме майнота їхобтяжень"з 01.01.2016року буловикладено вновій редакції,де вст.23 було додано ще одну підставу зупиненнядержавної реєстрації:неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав. Тобто на момент проведення реєстраційних дій, коли направлялися запити в ДЗК через програмне забезпечення ДРРПНМ, не отримувалися на них відповіді у триденний термін, то реєстратор не мав підстав зупинити розгляд заяв чи відмовити у державній реєстрації. Також, частиною 1 статті 24 ЗУ, який зазначено вище, передбачався вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації, а також встановлено заборону державному реєстратору відмовляти в державній реєстрації прав з підстав не передбачених законом. Такої підставиякнеотримання відповіді на запит з ДЗК не було, хоча тепер в п.8 ч. ст.24 Закону вона передбачена. Оскільки у документах, поданих заявником, не містилося інформації, яка може вважатися перешкодою для державної реєстрації права оренди та реєстратору було подано повний та належно оформлений пакет документів, який вимагається Законом для вчинення відповідної реєстраційної дії, було проведено реєстрацію права оренди земельних ділянок. Також, ствердила, що обов`язок державного реєстратора використовувати відомості Державного земельного кадастру при вчиненні реєстраційних дій був закріплений в Пункті 4частини третьоїстатті 10лише вредакції Законом№ І666-УІІІ від 06.10.2016. П. 6 Порядку 868 Відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник. Вважала, що перед укладенням договорів оренди, саме на Орендареві - ТзОВ «Україна Баїв» лежав обов`язок звернення до Реєстру речових прав та Державного земельного кадастру для достеменного з`ясування правового статусу земельних ділянок, які він збирався взяти у оренду. Тим більше, як самі люди могли підписувати договори оренди з іншим Орендарем, усвідомлюючи, що їхні землі вже були передані в оренду іншому Орендарю. На запитання учасників судового провадження, відповіла, що при кожній реєстрації речових прав на земельні ділянки вона надсилала запити в орган ДЗК, але відповіді до моменту реєстрації, цим органом, надано не було, а тому, в неї на той час не було підстав для зупинення та відмови в державній реєстрації. Так як в даному випадку відповіді з ДЗК не було надано, тому вона вирішила, що суперечностей немає і здійснила реєстрацію договорів оренди земельних ділянок. Показала, що на той час, при державній реєстрації вона на належному рівні виконувала свої службові обов`язки та здійснила всі можливі від неї дії. Ствердила, що Закон на той час, не покладав на неї обов`язок дочекатися відповіді з ДЗК. Крім того, вказала, що при державній реєстрації їй не було відомо, що договори оренди земельних ділянок могли бути зареєстровані ще між іншим орендарем, а саме, між ТзОВ «Кріс-Віт Україна». Вважає, що в її діях, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження відносно неї сфабриковане працівниками поліції.

Вказані показання обвинуваченої ОСОБА_10 суд, згідно до вимог ст. 23 КПК України, враховує та бере до уваги, оскільки вони не спростовані органами досудового розслідування під час досудового розслідування, ні в суді стороною публічного обвинувачення, натомість є послідовними, в сукупності підтверджуються іншими доказами, які досліджувались в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_13 показав, що у 2010 році ТзОВ «Кріс-Віт Україна» почало орендувати земельні ділянки в с. Баїв та с. Одеради для здійснення господарської діяльності. В 2010 2011 роках ТзОВ «Кріс-Віт Україна» уклало довгострокові договори оренди земельних ділянок строком на 10 років до 2020 2021 року. У 2016 році ТзОВ «Кріс-Віт Україна» дізналося, що ряд земельних ділянок використовується іншим товариством, на яке зареєстровані речові права тобто ТОВ «Україна-Баїв», незважаючи на те, що всі договори оренди земельних ділянок було укладено між ТзОВ «Кріс-Віт Україна» і жителями даних громад, окрім того, державна реєстрація цих договорів здійснювалася саме обвинуваченою ОСОБА_10 . У зв`язку з чим ТзОВ «Кріс-Віт Україна» звернулася до суду з позовом про визнання недійсними цих договорів оренди. Повністю підтримує завлений цивільний позов. Просить призначити покарання обвинуваченій згідно вимог Закону.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показала, що у її власності знаходиться земельна ділянка, яку вона успадкувала від свого батька. На запитання учасників судового провадження свідок відповіла, що батько уклав договір оренди земелельної ділянки з ТзОВ «Кріс-Віт Україна», але на який саме термін, їй невідомо. Окрім того, після прийняття спадщини, вона відразу уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Україна-Баїв». Договір оренди з ТОВ «Україна-Баїв» оформила добровільно та з власної ініціативи. Представники ТзОВ «Кріс-Віт Україна» запитували у неї, чи не має вона бажання продовжувати договір оренди ще на 10 років, але вона відмовилася, оскільки їй не платили орендної плати. До ТзОВ «Кріс-Віт Україна» вона не зверталася з будь якими заявами по розірвання договору оренди. Також, вказала, що кадастровий номер земельній ділянці присвоювався вже після смерті батька, а до того, його не було. Після укладення договору оренди земельної ділянки між нею та ТОВ « Україна Баїв», реєстрацією речового права вона не займалася, цим займалися керівники ТОВ «Україна Баїв». Крім того, їй не було відомо чи був укладений договір оренди між ТзОВ «Кріс-Віт Україна» та її батьком. Також, на запитання учасників судового провадження відповіла, що коли вона підписувала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Україна Баїв» то жодних документів про реєстрацію договору оренди між ТзОВ «Кріс-Віт Україна» вона не брала та державному реєстратору таких документів не пред`являла. Обвинувачену ОСОБА_10 вона не бачила та з нею не знайома.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показав, що жодної земельної ділянки він не має та в спадок не отримував. В період 2015 2016 роках працював механізатором у ТзОВ «Кріс-Віт Україна». З приводу укладення договорів оренди земельних ділянок йому нічого не було відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показала, що у її власності знаходиться земельна ділянка, що в с. Одеради. Дану земельну ділянку вона передала в оренду ТзОВ «Кріс-Віт Україна». На сьогоднішній день цей договір оренди діючий. Раніше вона усно зверталася до ТзОВ «Кріс-Віт Україна» з пропозицією розірвання договору, оскільки їй видавали мало зерна, але їй було відмовлено. Більше жодних договорів оренди земельної ділянки, окрім з ТзОВ «Кріс-Віт Україна», вона не укладала. На запитання учасників судового провадження відповіла, що з ТОВ «Україна Баїв» вона жодних договорів оренди земельної ділянки не укладала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що у його власності знаходиться земельна ділянка, що в с. Одеради, дану земельну ділянку він передав в оренду ТзОВ «Кріс-Віт Україна» строком на 10 років. Спочатку йому платили орендну плату, яка його влаштовувала, однак через три роки, почали видавати не зерно, а відходи, внаслідок чого він вирішив достроково розірвати договір оренди. На запитання учасників судового процесу відповів, що він звертався до ТзОВ «Кріс-Віт Україна» з пропозицією в усній формі про розірвання договору оренди, однак йому було відмовлено. Окрім того, до нього ніхто не звертався і він ні до кого не звертався з пропозицією про укладення договору оренди між ТОВ «Україна Баїв». На той момент ТОВ «Україна Баїв» не використовувало його земельної ділянки. Станом на даний час його земельну ділянку використовує ТзОВ «Кріс-Віт Україна».

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показала, що у її власності знаходиться земельна ділянка, що в с. Одеради, дану земельну ділянку вона передала в оренду ТзОВ «Кріс-Віт Україна» строком на 10 років. Через деякий час їй почали видавати орендну плату не зерном, а відходами. Тоді вона звернулася із заявою до ТзОВ «Кріс-Віт Україна» про розірвання договору оренди, але все було безрезультатно. На той час, вона сама просила у директора ТОВ «Україна Баїв» - ОСОБА_35 , щоб той уклав з нею договір оренди, на що останній погодився. Договір оренди між нею та ТОВ «Україна Баїв» вона підписувала в сільській раді. На запитання учасників судового провадження відповіла, що їй не відомо хто така ОСОБА_36 і вона ніколи її не бачила. Коли вона укладала договір оренди між ТзОВ «Кріс-Віт Україна», на той час ніхто не виготовляв технічної документації та кадастрового номеру на земельну ділянку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 показала, що з 2015 року по 2016 рік вона займала посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області. В її обов`язки входила реєстрація земельних ділянок. В 2015 2016 роках ОСОБА_10 займала посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області та виконувала функції державного реєстратора. На той час був такий порядок реєстрації права оренди на земельну ділянку: до них зверталися заявники з проханням про державну реєстрацію речових прав, при цьому мали з собою договори оренди, після чого, вони здійснювали перевірку відомостей в державному реєстрі речових прав чи є там суперечності. Перевірка здійснювалася по реєстрі та по кадастровому номері. На запитання учасників судового провадження відповіла, що до 2013 року речові права на земельні ділянки реєструвалися в земельному кадастрі та вони направляли у відкритій формі запити до держгеокадастру і через програмне забезпечення державного реєстру прав на нерухоме майно, однак їм надходили листи що кадастрові реєстратори завантажені та не будуть надавати жодної інформації. На той час, громадяни за своїм власним бажанням для реєстрації речового права могли надати Витяг з реєстрації Державного земельного кадастру, по якому можна було побачити всю інформацію. Обов`язку вимагати витяг в кадастрового реєстратора у них на той час не було. Також, вказала, що в той період у них не було обов`язку, що вчиняти реєстраційні дії вони могли лише після отримання витягу з державного земельного кадастру. Окрім того, ствердила, що державні реєстратори, в тому числі і ОСОБА_10 , зробили всі необхідні дії для реєстрації, які від них залежали. В 2015 2016 роках, вона реєструвала договори оренди земельних ділянок між ТОВ «Україна Баїв».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що з 2014 року по 2016 рік він займав посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області. В його обов`язки входила реєстрація земельних ділянок. Обвинувачена ОСОБА_10 в той час, займала посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області та виконувала функції державного реєстратора. На той час був такий порядок реєстрації права оренди на земельну ділянку: до них зверталися заявники з проханням про державну реєстрацію речових прав, при цьому мали з собою договори оренди, після чого, вони здійснювали перевірку відомостей в державному реєстрі речових прав чи є там суперечності. Перевірка здійснювалася по реєстрі та по кадастровому номері. На запитання учасників судового провадження відповів, що до 2013 року речові права на земельні ділянки реєструвалися в земельному кадастрі та вони направляли у відкритій формі запити до держгеокадастру і через програмне забезпечення державного реєстру прав на нерухоме майно, однак їм надходили листи що кадастрові реєстратори завантажені та не будуть надавати жодної інформації.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 показала, що у її власності знаходяться земельні ділянки, що в с. Сьомаки, Луцького району, дані земельні ділянки вона передала в оренду ТзОВ «Кріс-Віт Україна» строком на 10 років. Через деякий час їй почали видавати орендну плату неякісним зерном. Тоді вона мала претензії до ТзОВ «Кріс-Віт Україна», але із заявою до товариства про розірвання договору оренди, не зверталася. В 2017 році уклала договір оренди з ТОВ «Україна Баїв». Договір оренди між нею та ТОВ «Україна Баїв» вона укладала добровільно. На запитання учасників судового провадження відповіла, що їй не відомо хто така ОСОБА_36 і вона ніколи її не бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показала, що у її власності знаходиться земельна ділянка, що в с. Одеради, Луцького району, дану земельну ділянку вона передала в оренду ТзОВ «Кріс-Віт Україна» строком на 10 років. Через деякий час їй почали видавати орендну плату неякісним зерном, тобто відходами і вона мала претензії до вказаного товариства. На запитання учасників судового процесу, відповіла, що окрім з ТзОВ «Кріс-Віт Україна», нею більше ні з ким не було укладено договорів оренди. На даний час, вона має намір припинити договір оренди землі з ТзОВ «Кріс-Віт Україна» та укласти договір оренди землі з ТОВ «Україна Баїв».

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 показала, що в період з 2015 року по 2017 рік вона займала посаду головного бухгалтера на ТзОВ «Кріс-Віт Україна». Їй було відомо, що в той час ТзОВ «Кріс-Віт Україна» укладало договори оренди земельних ділянок на території Одерадівської сільської ради строком на 10 років. На запитання учасників судового процесу, відповіла, що при укладенні договорів оренди землі, які укладалися в 2010 році, вона безпосередньо приймала участь, крім того, на кожну земельну ділянку виготовлялася технічна документація і були присвоєні кадастрові номери.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показав, що з 12.11.2010 року по 28.10.2015 року та з 05.11.2015 року по 01.05.2020 року він займав посаду голови Одерадівської сільської ради. В 2015 році до нього звернулися громадяни с. Одеради, з приводу того, що ТзОВ «Кріс-Віт Україна», як орендар, не обробляє земельні ділянки та виплачує орендну плату неякісним зерном, а саме відходами, у зв`язку з чим, не виконує свої зобов`язання з приводу укладеного договору оренди землі. Він як голова сільської ради, відразу ж відреагував за звернення громадян та доповів про дану ситуацію керівнику обласної адміністрації ОСОБА_43 , той в свою чергу направив до них свого заступника. Після чого, відбулася зустріч, на яку були запрошені громадяни, тобто орендодавці, заступник обласної адміністрації та директор ТзОВ «Кріс-Віт Україна» - ОСОБА_44 , який не бажав спілкуватися з людьми та обізвав їх нецензурною лайкою. На запитання учасників судового процесу, відповів, що в 2015 року до нього звернулися люди, так як на той час, договори оренди земельної ділянки не були зареєстровані, не було присвоєно кадастрових номерів, більше того, їх не було видно в публічній державній кадастровій карті країни, люди хотіли укласти договори оренди землі між ТОВ «Україна - Баїв». На той момент в громадян с. Одеради, навіть при собі не було другого екземпляру договору оренди землі, укладеного між ТзОВ «Кріс-Віт Україна».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показав, що з 2015 року по 2016 рік займав посаду директора ТОВ «Україна Баїв». В 2015 році до нього звернулися жителі с. Одеради, Луцького району, з проханням укласти з ними договори оренди земельних ділянок, так як мають у своїй власності паї. В той час, люди запевнили його, що між ними будь яких договорів оренди землі не було укладено. Тоді він вирішив укласти з ними договори оренди та повідомив, щоб ті принесли йому державні акти на землю. Після чого, він переконавшись, у тому, що договори оренди землі з цими земельними ділянками не зареєстровані, оскільки такі були відсутні у публічній карті України, більше того, даним земельним ділянкам, не було присвоєно кадастрових номерів. Тоді він звернувся в організацію, яка займалася виготовленням технічної документації земельних ділянок і лише після цього між ним та жителями Одерадівської сільської ради були укладені договори оренди землі, які він відніс до державних реєстраторів та зареєстрував їх. А через деякий час, ним було виявлено, що з цими земельними ділянками, ще був укладений договір оренди між ТзОВ «Кріс-Віт Україна».

Таким чином, аналізуючи показання допитаних в суді представника потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, які отримані у відповідності до вимог КПК України, суд бере їх до уваги, і приходить до висновку, що вони повністю відповідають та узгоджуються з показаннями обвинуваченої та їм не суперечать.

Окрім того, в судовому засіданні стороною обвинувачення також надано та судом досліджено наступні письмові докази.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 25.03.2016 року, вбачаться, що ОСОБА_44 повідомила обставини вчинення кримінального правопорушення.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, з яких вбачається, що ОСОБА_10 здійснювала державну реєстрацію договорів оренди землі з ТзОВ «України Баїв» 25.02.2016 р, 24.02.2016 р., 04.02.2016 р., 22.12.2015 р., 21.12.2015 р, 24.02.2016 р, 22.12.2015 р, 04.02.2016 р., 03.04.2015., 04.04.2015 р., 11.03.2015 р., 22.12.2015 р., 21.12.2015 р., 10.12.2015 р., 17.03.2015 р.,

З наказу від 22.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_10 з 22 вересня 2014 року переведено на посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області

З посадової інструкції начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції від 22 вересня 2014 року, з якої вбачається, що на ОСОБА_10 покладено обов`язок встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

З протоколу огляду місця події від 07.05.2016 року з фотототаблицями, вбачається, що об`єктом огляду являється земля (поле), що розташовується в Луцькому районі за с. Сьомаки. Безпосередньо огляду підлягають паї загальною площею орієнтовно 10 га та належать ОСОБА_46 та

ОСОБА_47 письмової заяви директора ТОВ «Кріст Віт Україна» ОСОБА_44 від 11.05.2016 року, вбачається, що ОСОБА_48 вказує, що ТОВ «»України Баїв» надалі продовжує захоплювати землі на території Одерадівської сільської ради, а саме в с. Сьомаки та Одеради без законних на те підстав.

З протоколу огляду місця події від 16.05.2016 року з фтототаблицями, вбачається, що об`єктом огляду являється земля (поле), що розташовується в Луцькому районі за с. Одеради.

З копії договору оренди землі № 965 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_16 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 1004 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_23 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 996 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_15 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 963 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_15 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 974 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_19 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 997 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_19 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_14 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 966 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_18 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 903 від 17.02.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_18 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 1003 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_29 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 990 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 988 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 989 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 971 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_20 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 986 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_21 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 991 від 01.12.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_25 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З копії договору оренди землі № 905 від 17.02.2015 року вбачається, що між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_30 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З висновку експерта № 315 від 16.11.2017 року, вбачається, що за результатами проведеного дослідження експертом - економістом було встановлено, що прямі збитки, які вказані у наданих на дослідження довідках та розрахунках ТОВ «Кріс Віт Україна» документально підтверджуються.

З висновку дослідження № 315/1 від 06 січня 2018 року, з додатками, щодо додаткового розрахунку до Висновку експертизи № 315 від 16.11.2017 року, вбачається, що внаслідок перереєстрації договорів оренди з ТОВ «Україна Баїв» держреєстратором ОСОБА_10 , підприємству ТОВ «Кріс Віт Україна» завдано збитків у розмірі 460165,36 грн.

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26 серпня 2016 року, вбачається, що у Головному управлінні статистики було виявлено та вилучено копію статистичної звітності 4-сг ТзОВ ««Кріс Віт Україна» за 2014 рік; копію статистичної звітності 4-сг ТзОВ «Кріс Віт Україна» за 2015 рік; копію статистичної звітності 4-сг ТзОВ ««Кріс Віт Україна» за 2016 рік.

З копій звітів ТОВ «Кріс Віт Україна» та ТзОВ «Україна - Баїв», вбачаються звіти за 2014-2015 роки за формами № 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» та № 37 сг «Звіт про сівбу та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт» за 2014-2016 роки, які чітко відображені у таблицях.

Відповідно дост.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннямист. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно дост. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно дост. 9 КПК України.

Так, відповідно дост. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно дост. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Заслухавши обвинувачену, представника потерпілого, свідків, кожного зокрема, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що висунуті ОСОБА_10 обвинувачення у недбалості є необгрунтованими та безпідставними і спростовуються наступним .

Так суб`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченогост. 367 КК Україниє несумлінне ставлення службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражається у їх невиконанні, у неналежному виконанні, у спричинені істотної шкоди або тяжких наслідків( ч.2 ст. 367 ) і знаходиться в причинному зв`язку із зазначеними наслідками.

Суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується необережністю.

Для наявності об`єктивної сторони недбалості необхідно встановити : нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; коло службових обов`язків , покладених на неї цим актом у встановленому законом порядку; які конкретні обов`язки й у якому порядку вона повинна була виконати у даній обстановці; чи мала вона реальну можливість виконати ці обов`язки в даній обстановці; у чому саме виявились допущені нею порушення службових обов`язків ; які наслідки спричинили ці порушення ; чи знаходилися вони у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Склад злочину, передбаченого ч.2ст. 367 КК Українивстановлює, що безпосереднім об`єктом злочину виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Об`єктивну сторону службової недбалості становить сукупність ознак: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч.1ст.367 КК) або тяжкі наслідки (ч.2ст.367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Відповідальність заст.367 КК Українинастає лише у тому разі, коли службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином.

Службова недбалість - це злочин який вчинюється тільки з необережності. З суб`єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 пояснила, що дотримувалась всіх встановлених правил щодо реєстрації речових прав на земельні ділянки, ніяких проявів необережності у її діях не було. Показала, що на той час, при державній реєстрації вона на належному рівні виконувала свої службові обов`язки та здійснила всі можливі від неї дії, що є критерієм сумлінності та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Стороною обвинувачення не надано суду жодного доказу, який би давав підставу визнати доведеною обставину про її недбалість.

В суді допитано ряд свідків сторони обвинувачення, однак у їх показаннях немає жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях або бездіяльності ОСОБА_10 неналежного виконання своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення або свідчили про будь-які порушення в її діях як державного виконавця. Тому їх свідчення не можуть судом розцінюватися як докази вини ОСОБА_10 в інкримінованому їй злочині.

Головний спеціаліст відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області. ОСОБА_37 в судовому засіданні показала, що в 2015 2016 роках ОСОБА_10 займала посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області та виконувала функції державного реєстратора. На той час був такий порядок реєстрації права оренди на земельну ділянку: до них зверталися заявники з проханням про державну реєстрацію речових прав, при цьому мали з собою договори оренди, після чого, вони здійснювали перевірку відомостей в державному реєстрі речових прав чи є там суперечності. Перевірка здійснювалася по реєстрі та по кадастровому номері. До 2013 року речові права на земельні ділянки реєструвалися в земельному кадастрі де вони направляли у відкритій формі запити до держгеокадастру і через програмне забезпечення державного реєстру прав на нерухоме майно, однак їм надходили листи що кадастрові реєстратори завантажені та не будуть надавати жодної інформації. Обов`язку вимагати витяг в кадастрового реєстратора у них на той час не було. Також, вказала, що в той період у них не було обов`язку, що вчиняти реєстраційні дії вони могли лише після отримання витягу з державного земельного кадастру. Окрім того, ствердила, що державні реєстратори, в тому числі і ОСОБА_10 зробили всі необхідні дії для реєстрації, які від них залежали. В 2015 2016 роках, вона реєструвала договори оренди земельних ділянок між ТОВ «Україна Баїв».

Всі ці фактичні дані, а також її рівень кваліфікації та досвідченості ставлять під сумнів висновки обвинувачення щодо неналежного та несумлінного ставлення ОСОБА_10 до виконання своїх професійних обов`язків.

Обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_10 на думку суду, за своєю суттю є безпідставним та не містить його склад, з огляду на наступне:

Оскільки вобвинувальному актівказано,що ОСОБА_10 інкримінується порушення п.1, п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно яких Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Разом з тим, редакція вказаного закону діяла до 01.01.2016, а з вказаної дати згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», почала діяти нова редакція вказаного закону, де ст.9 Закону України називається

«Стаття 9. Повноваження суб`єктів державної реєстрації прав» 1. До повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. 2. Акредитовані суб`єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб`єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом, а повноваження державного реєстратора викладені вже в ст.10, порушення якого ОСОБА_10 не вимінялося в обвинувачення, проте останньою в 2016 р. проведено реєстрацію 2 договорів з: ОСОБА_26 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1421, площею 4,1 га, зареєструвала 04.02.2016 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010); ОСОБА_26 , кадастровий номер №0722884300:04:000:1426, площею 3,6962 га, зареєструвала 04.02.2016 (перший договір укладений із ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 30.04.2010).

В новій редакції Закону стаття 29 вказаного Закону передбачала, що державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Однак на переконання суду, вимог вказаної статті ОСОБА_10 порушено не було.

Окрім того, згідно ч. 2 ст.22 Закону в новій редакції, а також згідно п. 6. Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (яка діяла до 25.12.2015)., відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону (в ред. до 01.01.16) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Оскільки як видно з матеріалів кримінального провадження, йдеться саме про реєстрацію похідного права, яке виникло після 1 січня 2013 року та раніше заявником не реєструвалось, у державного реєстратора не виникло обов`язку звертатися до інших суб`єктів владних повноважень для отримання інформації щодо відповідних земельних ділянок.

Частиною першою статті 24 Закону № 1952-VI «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»,передбачено вичерпний перелік підстав відмови в державній реєстрації прав: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об`єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Посилання на лист Державної реєстраційної служби України помилкове, оскільки цей документ не є нормативним актом. Рекомендаційний характер змісту цього листа підтверджує висновок про те, що у реєстратора немає обов`язку запитувати інформацію у повноважних органів щодо наявності вже зареєстрованих прав інших осіб на земельні ділянки.

Водночас, у документах, поданих заявником ТзОВ «Україна Баїв», не містилося інформації, яка може вважатися перешкодою для державної реєстрації оренди та реєстратору ОСОБА_10 було подано повний та належно оформлений пакет документів, який вимагається Законом для вчинення відповідної реєстраційної дії, було проведено реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, дане підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_45 директора ТзОВ «України- Баїв» наданими під час судового розгляду.

Керуючись статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон), який діяв на момент державної реєстрації, та пунктом 4 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор під час розгляду заяв про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельних ділянок) здійснював пошуки відомостей у Державному реєстрі прав щодо земельних ділянок, відносно яких подавалися заяви, в тому числі за кадастровими номерами.

Слід зазначити, що з часу дії Закону та станом на сьогоднішній день, відомості з Державного реєстру земель у Державний реєстр прав автоматично не переносяться.

В частині порушеного заявником питання щодо подвійної реєстрації права оренди земельних ділянок слід зазначити наступне, що з початку діяльності Державного реєстру прав (01.01.2013), який містить відомості про речові права на земельні ділянки, зареєстровані з вказаного періоду, при здійсненні пошуку за кадастровими номерами земельних ділянок, зареєстрованих прав оренди за ТОВ Кріс-Віт Україна виявлено не було, вказане підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_45 ..

Також на думку суду, є безпідставним обвинувачення ОСОБА_10 з приводу незаконності подвійної реєстрації договорів оренди землі, укладених ТОВ «Україна-Баїв» з ОСОБА_17 (кадастровий номер 0722884300:04:000:1355) зареєстрований 21.12.2015 та з ОСОБА_18 , (кадастровий номер 0722884300:04:000:1340), зареєстрований 22.12.2015, так як видно з матеріалів кримінального провадження, рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2017 року у по справі 161/2206/16-ц вирішено визнати недійними первинні договори, а тому, з огляду на вище зазначене, обвинувачення ОСОБА_10 за вказаним епізодом є необгрунтованим.

Крім того,під чассудового розглядузахисником обвинуваченої ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_12 подано клопотанняпро визнаннянедопустимими доказами,а саме:висновок експерта№15від 16.11.2017 та висновокдослідження №315/1щодо додатковогорозрахунку доВисновку експертизи№315від 16.11.2017року,складеного експертом ТОВ«Одеський регіональнийцентр незалежнихекспертиз» ОСОБА_49 (свідоцтвоексперта №1528).Своє клопотаннямотивував тим,що найого думку,всупереч вимогамкримінально-процесуальногозакону,перед експертомслідчим впостанові пропроведення експертизивід 07.07.17сформульовано запитання«Чи підтверджуютьсядокументально прямізбитки,які вказаніу наданихна дослідженнядовідках тарозрахунках ТОВ«Кріс-ВітУкраїна врезультаті проведенняначальником відділудержавної реєстрації речовихправ нанерухоме майнореєстраційної службиЛуцького районногоуправління юстиції ОСОБА_10 державної реєстраціїдоговорів оренди міжвласниками та ТОВ«Україна-Баїв»,однак запитанняпро розмір шкоди(матеріальнихзбитків),спричинений ТОВ«Кріс-ВітУкраїна» ОСОБА_10 не ставилось.Всупереч вимогамп.6 ч.2ст.242КПК України,слідчий невиносячи постановупро проведеннядодаткової експертизи,після отриманнявідповідного висновкуексперта №315від 16.11.2017року,направив листвід 04.01.18,в якомузазначив,що підчас досудовогорозслідування виникланеобхідність уконкретизації даноговисновку експертащодо тогоякі самепрямі збиткибули завданіунаслідок перереєстраціїдоговорів орендикожним зчотирьох державнихреєстраторів,в томучислі ОСОБА_10 ,щодо конкретних договоріворенди земельнихділянок ТОВ«Україна-Баїв».На йогодумку,додатковий розрахунок доВисновку експертизи№315від 16.11.2017року невідповідає вимогам,визначеним вч.1,2ст.102КПК України,оскільки проводилася не експертиза,а дослідження,а експертне попереджавсяпро відповідальністьза завідомонеправдивий висновокта відмовубез поважнихпричин відвиконання покладенихна ньогообов`язків. Визначеннядокументальної обґрунтованостінаявності тарозміру матеріальнихзбитків відповіднодо Науково-методичнихрекомендацій зпитань підготовкита призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень,затверджених наказомМіністерства юстиціїУкраїни від08.10.1998р.№ 53/5(уредакції наказуМіністерства юстиціїУкраїни від26.12.2012р.№ 1950/5,зареєстровано вМіністерстві юстиціїУкраїни 02.01.2013р.за №1/22533),належить дозавдань економічноїекспертизи.Слід відмітити,що Кримінальнимпроцесуальним кодексомУкраїни (пункт6частини 1статті 102,частина 3статті 356Кодексу)та нормативно-правовимиактами зпитань судово-експертноїдіяльності передбаченовикористання експертомпри проведенніекспертизи атестованихметодик,наукових робітта теоретичнихрозробок.В експертнупрактику вжевпроваджена Методикавирішення судово-економічноюекспертизою питаньщодо спричиненняматеріальних збитків(реєстраційнийкод №11022з Реєструметодик проведеннясудових експертиз). Увідповідності доописової частинивисновку експерта№15від 16.11.2017, експертом ТОВ«Одеський регіональнийцентр незалежнихекспертиз» ОСОБА_49 (свідоцтвоексперта №1528)взагалі невикористовувалася вищевказанадіюча методика.З описовоїчастини висновкуексперта №15від 16.11.2017вбачається,що зарезультатами проведеногодослідження експертомбуло встановлено,що загальнийобсяг понесенихТОВ «Кріс-ВітУкраїна» витратв ходіпроведення сільськогосподарськихробіт згрунтообробки заперіод з2010року по2015рік становитьзагалом усумі 4732349,67грн.Враховуючи тіобставини,що у2010році Земельз подвійноюреєстрацією складалозагальною площею123,53га,а у2011-2015роках загальноюплощею 155,2га.,за результатамиарифметичних підрахунків експертомбуло встановлено,що заперіод часуз 2010року по2015рік ТОВ«Кріс-ВітУкраїна» булозатрачено натакі землізагалом 1476974,78грн. Разомз тим,на йогодумку,експерт спочаткуприйшов доправильного висновку,що до прямихзбитків підприємствав ходіведення господарськоїдіяльності відносятьсяпонесені витратиабо ті щомають бутипонесені зметою відновленнясвого порушеногоправа,для отриманняв подальшомудоходу,однак вподальшому підмінивці поняттязагальними витратамив ході ведення господарської діяльності ТОВ «Кріс-Віт Україна», причому розрахувавши їх за період часу, ще задовго до дій (бездіяльності), які інкримінуються ОСОБА_10 (тобто вчинені в березні та грудні 2015р.) згідно бухгалтерської довідки по підприємству ТОВ «Кріс-Віт Україна» за період часу з 2010 року по 2015 рік. Таким чином, прирівнявши поняття прямих збитків з витратами підприємства протягом 5 р. експерт з невідомих причин прийшов до абсурдних висновків про те що прямі збитки, які вказані у наданих на дослідження довідках та розрахунках ТОВ «Кріс-Віт Україна», тобто загалом 1476974,78грн., документально підтверджуються.

Для підтвердження, або спростування наданих суду висновків, які зазначені вище, тверджень захисника та прямих збитків, завданих ТОВ «Кріс-Віт Україна» судом у відповідності до вимог ст. 356 КПК України, було прийнято рішення, про виклик та допит в судове засідання судового експерта ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» - ОСОБА_49 , що стверджується судовою повісткою від 28.09.2020 року за № 49057, наявною в матеріалах кримінального провадження та покладено обов`язок на сторону обвинувачення забезпечити явку експерта в судове засідання.

Відповідно дост. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Однак, прокурором, всупереч вимог КПК закону, не забезпечено явку в судове засідання експерта ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» - ОСОБА_49 а тому суд позбавлений можливості отримати у експерта інформацію, яка необхідна для роз`яснення висновку.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

А тому, приймаючи до уваги, вищевикладене, суд не може покласти в основу обвинувачення висновок експерта №15 від 16.11.2017 та висновок дослідження №315/1 щодо додаткового розрахунку до Висновку експертизи №315 від 16.11.2017 року, складеного експертом ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» ОСОБА_49 (свідоцтво експерта № 1528) та визнає їх недопустимими доказами.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; при цьому обов`язок доказування зазначених обставин відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України покладається на прокурора.

Судом було задоволено клопотання прокурора про допит в якості ряду свідків, перелік, яких було долучено прокурором до матеріалів кримінального провадження, які могли підтвердити чи спростувати факт службової недбалості ОСОБА_10 .

Проте, стороною обвинувачення не було забезпечено явку вказаних свідків до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик.

Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки вказаних осіб судовим викликом, про що свідчать неодноразові судові повістки про виклик свідків від 09.11.2020 року, 28.01.2021 року, 23.02.2021 року, 23.03.2021 року та письмові повідомлення про виклик свідків до суду, наявні в матеріалах кримінального провадження, однак сторона обвинувачення не забезпечила явку вказаних свідків до суду, чим позбавила суд на підтвердження вчинення факту вчинення службової недбалості, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України ОСОБА_10 .

Згідно чинного кримінально-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Відповідно до частин 3ст. 99 КПК Українисторона кримінального провадження, потерпілий зобов`язані надати суду оригінал документа.

Стороною обвинувачення суду надані копії договорів оренди землі, а саме: копію договору оренди землі № 965 від 01.12.2015 року укладену між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_16 ; копію договору оренди землі № 1004 від 01.12.2015 року укладену між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_23 ; копію договору оренди землі № 996 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_15 ; копію договору оренди землі № 963 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_15 ; копію договору оренди землі № 974 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_19 ; копію договору оренди землі № 997 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_19 ; копію договору оренди землі № 997 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_14 ; копію договору оренди землі № 966 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_18 ; копію договору оренди землі № 903 від 17.02.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_18 : копію договору оренди землі № 1003 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_29 ; копію договору оренди землі № 990 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 ; копію договору оренди землі № 988 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 ; копію договору оренди землі № 989 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 ; копію договору оренди землі № 971 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_20 ; копію договору оренди землі № 986 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_21 ; копію договору оренди землі № 991 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_25 ; копію договору оренди землі № 905 від 17.02.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_30 та копії звітів ТОВ «Кріс Віт Україна» та ТзОВ «Україна - Баїв», які чітко відображені у таблицях.

Оригінали вищевказаних документів для вивчення у судовому засіданні стороною обвинувачення надано не було.

Згідно ч. 5ст. 99 КПКдля підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Однак підтвердження існування оригіналів вказаних документів стороною обвинувачення також не надано.

А тому, приймаючи до уваги, вищевикладене, суд у відповідності до вимог ст. 87 КПК України, визнає недопустимими докази, які здобуті із істотними порушеннями Закону, зокрема: копії договорів оренди землі, а саме: копію договору оренди землі № 965 від 01.12.2015 року укладену між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_16 ; копію договору оренди землі № 1004 від 01.12.2015 року укладену між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_23 ; копію договору оренди землі № 996 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_15 ; копію договору оренди землі № 963 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_15 ; копію договору оренди землі № 974 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_19 ; копію договору оренди землі № 997 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_19 ; копію договору оренди землі № 997 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_14 ; копію договору оренди землі № 966 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_18 ; копію договору оренди землі № 903 від 17.02.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_18 : копію договору оренди землі № 1003 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_29 ; копію договору оренди землі № 990 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 ; копію договору оренди землі № 988 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 ; копію договору оренди землі № 989 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_24 ; копію договору оренди землі № 971 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_20 ; копію договору оренди землі № 986 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_21 ; копію договору оренди землі № 991 від 01.12.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_25 ; копію договору оренди землі № 905 від 17.02.2015 року між ТзОВ «Україна - Баїв» та ОСОБА_30 та копії звітів ТОВ «Кріс Віт Україна» та ТзОВ «Україна - Баїв», які чітко відображені у таблицях.

Враховуючи викладене вище, під час встановлення обставин кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, стороною обвинувачення не доведено наявності в діянні ОСОБА_10 складу зазначеного кримінального правопорушення.

При вирішенні даного кримінального провадження по суті враховано також, що відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя»визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

За змістом ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно зіст. 17 КПКособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимогст. 84 КПКдоказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 2статті 94 КПКвизначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених уст. 374 КПК.

Принцип законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений уст. 9 КПК, встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, зокрема, згідно із ст.ст. 8, 9, 17КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі "Тельфнер проти Австрії" від 20 березня 2001 року та "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 08 лютого 1996 року.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений, зокрема, на прокурора.

Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Узагальнюючи викладене, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела наявності в діях ОСОБА_10 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Цивільний позов ТзОВ «Кріс Віт Україна» до ОСОБА_10 про відшкодування збитків завданих злочином у відповідності до вимог ч. 3 ст. 129 КПК України слід залишити без розгляду, оскільки судом поставляється виправдувальний вирок за відсутності в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнати невинуватоюупред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та виправдати, відповідно, за недоведеністю у її діях складу зазначеного кримінального правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Цивільний позов ТзОВ «Кріс Віт Україна» до ОСОБА_10 про відшкодування збитків завданих злочином залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченійта прокурору.

Головуючий: