Постанова

від 16.02.2022 по справі 2-1572/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/184/22

Номер справи місцевого суду: 2-1572/10

Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Стадніченко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльского міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2020 року, постановленупід головуванням судді Жигуліна С.М., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення та дії головного державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіра Артема Дмитровича , -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на рішення та дії головного державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіра А.Д., в якій просила визнати неправомірними дії головного державного виконавця відносно виконання виконавчого листа №2-1572/10 виданого 03.03.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 зазначила, що головний державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. відкрив виконавче провадження № 59242319 на підставі виконавчого листа № 2-1572/10, виданого 03 березня 2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим 04 вересня 2020 року винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Вважає винесені державним виконавцем постанови та проведеним ним дії незаконним, оскільки нерухомість підпадає під дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , проте державний виконавець не перевірив та не оцінив наявність обставин, які в силу закону виключають можливість примусового виконання рішення суду.

Ухвалою Ізмаїльского міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2020 року скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу,посилаючись на порушення норм процесуального права.

У обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала суду прийнята неповноважним складом суду, а також вважає, що виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки треба зупинити до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України , так як квартира, на яку звернуто стягнення є єдиним її житлом.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу, головний державний виконавець Парапір А.Д. зазначає, що апелянт надав до суду неповну інформацію, яка не відповідає дійсності, а іпотечне майно боржника, на яке звернуто стягнення не підпадає під дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України .

У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 , представник АТ Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи неповноважним складом суду є необґрунтованими та безпідставними, та таким, що ґрунтуються на припущеннях і не відповідають дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

В судове засідання призначене на 16 лютого 2022 року ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , головний державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д., Вербицький А.В. не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 172-177, 179-183 т. 3).

Від головного державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 184-185 т. 3).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 , представника АТ Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , оскільки ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Рішення суду у повному обсязі зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2010 року з урахуванням ухвали вказаного суду від 22 грудня 2010 року, 08 жовтня 2020 року за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах ВАТ Державний ощадний банк України в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки кредитний договір № 1491-ДКФ від 20 вересня 2007 року між ВАТ Державний ощадний банк України в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ Державний ощадний банк України та ОСОБА_4 розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ Державний ощадний банк України в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ Державний ощадний банк України 237424,71 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 .

В подальшому ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 лютого 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №32794686 від 29 травня 2012 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції прийнято до провадження примусове виконання рішення суду.

За поданням державного виконавця ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2013 року ОСОБА_4 заборонено виїзд за кордон України до повного погашення боргового зобов`язання.

Постановою від 01 листопада 2010 року державний виконавець повернув виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_2 судових витрат та припинив чинність арешту майна боржника і скасував інші заходи примусового виконання рішення. Також встановлено можливість повторного пред`явлення для виконання в строк до 01 листопада 2013 року.

Постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №36963765 від 12 березня 2013 року відкрите виконавче провадження з виконання звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №37557790 від 15 квітня 2013 року відкрите виконавче провадження з виконання стягнення з ОСОБА_4 237424,71 грн.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 квітня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення суду від 02 червня 2010 року за даним позовом про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2014 року у задоволенні заяви головного державного виконавця про встановлення способу та порядку виконання рішення суду відмовлено.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 січня 2016 року у задоволенні заяви головного державного виконавця про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом примусової реалізації квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 жовтня 2020 року внесені виправлення в рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по даній справі та визначена сума, що підлягає стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ Державний ощадний банк України в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ Державний ощадний банк України в розмірі 29822,30 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 02 червня 2010 року еквівалентно 236344,71 грн.) та 1080 грн. за обслуговування кредиту.

Постанова про прийняття виконавчого провадження ВП №59242319 від 04 січня 2020 року у зв`язку з перейменуванням на перепідпорядкуванням відділу державної виконавчої служби підтверджує звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року № 1304-VII з наступними змінами протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;

таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, за недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.

Даними з реєстру прав власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 32140657 визначено право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку в квартирі АДРЕСА_3 та визначено про обтяження за іпотечним договором на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказана обставина унеможливлює застосування до заявника вимоги про мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, що стосується предмета дослідження:

зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

У відповідності до вимог ст. 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.

Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, обґрунтовано прийшов до висновку про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 , оскільки суд першої інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою не має повноважень для зупинення виконання судового рішення.

Однак, враховуючи те, що судом першої інстанції при розгляді справи були порушені норми процесуального права, та у порушення вимог п.1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, справа розглянута неповноважним складом суду, про що зазначив апелянт в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2020 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області постановлена оскаржувана ухвала у складі головуючого Жигуліна С.М., при секретарі Зубенко Л.М. (а.с. 41-44 т.2).

Із довідки від 21 грудня 2020 року, вбачається, що фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 21 грудня 2020 року не здійснювалось, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, при цьому вказана довідка складена секретарем судового засідання Пономаренко К.Д. (а.с. 40 т.2).

Із наданої керівником апарату Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області на запит апеляційного суду відповіді, вбачається, що секретар судового засідання Зубенко Л.М., з 16 по 21 грудня 2020 року перебувала на лікарняному та стала до роботи 22 грудня 2020 року (а.с. 170 т. 3).

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта про порушення норм процесуального права при ухваленні рішення, на переконання суду, є обґрунтованими та заслуговують на увагу, оскільки знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо незаконних дії державного виконавця, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального права та незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає , що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України , апеляційна скарга ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, з ухваленням нового рішення, оскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу неповноважним складом суду, який обґрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

УхвалуІзмаїльского міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2020 року - скасувати.

Прийняти постанову.

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення .

Повний текст судового рішення складений 21 лютого 2022 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.А. Гірняк

---

С.М. Сегеда