Рішення

від 31.01.2022 по справі 826/3538/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 826/3538/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ТРЕЙД"

до Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ТРЕЙД" (далі також - позивач, ТОВ "СІНТА-ТРЕЙД") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також- відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22.02.2018 року №1912615141, яким було зменшено розмір від`ємного значення податку а додану вартість в сумі 333 334 (триста тридцять три тисячі триста тридцять чотири) грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними, а висновки акту перевірки, на підставі яких вони винесені, про нереальний характер господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі -ТОВ БРОНКС ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМ-АСПЕКТ (надалі - ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ ) є необґрунтованим, оскільки не доведений належними доказами, які у своїй сукупності дозволили встановити факт порушення позивачем вимог податкового законодавства. Просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін в адміністративній справі.

Представником відповідача 28.03.2018 року через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову, вважає, що податковим органом проведено правомірно документальну позапланову перевірку позивача за результатами якої складено Акт від 13.02.2018 року № 62/26-15-14-01-03/39958630 про порушення та в результаті було винесено ТОВ СІНТА-ТРЕЙД податкове повідомлення-рішення від 22.02.2018 року № 1912615141. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є цілком обґрунтованим та прийнятим в межах чинного законодавства.

Позивачем до перевірки надано: договір надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу від 01.01.2017 року №ПА-3101, укладений між ТОВ СІНТА-ТРЕЙД - замовник та ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ (код ЄДРПОУ 40982991) - виконавець; договір надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу від 01.02.2017 року №БР-01/02/17, укладений між ТОВ СІНТА-ТРЕЙД - замовник та ТОВ БРОНКС (код ЄДРПОУ 41051533) - виконавець та акти надання послуг.

На підставі відомостей, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсів ДФС встановлено, відсутність у ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ та ТОВ БРОНКС буд-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що становить під сумнів ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року по справі №761/26311/17 (Провадження №1-кс-761/16638/2017) встановлено, що ТОВ БРОНКС (код 41051533) зареєстровано за грошову винагороду та не здійснювало підприємницьку діяльність. Згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2018 року по справі №757/3176/18-к, встановлено, що ТОВ БРОНКС (код 41051533) з ознаками фіктивності створено з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, для сприяння умисного ухилення від сплати податків реально діючим суб`єктом господарювання. З огляду на вищевикладене, просить задовольнити позов. 05.04.2018 року через канцелярію суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої він вважає його безпідставним і таким, що не спростовує твердження позивача в адміністративному позові.

Щодо питання процесуального правонаступництва.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що 18.12.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", відповідно до якої Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Розпорядженням від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Разом з тим, 30.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Установлено, що: територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;

права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України видано наказ №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій", згідно з пунктом 1 якого розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, в тому числі, головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020, Головне управління Державної податкової служби є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва, та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 "Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 КАС України суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ СІНТА-ТРЕЙД ( код 39958630), станом на період проведення перевірки перебуває на обліку в ГУ ДФС у м. Києві (Шевченківський район).

За видами діяльності (Коди КВЕД): 45.31 Роздрібна торгівля деталями та приладдями для автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Між ТОВ СІНТА-ТРЕЙД (замовник) та ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ (виконавець) укладено договір про надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу від 01.01.2017 року №ПА-3101.

01.02.2017 року укладений договір надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу №БР-01/02/17 між ТОВ СІНТА-ТРЕЙД (замовник) та ТОВ БРОНКС (виконавець).

29.01.2018 року начальником ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпунктів 78.1., 78.1.4 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України прийнято наказ №1474, яким посадовій особі контролюючого органу доручено провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ТОВ СІНТА-ТРЕЙД ( код ЄДРПОУ 39958630) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ (код ЄДРПОУ 40982991) за січень 2017 року та ТОВ БРОНКС (код ЄДРПОУ 41051533) за лютий 2017 року.

Підставою для прийняття наказу стала доповідна записка Департаменту аудиту від 25.01.2018 року №309/26-15-14-01-03. Копію наказу 29.01.2018 року №1474 направлено засобами поштового зв`язку 30.01.2018 року з повідомленням про вручення, яке отримано ТОВ СІНТА-ТРЕЙД 01.02.2018 року.

З направленням від 01.02.2018 року №116/26/15-14-01-03, №117/26-15-14-01-03 на право на проведення перевірки ознайомлено 01.02.2018 року під підпис директора ТОВ СІНТА-ТРЕЙД Грубіна Дмитра Євгеновича .

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт від 13.02.2018 року № 62/26-15-14-01-03/39958630 (далі - Акт перевірки), яким встановлені порушення: п.198.1, п.198.3, п.198,6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року(зі змінами та доповненнями), п.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХIV №Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2. ст. 1, п.2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 що при звело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на загальну суму 333 334 грн., в тому числі по періодах: лютий 2017 року на суму 333 334 гривень.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві було винесено ТОВ СІНТА-ТРЕЙД податкове повідомлення-рішення від 22.02.2018 року № 1912615141, згідно якого за порушення п.п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 333 334 грн.

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року N 2755- IV (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абзацом першим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та за умови пред`явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Натомість недотримання контролюючим органом будь-якої з вказаних умов призначення та проведення перевірки зумовлює виникнення у платника податків права не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписами пункту14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Приписами абзацу першого пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 185.1. статті 185, пунктом 187.1. статті 187, пункту 188.1. статті 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пунктів 201.1., 201.4., 201.6. статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених пунктом 201.1. статті 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до пункту 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини першій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та відзиву ГУ ДФС у м. Києві, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом з урахуванням умов спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно п.5, 7 П(С)БО Доходи дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 5, 6, 7 П(С)БО 15 Витрати визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно п.9 П(С)БО 9 Запаси запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2018 року №1912615141 слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем і ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ та ТОВ БРОНКС , мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Відповідно до пункту 86.1, абзацу 1 пункту 86.3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до абзацу 1 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 86.8. та 86.10 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача складено Акт від 13.02.2018 року № 62/26-15-14-01-03/39958630.

Відповідно до змісту Акту перевірки, контролюючим органом досліджено взаємовідносини позивача із контрагентами ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ та ТОВ БРОНКС , в результаті чого встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки відсутні виробничі потужності та трудові ресурси.

Також, ГУ ДФС у м. Києві зазначено, про дефектність наданих ТОВ СІНТА-ТРЕЙД до перевірки первинних документів ведених господарських операцій із ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ та ТОВ БРОНКС . Надані документи не містять інформацію щодо фактичного отримання послуг та робіт від ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ та ТОВ БРОНКС не розкривають зміст та обсяг наданих послуг (у актах виконаних робіт не зазначено посади, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; акти виконаних робіт не розкривають зміст та обсяг наданих послуг (місце проведення розвантажувально навантажувальних послуг); невідповідність змісту операцій, зафіксованих у документах, реальним обставинам стосовно неможливості виконання ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ та ТОВ БРОНКС оформлених господарських операцій у зв 'язку з відсутністю: необхідних умов для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, земельних ділянок, транспортних засобів, виробничих потужностей, виробничих запасів, трудових ресурсів, які б могли забезпечити виконання зазначеного в первинних документах операцій; неможливість визначення реальних постачальників та послуг (невідповідність документально відображеної номенклатури послуг, поставлених на ТОВ СІНТА-ТРЕЙД номенклатурі, отриманих його постачальниками по ланцюгу постачання ( розрив ланцюга постачання), що свідчить лише про документальне оформлення операцій з надання послуг; наявність інформації і щодо опитування службової особи ТОВ Бронкс (код 41051533), повідомив що зареєстрував підприємство за грошову винагороду та фактично не здійснював господарську діяльність; наявність інформації щодо кримінальних проваджень за ознаками кримінальних рушень, передбачених за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), ст.212 КК України (ухилення від сплати податків) , в яких фігурують ТОВ "БРОНКС" (код 41051533) та ТОВ "ПРОМ-АСПЕКТ" (код 40982991) (2 ланка постачання).

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ , суд зазначає наступне.

ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ (код ЄДРПОУ 40982991) перебуває на обліку: 2033. Центральна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Ленінський район).

ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ зареєстроване державною адміністрацією - 25.11.2016 року №203316227476.

Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Баланси, звіти про фінансові результати, фінансові звіти та декларації з податку на прибуток ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, биробничих запасів тощо.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства трудових ресурсів.

За результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ встановлено, що декларації по ПДВ були подані ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ за січень 2017 року, (період взаємовідносин ТОВ СІНТА-ТРЕЙД ) подані і підписані засобами електронного цифрового підпису Скрипник О.Ю .

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС відомості щодо зареєстрованих транспортних засобів, земельних ділянок на праві власності (користування), об`єктів нерухомості, наявності основних засобів відсутні.

У зв`язку із вищенаведеним, на переконання відповідача, у ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ буд-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що становить під сумнів ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник), в особі директора Грубіна Дмитра Євгеновича , та ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ (виконавець), в особі директора Скрипник Олена Юріївна, укладено договір про надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу від 01.01.2017 року №ПА-3101.

Згідно договору:

1.1. Виконавець за завданням Замовника приймає на себе надання послуг, Замовник зобов 'язується прийняти і оплатити такі послуги на умовах вказаних у цьому договорі.

1.2. Завдання Виконавця за цим договором є періодичне виконання наступних дій:

Завантаження вантажу;

вивантаження вантажу

1.3. Підписанням цього договору Замовник зазначає, що виконавець самостійно, без переднього узгодження, визначає способи, обсяги виконання Завдання і приймає всі ризики пов 'язані з можливо невірним рішенням останнього.

1.4. Для виконання завдання за цим договором Виконавець має право залучати третіх осіб працю яких оплачує самостійно.

4.1. Послуги вважаються наданими після виконання Виконавцем своїх обов`язків за цим договором..

4.2. Перелік наданих послуг зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг, які готуються Виконавцем та направляються Замовнику, Замовник протягом 5 днів з моменту отримання повинен підписати Акти та направити їх Виконавцю або надати обґрунтовані заперечення.

За надані Виконавцем послуги, Замовник сплачує на рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі, що зазначається у Актах приймання-передачі наданих послуг.

10.1. Договір вступає в дію з моменту підписання уповноваженими особами і діє до 31 грудня 2017 року.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

На підтвердження існування взаємовідносин між ТОВ СІНТА-ТРЕЙД та ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ позивачем до матеріалів справи долучено копії: актів виконаних робіт за розвантажувально навантажувальні послуги від 31.01.2017 року №1 на суму 144000грн., №2 на суму 130000 грн.,№3 на суму 245000грн., №4 на суму 147670 грн.; оригінали платіжних доручень ТОВ СІНТА-ТРЕЙД про оплату наданих ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ від 24.02.2017 року № 9999557796 на суму 74,400,37 грн., від 23.03.2017 року № 9999562131 на суму 725,603,63 грн.

Також, згідно акту перевірки від 13.02.2018 року ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ за період січень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвало на адресу ТОВ СІНТА-ТРЕЙД податкові накладні за №122,123,124,125 від 31.01.2017 року на загальну суму 800004 грн.

Таким чином, здійснення операцій з постачання послуг позивачем підтверджено первинними документами.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ БРОНКС , суд зазначає наступне.

ТОВ БРОНКС (код ЄДРПОУ 41051533) перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

ТОВ БРОНКС зареєстроване державною адміністрацією - 26.12.2016 року №10681020000044677.

Основний вид діяльності: _46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Баланси, звіти про фінансові результати, фінансові звіти ва та декларації з податку на прибуток ТОВ БРОНКС до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, виробничих запасів тощо.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства трудових ресурсів.

За результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності ТОВ БРОНКС встановлено, що декларації по ПДВ були подані ТОВ БРОНКС лише за лютий 2017 року, (період взаємовідносин ТОВ СІНТА ТРЕЙД ) подані і підписані засобами електронного цифрового підпису Єсаян В.В .

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС відомості щодо зареєстрованих транспортних засобів, земельних ділянок на праві власності (користування), об`єктів нерухомості, наявності основних засобів відсутні.

У зв`язку із вищенаведеним, на переконання відповідача, у ТОВ БРОНКС буд-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що становить під сумнів ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник), в особі директора Грубіна Дмитра Євгеновича , та ТОВ БРОНКС (виконавець), в особі директора Єсаян Валерія Володимировича , укладено договір про надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу від 01.02.2017 року №БР-01/02/17.

Згідно договору:

1.1. Виконавець за завданням Замовника приймає на себе надання послуг, Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги на умовах вказаних у цьому договорі.

1.2. Завдання Виконавця за цим договором є періодичне виконання наступних дій:

Завантаження вантажу;

вивантаження вантажу

1.3. Підписанням цього договору Замовник зазначає, що виконавець самостійно, без переднього узгодження, визначає способи, обсяги виконання Завдання і приймає всі ризики пов`язані з можливо невірним рішенням останнього.

1.4. Для виконання завдання за цим договором Виконавець має право залучати третіх осіб працю яких оплачує самостійно.

4.1. Послуги вважаються наданими після виконання Виконавцем своїх обов`язків за цим договором..

4.2. Перелік наданих послуг зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг, які готуються Виконавцем та направляються Замовнику, Замовник протягом 5 днів з моменту отримання повинен підписати Акти та направити їх Виконавцю або надати обґрунтовані заперечення.

5.1.За надані Виконавцем послуги, Замовник сплачує на рахунок Виконавця грошові

кошти у розмірі, що зазначається у Актах приймання-передачі наданих послуг.

10.1. Договір вступає в дію з моменту підписання підписання уповноваженими особами і діє до 31 грудня 2017 року.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

На підтвердження існування взаємовідносин між ТОВ СІНТА-ТРЕЙД та ТОВ БРОНКС позивачем до матеріалів справи долучено копії: актів виконаних робіт за розвантажувально навантажувальні послуги від 28.02.2017 року №5 на суму 200400 грн., №6 на суму 255000 грн.,№7 на суму 271600грн., №8 на суму 273002, 50 грн., оригінали платіжних доручень ТОВ СІНТА-ТРЕЙД про оплату наданих ТОВ БРОНКС від 21.03.2017 року № 59561323 на суму 138,000,35 грн., від 12.04.2017 року № 9999564100 на суму 166000 грн.

Також, згідно акту перевірки від 13.02.2018 року ТОВ БРОНКС за період січень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвало на адресу ТОВ СІНТА-ТРЕЙД податкові накладні за №84,85,86,87 від 28.02.2017 року на загальну суму 1200003 грн.

Таким чином, здійснення операцій з постачання послуг позивачем підтверджено первинними документами.

В акті зазначено, що згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року по справі №761/26311/17 (Провадження №1-кс-761/16638/2017) встановлено, що на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, співробітниками ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено та допитано службових осіб ТОВ Бронкс (код ЄДРПОУ 41051533), які повідомили що зареєстроване підприємство за грошову винагороду та фактично не здійснювало господарську діяльність.

Згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2018 року по справі №757/3176/18-к, надано дозвіл старшому слідчому СУ ФР ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві на тимчасовий доступ до документів фінансово-господарської діяльності, які перебувають у володінні ТОВ "БРОНКС" (код 41051533) з ознаками фіктивності створеного з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, для сприяння умисного ухилення від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень наявна ухвала Оболонського районного суду м.Києва від 23.10.2017 року по справі №756/1341/17 (Провадження №1-кс/756/1951/17): СУ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100050000037 від 11.07.2017 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст. 205 КК України. В обґрунтування клопотання вказує, що невстановлені досудовим розслідуванням особи зареєстрували ряд суб`єктів господарської діяльності… ТОВ "ПРОМ-АСПЕКТ" (код 40982991), та інші, з метою прикриття незаконної діяльності. .

Суд зауважує, що посилання податкового органу щодо наявних досудових кримінальних проваджень, фігурантом у якого є контрагент позивача без обвинувального вироку суду не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеними контрагентами нереальними, відповідно, кримінальні провадження не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій.

Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 року №2а/0370/205/12 висловлено правову позицію, згідно якої сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій ТОВ СІНТА-ТРЕЙД з ТОВ "ПРОМ-АСПЕКТ" та ТОВ БРОНКС у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання послуг від контрагентів.

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку договорів між позивачем та ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ , ТОВ БРОНКС не дійсними.

Отже, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 480/3371/19 та встановив, що сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарської діяльності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами.

Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Більше того, колегія суддів звернула увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основі та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У Постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 440/426/19, 820/1124/17 встановлено, що платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента, щодо якої платник не був обізнаний.

Норми ПК України не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання у господарській діяльності, та мав реальні витрати у зв`язку з їх придбанням.

Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог Закону щодо підстав виникнення права на податковий кредит.

Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів, що між ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ , ТОВ БРОНКС не склалися реальні господарські відносини, результатом яких не міг би стати реальний рух активів, зміна майнового стану сторін.

За будь-яких умов оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

ТОВ СІНТА-ТРЕЙД має всі документи, які підтверджують надання послуг ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ , ТОВ БРОНКС . На момент складання податкових накладних в період, що перевірявся, зазначені контрагенти позивача були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому порядку в якості платників ПДВ, а тому мали відповідні правові підстави для складання податкових накладних.

При цьому суд зауважує, що відповідач не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних, на підставі яких позивачем збільшено суму податкового кредиту у встановленому порядку.

Відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за вказаними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальників/виконавців, а тому, твердження відповідача про відсутність реального характеру договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не є обґрунтованим та належним засобом доказування, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена відповідними доказами чи судовими рішеннями.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вважає, що наведене у позовній заяві доводи є обґрунтованими та знаходять документальне підтвердження.

Сторона відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростувала викладених у позовній заяві доводів та обставин щодо порушення процедури проведення перевірки, натомість, вдалась до обґрунтувань виявлених за результатами проведення перевірки порушень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд та відповідно до платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи №9999575832 від 27.02.2018 року, стягує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись положеннями статей 2, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ТРЕЙД" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.02.2018 року №1912615141.

3. Стягнути здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "СІНТА-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39958630, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41) документально підтверджені судові витрати у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39958630, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41);

Відповідач: відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне судове рішення складено 31.01.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна