Ухвала

від 02.02.2022 по справі 640/3505/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 лютого 2022 року м. Київ № 640/3505/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 30.03.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП №64743559.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).

Статтею 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша). Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини другої).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову державного виконавця від 30.03.2021 року, проте до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву подано лише 27.01.2022, тобто з порушенням десятиденного строку. Так, в позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем зазначає, що дізнався про порушення своїх прав із постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року у справі 640/823/20, яку отримав 03.01.2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2021 року у справі 640/823/20 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинені суб`єктом владних повноважень, щодо виконання судового рішення в адміністративній справі №640/823/20 - задоволено частково. Визнано протиправними дії і рішення вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови виконати в порядку визначеному законодавством постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 640/823/20 якою суд зобов`язав відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2019 року про перерахунок пенсії за вислугу років та прийняти рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. Заяву в іншій частині - залишено без задоволення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року у справі №640/823/20 залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2021 року.

Як стверджує позивач, саме із постанови від 23.12.2021 року він дізнався про порушення його прав, свобод та законних інтересів.

Вказані твердження суд вважає помилковими з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року у справі 640/823/20 Окружним адміністративним судом міста Києва 03.03.2021 року видано виконавчий лист.

05.03.2021 року постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косіновим Ігорем Вікторовичем відкрито виконавче провадження ВП №64743559 з виконання виконавчого листа від 03.03.2021 року у справі №640/823/20.

30.03.2021 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косіновим Ігорем Вікторовичем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №64743559. Вказана постанова є предметом оскарження у даній справі.

21.04.2021 року позивачем у справі №640/823/20 подано до суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Як вбачається зі скан-копії вказаної заяви, яка міститься у КП Діловодство спеціалізованого суду позивачем зазначено: 30 березня 2021 року Головним державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №64743559 з виконання виконавчого листа №640/823/20 виданого 03.03.2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва. Підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження став лист боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №0800-0903-6/20332 від 18.03.2021 року з додатком рішення № 923060182365 від 05.10.2020 року, якими боржник повідомив державного виконавця про те, що виконавчий лист № 640/823/20 який виданий 03 березня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва виконано боржником в повному обсязі .

Тобто, станом на дату подання заяви від 21.04.2021 року позивачу було відомо про постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2021 року, а тому твердження позивача про те, що йому стало відмово про порушення своїх прав із постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року є помилковими.

Крім того, суд звертає увагу, що оскарження рішень, дії чи бездіяльності органів виконавчої служби та подання заяви в порядку статтей 382,383 Кодексу адміністративного судочинства України є різними за своєю суттю.

Так, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, врегульований приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Отже, в силу чинних положень Кодексу адміністративного судочинства України постановлення ухвали в порядку ст. 383 є формою контролю за виконанням судового рішення.

В свою чергу, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби та їх посадових осіб під час виконання судових рішень здійснюється в порядку та межах Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на інші обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко