Ухвала

від 01.02.2022 по справі 910/17126/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

01.02.2022Справа № 910/17126/19

Суддя Мандриченко О.В. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a> про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020

у справі № 910/17126/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a>;

до Антимонопольного комітету України;

про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 03.09.2019 № 583-р

Представники сторін:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Чернюшок М.І., уповноважена особа.

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 03.09.2019 № 583-р у справі № 143-26.13/107-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" (далі - Рішення АМК) у частині, що стосується Товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справи № 910/17126/19 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що позивачем пропущено двомісячний строк на оскарження Рішення АМК, який (строк) є присічним та відновленню не підлягає.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 рішення суду першої інстанції скасовано; ухвалено нове рішення яким позов задоволено повністю; стягнуто з АМК на користь Товариства витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 7 684 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 11 526 грн.

Постановою Верховного Суду від 09.09.2021 закрито касаційне провадження у справі № 910/17126/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a> в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a> в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 910/17126/19 залишено без змін.

До господарського суду від ТОВ "Голекс" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Згідно з ч. 15 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 року № 05-23/1843/21 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 року, заяву у справі № 910/17126/19 передана для розгляду судді Мандриченку О. В. у зв`язку з перебуванням судді Бондаренко-Легких Г. П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 прийнято заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами, судове засідання призначено на 30.11.2021.

У судовому засіданні 30.11.2021 року оголошено перерву в слуханні заяви до 21.12.2021 р.

У судовому засіданні 21.12.2021 року оголошено перерву в слуханні заяви до 01.02.2022 р.

Через відділ діловодства суду 01.02.2022 від ТОВ ГОЛЕКС надійшло клопотання про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Юромаш в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача. Судом відхилене зазначене клопотання, оскільки чинним процесуальним законодавством не передбачено залучення третіх осіб під час розгляду заяв про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

У судове засідання 01.02.2022 представник заявника не з`явився. Від представника ТОВ ГОЛЕКС 01.02.2022 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому останній вказував про відсутність можливості прибути в судове засідання з огляду на захворювання, просив відкласти розгляд справи.

Представник позивача проти відкладення заперечував, наполягав на завершенні розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 р.

Суд розглянувши подане клопотання представника ТОВ ГОЛЕКС відзначає наступне.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою , службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Заявником не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують неможливість останнього забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

З огляду на викладене, клопотання ТОВ ГОЛЕКС про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Крім того судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника заявника не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a> про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

У даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 р. у справі № 910/13158/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 р., яким визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р в частині:

- визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (ідентифікаційний код 32849408) вчиненням порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон [оголошення в системі електронних закупівель "Prozorro" № UA-2017-12-20-000968-C], проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія";

- накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" у розмірі 31 268 543 (тридцять один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч п`ятсот сорок три) гривні за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р.;

- визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (ідентифікаційний код 32849408) вчиненням порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон [оголошення в системі електронних закупівель "Prozorro" №UA-2018-01-04-000345-a], проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія";

- накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" у розмірі 31 286 543 (тридцять один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч п`ятсот сорок три) гривні за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р.

Суд відзначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі Праведная проти Росії від 18.11.2004).

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі 904/8052/16, 12 травня 2020 року у справі № 910/206/17, 20 січня 2020 року у справі № 910/4474/17, від 14.01.2020 у справі № 925/473/17, 13 листопада 2018 року у справі № 903/1297/14.

Будь-яких доказів які раніше не могли бути доступними, однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду, суду не надано.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, викладені в іншій справі висновки суду (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановления рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 14.07.2020 у справі № 910/2923/15-г та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17.

Суд зазначає, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99, "Устименко проти України" (заява № 32053/13).

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі .

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a> про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі №910/17126/19 за нововиявленими обставинами фактично спрямована на повторний розгляд справи та винесення нового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a> про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/17126/19 за нововиявленими обставинами та зазначене рішення суд залишає в силі.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс"</a> про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/17126/19 відмовити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/17126/19 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 11.02.2022 р.

Суддя О.В. Мандриченко