Рішення

від 01.02.2022 по справі 906/925/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2022Справа № 906/925/21

За позовом Приватного акціонерного товариства "Ушинський комбінат будівельних матеріалів";

до Житомирської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Ушомирська сільська рада Коростенського району

про визнання додаткової угоди укладеною

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Волошина В.С., адвокат, ордер серії ВК № 1037787 від 31.01.22;

Від відповідача: Осадчук К.О., уповноважена особа;

Від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" звернулось до господарського суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати укладеною додаткову угоду між Житомирською обласною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" про поновлення Договору оренди землі №69/13 від 30.12.2013, зареєстрованого 21.01.2014 Коростенським міськрайонним управлінням юстиції, в редакції позивача.

Спір у даній справі виник у зв`язку з реалізацією Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" права на поновлення договору оренди землі №69/13 від 30.12.2013 на шість років до 21.01.2026 на тих самих умовах відповідне до ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.08.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 відкрито провадження у справі № 906/925/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 02.11.2021.

01.11.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01.11.2021 до Господарського суду міста Києва, засобами поштового зв`язку, від відповідача надійшов відзив на позов.

02.11.2021 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засіданні 02.11.2021 представники сторін та третьої особи не з`явилися.

Підготовче засідання відкладено до 30.11.2021.

15.11.2021 до Господарського суду міста Києва, засобами поштового зв`язку, від третьої особи надійшли письмові пояснення.

23.11.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло відповідь на відзив.

29.11.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача.

30.11.2021 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого засідання.

У судовому засіданні 30.11.2021 оголошено перерву до 21.12.2021.

08.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення.

21.12.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Також, 21.12.2021 від представника відповідача до суду надійшла заява про проведення засідання за відсутності особи, яка бере участь у справі у зв`язку з неможливістю забезпечити участь представника облдержадміністрації в судовому засіданні.

У підготовче засідання 21.12.2021 представники сторін не з`явилися, а тому, враховуючи наявні в матеріалах справи документи, господарський суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу № 906/925/21 до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/925/21 до судового розгляду по суті на 01.02.2022 р.

Під час розгляду спору по суті 01.02.2022 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

30.12.2013 року між управлінням Держземагенства у Житомирській області, як орендодавцем та Публічним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (надалі - позивач, орендар), як орендарем, було укладено Договір оренди землі № 69/13 (надалі - Договір), згідно п.1.1. якого орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Житомирській області від 26.12.2013 № ЖТ 1822380800:08:000/00001427 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка знаходиться на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області (за межами населеного пункту).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 54,0209 га., кадастровий номер: 1822380800:08:000:0005.

30.12.2013 на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка знаходиться на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Площа земельної ділянки становить 54,0209 га.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони визначили, що Договір укладено на 6 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Право оренди виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішення державного реєстратора Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі Договору оренди землі № 69/13 від 30.12.2013, індексний номер: 10136486, було прийняте 21.01.2014.

Таким чином, строк оренди земельної ділянки, згідно Договору оренди землі № 69/13 від 30.12.2013, становить 6 років, що обчислюється з 21.01.2014 по 21.01.2020.

31.10.2019 на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки Головне управління Держземагенства у Житомирській області передало земельну ділянку, яка є предметом Договору оренди землі № 69/13 від 30.12.2013 Житомирській обласній державній адміністрації (надалі - відповідач, орендодавець), яка на даний час є власником зазначеної земельної ділянки.

Позивач, листом від 16.12.2019 вих. №1134, звернувся до відповідача з проханням продовжити (поновити) строк дії Договору на тих самих умовах. Вказаний лист був отриманий відповідачем 17.12.2019, що підтверджується проставленим штампом вхідної кореспонденції Житомирської обласної державної адміністрації.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що оскільки він у місячний строк не отримав від відповідача відповіді на лист від 16.12.2019 вих. №1134 та продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору сплачуючи орендну плату, відповідно до положень ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" такий договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції статті, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім того, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Частинами 8 та 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції статті, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Крім того, під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Суд встановив, що позивач, керуючись положеннями п. 3.1. Договору, звернувся до відповідача з листом від 16.12.2019 вих. №1134, який був отриманий відповідачем 17.12.2019, з проханням продовжити (поновити) строк дії Договору на тих самих умовах.

Відповідач стверджує, що він надіслав на адресу позивача лист від 13.01.2020 №148/2-20/40 в якому повідомив позивача про можливість розгляду питання продовження терміну дії Договору за певних умов.

У листі-відповіді від 19.03.2021 вих.№1539/2-21/11 на адвокатський запит від 12.03.2021 вих.№59, відповідач вказує, що лист від 13.01.2020 №148/2-20/40 був надісланий ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" простим поштовим відправленням через АТ "Укрпошта".

Водночас відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що лист від 13.01.2020 №148/2-20/40 був отриманий позивачем, в той час як позивач заперечує факт отримання такого листа.

Також, суд зазначає, що наявний в матеріалах справи Реєстр по відправці конвертів і марок, проста пошта, за період з 13.01.2020 по 15.01.2020 Житомирською обласною державною адміністрацією, в якому міститься інформація про відправлення листа від 13.01.2020 №148/2-20/40 на адресу позивача простим поштовим відправленням, без опису вкладення до нього, може підтверджувати лише факт надання поштових послуг, проте не дає змоги суду впевнитись в тому, що відповідачем направлено позивачу саме лист який стосується правовідносин пов`язаних із Договором оренди землі № 69/13 від 30.12.2013 року.

Суд вказує, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому суд звертає увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції статті, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною ст. 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді, а обов`язок укладення, у такому випадку, додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення покладено Законом на обидві сторони договору.

Суд дійшов висновку, що позивач, як орендар, своєчасно, 16.12.2019, тобто не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору (21.01.2020) повідомити письмово відповідача, як орендодавця про намір продовжити його дію, тоді як орендар, протягом одного місяця після закінчення строку Договору, не отримав листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні Договору.

У поданому до суду відзиві на позов, відповідача стверджує про те, що позивач не долучив до листа від 16.12.2019 вих. №1134 проєкт додаткової угоди, як це вимагається положеннями ч.3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки посилання на проєкт додаткової угоди відсутній у переліку додатків до вказаного листа.

У поданій до суду відповіді на відзив, позивач спростовує те що ним не було надіслано разом із листом від 16.12.2019 вих. №1134 проєкт додаткової угоди, а відсутність посилання на нього в додатках до листа не свідчить про те, що такий проєкт не був поданий.

Водночас суд зауважує, що матеріали справи не містять належних доказів направлення відповідачем та отримання позивачем, протягом одного місяця від дати закінчення строку дії Договору оренди землі № 69/13 від 30.12.2013, будь-якого листа (повідомлення) в якому відповідач вказує на відсутність у листі позивача від 16.12.2019 вих. №1134 проєкта додаткової угоди та необхідності його подання для подальшого розгляду питання щодо можливості його укладення та відповідно продовження дії Договору, що на думку суду свідчить на користь твердження позивача про надсилання позивачем відповідачу проєкта додаткової угоди.

Натомість відповідач, своєю бездіяльністю та відсутністю будь-яких вимог про звільнення позивачем земельної ділянки, висловлюючи таким чином свою позицію у "мовчазній згоді", фактично підтвердив, що позивач, як орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору про намір його поновити, як це передбачено умовами Договору та не суперечить положенням ч. 2 та 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується відповідачем, після закінчення строку дії Договору, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї, що також підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів за оренду земельної ділянки.

Відповідач факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії Договору не спростував, доказів заперечення протягом строку, встановленого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не надав.

Орендар виконав усі вимоги, які до нього ставились законодавством про оренду землі щодо реалізації ним свого переважного права на поновлення договору оренди землі на той самий строк на тих самих умовах.

Таким чином, оскільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору, належно виконуючі свої обов`язки при відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії Договору згідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд дійшов обґрунтованого висновку, що такий Договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Такий висновок суду повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch v. The United Kingdom) від 24.06.2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі теж не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов`язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Виходячи зі змісту пунктів 32-35 цього рішення, майном у значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

За обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов`язання, взяті ним на себе у зв`язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

Отже, задовольняючи позов щодо визнання додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі № 69/13 від 30 грудня 2013 року укладеною, суд, в тому числі, виходить з міркувань необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства (територіальної громади), яка не висловила своїх заперечень та правами позивача, як орендаря земельної ділянки на якій він вже тривалий час здійснює свою господарську діяльність.

Стосовно твердження позивача, про те, що у зв`язку із змінами внесеними до Земельного кодексу України, з 27.05.2021 повноваження з розпорядження земельними ділянками із земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад, суд зазначає наступне.

Пунктом 58 Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України був доповнений п. 24 наступного змісту: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Отже, необхідною умовою для переходу у комунальну власність земельних ділянок, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є державна реєстрація права комунальної власності на такі земельні ділянки.

В свою чергу, відповідно до наданої відповідачем разом із його запереченнями інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 29.11.2021, земельна ділянка із кадастровим номером: 1822380800:08:000:0005, що є об`єктом оренди згідно Договору оренди землі № 69/13 від 30.12.2013, перебуває у державній власності, а власником визначена Житомирська обласна державна адміністрація.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо визнання додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі № 69/13 від 30.12.2013 року, зареєстрованого 21.01.2014 року Коростенським міськрайонним управлінням юстиції, укладеною є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № 69/13 від 30 грудня 2013 року, зареєстрованого 21.01.2014 року Коростенським міськрайонним управлінням юстиції, укладеною в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі № 69/13 від 30 грудня 2013 року, зареєстрованого 21.01.2014 року Коростенським міськрайонним управлінням юстиції

м. Житомир "____"

---

20__р.

Житомирська обласна державна адміністрація, ідентифікаційний код юридичної особи -00022489, що надалі іменується Орендодавець, в особі голови Бунечка Віталія Івановича, який діє на підставі

---

з однієї сторони, та Приватне акціонерне товариство Ушицький комбінат будівельних матеріалів , код ЄДРПОУ 00110177, в особі генерального директора Шуста Олексія Володимировича що надалі іменується Орендар, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п. 3.1 Договору оренди землі № 69/13 від 30 грудня 2013 року, зареєстрованого 21.01.2014 року Коростенським міськрайонним управлінням юстиції (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору оренди на 6 (шість) років до 21.01.2026, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець Житомирська обласна державна адміністрація майдан С.П. Корольова, 1, Житомир, Житомирська область, 10014 ЄДРПОУ 00022489 Контактний телефон 0412475014 Електронна адреса: ztadm@apoda.zht.gov.ua Голова

---

В. І. Бунечко (підпис) М.П. Орендар Приватне акціонерне товариство Ушицький комбінат будівельних матеріалів Вул. Молодіжна, буд. 18, с. Гулянка, Коростенський р-н, Житомирський обл., 11563 ЄДРПОУ 00110177 Контактний телефон 0414299589 Електронна адреса:ukbm61@ukr.net Генеральний директор

---

О. В. Шуст (підпис) М.П.

3. Стягнути з Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, буд. 1, ідентифікаційний код 00022489) на користь Приватного акціонерного товариства "Ушинський комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська обл., Коростенський район, с. Гулянка, вул. Молодіжна, 18 ідентифікаційний код 00110177) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.02.2022 р.

Суддя О.В. Мандриченко