Ухвала

від 15.02.2022 по справі 910/19141/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

16.02.2022Справа № 910/19141/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву Державного підприємства "Гарантований покупець"

про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022

у справі № 910/19141/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Солар"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"; 3) Кабінету Міністрів України

про стягнення 5 070 785,58 грн

представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Солар" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, 3 989 807,73 грн заборгованості, 262 370,62 грн пені, 301 271,11 грн штрафу, 387 798,52 грн інфляційних втрат та 129 537,60 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 було закрито провадження у справі № 910/19141/20 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 989 807,73 грн, в іншій частині позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 262 370 грн 62 коп. пені, 301 271 грн 11 коп. штрафу, 387 798 грн 52 коп. інфляційних втрат, 129 537 грн 60 коп. 3 % річних та 76 061 грн 78 коп. судового збору.

03.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 26.01.2022 у справі №910/19141/20.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на певні обставини, а саме:

- неможливість забезпечення виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму встановленого законодавством;

- фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором;

- неналежне виконання ПрАТ НЕК "Укренерго" обов`язку щодо забезпечення надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом в повному обсязі;

- необхідність забезпечення Гарантованим покупцем оплати електричної енергії перед виробникам за "зеленим" тарифом у обсягах, що пов`язані з невиконанням ПрАТ НЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії;

- виконання відповідачем зобов`язань з оплати заборгованості за спірний період;

- велику кількість судових справ за позовами виробників електроенергії за "зеленим" тарифом до ДП "Гарантований покупець".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 розгляд заяви ДП "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/19141/20 призначено на 16.02.2022.

09.02.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заперечення проти заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, відповідно до якого позивач зазначає, що наведені в заяві відповідача обставини не можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення в цій справі.

У судове засідання 16.02.2022 з`явився представник відповідача, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась, проте від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Розглянувши заяву ДП "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у цій справі, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду в цій справі відповідач посилається на ту обставину, що фінансування його діяльності здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого Регулятором, в свою чергу, ПрАТ НЕК "Укренерго" неналежним чином виконуються обов`язки з перерахування коштів відповідачу з метою оплати вартості електричної енергії виробників за "зеленим" тарифом.

При цьому, на думку відповідача, утворення значної заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов`язане саме з неналежним виконанням ПрАТ НЕК "Укренерго" своїх грошових зобов`язань, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов`язань.

Заперечуючи проти відстрочення виконання рішення суду в цій справі, позивач зазначає, що відповідачем не надано суду беззаперечних доказів неможливості чи утруднення виконання рішення суду, відстрочення виконання рішення призведе до порушення балансу прав та інтересів сторін.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд звертає увагу, що відповідач просить відстрочити виконання рішення у цій справі на один рік з дня його ухвалення, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований строк відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що після спливу вказаного строку рішення суду буде виконане.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За висновком суду, подані відповідачем докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду в цій справі після закінчення строку, на який відповідач просить відстрочити його виконання.

Також твердження відповідача про наявність боргу у ПрАТ НЕК "Укренерго" не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідно до чинного законодавства зобов`язання мають виконуватись належним чином; юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що обов`язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої електроенергії", саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, відтак ДП "Гарантований покупець" зобов`язане добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками електроенергії за "зеленим" тарифом.

Скрутне фінансове становище боржника чи невиконання його контрагентами своїх зобов`язань також не можуть бути безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право позивача на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ДП "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення в цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №910/19141/20 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.02.2022

Суддя О.В. Нечай