Рішення

від 10.02.2022 по справі 912/3048/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 рокуСправа № 912/3048/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/3048/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4 В

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, буд. 19 А, кв. 60

про стягнення 237 975,40 грн

за участю представників:

від позивача - Колісник Б.О., довіреність № 3 від 03.05.21 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" про стягнення 45 651,18 грн 48% річних, 33 376,23 грн пені та 158 947,99 грн штрафу, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки №010318-1431 від 01.03.2018 в частині своєчасної оплати отримання товару.

Ухвалою від 15.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/3048/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2021 о 11:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

08.12.2021 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" надійшло повідомлення про неможливість приймати участь в підготовчому засіданні 08.12.2021 у зв`язку з участю останнього в іншій справі №908/843/21.

08.12.2021 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву по справі №912/3048/21 та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою від 08.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" від 03.12.2021 в частині продовження строку для подання відзиву. За ініціативою суду продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" строк для подання відзиву до 20.12.2021. Задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання у справі №912/3048/21 на 29.12.2021 на 15:30 год.

22.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить застосувати до позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та 48% річних за порушення строків оплати, крайній термін яких визначено до 15.10.2018, строки позовної давності, що передбачені ст. 257 ЦК України та відмовити у задоволенні позовних вимог, що розраховані за межами строків позовної давності, а також проведені з порушенням вимог законодавства та умов договору.

Відповідач також зазначає, що у Додатку №2 від 19.04.2021 до Договору сторони визначили проведення передоплати у розмірі 20% (32 566,55 грн) у строк до 15.10.2018, а не як зазначає позивач у позові до 30.04.2018. Помилкове зазначення у п. 3 Додатку №2 від 19.04.2018 терміну повної оплати до 30.04.2018, жодним чином не може свідчити про термін зобов`язання до 15.10.2018. В даному випадку термін зобов`язання фактично не визначений датою.

За твердженням відповідача Договір не передбачає нарахування 48% річних саме за прострочку виконання зобов`язань, як то передбачено ст. 625 ЦК України.

Крім того, відповідач зазначає, що крім повернення Товару згідно Додатків №1 від 06.06.2021 на суму 252 239,40 грн та Додатку №2 від 21.12.2018 на суму 392 911,56 грн позивач мав замінити чи повернути кошти за Товар, що був ним поставлений згідно Додатку №2 від 19.04.2018, а саме за кукурудзу "Оксіжен" у кількості 75 мішків на суму 162 823,76 грн. З метою вирішення питання щодо заміни товару належної якості чи повернення коштів, позивач у листі від 22.05.2018 повідомив про вирішення питання до 31.12.2018, а натомість вказав на можливість відстрочки оплати за отриманий відповідачем товар за Договором №010318-1431 від 01.03.2018 у термін до 31.12.2021.

29.12.2021 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" оригінал листа від 02.05.2018р.

Ухвалою від 29.12.2021 задоволено клопотання позивача від 29.12.2021 про витребування доказів. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" у строк до 10.01.2022 надати суду оригінал листа ТОВ "Агрозахист Донбас" від 22.05.2018 щодо проведення оплати за Договором №010318-1431 у строк до 01.12.2018. Відкладено підготовче засідання у справі №912/3048/21 на 10.01.2022 на 14:30 год.

05.01.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої щодо спливу строку позовної давності, позивач зазначає, що посилання відповідача на Закон України №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.20р. безпідставне. Вказаним Законом №731-ІХ законодавцем фактично було відновлено перебіг відповідних процесуальних строків, встановлених ГПК України, які були зупинені Законом України № 540-ІХ від 30.03.20 на час дії карантину. Однак, строк позовної давності не є процесуальним строком, а регламентується нормами матеріального права - главою 19 Цивільного кодексу України.

Щодо твердження відповідача про підписання Акту звірки взаєморозрахунків та відсутності підстав для нарахування неустойки і відсотків річних, позивач зазначає, що підписання Акту не може вважатися юридичною дією, яка підтверджує відмову особи від права нарахувати та стягнути штрафні санкції.

Щодо твердження відповідача про повернення товарів по Додатку №2 через невідповідність їх вимогам якості, то позивач зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування поставки неякісного насіння по Додатку №2 на підставі видаткової накладної від 24.04.2018 №2979.

10.01.2022 відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме заяви свідка ОСОБА_1 . У клопотанні відповідач також зазначає, що письмове листування з приводу невідповідності Товару та можливості повернення ТОВ "НВО "Агродім" оплати за Договором у строк до 01.12.2018 проводилось шляхом електронного листування. Таким чином відповідач не має у своєму розпорядженні оригіналу листа. У зв`язку з чим, у відповідач залучає в якості доказу заяву свідка ОСОБА_1 , який обіймав на той час посаду директора Первомайського представництва ТОВ "Агрозахист Донбас".

Крім того, 10.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" подано до суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просить витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас":

- завірену належним чином копію Статуту ТОВ "Агрозахист Донбас" станом на 18.12.2017;

- завірену належним чином копію положення Первомайського представництва ТОВ "Агрозахист Донбас" станом на 18.12.2017;

- завірену належним чином копію доручення на ОСОБА_1 за №17/12/18-10 від 18.12.2017.

Ухвалою від 10.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Клопотання відповідача від 10.01.2022 про витребування доказів задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" надати суду належним чином засвідчену копію Положення про Первомайське представництво ТОВ "Агрозахист Донбас" в редакції станом на 18.12.2017. Відкладено підготовче засідання у справі №912/3048/21 на 25.01.2022 о 15:00 год.

17.01.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії наказу №03-12/2012 від 03.12.12р. "Про створення безбалансового підрозділу відкриття Первомайського регіонального представництва в Миколаївській області".

Крім того, 17.01.2022, на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2022, на електронну адресу суду від позивача надійшли пояснення щодо Положення про Первомайське представництво ТОВ "Агрозахист Донбас".

20.01.2022 на адресу суду від позивача надійшли пояснення щодо отриманого клопотання відповідача про надання доказів.

Ухвалою від 25.01.2022 закрито підготовче провадження у справі №912/3048/21, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.02.2022 на 15:00 год.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 10.02.2022 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов`язковою не визнавалась, та є правом, а не обов`язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без уповноваженого представника відповідача за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 10.02.2022 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" (Покупець) укладено Договір поставки №010318-143 (далі - Договір) (а.с. 18-21), відповідно до п.1.1. якого в терміни, визначені договором Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За Договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 2.2. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро.

Відповідно до п. 3.1. Договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що строк поставки Товару визначається у відповідних Додатках до цього договору.

Поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього договору (п. 6.1. Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 11.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

12.03.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №1 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити Товари загальною вартістю 2 221 647,71 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 2 Додаткової угоди №1 від 12.03.2018 оплата здійснюється у наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 20% вартості Товару до 30.03.2018р. Остаточний розрахунок Покупець зобов`язується здійснити до 15.10.2018р.

На виконання Додатку №1 від 12.03.2018 позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 2 221 647,71 грн, що підтверджується видатковою накладною №2975 від 24.04.2018.

06.06.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №1 на повернення товару до Договору поставки №010318-1431 від 01.03.2018 (а.с. 24), відповідно до якого сторони домовились, що Покупець повертає Постачальнику Товар, отриманий в нього раніше, і Постачальник не заперечує проти такого повернення, і не вважає таке, як порушення умов договору. Поверненню підлягає Товар на загальну суму 252 239,40 грн.

Відповідно до накладної на повернення від покупця №44 від 06.06.2018 позивачу повернуто Товар на загальну суму 252 239,40 грн (а.с. 25).

21.12.2018 між сторонами підписано Додаток №2 (а.с. 26), відповідно до якого сторони домовились, що Покупець повертає Постачальнику Товар, отриманий в нього раніше, і Постачальник не заперечує проти такого повернення, і не вважає таке, як порушення умов договору. Поверненню підлягає Товар на загальну суму 392 911,56 грн.

Відповідно до накладної на повернення від покупця №44 від 06.06.2018 позивачу повернуто Товар на загальну суму 392 911,56 грн (а.с. 27).

19.04.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №2 (а.с. 28), відповідно до якого сторони погодили поставку Товару на загальну суму 162 823,76 грн.

Відповідно до пункту 3 даного Додатку оплата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 20% вартості Товару до 15.10.2018. Остаточний розрахунок за отриманий Товар Покупець зобов`язується здійснити до 30.04.2018.

На виконання Додатку №2 від 19.04.2018 позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 162 823,76 грн, що підтверджується видатковою накладною №2979 від 24.04.2018 (а.с. 29).

24.04.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №3 (а.с. 30), відповідно до якого сторони передбачили поставку Товару на загальну суму 10 564,80 грн.

Згідно п. 3 даного Додатку Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 30.04.2018.

На виконання Додатку №3 від 24.04.2018 позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 10 564,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №3029 від 24.04.2018 (а.с.31).

18.05.2018 між сторонами підписано Додаток №5 (а.с. 32), відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 76 857,91 грн.

Згідно п. 3 даного Додатку Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 31.05.2018.

На виконання Додатку №4 від 18.05.2018 позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 76 857,91 грн, що підтверджується видатковими накладними №4793 від 18.05.2018 на суму 60 335,64 грн та №4984 від 23.05.2018 на суму 16 522,27 грн (а.с.33-34).

18.05.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №5 (а.с. 35), відповідно до якого сторони погодили поставку Товару на загальну суму 62 894,88 грн.

Відповідно до пункту 3 даного Додатку оплата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 20% вартості Товару до 31.05.2018. Остаточний розрахунок за отриманий Товар Покупець зобов`язується здійснити до 15.10.2018.

На виконання Додатку №5 від 18.05.2018 позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 62 894,88 грн, що підтверджується видатковою накладною №4795 від 18.05.2018 (а.с.36).

21.09.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №6 (а.с. 37), відповідно до якого між сторонами погоджено поставку Товару на загальну суму 4 537,44 грн.

Згідно п. 3 даного Додатку Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 25.09.2018.

На виконання Додатку №6, Постачальник поставив Покупцю Товар на загальну суму 4 537,44 грн, що підтверджується видатковою накладною №8636 від 26.09.2018 (а.с. 38).

Крім того, 25.09.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №7 до Договору (а.с. 39), відповідно до якого сторони погодили поставку Товару на загальну суму 4 543,68 грн.

Відповідно до п. 3 даного Додатку Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 25.09.2018.

На виконання Додатку №7, Постачальник поставив Покупцю Товар на загальну суму 4543,68 грн, що підтверджується видатковою накладною №8638 від 26.09.2018 (а.с. 40).

Всього на виконання умов Договору (Додатків №№1-7), позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 2 543 870,18 грн з ПДВ.

З врахуванням повернення Товару, відповідач повинен був сплатити позивачу кошти у розмірі 1 898 719,22 грн, а саме:

- 140 823,81 грн у строк до 30.04.2018 за Додатками №2 від 19.04.2018 та №3 від 24.4.2018;

- 89 436,89 грн у строк до 31.05.2018 за Додатками №4 від 18.05.2018 та №5 від 18.05.2018;

- 9 081,12 грн у строк до 25.09.2018 за Додатками №6 від 21.09.2018 та №7 від 25.09.2018;

- 1 659 377,40 грн у строк до 15.10.2018 за Додатками №1 від 12.03.2018, №2 від 19.04.2018 (20%) та №5 від 18.05.2018 (80%).

Однак, заборгованість за Договором у розмірі 1 898 719,22 грн сплачена відповідачем з порушенням строків, встановлених у п. 3 Додатків до Договору поставки №010318-1431 від 01.03.2018, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції, передбачені п.7.1.1. та п. 7.8 Договору, 48% річних згідно п. 7.7 Договору.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Відповідно до частини 1статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, поставив відповідачу Товар на загальну суму 1 898 719,22 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що отриманий Товар оплачено відповідачем несвоєчасно з порушенням строків, встановлених у п. 3 Додатків до Договору.

Господарський суд також відхиляє твердження відповідача щодо заміни чи повернення Товару поставленого згідно Додатку №2 від 19.04.2018, а саме кукурудзи "Оксіжен" у кількості 75 мішків на загальну суму 162 823,76 грн у зв`язку з невідповідністю якості вказаного Товару виходячи з наступного.

Порядок приймання товару по кількості та якості визначено у розділі 6 Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. У разі відсутності в момент приймання товару заяви покупця із зауваженнями щодо кількості та/або якості вважається прийнятим покупцем по кількості та якості.

Згідно п. 6.4 Договору Акти приймання товарів по кількості та якості або Акти про приховані недоліки товару складаються за обов`язкової участі представника Постачальника в порядку, визначеному Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по кількості та якості №П-6 і П-7.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у разі потреби Покупець за власний рахунок може провести дослідження товару у лабораторії акредитованій УкрЦСМ або УкрСЕПРО на проведення таких досліджень, за умови наявності в лабораторії відповідного аналітичного стандарту діючої речовини, обладнання та хімічних реактивів. Відбір проб товару для дослідження має бути проведений з використанням зразків товару із непошкодженої та опломбованої тари за обов`язкової участі уповноважених представників Постачальника та Покупця.

Висновки будь-яких установ, що зроблені без дотримання вимог п.п.6.5-6.6 Договору не приймаються Постачальником до уваги та не можуть бути використані (розглядатися) сторонами в якості доказів (п. 6.7. Договору).

Таким чином, розділом 6 Договору визначено чіткий порядок фіксації факту поставки неякісного товару, оформлення результатів відбору зразків товару та вказано організації, що уповноважені проводити дослідження (експертизу) якості товару.

В якості поставки неякісного Товару згідно Додатку №2 від 19.04.2018 до Договору відповідачем надано Акт обстеження від 08.05.2019 (а.с. 102), з якого вбачається, що в результаті обстеження посіву кукурудзи зернової на площі 50 га, комісія виявила, що при посіяних шести насінин кукурудзи зернової у чотирьох насінин проростання зернівки відсутні, кількість схожих рослин на одному метрі погоном становили дві схожих рослини.

Проте, з даного акту не вбачається, що поле було засіяне саме насінням, яке поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозхист Донбас" на підставі Договору поставки №010318-1431 від 01.03.18р.

Крім того, в порушення п.п. 6.2. - 6.7. Договору вказаний Акт підписано тільки представниками відповідача.

Враховуючи зазначене Акт обстеження від 08.05.19р. не є належним доказом поставки позивачем неякісного насіння на підставі Договору.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача щодо погодження можливості відстрочки оплати за отриманий Товар за Договором у строк до 01.12.2018.

Як на підставу для відстрочення оплати за отриманий Товар відповідач посилається на лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" від 22.05.2018 (а.с. 101).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Згідно ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Під час розгляду справи відповідач повідомив суд про відсутність у нього оригіналу листа від 22.05.2018, оскільки листування велося шляхом електронної переписки.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 96 ГПК України).

Електронна копія листа від 22.05.2018, засвідчена електронним цифровим підписом до суду не подавалась.

Враховуючи вищезазначені приписи, наданий відповідачем лист від 22.05.2018 не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ по справі.

Крім того, відповідачем надано до суду заяву свідка гр. ОСОБА_1 , колишнього директора Первомайського представництва ТОВ "Агрозахист Донбас" від 05.01.2022.

Відповідно до заяви свідка гр. ОСОБА_1 повідомив, що у період з 2012 року по 2020 рік працював на посаді директора Первомайського представництва ТОВ "Агрозахист Донбас". На підставі доручення 17/12/18-10 від 17.12.2017р. ним було укладено договір поставки №010318-1431 від 01.03.2018р. з ТОВ "НВО "Агродім" на поставку товару згідно додатків: 1-7. Відповідно до умов Договору №010318 - 1431 від 01.03.2018р., порядок розрахунків за поставлений товар визначався в додатках до даного договору і фактично мав два терміни розрахунку, а саме: по передоплаті (20%) у строки до: 30.03.2018р., 30.04.2018р., 31.05.2018р.; по 100% оплаті у строки до: 25.09.2018р. та до 15.10.2018р. У зв`язку із невідповідністю якості товару, згідно Додатку № 1 від 06.06.2018р. та Додатку № 2 від 21.12.2018р., відбулося часткове повернення товару на суму у розмірі 645 150,96 грн. Крім того, директор ТОВ "НВО "Агродім" у письмовому вигляді повідомляв про невідповідність якості товару згідно Додатку №2 від 19.04.2018р., а саме за кукурудзу "Оксіжен" у кількості 75 мішків на загальну суму 162823,76 грн. Враховуючи, що інформація про невідповідність товару підтвердилася, ОСОБА_1 офіційним листом за його підписом, пообіцяв директору ТОВ "НВО "Агродім" провести заміну вказаного товару. Натомість, у якості певної компенсації, надав вказаному підприємству відстрочку платежів за Договором № 010318 - 1431 від 01.03.2018р. до вирішення питання із заміною, а саме до 01 грудня 2018р. При цьому, запевнив, що жодних штрафних санкцій та відповідальності за порушення строків оплати до ТОВ "НВО "Агродім", застосовано не буде.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

З наведених норм чинного процесуального закону можна дійти висновку, що докази у вигляді показання свідків у господарському судочинстві носять факультативний (допоміжний) характер та становлять певні відомі особам обставини, які мають значення для справи.

При цьому, частина друга статті 87 Господарського процесуального кодексу України визначає, що показаннями свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства відображаються у відповідних документах.

Відтак, посилання відповідача на те, що погодженням між сторонами відстрочки платежів за Договором № 010318 - 1431 від 01.03.2018р. до вирішення питання із заміною, а саме до 01 грудня 2018р. є заява сідка ОСОБА_1 , за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, є безпідставними.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1.1. Договору крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець, зокрема, за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.8 Договору).

У пункті 7.9. Договору Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років.

Відповідно до розрахунку позивача, наведеному у позовні заяві останній просить стягнути з відповідача 33 376,23 грн пені:

- за Додатками №2 від 19.04.2018 та №3 від 24.04.2018 за період з 01.05.2018 по 06.09.2018 (з урахуванням оплат відповідача) у розмірі 9 952,39 грн, а саме:

на суму боргу 140 823,81 грн за період з 01.05.2018 по 24.05.2018 у розмірі 3 148,27 грн;

на суму боргу 130 242,21 грн за період з 25.05.2018 по 26.06.2018 у розмірі 4 003,61 грн;

на суму боргу 40 822,12 грн за період з 27.06.2018 по 06.09.2018 у розмірі 2 800,51 грн.

- за Додатками №4 від 18.05.2018 та №5 від 18.05.2018 за період з 01.06.2018 по 16.09.2018 (з урахуванням оплат) у розмірі 8 722,75 грн, а саме:

на суму боргу 89 436,89 грн за період з 01.06.2018 по 06.09.2018 у розмірі 8 301,70 грн;

на суму боргу 75 984,43 грн за період з 07.09.2018 по 10.09.2018 у розмірі 299,77 грн;

на суму боргу 20 491,74 грн за період 11.09.2018 по 16.09.2018 у розмірі 121,27 грн;

- за Додатками №6 від 21.09.2018 та №7 від 25.09.2018 на суму боргу 9 081,12 грн за період з 26.09.2018 по 01.10.2018 у розмірі 53,74 грн;

- за Додатками №1 від 19.04.2018, №2 від 19.04.2018 (20%) та №5 від 18.05.2018 (80%) за період з 16.10.2018 по 15.11.2018 у розмірі 14 647,35 грн, а саме:

на суму боргу 1 362 093,19 грн за період з 16.10.2018 по 16.10.2018 у розмірі 1 343,43 грн;

на суму боргу 1 262 093,19 грн за період з 17.10.2018 по 18.10.2018 у розмірі 2 489,61 грн;

на суму боргу 1 182 093,19 грн за період з 19.10.2018 по 21.10.2018 у розмірі 3 497,70 грн;

на суму боргу 1 082 093,19 грн за період з 22.10.2018 по 23.10.2018 у розмірі 2 134,54 грн;

на суму боргу 880 301,67 грн за період з 24.10.2018 по 25.10.2018 у розмірі 1 736,49 грн;

на суму боргу 564 479,27 грн за період з 26.10.2018 по 28.10.2018 у розмірі 1 670,24 грн;

на суму боргу 100 000,00 грн за період з 29.10.2018 по 15.11.2018 у розмірі 1 775,34 грн.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, він є арифметично правильний та здійснений відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу в розмірі 158 947,99 грн, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.

Оскільки сторонами погоджено у п. 7.8 Договору можливість стягнення штрафу в розмірі 20 % від суми несвоєчасно сплаченого Товару, суд вважає, що 158 947,99 грн штрафу заявлено позивачем до стягнення правомірно.

Позивач також просить стягнути з відповідача 45 651,18 грн 48% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Положеннями п. 7.7 Договору в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Відповідно до розрахунку позивача, наведеному у позовні заяві останній просить стягнути з відповідача 45 651,18 грн 48% річних:

- за Додатками №2 від 19.04.2018 та №3 від 24.04.2018 за період з 01.05.2018 по 06.09.2018 (з урахуванням оплат відповідача) у розмірі 13 962,01 грн, а саме:

на суму боргу 140 823,81 грн за період з 01.05.2018 по 24.05.2018 у розмірі 4 444,61 грн;

на суму боргу 130 242,21 грн за період з 25.05.2018 по 26.06.2018 у розмірі 5 652,16 грн;

на суму боргу 40 822,12 грн за період з 27.06.2018 по 06.09.2018 у розмірі 3 865,24 грн.

- за Додатками №4 від 18.05.2018 та №5 від 18.05.2018 за період з 01.06.2018 по 16.09.2018 (з урахуванням оплат) у розмірі 12 087,22 грн, а саме:

на суму боргу 89 436,89 грн за період з 01.06.2018 по 06.09.2018 у розмірі 11 526,33 грн;

на суму боргу 75 984,43 грн за період з 07.09.2018 по 10.09.2018 у розмірі 399,70 грн;

на суму боргу 20 491,74 грн за період 11.09.2018 по 16.09.2018 у розмірі 161,69 грн;

- за Додатками №6 від 21.09.2018 та №7 від 25.09.2018 на суму боргу 9 081,12 грн за період з 26.09.2018 по 01.10.2018 у розмірі 71,65 грн;

- за Додатками №1 від 19.04.2018, №2 від 19.04.2018 (20%) та №5 від 18.05.2018 (80%) за період з 16.10.2018 по 15.11.2018 у розмірі 19 529,80 грн, а саме:

на суму боргу 1 362 093,19 грн за період з 16.10.2018 по 16.10.2018 у розмірі 1 791,25 грн;

на суму боргу 1 262 093,19 грн за період з 17.10.2018 по 18.10.2018 у розмірі 3 319,48 грн;

на суму боргу 1 182 093,19 грн за період з 19.10.2018 по 21.10.2018 у розмірі 4 663,60 грн;

на суму боргу 1 082 093,19 грн за період з 22.10.2018 по 23.10.2018 у розмірі 2 846,05 грн;

на суму боргу 880 301,67 грн за період з 24.10.2018 по 25.10.2018 у розмірі 2 315,31 грн;

на суму боргу 564 479,27 грн за період з 26.10.2018 по 28.10.2018 у розмірі 2 226,99 грн;

на суму боргу 100 000,00 грн за період з 29.10.2018 по 15.11.2018 у розмірі 2 367,12 грн.

Перевіривши розрахунок 48% річних, господарський суд встановив, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Господарський суд відхиляє твердження відповідача щодо не нарахування 48% річних, оскільки відповідальність у вигляді 48% річних встановлена за більш жорстке порушення, а саме повне невиконання оплати. За твердженням відповідача, 31.12.2018 між сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що відповідач виконав свої зобов`язання по оплаті отриманого товару.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 р. у справі №905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Підписання між сторонами Акту звірки взаєморозрахунків, не є підставою для припинення зобов`язань щодо оплати поставленого товару або нарахування штрафних санкцій та відсотків річних.

Враховуючи вищезазначене, а також несвоєчасну оплату відповідачем отриманого Товару, позивачем правомірно нараховано відповідачу 48% річних у розмірі 45 651,18 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, штрафу та 48% суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку виконання.

Статтею 258 Цивільного кодексу встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України).

У п. 7.9. Договору Сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років.

З огляду на викладене, строк позовної давності щодо пені, штрафу та 48% річних почав перебіг:

- з 01.05.2018 за Додатком №2 від 19.04.2018 та Додатком №3 від 24.04.2018;

- з 01.06.2018 за Додатком №4 від 18.05.2018 та Додатком №5 від 18.05.2018;

- з 26.09.2018 за Додатком №6 від 21.09.2018 та Додатком №7 від 25.09.2018;

- з 16.10.2018 за Додатками №1 від 12.03.2018, №2 від 19.04.2018 та №5 від 18.05.2018.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 22.10.2021.

Разом з тим, 11.03.2020 у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020 по 03.04.2020. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин неодноразово продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №1336 строк дії карантину продовжено до 31.03.2022.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020.

Таким чином, вищевказаним законом строк позовної давності, встановлений ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

Враховуючи, що закінчення строку позовної давності за усіма вимогами позивача (з огляду на продовження строку позовної давності за вимогами про стягнення пені і штрафу до трьох років) припало на строк дії карантину та після набрання чинності положенням Цивільного кодексу України, яким строк позовної давності на період карантину продовжено, суд зазначає, що строк позовної давності щодо вищевказаних вимог не сплинув.

Таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням обставин даної справи, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, буд. 19 А, кв. 60, ідентифікаційний код 39317881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В, ідентифікаційний код 30048570) 45 651,18 грн 48% річних, 33 376,23 грн пені, 158 947,99 грн штрафу, а також 3 569,63 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В та електронною поштою: azdonbas@gmail.com) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, буд. 19 А, кв. 60).

Повне рішення складено

Суддя Г.Б. Поліщук