Рішення

від 14.02.2022 по справі 922/2726/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/2726/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Техсервіс", м. Мелітополь до Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України", с. Веселе, Балаклійський район, Харківська область про стягнення 40856,18 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Техсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 35670,00 грн. за договором про надання послуг № 14 від 25.02.2020, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2410,90 грн., 3% річних у розмірі 583,13 грн., суми інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 2192,15 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання послуг № 14 від 25.02.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач, через канцелярію суду 05.08.2021 за вх.№ 18252, надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, оскільки підприємством відповідача не надавалося позивачу для проведення ремонтних робіт ніякого обладнання вказаного в актах здачі-прийняття виконаних робіт №ОУ-0000333 від 01.12.2020 та №ОУ-0000347 від 21.12.2020, та тим, що первинні документи надані позивачем у справі є підробленими та вони підписані невідомою особою.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву виклав клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, а саме: договору №14 від 25.02.2020, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000333 від 01.12.2020 та №ОУ-0000347 від 21.12.2020; рахунків фактур №СФ-0000322 від 13.11.2020 та №СФ-0000341 від 08.12.2020.

Позивач, через канцелярію суду 16.08.2021 за вх.№ 19161, надав відповідь на відзив, в якій вказував, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх аргументів, викладених у відзиві на позовну заяву. Також, у відповіді на відзив позивач просив суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2022 провадження у справі № 922/2726/21 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/2554/21 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Техсервіс" про визнання недійсним договору надання послуг №14 від 25.02.2020, укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2022 провадження у справі № 922/2726/21 було поновлено та призначено справу до розгляду по суті на 14.02.2022 о 10:45.

Позивач, через канцелярію суду 11.02.2022 за вх.№ 1059, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні через відсутність необхідності витребування у позивача зазначених оригіналів документів, оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі № 908/2554/21, яке набрало законної сили 14.01.2022, відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Техсервіс" про визнання недійсним договору про надання послуг №14 від 25.02.2020 та даним рішенням підтверджено схвалення відповідачем договору про надання послуг №14 від 25.02.2020 у зв`язку з його фактичним виконанням.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.02.2020 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Техсервіс" (виконавець) укладено договір про надання послуг №14 (надалі - договір).

За умовами п.п. 1.1, 1.3 договору, замовник доручає, а виконавець бере до виконання в 2020 році роботи з ремонту вузлів та агрегатів (далі обладнання) за попередньою заявкою замовника. Замовник зобов`язується підготувати обладнання, яке підлягає ремонту у відповідності з діючими технічними умовами, доставити їх виконавцю, прийняти обладнання від виконавця після виконання робіт за приймально-здавальними актами. Виконавець зобов`язується виконати всі роботи своїми засобами, сповістити замовника про готовність до відвантаження відремонтованого обладнання або поставлених запчастин.

Пунктами 2.1, 2.2 договору було визначено, що вартість виконаних робіт визначається відповідно до рахунку-фактури, який виписується згідно з поданою заявкою. Орієнтовна сума договору становить 500000,00 грн., у тому числі ПДВ 20%.

За умовами п. 3.1 договору замовник здійснює оплату за надані послуги в розмірі 100% або 50% передоплати (за дорученням) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесенням грошових коштів в касу підприємства виконавця.

Відповідно до п. 5.1 договору, замовник зобов`язується підготувати обладнання, яке підлягає ремонту у відповідності з діючими технічними умовами, поставити і прийняти за актом ремонтний фонд на складі виконавця на умовах (згідно ІНКОТЕРМС-2000):

- при здачі: СРТ склад Замовника;

- при прийманні: СРТ склад Замовника.

У п. 5.3 договору визначено, що виконавець робить відвантаження обладнання в супроводі наступних документів: рахунку-фактури (у національній валюті України), акта виконаних робіт. Допускається їх передача замовнику іншим фіксованим способом до можливого прибуття вантажу.

У п. 8.1 договору встановлено термін дії цього договору з моменту підписання до 31.12.2020.

На виконання договору сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000333 від 01.12.2020 (по рахунку №СФ-0000322 від 13.11.2020) на суму 7020,00 грн. з ПДВ;

- №ОУ-0000347 від 21.12.2020 (по рахунку №СФ-0000341 від 08.12.2020) на суму 28650,00 з ПДВ.

Акти містять підпис з боку замовника, засвідчений печаткою підприємства.

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі № 908/2554/21, яке набрало законної сили 14.01.2022, підтверджується схвалення відповідачем договору про надання послуг №14 від 25.02.2020 у зв`язку з його фактичним виконанням.

Також, рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі № 908/2554/21 було встановлено, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема, №ОУ-0000333 від 01.12.2020 (по рахунку №СФ-0000322 від 13.11.2020) на суму 7020,00 грн. з ПДВ та №ОУ-0000347 від 21.12.2020 (по рахунку №СФ-0000341 від 08.12.2020) на суму 28650,00 з ПДВ, є доказами виконання договору про надання послуг №14 від 25.02.2020.

Ураховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що гранична дата оплати роботи, яка була виконана за актом здачі-приймання робіт № №ОУ-0000333 від 01.12.2020 становить 02.12.2020, за актом здачі-приймання робіт №ОУ-0000347 від 21.12.2020 - 22.12.2020, а загальна сума боргу відповідача за виконанні роботи за договором складає 35670,00 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу боргу за договором у розмірі 35670,00 грн.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 4 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 35670,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних у розмірі 583,13 грн. за період 03.12.2020 - 05.07.2021 та інфляційних втрат у розмірі 2192,15 грн. за період 23.12.2020 - 05.07.2021, суд дійшов висновку, що дані розрахунки позивача є вірними, у зв`язку з чим 3% річних у розмірі 583,13 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 2192,15 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2410,90 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 7.4. договору, у разі порушення термінів оплати, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми виконаних робіт, згідно умов п. 2.1. і п.3.1. договору за кожен день прострочення.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України, прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок позивача пені у розмірі 2410,90 грн., суд встановив, що позивачем при нарахуванні пені не були враховані граничні строки оплати робіт за актом здачі-приймання робіт №ОУ-0000333 від 01.12.2020 - 02.12.2020 та актом здачі-приймання робіт №ОУ-0000347 від 21.12.2020 - 22.12.2020, з яких повинно проводитися нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання відповідачем.

Враховуючи викладене, положення ч. 6 ст. 232 та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідачу, з урахуванням розрахунку позивача, підлягає нарахуванню пеня на суму боргу у розмірі 7020,00 грн. (акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000333 від 01.12.2020) за період з 05.01.2021 по 03.06.2021 та пеня на суму боргу у розмірі 28650,00 грн. (акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000347 від 21.12.2020) за період з 05.01.2021 по 23.06.2021, загальна сума якої є більшою ніж заявлена позивачем до стягнення сума пені у розмірі 2410,90 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2410,90 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги у справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав ордер адвоката Пузія О.В. серії АР №1053310 від 05.07.2021, договір про надання правової допомоги № б/н від 05.07.2021, укладений позивачем з Адвокатським бюро Пузія О.В. в особі керуючого учасника Пузія О.В., відповідно до якого позивачу надається правова допомога за позовом у даній справі.

Згідно з п. 2.1.1 договору вартість послуг є такою: підготовка позовної заяви - 3000,00 грн.; представництво інтересів у судовому засіданні Господарського суду Харківської області 2500,00 грн. за один судо/день); підготовка клопотань заперечень, письмових пояснень та інших документів правового та процесуального характеру 2000,00 грн. за один документ.

Повноваження Пузія О.В. як адвоката підтверджуються витягом з Єдиного реєстру адвокатів України серії АР №001630.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив надав розрахунки фактично понесених витрат на загальну суму 7500,00 грн., які складаються з вартості послуг на підготовку позовної заяви (3000,00 грн.), підготовку відповіді на відзив (2000,00 грн.), представництво інтересів позивача в судовому засіданні 06.09.2021 (2500,00 грн.).

Актом про прийняття послуг з надання правової допомоги від 06.07.2021 засвідчено надання позивачу Адвокатським бюро Пузія О.В. послуг з підготовки позовної заяви на суму 3500,00 грн.

Відповідно до рахунку №147 від 05.07.2021 позивач оплатив на користь Адвокатського бюро Пузія О.В. за підготовку позовної заяви 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1028 від 06.07.2021.

Актом про прийняття послуг з надання правової допомоги від 13.08.2021 засвідчено надання позивачу Адвокатським бюро Пузія О.В. послуг з підготовки відповіді на відзив на суму 2000,00 грн. та представництва інтересів позивача в судовому засіданні 06.09.2021 на суму 2500,00 грн.

Відповідно до рахунку №169 від 09.08.2021 позивач оплатив на користь Адвокатського бюро Пузія О.В. за підготовку відповіді на відзив та представництво інтересів позивача в судовому засіданні 06.09.2021 загальну суму 4500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1066 від 10.08.2021.

Таким чином, позивач надав належні докази на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.

За приписами ч.ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, доказів неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу відповідачем не надано до суду.

За таких обставин суд визнає обґрунтованими та задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 126, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України" (64235, Харківська область, Балаклійський район, селище Веселе, вул. Миру, буд. 56, ідентифікаційний код 05460456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Техсервіс" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 139, кімната 312, ідентифікаційний код 38656270) суму основного боргу у розмірі 35670,00 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2410,90 грн., 3% річних у розмірі 583,13 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 2192,15 грн., суму судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Техсервіс" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 139, кімната 312, ідентифікаційний код 38656270).

Відповідач - Державне підприємство "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України" (64235, Харківська область, Балаклійський район, селище Веселе, вул. Миру, буд. 56, ідентифікаційний код 05460456).

Повне рішення складено "21" лютого 2022 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/2726/21