Постанова

від 09.02.2022 по справі 924/197/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 924/197/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора України - Гамор Н.В.,

Теофіпольської районної державної адміністрації

Хмельницької області - не з`явився,

Західного офісу Державної аудиторської служби - не з`явився,

Відділу освіти Теофіпольської районної державної

адміністрації Хмельницької області - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Газ" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 (у складі колегії суддів: Розізнана І.В. (головуючий), Мельник О.В., Петухов М.Г.)

у справі № 924/197/21

за позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області та Західного офісу Державної аудиторської служби

до Відділу освіти Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Газ"

про визнання недійсними додаткових угод,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації (далі - Теофіпольська РДА, Позивач-1), Західного офісу Державної аудиторської служби (далі - Держаудитслужба, Позивач-2) звернувся до господарського суду з позовом до відділу освіти Теофіпольської районної державної адміністрації (далі - відділ освіти Теофіпольської РДА, Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (далі - ТОВ "ЮГ-ГАЗ", Відповідвач-2), в якому просить суд:

- визнати недійсними Додаткову угоду № 2 від 30.09.2020, Додаткову угоду № 3 від 26.10.2020, Додаткову угоду № 4 від 28.10.2020, Додаткову угоду № 5 від 19.11.2020 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 109 від 23.09.2020, укладені між ТОВ "ЮГ-ГАЗ" та відділом освіти Теофіпольської РДА Хмельницької області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторонами оскаржуваних додаткових угод, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження підвищення ціни після укладення Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 109 від 23.09.2020, було збільшено ціну за 1 тис. куб. м придбаного на аукціоні газу та зменшено обсяг його поставки до 277 522,45 м куб. від запланованих 400 100 м куб. , що не відповідає вимогам замовника у тендерній документації та відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання цих додаткових угод недійсними.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2021 позов задоволено повністю. Визнано недійсними Додаткові угоди № 2 від 30.09.2020, № 3 від 26.10.2020, № 4 від 28.10.2020, № 5 від 19.11.2020 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 109 від 23.09.2020, укладені між ТОВ "ЮГ-ГАЗ" та відділом освіти Теофіпольської РДА Хмельницької області. Судові витрати покладено пропорційно на відповідачів.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2021 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Судові витрати покладено пропорційно на Позивачів.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2021 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 924/197/21 за касаційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.02.2022; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 26.01.2022.

Учасники справи не скористалися наданим процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Учасники справи в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталися.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника прокуратури, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.07.2020 відділом освіти Теофіпольської РДА (Замовник) оприлюднено на офіційному порталі публічних закупівель "ProZorro" оголошення про проведення відкритих торгів у закупівлі UA-2020-07-22-004132-b природного газ, кількістю 400 100 м куб., строк поставки товару до 31.12.2020, вартістю 2 000 500 грн. Єдиним критерієм оцінки вибору переможця згідно даної процедури відкритих торгів є ціна (пункт 5.1.4 Розділу 5 Тендерної документації).

З результатами проведених торгів, 23.09.2020 між ТОВ "ЮГ-ГАЗ" (Постачальник) та відділом освіти Теофіпольської РДА Хмельницької області (Споживач) укладено Договір № 109 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно з пунктами 1.4, 1.5 Договору річний плановий обсяг постачання газу 400 100 м куб., зокрема по місяцях: за жовтень - 58 100 м куб., листопад - 155 500 м куб., грудень - 186 500 м куб.

Вартість за 1 000 кубічних метрів природного газу становить 3 109,98 грн. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору (пункти 3.1, 3.2 Договору).

За умовами пункту 4.2 Договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що визначені на день підписання Договору. При зміні урядових рішень, а також рішень НКРЕКП щодо зміни розміру ціни на газ, інших змін у законодавстві, що впливають на збільшення або на зменшення ціни на газ в термін дії цього Договору, сторони домовились, що ціна за 1 000 кубічних метрів газу може бути змінена з урахуванням умов статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом укладання додаткової угоди.

Відповідно до пункту 9.1 Договору цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу з 15.10.2020, але не раніше газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів в інформаційній платформі оператора ГТС, до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У подальшому, між ТОВ "ЮГ-ГАЗ" (Постачальник) та відділом освіти Теофіпольської РДА Хмельницької області (Споживач) укладено Додаткові угоди, а саме:

№1 від 23.09.2020 - ціна за 1 тис. куб. м становить 2 467,49 грн, ціна за 1 тис. куб. м з урахуванням вартості замовленої (договірної) потужності складає 2 591,65 грн, всього ціна газу за 1 тис. куб. м становить 3109,98 грн, загальна вартість по Договору становить 1 244 303 грн;

№2 від 30.09.2020 - річний плановий обсяг постачання газу 363 729,19 куб. м, ціна за 1 тис. куб. м становить 2 726,64 грн, ціна за 1 тис. куб. м з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної системи складає 2 850,80 грн, всього ціна газу за 1 тис. куб. м становить 3 420,96 грн, загальна вартість Договору становить 1 244 303 грн;

№3 від 26.10.2020 - річний плановий обсяг постачання газу 330 666,06 куб. м, ціна за 1 тис. куб. м становить 3 011,69 грн, ціна за 1 тис. куб. м з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної системи складає 3 135,85 грн, всього ціна газу за 1 тис. куб. м становить 3 763,02 грн, загальна вартість Договору становить 1 244 303 грн;

№4 від 28.10.2020 - річний плановий обсяг постачання газу 304 989,68 куб. м, ціна за 1 тис. куб. м становить 3 275,69 грн, ціна за 1 тис. куб. м з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної системи складає 3 399,85 грн, всього ціна газу за 1 тис. куб. м становить 4 079,82 грн, загальна вартість договору становить 1 244 303 грн;

№5 від 19.11.2020 - річний плановий обсяг постачання газу 277 522,45 куб. м, ціна за 1 тис. куб. м становить 3 615,64 грн, ціна за 1 тис. куб. м з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної системи складає 3 739,80 грн, всього ціна газу за 1 тис. куб. м становить 4 487,76 грн, загальна вартість договору становить 1 244 303 грн;

№6 від 30.12.2020 - річний плановий обсяг постачання газу 199 583,06 куб. м, ціна за 1 тис. куб. м становить 3 615,64 грн, загальна вартість Договору становить 884 816,99 грн.

До вказаних угод додані експертні висновки: №О-593 від 10.09.2020, де зазначено вартість газу за 1000 куб. м становить 5 376 грн, №О-685 від 07.10.2020, де зазначено середній рівень вартості газу за 1000 куб. м за вересень 2020 року становить 6 080,05 грн, жовтень 2020 року - 7 713,88 грн, №О-777 від 05.11.2020, де зазначено, що середній рівень вартості за 1000 куб. м 7256,83 грн, листопад 2020 року - 8 325,75 грн, зміна вартості у листопаді відносно жовтня 2020 року становить 14,73%.

Звернувшись до суду з позовом про визнання недійсними Додаткових угод № 2 від 30.09.2020, № 3 від 26.10.2020, № 4 від 28.10.2020, № 5 від 19.11.2020 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 109 від 23.09.2020, Прокурор вказав на те, що під час укладання цих угод ТОВ "ЮГ-ГАЗ" не надано належних доказів наявності коливання ціни на природний газ, а отже ці угоди не відповідають приписам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції з 19.04.2020, що є підставою для визнання цих Додаткових угод № 2, № 3, № 4, № 5 до Договору недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що Відповідачами не було документально підтверджено значного коливання ціни на природний газ у період з моменту укладення Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 109 від 23.09.2020 до моменту укладення Додаткових угод, що зумовило б необхідність та правомірність укладення таких Додаткових угод до основного договору, з огляду на те, що інформація про ціни на газ, яка наведена у експертному висновку № О-593 від 10.09.2020 була відома Відповідачу-2 під час проведення процедури закупівлі, і зокрема, при укладенні Договору № 109 від 23.09.2020, втім Відповідач-2 свідомо погодився саме на здійснення поставки природного газу за ціною 3 109,98 грн за 1 тис. куб. м. Проте надалі Відповідачі, в порушення основних принципів закупівлі, допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору та здійснили збільшення за кожною додатковою угодою ціни товару на максимально допустимий рівень - 10%, що свідчить про недобросовісність таких дій та порушення положень пункту 2частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком визнання таких Додаткових угод недійсними у порядку, передбаченому статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог, вказавши на те, що, враховуючи сталу судову практику Верховного Суду, спірні додаткові угоди є нікчемними у силу положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін, тому, у силу приписів частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, у цьому разі визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визнання Додаткових угод № 2 - № 5 до Договору № 109 від 23.09.2020 недійсними не є належним способом захисту, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, а отже встановлення під час розгляду справи нікчемності оспорюваних Додаткових угод не може мати наслідком задоволення вимог про визнання цих угод недійсними.

У поданій касаційній скарзі заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, обґрунтовуючи наявність передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судового рішення, посилається на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки у спірних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини 5 статті 41, статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, чинній на момент укладення оспорюваних додаткових угод, щодо правових підстав нікчемності договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.

Відповідно до частин 1, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Положеннями частини 1 статті 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду з позовом, прокурор просив визнати недійсними Додаткові угоди № 2 від 30.09.2020, № 3 від 26.10.2020, № 4 від 28.10.2020, № 5 від 19.11.2020 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 109 від 23.09.2020 як таких, що укладені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, яка була чинною на момент укладення цих правочинів.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, погодився з висновками суду першої інстанції про те, що Додаткові угоди № 2 від 30.09.2020, № 3 від 26.10.2020, № 4 від 28.10.2020, № 5 від 19.11.2020 укладено з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що оспорювані Додаткові угоди № 2, № 3, № 4, № 5 є нікчемними згідно зі статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а позовні вимоги про визнання нікчемних договорів недійсними не є належним способом захисту порушених прав, оскільки нікчемні договори в силу закону не породжують жодних правових наслідків для сторін, у зв`язку з чим дійшов висновку, що суд першої інстанції допустився неправильного застосування норм матеріального права, тому рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов, врахувавши правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не врахував, що як на час оголошення тендеру (22.07.2020), так і на час укладення Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 109 від 23.09.2020 та Додаткових угод № 2 від 30.09.2020, № 3 від 26.10.2020, № 4 від 28.10.2020, № 5 від 19.11.2020 до нього, діяла нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", з подальшими змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17.03.2020 № 530-IX та від 30.03.2020 № 540-IX).

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 статті 215 вказаного Кодексу унормовано, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність вимогам закону, незалежно від визнання його таким.

При цьому для встановлення недійсності такого правочину не потрібно оцінювати жодних обставин, за яких його було вчинено. Воно досягається шляхом зіставлення змісту правочину та положень чинного законодавства.

Проте предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними Додаткових угод № 2 від 30.09.2020, № 3 від 26.10.2020, № 4 від 28.10.2020, № 5 від 19.11.2020 до Договору № 109 від 23.09.2020 з підстав невідповідності їх положенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Разом з тим нікчемність договору про закупівлю унормовано положеннями статті 43 вказаного Закону (у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX), якими визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Отже, зміна істотних умови договору про закупівлю при дотриманні умов, визначених у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України Закону України "Про публічні закупівлі", не є підставою для нікчемності договору в силу прямої вказівки закону, і зокрема статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX, з подальшими змінами та доповненнями).

Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції про нікчемність оспорюваних у даній справі Додаткових угод здійснено без належної оцінки підстав позову та правової кваліфікації правовідносин сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У зв`язку з наведеним, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, а також належним чином не досліджено аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з направлення справи на новий апеляційний розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 924/197/21 скасувати.

3. Справу № 924/197/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко