Рішення

від 09.02.2022 по справі 195/1393/20

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1393/20

2/195/70/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

09.02.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ кредитних зобов 'язань, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) -

В С Т А Н О В И В :

1.Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю.

20.10.2020, до розгляду справи по суті, позивачем подано уточнену позовну заяву, в порядку ст. 43,49 ЦПК України, при цьому позивачка просить суд: визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно - домоволодіння та земельні ділянки загальною площею 0,52 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , набуті ними під час перебування у шлюбі;

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частки житлового будинку літ.»А» загальною площею 179,1 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м. із надвірними спорудами - літньою кухнею літ.»Б» , погрібом літ.»В» , гаражем літ.»Г» , сараєм літ.»Д» , 1/2 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) площею 0,15 га та 1/2 частки земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частки житлового будинку літ.»А» загальною площею 179,1 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м. із надвірними спорудами - літньою кухнею літ.»Б» , погрібом літ.»В» , гаражем літ.»Г» , сараєм літ.»Д» , 1/2 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) площею 0,15 га та 1/2 частки земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що з 17.06.1988 року по 21.09.2017 року вона перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі, який було зареєстровано відділом РАЦС Жовтневого району м.Дніпропетровськ, актовий запис у Книзі реєстрації шлюбів за № 826.

На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2017 (справа № 195/1201/17) шлюб між нею та відповідачем розірвано.

Згоди щодо поділу спільно нажитого майна у добровільному порядку досягти із відповідачем вона не може, у зв`язку з чим вимушена звернутися з даного питання до суду.

Так, за період спільного із відповідачем проживання ними був побудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок від 24.02.2000 року, виданого на імя відповідача на підставі рішення виконкому Томаківської селищної ради Томаківського району від 16.02.2000 та зареєстрованого Марганецьким міжміським бюро технічної інвентаризації за № 13-173.

У 1999 році відповідачем була приватизована за адресою: АДРЕСА_1 присадибна земельна ділянка площею 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, загальною площею 0,52 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ДП № 000411 від 01.12.1999, виданого на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Томаківської селищної ради від 13.01.1999 №1, від 17.11.1999 № 196.

Згідно звіту про незалежну експертну оцінку майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість житлового будинку, що є об`єктом права спільної сумісної власності, становить 75 000 грн.; земельних ділянок площею 0,15 га - 6 000 грн., площею 0,37 га - 14800 грн.

Короткий зміст зустрічного позову.

12.11.2020, до розгляду справи по суті, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про поділ кредитних зобов`язань, обгрунтовуючи тим, що за час перебування у шлюбі, ним в інтересах сім`ї було укладено кредитний договір з Акціонерно-комерційним банком «УКРСОЦБАНК» № 110/11-0076 від 10.04.2006. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 , на споживчі цілі отримав кошти у розмірі 21000,00 дол.США, з кінцевим терміном повернення до 09 квітня 2016 року.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору № 110/11-0076 від 10.04.2006 року, було укладено Договір Іпотеки № 110/11-0076 від 10.04.2006 року посвідчений нотаріусом Томаківського нотаріального округу Корнієнко Ю.В., за яким в іпотеку передано будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

24 січня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком УКРСОЦБАНК та ОСОБА_2 , укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту №110/11-0076 від

10.04.2006 року. Відповідно до якої було збільшено суму кредиту до 56000,00 дол. США.

10 липня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком УКРСОЦБАНК та

ОСОБА_2 , укладено додаткову угоду №2 до договору кредиту №110/11-0076 від 10.04.2006 року. Відповідно до якої було збільшено суму кредиту до 57737,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення до 09 квітня 2021 року.

В подальшому права вимоги за зазначеним кредитним договором та договором іпотеки, перейшли від Акціонерно-комерційного банку УКРСОЦБАНК до Акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК .

Із змісту кредитного договору №110/11-0076 від 10.04.2006 року, та додаткових угод до нього, вбачається, що він був укладений ОСОБА_2 в інтересах сім`ї, а саме, на споживчі цілі. Одержані кредитні кошти за вказаним договором були використані в інтересах сім`ї.

ОСОБА_1 надала свою згоду на укладення ОСОБА_2 , кредитного договору та договору іпотеки. Отже, кредитний договір №110/11-0076 від 10.04.2006 року створює обов`язки не лише для відповідача за первинним позовом ОСОБА_2 , але і для другого з подружжя - позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки №95006-23.1, виданої 10.11.2020 року Акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК , за кредитним договором №110/11-0076 від 10.04.2006 року, укладеним між зазначеним Банком та ОСОБА_2 , станом на 10.11.2020 року, залишок боргу складає:

-прострочена заборгованість за кредитом - 33995,10 Дол. США;

-строкова заборгованість за кредитом - 2220,34 Дол. США;

-прострочені проценти - 38235,39 Дол. США;

-строкові проценти - 316,87 Дол. США;

-пеня - 64407,23 Дол. США;

-пеня - 333891,93 грн.

Вказаний кредитний договір укладений ОСОБА_2 за час шлюбу сторін, а тому відповідно до вищенаведених положень статті 65 СК України, сума отриманої позики підлягає розподілу між сторонами.

ОСОБА_2 (позивач по зустрічному позову) просить суд розділити зобов`язання за кредитним договором №110/11-0076 від 10.04.2006 року, та додатковим угодам до нього, укладений Акціонерно-комерційним банком УКРСОЦБАНК , правонаступником якого є Акціонерне товариство АЛЬФА-БАНК та ОСОБА_2 , і покласти їх в рівних частинах на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Томаківського районного суду від 10.03.2021 року (а.с.100), було залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ кредитних зобов 'язань, третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714).

Третя особа, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» , надала суду пояснення з приводу заявлених позовних вимог, у якому заперечує проти поділу кредитних зобов`язань між сторонами, а спір щодо поділу спільного майна подружжя обтяженого іпотекою просить вирішувати за умови захисту прав АТ «Альфа-Банк» як іпотекодержателя. (а.с. 135-136).

Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.79-81) .

Проти даного позову вона заперечує у повному обсязі, згоди на даний кредит вона не надавала, просить у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Аргументи і пояснення учасників провадження.

Позивач за первісним позовом надала суду заяву про слухання справи за її відсутності та за відсутності її представника, при цьому просить задовольнити свої позовні вимоги в повному обсязі. Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до неї заперечує та просить суд відмовити в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом просить розглянути справу за його відсутності та за відсутності його представника. При цьому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, у зв`язку з відсутністю у його власності на момент розгляду справи предмету позову, а саме: будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та надав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зустрічний позов прохає задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні було допитано свідків.

Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона сусідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знає їх давно, коли вони починали будувати будинок, жили дружно, обоє вкладали кошти у будівництво, ОСОБА_1 працювала.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що він рідний син сторін провадження, батьки разом будували будинок, за спільні кошти, але у батька були власні кошти, можливо він брав кредити, куди витрачав кошти нікому не казав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб 17.06.1988 року ОСОБА_1 (прізвище до державної реєстрації ОСОБА_6 ) уклала шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєстровано відділом РАЦС Жовтневого району м.Дніпропетровськ, актовий запис у Книзі реєстрації шлюбів за № 826. (а.с.7).

На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2017 (справа № 195/1201/17) шлюб між нею та відповідачем розірвано. (а.с.8).

Житловий будинок розташований за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок від 24.02.2000 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Томаківської селищної ради Томаківського району від 16.02.2000 та зареєстрованого Марганецьким міжміським бюро технічної інвентаризації за № 13-173. (а.с.9).

Технічний паспорт на домоволодіння індивідуального житлового фонду складено 05.04.2006 р. на ім`я власника ОСОБА_2 (а.с.15-16).

Відповідно до Державного Акта 1-ДП №000411 від 01.12.1999 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,52 га, з неї 0,15 га присадибної ділянки, для особистого підсобного господарства 0,37 га. ( а.с.28).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10.04.2006 року на нерухоме майно- будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та приватизовану земельну ділянку надану для його обслуговування, накладено обтяження нерухомого майна за Договором кредиту №110/11-0076 від 10.04.2006 року, та додаткової угоди №2 від 10.07.2009 року ( а.с.50-52).

Відповідно до договору кредиту №110/11-0076 від 10.04.2006 року, ОСОБА_2 та АКБСЦ «Укрсоцбанк» уклали договір кредиту (а.с.53-56).

Як вбачається з додаткової угоди №1 до договору кредиту №110/11-0076 від 10.04.2006 року кредитор та позичальник в якості забезпечення кредиту уклали іпотечний договір на нерухоме майно, дана угода була підписана також ОСОБА_1 (а.с. 57-58).

Додатковою угодою №2 до кредитного договору №110/11-0076 від 10.04.2006 року позичальнику було збільшено кредитний ліміт (а.с.50-60).

2. Мотивувальна частина

Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, представників сторін, свідків, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову належить відмовити з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина перша статті 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї.

Законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі змістом статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вирішуючи спори між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

У відповідності до частини першої, другої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно із частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що сторони з 17.06.1988 року року перебували у шлюбі, який був розірваний рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2017 року .

Житловий будинок розташований за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок від 24.02.2000 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Томаківської селищної ради Томаківського району від 16.02.2000 та зареєстрованого Марганецьким міжміським бюро технічної інвентаризації за № 13-173. (а.с.9).

Відповідно до Державного Акту 1-ДП №000411 від 01.12.1999 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,52 га, з неї 0,15 га присадибної ділянки, для особистого підсобного господарства 0,37 га. ( а.с.28).

Судом встановлено, що 10.04.2006 року в якості забезпечення виконання умов кредитного договору №110/11-0076 від 10.04.2006 року приватним нотаріусом Томаківського нотаріального округу Корнієнко Ю.В. посвідчено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 1319 виданий 10.10.2019. Сторонами договору є: АКБСЦ «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець).

Згідно п.1.3 ст.1 Додаткової угоди №1 до договору кредиту в якості забезпечення позичальником виконання зобов`язань щодо погашення кредиту кредитор укладає в день укладення цього договору з позичальником Іпотечний договір, за умовами якого Позичальник передає Кредитору в іпотеку житловий будинок , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Іпотечний Договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна Іпотекою - реєстрації в Державному реєстрі Іпотек, а на відчуження нерухомого майна нотаріусом накладається заборона.

Відповідно сторони оцінили предмет іпотеки в 353 500,00 грн. (а.с.57-58).

З даної угоди вбачається, що цей договір був укладений за згодою дружини іпотекодавця - ОСОБА_1 , згода якої викладена у відповідній заяві.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб.

Разом із тим, при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Отже, у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержане за рахунок останніх майно, внаслідок укладення кредитних договорів, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.

Для правильного вирішення справи необхідно встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносились особисті кошти кожного із подружжя у рахунок погашення кредитних зобов`язань.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 стверджує, що грошові кошти отримані ним за договором кредиту витрачалися на потреби сім`ї, коли вони з відповідачкою перебували у шлюбі, а отже, відповідати за кредитним зобов`язанням належить спільно.

Жодних доказів, що б підтверджували дані обставини позивачем по зустрічному позову не надано. А отже у задоволені зустрічного позову належить відмовити.

Відповідно до Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, внаслідок поділу майна між подружжям, позивач окрім 1/2 спірного майна отримує і 1/2 боргових зобов`язань відповідача, що повністю кореспондується зі ст. 23 Закону України Про іпотеку , в якій зазначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Тобто, положеннями Закону України Про іпотеку не заборонено володіти та користуватися переданим в іпотеку майном. При цьому поділ спільного майна, зокрема іпотечного, не є розпорядженням ним, оскільки в момент його передачі в іпотеку воно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності. Із урахуванням зазначеного, перебування нерухомості в іпотеці не перешкоджає поділу спільного майна подружжя та не порушує прав іпотекодержателя ( Постанова Верховного Суду від 08.07.2019 року по справі №?522/17048/15-ц та Постанова Верховного Суду від 03.06.2020 року по справі №?201/6412/17).

Також, Верховний Суд вважає, що в результаті поділу предмету застави, в даному випадку - іпотеки, між подружжям і фактичної зміни виду спільної власності зі спільної сумісної на спільну часткову, права заставодержателя не порушуються (постанова Верховного Суду від 15.07.2019 року у справі № 521/19174/15-ц (провадження № 61-28655св18).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15-ц дійшла висновку, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Таким чином, підлягають відхиленню доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів внесення нею своїх коштів на придбання квартири, оскільки набуття майна в шлюбі створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, яка не потребує доказування та існує поки не буде спростована.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя відповідачем не спростовано таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки колишніх чоловіка та дружини у спірному майні є рівними.

Питання щодо судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, ч.3 ст. 176, 229, 235, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 іднн. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 іднн. НОМЕР_2 ) про поділ майна, що є спільною сумісною власністю задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно- домоволодіння та земельні ділянки загальною площею 0,52 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , набуті ними під час перебування у шлюбі.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частки житлового будинку літ.»А» загальною площею 179,1 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м. із надвірними спорудами - літньою кухнею літ.»Б» , погрібом літ.»В» , гаражем літ.»Г» , сараєм літ.»Д» , 1/2 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) площею 0,15 га та 1/2 частки земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частки житлового будинку літ.»А» загальною площею 179,1 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м. із надвірними спорудами - літньою кухнею літ.»Б» , погрібом літ.»В» , гаражем літ.»Г» , сараєм літ.»Д» , 1/2 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) площею 0,15 га та 1/2 частки земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ кредитних зобов 'язань, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» ( ЄДРПОУ 23494714, м. Київ вул. Велика Василівська,100) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 іднн. НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 іднн. НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.02.2022 року.

Суддя: Л. А. Кондус