Постанова

від 21.02.2022 по справі 475/555/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.02.22

22-ц/812/149/22

Єдиний унікальний номер судової справи: 475/555/16-ц

Провадження № 22-ц/812/149/22 Доповідач апеляційної інстанції - Самчишина Н.В.

Постанова

Іменем України

21 лютого 2022 року м. Миколаїв справа №475/555/16-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Вишневським Андрієм Анатолійовичем, на заочне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2016 року, ухвалене головуючим суддею Єгоровою Н.І., у цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство Українська пожежно - страхова компанія , про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У липні 2016 року Приватне сільськогосподарське підприємство Світанок (далі ПСП Світанок ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, належному позивачу автомобілю марки Mitsubishi Pajero Sport , державний номерний знак НОМЕР_1 , заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 68 756 грн. 59 коп.

Постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність винного у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватному акціонерному товаристві Українська пожежно - страхова компанія , страховиком здійснено виплату позивачу страхового відшкодування відповідно до ліміту відповідальності та з урахуванням франшизи у розмірі 28 422 грн. 03 коп.

Оскільки сума страхового відшкодування, яка виплачена ПрАТ Українська пожежно - страхова компанія , недостатня для повного відшкодування шкоди, заподіяної позивачу, з урахуванням права на отримання підприємством страхового відшкодування від страховика в сумі 50 000 грн., на думку позивача, відповідач зобов`язаний відшкодувати 18 756 грн. 59 коп. збитків та 500 грн. франшизи.

Посилаючись на викладене позивач просив стягнути з відповідача різницю між розміром фактичних збитків та страховим відшкодуванням у розмірі 19 256 грн. 59 коп. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Заочним рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2016 року задоволено позов ПСП Світанок .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПСП Світанок матеріальні збитки в розмірі 18 756 грн. 59 коп. та 500 грн. франшизи, а всього 19 256 грн. 59 коп. та судові витрати у виді: судового збору в розмірі 1 378 грн., витрат за оголошення в газеті в розмірі 50 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з винної особи відповідача на користь позивача різниці між максимальним розміром суми страхового полісу та виплаченою сумою, що складає 18 756 грн. 59 коп. та 500 грн. франшизи.

Ухвалою того ж суду від 24 листопада 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення та заочним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Вишневський А.А. подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати заочне рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а також скасувати ухвалу районного суду про відмову в перегляді заочного рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Вишневським А.А. в частині оскарження ухвали Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2021 року, постановленої за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення повернуто особі, яка її подала.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач не був належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, що призвело до порушення його процесуальних прав та винесення судом передчасного та необґрунтованого рішення. Також він не згоден з розміром ремонтних робіт, та тим, що ДТП було спричинено внаслідок його дій, судом не враховано його скрутне матеріальне становище.

Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.

Згідно з нормами статті 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За змістом статті 74 ЦПК України в редакції чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається, зокрема фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що справа двічі призначалась до розгляду на 18 серпня 2016 року та 19 жовтня 2016 року. На судові засідання відповідач не з`явився. Поштове відправлення з повісткою про виклик відповідача на 18 серпня 2016 року було повернуто з відміткою за спливом строку зберігання, що не можна вважати належним повідомленням про розгляд справи, а на 19 жовтня 2016 року - з відміткою усна відмова від отримання. При цьому на конверті листоношою не зазначено особа, яка відмовилася від отримання поштового відправлення.

З огляду на наведене оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення процесуального права щодо належного повідомлення відповідача у справі ОСОБА_1 про дату, час і місце засідання суду з ухваленням нового судового рішення.

Колегією суддів апеляційного суду встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року у справі № 475/82/16-ц ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 21).

Відповідно до указаної постанови 01 лютого 2016 року близько 17:30 водій автомобіля Москвич АЗЛК, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , рухаючись в с. Прибужжя по вул. Островського заднім ходом, не впевнився в безпечності, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Pajero Sport , державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 допустив порушення п.10.9 ПДР. Під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав, підтвердив вищезазначені обставини.

Власником транспортного засобу Mitsubishi Pajero Sport , державний номерний знак НОМЕР_1 , було ПСП Світанок .

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну у 50 000 грн., франшиза 500 грн., була застрахована ПрАТ Українська пожежно - страхова компанія , поліс № АІ/5240690 (а.с. 18).

Відновлювальний ремонт автомобіля позивача проведено ТОВ ТД Автосвіт Миколаїв у березні 2016 року (а.с.22-27) і його вартість склала 68 756 грн. 59 коп., в тому числі 17 610 грн. 20 коп. за виконані роботи та 51 146 грн. 30 коп. вартість запчастин.

Фактичні витрати на відновлювання автомобіля сплачені позивачем у розмірі 68 756 грн. 59 ко., що підтверджується платіжним дорученням №23 від 09 лютого 2016 року (а.с. 28).

24 травня 2016 року від ПрАТ Українська пожежно - страхова компанія позивач отримав страхове відшкодування у загальному розмірі 28 422 грн. 03 коп., що підтверджується платіжним дорученням за № 2033 від 24 травня 2016 року (а.с. 29).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що сума страхового відшкодування, яка виплачена ПрАТ Українська пожежно - страхова компанія , недостатня для повного відшкодування шкоди, заподіяної позивачу, тому з урахуванням права на отримання підприємством страхового відшкодування від страховика в сумі 50 000 грн., просив відшкодувати 18 756 грн. 59 коп. збитків та 500 грн. франшизи.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки покладено на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частини 2 статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон).

Відповідно до абзацу 1 пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Одним із способів відшкодування шкоди є відшкодування збитків (частин 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1192 ЦК України також передбачено право потерпілого на відшкодування збитків, розмір яких визначається вартістю виконаних робіт, необхідних для відновлення речі, в повному обсязі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, сукупний аналіз статей 22, 1166, 1187 та 1194 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодуванню потерпілому підлягають ті витрати (реальні збитки), які він фактично поніс для відновлення свого порушеного права. У разі недостатності страхового відшкодування для повноти відшкодування його дійсних витрат, цю різницю має сплатити винна особа.

Оскільки позивач здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля у березні 2016 року та фактично сплатив виконавцю 68 756 грн. 59 коп., то саме ця сума є реальними збитками, які позивач має право відшкодувати за правилами зазначених норм. При цьому доводи апеляційної скарги про те, що позивач не підтвердив реальні витрати на ремонт автомобіля є необґрунтованими, оскільки спростовуються вищезазначеними доказами. Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про завищення суми ремонтних робіт станом на час проведення ремонту транспортного засобу належного позивачу.

Предметом спору є недостатність суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна, а саме: різниця між розміром фактичних збитків та страховим відшкодуванням, визначена в розмірі 18 756 грн. 59 коп. та 500 грн. франшизи.

Аналізуючи викладені обставини колегія суддів дійшла висновку, що оскільки вартість майнового збитку, завданого ПСП Світанок пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, з урахуванням права позивача на отримання підприємством страхового відшкодування від страховика в сумі 50 000 грн, то з ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При цьому посилання в апеляційній скарзі на те, що дорожньо-транспортна подія була вчинена не внаслідок винних дій відповідача, колегія суддів відхиляє. Обставини щодо наявності вини в діях водія ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлені постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року, яка набрала законної сили, у справі № 475/82/16-ц, а тому відповідно до положень частини четвертої статті 82 ЦПК України (аналогічно положенням частини 3 статті 61 ЦПК України) не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання відповідача про зменшення розміру відшкодування шкоди через скрутний матеріальний стан згідно положень статті 1193 ЦК України.

Так, частина четверта статті 1193 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір відшкодування, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Надані відповідачем на підтвердження матеріального стану відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПМ України про відсутність у нього у період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2021 року доходів, довідка Доманівської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості №1060 від 08 жовтня 2021 року про те, що ОСОБА_1 станом на 08 жовтня 2021 року не зареєстрований як безробітний в центрі зайнятості, а також індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування державного соціального страхування за період з 2013 року по 2019 рік, не є достатніми доказами, які підтверджують скрутне матеріальне становище відповідача, оскільки іншої інформації, яка б дозволила об`єктивно оцінити його матеріальне становище (зокрема, щодо наявності чи відсутності нерухомого майна і транспортних засобів, наявності депозитів, акцій, активів у фінансових установах, тощо) матеріали справи не містять. Отже, на думку колегії суддів, відповідачем не доведено, що розмір визначеної шкоди не відповідає матеріальній можливості відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обставини судом першої інстанції встановлені правильно, але допущено порушення норм процесуального права щодо належного повідомлення про розгляд справи відповідача, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ПСП Світанок .

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1378 грн., витрати за розміщення оголошення в газеті про виклик особи до суду, що складають 50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 1 500 грн.

Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ПСП Світанок , судові витрати покладаються на відповідача відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 376, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Вишневським Андрієм Анатолійовичем, задовольнити частково.

Заочне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Українська пожежно - страхова компанія , про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_3 ) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок (код 30762357) матеріальні збитки в розмірі 18 756 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн. 59 коп. та 500 (п`ятсот) грн. франшизи, а всього 19 256 (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн. 59 коп. та судові витрати у виді: судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн., витрат за оголошення в газеті в розмірі 50 (п`ятдесят) грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Головуючий Н. В. Самчишина

Судді: П. П. Лисенко

Т. В. Серебрякова

Повний текст судового рішення складено 22 лютого 2022 року.