Рішення

від 02.07.2010 по справі 2-1532/2010

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

№ 2-1532/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 липня 2010 року                                               м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Якушевої Т.В.,

при секретарі – Бєлоусові Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Діана-Крим», третя особа – ОСОБА_2, про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Діана-Крим» про стягнення коштів за договором-зобов’язанням про погашення заборгованості у сумі 55000 грн., моральної шкоди у розмірі 10000 грн., а також судових витрат у справі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 26 квітня 2008 року водій ПП «Діана-Крим», керуючи автомобілем МАЗ, держ. номер НОМЕР_1, не перевірив технічний стан свого автомобілю перед виїздом та не переконався в технічній справності напівпричепу, в результаті чого в процесі його руху автодорогою «Саки – Орловка - Севастополь» відбулося відділення даху напівпричепу, який пробив лобове скло автомобілю ВАЗ 2121300, держ. номер НОМЕР_2, під керування чоловіка позивачки – ОСОБА_3, що стало причиною смерті останнього.

Вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 23 жовтня 2008 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 21 статті 286 Кримінального кодексу України та з урахуванням статті 75 Кримінального кодексу України йому було призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права управління транспортним засобом строком на один рік з встановленням випробувального терміну у два роки. Тим самим вироком був задоволений цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди на суму 70000 грн.

25 листопада 2008 року позивачці був виданий виконавчий лист про стягнення на її користь з ПП «Діана-Крим» моральної шкоди у сумі 70000 грн., який позивачкою був пред’явлений до примусового виконання до Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим. В період проведення відповідних виконавчих дій відповідачем на користь ОСОБА_1 було сплачено 15000 грн., проте, згодом директор ПП «Діана-Крим» звернувся до позивачки з пропозицією укласти договір-зобов’язання щодо встановлення графіку погашення заборгованості, що не була виплачена, та відкликати виконавчий лист.

Позивачка, за її твердженням, знаходилася під впливом обману з боку відповідача та вважала, що решта суми моральної шкоди буде виплачена їй добровільно, через що підписала вказаний договір та відкликала виконавчий лист з Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим. Однак, за весь цей час ПП «Діана-Крим» на користь позивачки було виплачено лише 11000 грн., а в подальшому, відповідач почав ухилятися від виконання своїх зобов’язань, не реагуючи на листи ОСОБА_1 щодо необхідності виконувати свої зобов’язання.

Окрім зазначеного, в обґрунтування своїх вимог про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_1 вказує, що в результаті злочину, скоєному працівником ПП «Діана-Крим» загинув її чоловік, а дії відповідача, спрямовані на ухилення від виконання вироку суду в частині виплати моральної шкоди, заподіюють їй моральні страждання.

 У судовому засіданні позивач підтримав вимоги свого позову та просив його задовольнити, як обґрунтований та такий, що заснований на вимогах діючого законодавства України. Крім того, позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з ПП «Діана-Крим» на її користь 43680 грн. з урахуванням вже виплачених їй сум за вироком суду.

Представник ПП «Діана-Крим» у судовому засіданні зазначила, що відповідач по суті визнає наявність в них боргових зобов’язань перед ОСОБА_1, їх дії щодо укладання договору-зобов’язання графіку погашення заборгованості та відкликання виконавчого листа не були спрямовані на ухилення від виконання своїх зобов’язань, проте, через відсутність коштів у підприємства вони тривалий час не мали змоги виплачувати кошти позивачці.

ОСОБА_2 у судове засідання не з‘явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, як не надав до суду заяви про відкладення розгляду справи або її розгляд за його відсутності, через що суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2008 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем МАЗ, держ. номер НОМЕР_1, з напівпричепом, держ. номер НОМЕР_3, при виїзді до м. Євпаторія не перевірив технічний стан автомобіля та не впевнився у технічній справності напівпричепу. Приблизно о 16-00 годині у світлий період дня він рухався автодорогою «Саки – Орловка – Севастополь» з м. Севастополь у напрямку м. Саки та на ділянці дороги 24 км. + 650 м. з напівпричепу, держ. номер НОМЕР_3, внаслідок послаблення та руйнування деталі кріплення бокової та передньої стінок фургону, сталося відокремлення даху напівпричепу, в результаті чого частина відокремленого даху пробила лобове скло автомобілю ВАЗ-2121300, держ. номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої закритої травми грудей – численні переломи ребер зліва, перелом лівої ключиці, розірвання лівої легені, що призвело до лівостороннього гемопневмотораксу, який ускладнився травматичним та геморрагичним шоком, від яких чоловік позиваки помер.

Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 жовтня 2008 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, та йому було призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. У відповідності до статті 75 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. На підставі статті 76 Кримінального кодексу України на ОСОБА_2 були покладені обов’язки періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про переміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди був задоволений частково та стягнуто з ПП «Діана-Крим» на користь потерпілої суму у 70000 грн.

25 листопада 2008 року ОСОБА_1 був отриманий виконавчий листу у справі № 1-488/08 про стягнення на її користь з ПП «Діана-Крим» моральної шкоди у розмірі 70000 грн., який був пред’явлений до виконання.

Під час проведення дій з примусового виконання вироку суду в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 між нею та ПП «Діана-Крим» від 19 лютого 2008 року був укладений графік погашення заборгованості на суму 55000 грн., відповідно до якого у період з лютого 2009 року до квітня 2009 року зобов’язалося виплатити позивачці кошти на зазначену суму. Даний договір був підписаний ОСОБА_1 та директором ПП «Діана-Крим» ОСОБА_4 без будь-яких зауважень, що підтверджується також показаннями осіб, які приймають участь у розгляді справи.

На підставі даного графіку ОСОБА_1 звернулася до Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим з заявою про відклик виконавчого листа № 1-488/10, який постановою від 26 лютого 2008 року був повернутий стягувачу.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що під час виконання вироку суду ПП «Діана-Крим» на користь ОСОБА_1 було сплачено 10000 грн. та 5000 грн., що підтверджується квитанціями № 723 від 03 жовтня 2008 року та № 762 від 22 жовтня 2008 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ч.1 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Суд приходить до висновку, що графік погашення заборгованості, який був укладений між сторонами у справі, та був підписаний ними без будь-яких обумовлень належним чином з боку відповідача не виконувався, кошти у періодичність, встановлену цим графіком ОСОБА_1 не отримувала, а тому на її користь має бути стягнута сума, визначена графіком з урахуванням вже виплаченої суми, яка була встановлена судом. Крім того, відповідач по суті виконував свої зобов’язання за ним, виплативши за видатковими касовими ордерами та квитанціями суми у 2000 грн., 5000 грн., 4000 грн. та 105 грн., що є підтвердженням прийняття ним умов графіку.

Позивачка під час вирішення справи по суті заявила, що борг ПП «Діана-Крим» перед нею становить 43680 грн., оскільки решти коштів їй виплачена була, і суд вважає, що саме така сума підлягає до стягнення.

Окрім зазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь моральної шкоди, яка мотивована тим, що вона зазнала душевних страждань внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, яким передувала смерть її чоловіка, що сталася з вини працівника ПП «Діана-Крим». Суд, у той же час, вважає, заявлену суму моральної шкоди у 10000 грн. надмірною, та приходить до висновку, що 1000 грн. є справедливою сатисфакцією за заподіяні моральні страждання, враховуючи те, що саме дії позивачки з відкликання виконавчого листа з Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим, в якому він знаходився на примусовому виконанні, стали підставою для невиконанні своїх зобов’язань з боку ПП «Діана-Крим».

Що стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь судових витрат на правову допомогу у сумі 200 грн., 12 грн. 50 коп. – поштових витрат, витрат з ІТЗ – 120 грн., судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп., до суд вважає, що вони підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються відповідними квитанціями (а.с.9, 13,14). Також з відповідача на користь держави належить до стягнення судовий збір у сумі 42 грн. 50 коп.

На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 610, 611, 1166, 1168 Цивільного кодексу України, 2, 10, 11, 60, 61, 86, 88, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного підприємства «Діана-Крим» (р/р 260045599 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 32085609, ІНН 320856001270) заборгованість за зобов’язанням у розмірі 43680 гривень, моральну шкоду у сумі 1000 гривень, витрати на правову допомогу у у сумі 200 грн., поштові витрати – 12 гривень 50 коп., судовий збір у сумі 8 гривень 50 коп. та витрати з ІТЗ – 120 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути на користь держави з Приватного підприємства «Діана-Крим» (р/р 260045599 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 32085609, ІНН 320856001270) судовий збір у сумі 42 гривні 50 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя