Ухвала

від 15.02.2022 по справі 640/9787/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/9787/19 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/818/413/22 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора укримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирокКиївського районного суду м.Харкова від 11 травня 2021 року у відношенні ОСОБА_8 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, та виправдано її на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з не доведеністю того, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді методиста Приватного акціонерного товариства «Учбово-курсовий комбінат», код ЄДРПОУ 22649921, на підставі наказу (розпорядження) №161 від 26.10.1981, будучи працівником юридичної особи зазначеного підприємства, виконуючи свої функціональні обов`язки, а саме, відповідно до Розділу II Посадової інструкції методиста ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», затвердженої у 2013 році Генеральним директором ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» ОСОБА_10 , окрім іншого:

організовувала і здійснювала по всіх видах і формах професійної підготовки кадрів методичну роботу;

складала учбові, учбово-тематичні плани, програми з підготовки, атестації і підвищенню кваліфікації інженерно-технічних працівників і робочих;

організовувала на координувала роботу методичних комісій;

виконувала окремі службові доручення керівництва;

здійснювала контроль за виконанням викладацьким складом затверджених розкладом учбових занять і іспитів;

брала участь у роботі екзаменаційних комісій;

після закінчення іспитів виписувала і оформляла посвідчення.

Відповідно до п.3.2. Статуту ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» (у новій редакції), затвердженого Загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства «Учбово-Курсовий Комбінат» № 2 від 30.09.2010, предметом діяльності Товариства, окрім іншого, є:

надання освітніх послуг навчальними закладами, пов`язаних з одержанням професійної освіти на рівнів кваліфікаційних вимог до професійно - технічного навчання, підвищення кваліфікації;

освіта дорослих та інші види освіти;

навчання, підвищення кваліфікації та атестації робочих кадрів та інженерно-технічних працівників.

Відповідно до Ліцензії серії АЕ №527214 та додатку до неї ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» надано дозвіл на вид підготовки професійно-технічного навчання та підвищення кваліфікації за професією «Лісоруб».

Так, 21.12.2018, в денний час, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 233-Б, діючи в порушення вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24.10.2012 №1162 для підготовки (підвищення кваліфікації) робітників з професії «Лісоруб» 2-6 розрядів, розробленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. №1135 та ст. 32 Закону України «Про професійно-технічну освіту» (103/98-ВР) і є обов`язковим (п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. №1135) для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють (або забезпечують) підготовку (підвищення кваліфікації) кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, перебуваючи за місцем своєї роботи, без проходження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 курсу професійно-технічного навчання та кваліфікаційної атестації, яку в дійсності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не складали, не будучи на ній присутні, будучи членом кваліфікаційної комісії, до якої згідно з протоколом кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018 входили представник Головного управління Держпраці в Харківській області - заступник начальника відділу нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері ОСОБА_13 та виконавчий директор відділу управління Приватного акціонерного товариства «Учбово-курсовий комбінат», код ЄДРПОУ 22649921 - ОСОБА_14 , усвідомлюючи відсутність ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , нібито розглянувши підсумкові оцінки їх успішності, результати виконання кваліфікаційних пробних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик, та нібито провівши перевірку знань вищевказаних осіб, діючи за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», стосовно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме кримінальне провадження, маючи прямий умисел на видачу завідомо неправдивого офіційного документу, що засвідчує факт успішного проходження кваліфікаційної атестації, діючи умисно, з корисливих мотивів (вчинення дій в особистих інтересах), з метою видачі завідомо неправдивого документу - протоколу кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018, на підставі якого згідно з вимогами Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24.10.2012 №1162, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень з набутої професії відповідного розряду та видасться свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, завідомо усвідомлюючи неправдивість відомостей у ньому, видала спільно та у групі, за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», стосовно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме кримінальне провадження, шляхом підпису, завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання державної кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018, яким засвідчила його зміст, підсумкові оцінки успішності, результати виконання кваліфікаційних пробних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик, нібито проведення перевірки знань та присвоєння кваліфікації про професійно-технічну освіту ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

В подальшому, на підставі зазначеного завідомо підробленого протоколу засідання державної кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018, передбаченого Державним стандартом професійно-технічної освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24.10.2012 №1162, де сказано, що особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «Кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 видано офіційні документи про присвоєння робітничої кваліфікації - посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою за професією лісоруб.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №3327/3781-3783 від 26.03.2019 підпис від імені ОСОБА_8 в протоколі засідання державної кваліфікаційної комісій №670 від 21.12.2018, на зворотній стороні документа, в рядку «Члени комісії» (ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_8 ») - виконано ОСОБА_8 .

Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_8 в ході досудового розслідування були кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України, тобто видачі працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документу, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

Прокурор, не погодившись з вироком суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати, дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження і вказані в апеляційній скарзі, допитати свідків, повторно дослідити докази, ухвалити вирок яким визнати ОСОБА_8 винуватою за ч. 3 ст. 358 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційнійскарзі прокурор вказує, що судом не надано належної оцінки діям обвинуваченої, яка своїм підписом засвідчила офіційний документ, що свідчить про те, що ОСОБА_8 відповідно до посадової інструкції мала право брати участь у роботі екзаменаційної комісії.

Не надано оцінки протоколу огляду від 05.02.2019 року у кримінальному провадженні № 42018221080000392, відповідно до відеозапису вказаної слідчої дії ОСОБА_11 повідомив, що навчання не проходив, під час екзамену був відсутній, посвідчення отримав після передачі коштів.

Не надано оцінки протоколу НСРД від 16.01.2019 року, проігноровано доказ, а саме: довідку ДП «Гутянське лісове господарство» від 05.02.2019 року про те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ніколи не проходили виробничу практику на підприємстві; копії письмових доказів.

Твердження суду про те, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження кількості присутніх осіб, часу та місця проведення є помилковим, оскільки в обвинувальному акті викладено про час, місце, спосіб вчинення злочину.

Стороні обвинувачення не вдалося можливим встановити місце знаходження свідків про що суд був повідомлений письмово. Судом не було застосовано повноважень щодо накладення стягнення на осіб, які не прибували за викликом суду, тому сторона обвинувачення була позбавлена можливості застосувати заходи впливу, розшуку свідків у справі.

Не погоджується з висновком суду щодо визнання неналежним доказом протоколу огляду від 24.04.2019 року, в якому викладено зміст пояснень обвинуваченої. Посилається на ч. 8 ст. 236 КПК України. Тому висновки суду про те, що це є допит є помилковими.

В мотивувальній частині суд не вказав підстави для виправдання із зазначенням мотивів, з яких були відкинуті докази сторони обвинувачення, та не врахував їх при винесенні рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, пояснення обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів дійшла наступного.

В апеляційній скарзі прокурором було порушено питання про повторне дослідження обставин, просив допитати свідків, дослідити письмові докази.

З огляду на вимоги ч.3ст.404 КПК України, підстави для задоволення такого клопотання прокурора про повторне дослідження доказів та обставин, відсутні. Положення ч.3 ст. 404 КПК України визначають умови за яких суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, та може дослідити докази. Проте таких підстав прокурором взагалі не наведено. На думку колегії суддів, клопотання прокурора обумовлене незгодою сторони обвинувачення з прийнятим судовим рішенням і висновками суду, викладеними в цьому рішенні, що, у розумінні положень ч.3ст.404 КПК України, само по собі не є підставою для повторного дослідження обставин провадження і наявних у провадженні доказів при апеляційному розгляді. Вимога про допит свідків апеляційним судом є безпідставною, оскільки при перевірці матеріалів справи встановлено, що вказані прокурором особи є свідками сторони обвинувачення, яка під час судового розгляду не змогла забезпечити явку свідків до суду. Крім того, в судовому засіданні 23.02.2021 року прокурор взагалі відмовився від допиту ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , повідомив, що більше свідків не залишилося. В судовому засіданні 09.03.2021 року перед судовими дебатами на запитання суду чи є додаткові пояснення, клопотання сторін, прокурор повідомив, що таких немає.

Суд, ухвалюючи вирок, відповідно дост. 368 КПК України, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. Відповідно до вимог ч.1ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами п.1 ч.3ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи виправданою, зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах поданої апеляційної скарги сторони обвинувачення, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного судом обсягу, об`єктивно дослідив обставини кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення та докази сторін.

На переконання колегії суддів, судпершої інстанції надав правильну юридичну оцінку зібраним доказам, вказавши, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Обгрунтовано судом визнано неналежним доказом протокол огляду речей від 24.04.2019 року, в ході якого було оглянуто диск, на якому зафіксовано процес проведення обшуку в будинку свідка ОСОБА_8 05.02.2019 року. Вказаний протокол містить виклад розмови слідчого з ОСОБА_8 , зафіксованої під час проведення обшуку. Висновки суду щодо оцінки вказаного доказу є вмотивованими та правильними з огляду на те, що отримані в такому порядку показання ОСОБА_8 не можуть бути використані в якості доказу для доведення її винуватості. Відповідно до вимог ст. 23 КПК України показання учасників суд отримує усно. Крім того, завдання обшуку є іншими, тоді як в ході проведення вказаної слідчої дії за місцем мешкання ОСОБА_8 зазначених в ухвалі суду речей і документів виявлено не було. З урахуванням наведеного доводи прокурора про те, що надані ОСОБА_8 пояснення є заявою, яка може бути зроблена учасником під час обшуку, є безпідставними. Фактично слідчим в такий спосіб було допитано ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 згідно змісту обвинувального акту обвинувачується органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 358 КК України тобто видачі працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документу, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

На доведення вказаного обвинувачення прокурором було надано ряд доказів, які в повному обсязі були досліджені судом першої інстанції. В апеляційні скарзі прокурор зазначає, що під час перегляду відеозапису протоколу огляду від 05.02.2019 року ОСОБА_11 повідомив, що навчання у вказаному учбовому закладі не проходив, під час екзамену був відсутній, посвідчення отримав після передачі грошових коштів. При перевірці вказаних доводів прокурора встановлено, що на відеозаписі зафіксовано ОСОБА_11 , який знаходиться біля «Учбово-курсового комбінату» та на запитання слідчого повідомив, що отримав посвідчення, показав їх, пояснив, що отримав їх 5 хвилин тому в «Учбово-курсовому комбінаті», вказане відображено в протоколі огляду від 05.02.2019 року. Інформація про те, що ОСОБА_11 навчання у вказаному учбовому закладі не проходив, під час екзамену був відсутній, посвідчення отримав після передачі грошових коштів в зазначених доказах не зафіксована.

Прокурор вказує, що судом не надано оцінки протоколу НСРД від 16.01.2019 року та проігноровано довідку ДП «Гутянське лісове господарство» про те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ніколи не проходили виробничу практику. Однак такі доводи є безпідставними, оскільки судом надано оцінку всім доказам та зазначено, що вони не доводять наявності в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення.

Вказана довідка не підтверджує обставин, встановлених органом досудового розслідування. Самих довідок про проходження практики на цьому підприємстві з підписом уповноваженої особи, печаткою до матеріалів не долучено, наявна лише фотокопія неповністю заповненого бланку без прізвищ, підписів. (Т. 1 а.с. 91) Заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про проходження навчання за спеціальністю лісоруб датовані 19.11.2018 року. Оплата за навчання ОСОБА_12 згідно платіжного документу була здійснена 06.12.2018 року, ОСОБА_11 17.12.2018 року. Стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 взагалі не проходили курс професійно-технічного навчання, не встановлено обліку відвідування занять. Прокурор посилається на зміст протоколу НСРД від 16.01.2019 року, який в свою чергу не підтверджує того, що вказані особи взагалі не відвідували навчання, частина діалогу ведеться між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 без присутності ОСОБА_8 . Крім того, з протоколу вбачається, що фігуранти НСРД домовлялися про те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 мають приїхати 21, тобто в день, коли було проведено іспит. За викладених в обвинувальному акті обставин, з урахуванням об`єму та змісту зібраних доказів, висновки суду є вмотивованими.

Обвинувачена суду пояснила, що 21.12.2018 в приміщенні, де складався іспит, ОСОБА_8 не було, так як вона не може задавати питання. Іспит фактично приймали вдвох: голова комісії ОСОБА_14 і інспектор ОСОБА_13 , а ОСОБА_8 в цей час займалась іншою роботою. Протокол засідання кваліфікаційної комісії, а саме прізвища осіб, хто здав, хто не здав іспит, також складали вдвох: ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , а ОСОБА_8 тільки підписала протокол. ОСОБА_8 не відомо чи відвідували заняття ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , чи не відвідували. Викладачем у них був ОСОБА_14 , який і вів облік відвідування занять, які тривали три тижні. З ОСОБА_14 і ОСОБА_13 будь яких домовленостей у неї не було, ніякої винагороди їй не пропонували, протокол комісії підписала після ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , вважаючи правдивими, викладені в ньому відомості.

Вказані пояснення обвинуваченої прокурором не спростовані. Явка ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для підтвердження встановлених слідством обставин прокурором не була забезпечена, хоча судовий розгляд неодноразово відкладався саме за клопотанням прокурора для допиту вказаних свідків. В судовому засіданні 15.01.2021 року прокурором було повідомлено, що ОСОБА_11 нібито перебуває в СІЗО, ОСОБА_12 знаходиться в Польщі. В судовому засіданні 29.01.2021 року прокурором вже було повідомлено, що ОСОБА_11 в СІЗО не перебуває, його місцезнаходження не відоме. Ухвалою суду від 29.01.2021 року прийнято рішення про здійснення приводу свідків. Відповідно до рапорту працівника поліції виконати судове рішення не виявилося можливим та 23.02.2021 року прокурор відмовився від допиту цих свідків, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд не вжив заходів для накладення стягнення на свідків є безпідставними.

Обгрунтованими є висновки суду про те, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_8 діяла за спільним єдиним планом та з єдиним умислом з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці вХарківській областіта ПрАТ«Учбово-курсовийкомбінат». Прокурор стверджує про те, що протокол НСРД від 16.01.2019 року свідчить про обізнаність ОСОБА_8 про характер вчинюваних нею та ОСОБА_15 дій, а саме про те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 будуть отримані довідки про проходження практики без її проходження. Однак зміст протоколу вказує на те, що розмова про проходження практики відбувалася за її відсутності, без ОСОБА_11 , а ОСОБА_8 видала бланк довідки. Інші докази також не підтверджують факту змови.

Жоден із наданих доказів не підтверджує відсутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час перевірки знань, розгляду підсумкових оцінок їх успішності, результати виконання кваліфікаційних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик,атому не доведено поза розумним сумнівом неправдивість відомостей, які внесені до протоколу кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018 року та те, що ОСОБА_8 завідомо знала про їх неправдивість.

Обставини, на які посилається сторона обвинувачення про те, що ОСОБА_8 усвідомлюючи відсутність ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , без проходження ними навчання та атестації нібито розглянувши підсумкові оцінки їх успішності, результати виконання кваліфікаційних пробних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик, та нібито провівши перевірку знань вищевказаних осіб, діючи за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», маючи прямий умисел на видачу завідомо неправдивого офіційного документу, діючи умисно, з корисливих мотивів (вчинення дій в особистих інтересах), з метою видачі завідомо неправдивого документу, завідомо усвідомлюючи неправдивість відомостей у ньому, видала спільно та у групі, за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», шляхом підпису, завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання державної кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018, не знайшли свого підтвердження з огляду на апеляційні доводи прокурора.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок суду першої є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, а відповідно і підстав для задоволення поданої апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.405,407, 418 КПК Україниколегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2021 року у відношенні ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: