Вирок

від 11.05.2021 по справі 640/9787/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/9787/19

н/п 1-кп/953/193/21

В И Р О К

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

11.05.2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові кримінальне провадження № 22019220490001332 від 26.03.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді методиста Приватного акціонерного товариства «Учбово-курсовий комбінат», код ЄДРПОУ 22649921, на підставі наказу (розпорядження) №161 від 26.10.1981, будучи працівником юридичної особи зазначеного підприємства, виконуючи свої функціональні обов`язки, а саме, відповідно до Розділу II Посадової інструкції методиста ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», затвердженої у 2013 році Генеральним директором ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» ОСОБА_7 , окрім іншого:

організовувала і здійснювала по всіх видах і формах професійної підготовки кадрів методичну роботу;

складала учбові, учбово-тематичні плани, програми з підготовки, атестації і підвищенню кваліфікації інженерно-технічних працівників і робочих;

організовувала на координувала роботу методичних комісій;

виконувала окремі службові доручення керівництва;

здійснювала контроль за виконанням викладацьким складом затверджених розкладом учбових занять і іспитів;

брала участь у роботі екзаменаційних комісій;

після закінчення іспитів виписувала і оформляла посвідчення.

Відповідно до п.3.2. Статуту ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» (у новій редакції), затвердженого Загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства «Учбово-Курсовий Комбінат» № 2 від 30.09.2010, предметом діяльності Товариства, окрім іншого, є:

надання освітніх послуг навчальними закладами, пов`язаних з одержанням професійної освіти на рівнів кваліфікаційних вимог до професійно - технічного навчання, підвищення кваліфікації;

освіта дорослих та інші види освіти;

навчання, підвищення кваліфікації та атестації робочих кадрів та інженерно-технічних працівників.

Відповідно до Ліцензії серії АЕ №527214 та додатку до неї ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» надано дозвіл на вид підготовки професійно-технічного навчання та підвищення кваліфікації за професією «Лісоруб».

Так, 21.12.2018, в денний час, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 233-Б, діючи в порушення вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24.10.2012 №1162 для підготовки (підвищення кваліфікації) робітників з професії «Лісоруб» 2-6 розрядів, розробленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. №1135 та ст. 32 Закону України «Про професійно-технічну освіту» (103/98-ВР) і є обов`язковим (п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. №1135) для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють (або забезпечують) підготовку (підвищення кваліфікації) кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, перебуваючи за місцем своєї роботи, без проходження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 курсу професійно-технічного навчання та кваліфікаційної атестації, яку в дійсності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не складали, не будучи на ній присутні, будучи членом кваліфікаційної комісії, до якої згідно з протоколом кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018 входили представник Головного управління Держпраці в Харківській області - заступник начальника відділу нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері ОСОБА_10 та виконавчий директор відділу управління Приватного акціонерного товариства «Учбово-курсовий комбінат», код ЄДРПОУ 22649921 - ОСОБА_11 , усвідомлюючи відсутність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , нібито розглянувши підсумкові оцінки їх успішності, результати виконання кваліфікаційних пробних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик, та нібито провівши перевірку знань вищевказаних осіб, діючи за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», стосовно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме кримінальне провадження, маючи прямий умисел на видачу завідомо неправдивого офіційного документу, що засвідчує факт успішного проходження кваліфікаційної атестації, діючи умисно, з корисливих мотивів (вчинення дій в особистих інтересах), з метою видачі завідомо неправдивого документу - протоколу кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018, на підставі якого згідно з вимогами Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24.10.2012 №1162, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень з набутої професії відповідного розряду та видасться свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, завідомо усвідомлюючи неправдивість відомостей у ньому, видала спільно та у групі, за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», стосовно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме кримінальне провадження, шляхом підпису, завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання державної кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018, яким засвідчила його зміст, підсумкові оцінки успішності, результати виконання кваліфікаційних пробних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик, нібито проведення перевірки знань та присвоєння кваліфікації про професійно-технічну освіту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В подальшому, на підставі зазначеного завідомо підробленого протоколу засідання державної кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018, передбаченого Державним стандартом професійно-технічної освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24.10.2012 №1162, де сказано, що особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «Кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 видано офіційні документи про присвоєння робітничої кваліфікації - посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою за професією лісоруб.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №3327/3781-3783 від 26.03.2019 підпис від імені ОСОБА_6 в протоколі засідання державної кваліфікаційної комісій №670 від 21.12.2018, на зворотній стороні документа, в рядку «Члени комісії» (ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_6 ») - виконано ОСОБА_6 .

Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_6 в ході досудового розслідування були кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України, тобто видачі працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документу, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачена ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, не визнала, посилаючись на те, що вона обіймає посаду методиста ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», тому не могла входити до кваліфікаційної комісії, до складу якої повинні входити: голова комісії, інспектор та викладач. Оскільки викладач ОСОБА_12 звільнився, ОСОБА_6 , яка працювала методистом, а не викладачем, включили до складу комісії. Разом з нею до складу комісії ввійшли: голова комісії - виконавчий директор відділу управління ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» ОСОБА_11 , а також інспектор - представник Головного управління Держпраці в Харківській області ОСОБА_10 21.12.2018 в приміщенні, де складався іспит, ОСОБА_6 не було, так як вона не може задавати питання. Іспит фактично приймали вдвох: голова комісії ОСОБА_11 і інспектор ОСОБА_10 , а ОСОБА_6 в цей час займалась іншою роботою. Протокол засідання кваліфікаційної комісії, а саме прізвища осіб, хто здав, хто не здав іспит, також складали вдвох: ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , а ОСОБА_6 тільки підписала протокол. ОСОБА_6 не відомо чи відвідували заняття ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , чи не відвідували. Викладачем у них був ОСОБА_11 , який і вів облік відвідування занять, які тривали три тижні. З ОСОБА_11 і ОСОБА_10 будь яких домовленостей у неї не було, ніякої винагороди їй не пропонували, протокол комісії підписала після ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , вважаючи правдивими, викладені в ньому відомості. Наполягає, що не вносила до протоколу засідання кваліфікаційної комісії неправдиві відомості, злочину вона не вчиняла, вважає себе не винуватою та просить виправдати.

В ході судового розгляду були досліджені докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, у кримінальному провадженні №12019220490001332 від 26.03.2019, які є ксерокопіями документів з кримінального провадження № 42018221080000392 від 06.12.2018, а саме:

Постанова від 26.03.2019 про виділення матеріалів досудового розслідування, винесена прокурором ОСОБА_13 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42018221080000392 від 06.12.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, згідно якої з матеріалів досудового розслідування № 42018221080000392 від 06.12.2018 виділено в окреме провадження копії матеріалів кримінального провадження № 12019220490001332 від 26.03.2019, що підтверджують провину ОСОБА_6 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (службове підроблення) вчиненого ОСОБА_6 , а саме завідомо неправдивого протоколу засідання державної кваліфікаційної комісії № 670 про присвоєння кваліфікації та видачі документів (т.1 а.с.80-85).

Копія заяви ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», які створюють умови за яких він вимушений дати неправомірну вигоду за отримання посвідчення лісоруба (т.1 а.с.90).

Копія повідомлення про злочин ОСОБА_8 , який вказав, що від товариша йому відомо про факт вимагання у нього грошей в розмірі 3000 грн. посадовими особами Приватного акціонерного товариства «Учбово-курсовий комбінат» за отримання посвідчення лісоруба (т.1 а.с.95).

Копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2019 про надання дозволу на проведення обшуку в кримінальному провадженні № 42018221080000392 від 06.12.2018 за ч.4 ст. ст.368-3 КК України за місцем проживання ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , з метою вилучення документації, чорнових записів, жорстких дисків, флеш-накопичувачів, мобільних телефонів та інших доказів, в яких міститься інформація про обставини вчинення кримінального правопорушення та грошових коштів, отриманих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с.96-97).

Копія протоколу обшуку від 05.02.2019, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку свідка ОСОБА_6 , в якому зазначено, що в ході проведення обшуку речей та документів зазначених в ухвалі слідчого судді виявлено не було, з додатком до протоколу обшуку диск DVD-R марки VIDEX з відеозаписом (т.1 а.с.98-103).

Протокол огляду речей від 24.04.2019, складений слідчим ОСОБА_15 , в ході якого оглянуто диск DVD-R торгівельної марки VIDEX, на якому зафіксовано процес проведення 05.02.2019 обшуку в будинку свідка ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , в якому слідчим викладено зміст розмови слідчого ОСОБА_16 зі свідком ОСОБА_6 , зафіксованої на відео під час проведення обшуку (т.1 а.с.104-105).

Копія ухвали слідчого судді Київського районом суду м. Харкова від 30.01.2019 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42018221080000392 від 06.12.2018 за ч.4 ст.368-3 КК України за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 233-Б в будівлі ПрАТ «Учбово-Курсовий Комбінат» (т.1 а.с.106).

Копія протоколу обшуку від 05.02.2019, проведеного за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 233-Б в будівлі ПрАТ «Учбово-Курсовий Комбінат», з додатком до протоколу обшуку диски DVD-R марки VIDEX з відеозаписом (т.1 а.с.107-111).

Копія протоколу огляду речей від 06.02.2019, складений слідчим ОСОБА_15 у кримінальному провадженні № 42018221080000392 від 06.12.2018 за ч. 4 ст.368-3 КК України, в ході якого оглянуті речі та документи, вилучені під час проведення 05.02.2019 обшуку за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 233-Б в будівлі ПрАТ «Учбово-Курсовий Комбінат», а саме: оригінал наказу №060 від 02.10.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_11 на 1 арк.; грошові кошти в сумі 3000 грн. купюрами номіналом по 200 грн. в кількості 15 шт.; типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (без підпису) на 12 арк.; перелік посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці (без підпису) на 2 арк.; перелік посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці (без підпису) на 6 арк.; рахунок на оплату №1031 від 29.01.2019 р. на 1 арк.; грошові кошти в сумі 1000 грн. купюрами по 500 грн. - 2 шт.; реєстр суб`єктів освітньої діяльності ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» на 3 арк.; декларація ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» копія на 1 арк.; наказ №273 від 16.11.2007 р. на 18 арк.; правила безпеки праці на 7 арк.; мобільний телефон «Nokia» з сім-картою мобільного оператора «МТС» номер телефону НОМЕР_1 імеі: НОМЕР_2 ; копія паспорту та коду ОСОБА_6 на 2 арк.; копія паспорту та коду ОСОБА_11 на 3 арк.; посадова інструкція №2 заступника директора ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» на 5 арк.; протокол засідання комісії №670 на 2 арк.; реєстр суб`єктів освітньої діяльності на 1 арк.; ліцензія ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» на 5 арк.; посадова інструкція №1 Генерального директора на 5 арк.; учбовий план по підготовці «лісорубів» на 15 арк.; статут ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» на 17 арк.; вартість навчання та перевірки знань 4 шт. на 6 арк.; квитанція №ЛН1174 на ім`я ОСОБА_8 , від 17.12.2018 на 1 арк.; квитанція №TS201612 від 06.12.2018 на ім`я ОСОБА_9 ; список осіб на 1 арк.; розклад занять на 1 арк.; протокол засідання кваліфікаційної комісії №670 на 1 арк.; облікові картки на ОСОБА_9 , та ОСОБА_8 , на 2 арк.; заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на 2 арк.; довідка ДП «Гутянське лісове господарство» на 1 арк.; копія паспорту ОСОБА_8 ; план навчального процесу на 1 арк.; екзаменаційний білет на 5 арк. в кількості 2 шт.; посадова інструкція виконавчого директора ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» на 3 арк.; оригінал протоколу засідання державної кваліфікаційної комісії №670 на 1 арк.; папка картонна № 516 з паперами на 55 арк.; папка картонна №25 з паперами на 26 арк.; папка картонна №213 з паперами на 33 арк.; папка картонна №202 з паперами на 31 арк.; папка картонна «2/625» з паперами на 22 арк.; державний стандарт професійно-технічної освіти на 159 арк. (т.1 а.с.112).

Копія постанови від 06.02.2019 у кримінальному провадженні №42018221080000392 від 06.12.2018 за ч.4 ст. ст.368-3 КК України про визнання речовими доказами оглянуті згідно протоколу огляду від 06.02.2019 речі і документи, які постановлено зберігати в матеріалах кримінального провадження №42018221080000392 від 06.12.2018, а мобільний телефон - в камері схову Київського ВП ГУНП в Харківській області (т.1 а.с.113-114).

Копія протоколуогляду від05.02.2019 у кримінальному провадженні №42018221080000392 від 06.12.2018 за ч.4 ст.368-3 КК України, в ході якого оглянуто місцевість перед входом до будівлі ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» за адресою м. Харків, вул. Шевченко 233-Б, де ОСОБА_8 надав для огляду посвідчення № НОМЕР_3 та посвідчення № НОМЕР_4 на право виконання робіт з підвищеною небезпекою на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.115-117).

Копії посвідчень про право виконання робіт з підвищеною небезпекою №4329 та №4328 на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.1 а.с. 118-120).

Копія постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42018221080000392 від 06.12.2018 за ч.4 ст.368-3 КК України, якою визнано речовими доказами посвідчення №4328 від 26.12.2018 на ОСОБА_9 про право виконання робіт з підвищеною небезпекою та посвідчення №4329 від 26.12.2018 на ОСОБА_8 про право виконання робіт з підвищеною небезпекою та постановлено зберігати вказані речові докази в матеріалах кримінального провадження № 42018221080000392 від 06.12.2018за ч.4 ст.368-3КК України. (т.1 а.с. 121).

Копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2019 про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення 05.02.2019 обшуку за адресою АДРЕСА_2 в будівлі ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» у кримінальному провадженні №42018221080000392 від 06.12.2018 p. за ч.4 ст.368-3 КК України (т.1 а.с.122-124).

Копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2019 про накладення арешту на майно, вилучене 05.02.2019 за місцем роботи ОСОБА_17 в приміщенні ДП «Гутянське лісове господарство» за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Гути, вул. Первухінська 49 у кримінальному провадженні № 42018221080000392 від 06.12.2018 за ч. 4 ст.368-3 КК України (т.1 а.с.124-125).

Копія постанови від 22.01.2019 про розсекречення матеріалів НСРД у кримінальному провадженні № 42018221080000392 від 06.12.2018 за ч. 4 ст.368-3 КК України (т.1 а.с.127).

Копія протоколу від 16.01.2019 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи у кримінальному провадженні № 42018221080000392 від 06.12.2018 за ч. 4 ст.368-3 КК України (т.1 а.с.147-151).

Ухвала слідчого судді Харківського апеляційного суду від 27.03.2019, якою суд надав дозвіл на використання матеріалів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42018221080000392 від 06.12.2018, а саме: копії протоколу №307нт від 16.01.2019 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи з додатком у вигляді копії оптичного носія інформації DVD-R № 1466т від 18.12.2018 для використання у кримінальному провадженні №12019220490001332 від 26.03.2019 (т.1 а.с.152-158).

Копія довідки №15-09/174 від 05.02.2019 за підписом директора ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_18 про те, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 йому не відомі і ніколи не проходили практику в ДП «Гутянське лісове господарство» (т.1 а.с.159).

Копія заяви ОСОБА_8 до ПрАТ «Учбово-курсовийкомбінат» про навчання за спеціальністю лісоруб за власний рахунок (т.1 а.с. 160).

Копія заяви про навчання ОСОБА_9 до ПрАТ «Учбово-курсовийкомбінат» про навчання за спеціальністю лісоруб за власний рахунок (т.1 а.с. 161).

Копії облікових карток ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.1 а.с. 162)

Копія протоколу засідання державної кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018 ПрАТ «Учбово-курсовийкомбінат», в якому відсутні підписи голови та членів комісії (т.1 а.с.163).

Копії квитанції про сплату ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошових коштів на користь ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» за навчання на лісоруба (т.1 а.с.164).

Копія статуту ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» (т.1 а.с.165-171).

Копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харків від 11.02.2019 про призначення судово-почеркознавчої експертизи в межах розслідування кримінального провадження № 4201221080000392 від 06.12.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (т.1 а.с.172).

Копія висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №3327/3781-3783 у кримінальному провадженні № 4201221080000392 від 06.12.2018, згідно якого підписи від імені ОСОБА_11 в посвідченні про право виконання робіт з підвищеною небезпекою №4328 від 26.12.2018 на ім`я ОСОБА_9 в рядку «Голова екзаменаційної комісії», в посвідченні про право виконання робіт з підвищеною небезпекою № 4329 від 26.12.2018 на ім`я ОСОБА_8 , в рядку «Голова екзаменаційної комісії», в протоколі засідання державної кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018, на зворотній стороні документа, в рядку «Голова комісії» (ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_11 »), - виконані ОСОБА_11 . Підпис від імені ОСОБА_6 в протоколі засідання державної кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018, на зворотній стороні документа, в рядку «Член комісії (ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_6 ») - виконано ОСОБА_6 (т.1 а.с.174 - 186).

Копії наказів по ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» (а.с. 187-197, 219).

Копія протоколу засідання державної кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018 по ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», яка розглянула підсумкові оцінки успішності, результати виконання кваліфікаційних робіт, письмових екзаменаційних робіт (дипломних робіт, проектів), виробничі характеристики, провела перевірку знань осіб, що здобувають професійно-технічну освіту, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (т.1 а.с. 198).

Копія клопотання про дозвіл на проведення НСРД - аудіо-відео контролю особи від 13.12.2018 р. за підписом прокурора ОСОБА_13 , в якому прокурор просить надати дозвіл на проведення НСРД - аудіо-відео контролю особи стосовно ОСОБА_6 з метою фіксації її розмов, рухів та дій пов`язаних з одержання неправомірної вигоди (т.1 а.с.199-200).

Копія посадової інструкції №5 методиста ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» (т.1 а.с. 204-208).

Протокол виконання резервних копій інформації з технічних носіїв інформації від 29.03.2019, складений слідчим ОСОБА_15 в рамках кримінального провадження № 12019220490001332 від 26.03.2019, згідно якого: 1) 05.02.2019 в ході проведення обшуку за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., смт. Високий, вул. Фрунзе (Поштова), 28 були застосовані технічні засоби фіксації із виконанням відеозапису. Із використанням ноутбуку Samsung з програмним забезпеченням Windows 7 було здійснено копіювання інформації з технічного носію інформації, на який проводилось фіксування вказаної процесуальної дії у кримінальному провадженні, на носій інформації - DVD-R диск; 2) 05.02.2019 в ході проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 233-Б, були застосовані технічні засоби фіксації із виконанням відеозапису. Із використанням ноутбуку Samsung з програмним забезпеченням Windows 7 було здійснено копіювання інформації з технічного носію інформації, на який проводилось фіксування вказаної процесуальної дії у кримінальному провадженні, на носій інформації - DVD-R диск; 3) 05.02.2019 в ході огляду біля будинку за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 233-Б, були застосовані технічні засоби фіксації із виконанням відеозапису. Із використанням ноутбуку Samsung з програмним забезпеченням Windows 7 було здійснено копіювання інформації з технічного носію інформації, на який проводилось фіксування вказаної процесуальної дії у кримінальному провадженні, на носій інформації - DVD-R диск (т.1 а.с.209).

Постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 29.03.2019 слідчого ОСОБА_15 , якою змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному проваджені №12019220490001332 від 26.03.2019 з ч.1 ст.366 КК України на ч.3 ст.358 КК України (т.1 а.с.213-214).

Дані, що характеризують особу ОСОБА_6 : дані про те, що на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не судима, характеризується позитивно (т.1 а.с.215-218).

Оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в порядку ст.94КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку про недоведеність в ході судового провадження, що в діях ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, виходячи з наступного.

Найважливішими засадами кримінального провадження є, в тому числі верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, що закріплено в статті 7 КПК України.

Статтею 2КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч.1 ст.92КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Статтею ст.84КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.2 ст.62Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з ч.3 ст.62Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права.

У справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, не містять ані окремих, ані в сукупності доказів наявності в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Так, обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, не визнала, пояснивши, що до кваліфікаційної комісії повинні входити: голова комісії, інспектор та викладач. ОСОБА_6 , обіймаючи посаду методиста, увійшла до складу комісії, оскільки викладач ОСОБА_12 звільнився. Іспит фактично приймали вдвох - голова комісії ОСОБА_11 і інспектор ОСОБА_10 , без участі ОСОБА_6 , яка в приміщенні, де складався іспит, присутня не була, виконуючи в цей час іншу роботу. Протокол засідання кваліфікаційної комісії складали також удвох ОСОБА_11 і ОСОБА_10 без участі ОСОБА_6 , яка тільки підписала протокол, вважаючи відомості, викладені в ньому, достовірними. ОСОБА_6 запевняє, що будь якої домовленості з ОСОБА_11 і ОСОБА_10 щодо внесення до протоколу неправдивих відомостей у неї не було, тому вважає себе не винною та просить виправдати.

Крім того, сторона захисту наполягає на тому, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено того факту, що вказані в протоколі кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018 відомості є неправдивими та що ОСОБА_6 про це було відомо.

Також сторона захисту вважає недоведеним посилання в обвинувальному акті на вчинення ОСОБА_6 злочину за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», оскільки наполягають на тому, що ОСОБА_6 не мала умислу на вчинення злочину, а тем більше не з ким про це до домовлялась.

Ухвалюючи рішення у справі, суд же повинен ретельно перевірити доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Так, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18.

Приймаючи до уваги вищенаведене, дотримуючись стандарту доведення поза розумним сумнівом, оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 підлягає виправданню, в зв`язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.358 КК України, враховуючи наступне.

Відповідальність за ст. 358 КК України настає в разі підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

З об`єктивної сторони злочин за ст. 358 КК України виражається в таких альтернативних діях: а) підроблення посвідчення або іншого офіційного документа; б) збут підробленого офіційного документа; в) виготовлення підроблених печатки, штампа чи бланка підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печатки, штампа чи бланка; г) збут підроблених печатки, штампа чи бланка.

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа - це: а) повне виготовлення фальшивого документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації); б) внесення у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей (наприклад, бездоганно оформлений листок тимчасової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині); в) зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, витравлення тексту тощо); г) підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у диспозиції ч.1 ст.358 КК України дій.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за призначенням як самим підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб`єктивних прав або звільнитися від юридичних обов`язків (приховати наявність вищої освіти, щоб за рахунок бюджетних коштів одержати другу вищу освіту). Якщо мета інша (продемонструвати майстерність, поповнити колекцію та ін.), склад злочину відсутній.

За частиною третьою статті 358 КК України кваліфікуються дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Обов`язковими елементами складу будь-якого кримінального правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є кримінальним правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, пославшись на те, що підписала протокол кваліфікаційної комісії № 670, оскільки у неї не було сумніву в достовірності зазначених в протоколі відомостей, так як у неї не було підстав вважати, що виконавчий директор ОСОБА_11 та представник Головного управління Держпраці ОСОБА_10 , які проводили іспит, заповнюючи та підписуючи протокол кваліфікаційної комісії № 670, могли внесли до нього недостовірну інформацію.

Ці доводи ОСОБА_6 під час судового розгляду належними доказами стороною обвинувачення не спростовані. Доказів, підтверджуючих факт того, що вказані в протоколі кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018 відомості є неправдивими, а також факт обізнаності ОСОБА_6 про це, стороною обвинувачення не надано.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою з іншими особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат».

В той же час домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 у справі № 405/2648/18.

Проте, стороною обвинувачення не надано жодного доказу, підтверджуючого факт того, що ОСОБА_6 обговорювала та погоджували з невстановленою кількістю невстановлених осіб, спосіб, місце та час вчинення злочину, діяла за спільним єдиним планом та з єдиним умислом.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ч.3 ст. 62 Конституції України).

Сторона обвинувачення у судовому засіданні відмовилась від заявлених свідків обвинувачення та не надала суду для дослідження жодного доказу, підтверджуючого винуватість ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Так, стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження відсутності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час перевірки знань, розгляду підсумкових оцінок їх успішності, результати виконання кваліфікаційних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик,а тому не доведено поза розумним сумнівом неправдивість відомостей, які внесені до протоколу кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018, в якому зазначено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були присутніми під час перевірки знань, розгляду підсумкових оцінок їх успішності.

Так, копія протоколу кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018 містить інформацію, що кваліфікаційна комісія у складі ОСОБА_22 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 розглянули підсумкові оцінки та присвоїли кваліфікацію лісорубів ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 .

Стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження кількості присутніх осіб, часу проведення та місця (номер кабінету), в якому ОСОБА_22 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 проводили перевірку знань та розгляд підсумкових оцінок осіб, вказаних в протоколі кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018.

Прокурор не забезпечив явку в судове засідання для допиту жодного свідка обвинувачення для підтвердження пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч.3 ст.358 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Під час судового провадженнястороною обвинувачення не було забезпечено явку в судове засідання жодного свідка, в тому числі свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , хоча суд за клопотанням прокурора неодноразово відкладав судові засідання для виклику свідків, а також за клопотанням прокурора виніс ухвалу про привід свідків.

Враховуючи, що забезпечення явки свідків обвинувачення в судове засідання покладено на сторону обвинувачення, а не на суд, в судові засідання свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 жодного разу не з`явились, прокурор в судовому засіданні 23.02.2021 відмовився від їх допиту та вважав можливим закінчити розгляд кримінального провадження за відсутності свідків,а тому судовий розгляд проведено за відсутності свідків обвинувачення, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №288/113/15-к.

Під чассудового розглядуне буловстановлено данихосіб з числа співробітників ГУ Держпраці вХарківській областіта ПрАТ«Учбово-курсовийкомбінат»,з якими ОСОБА_6 начебто діялаза попередньою змовою, як зазначається в обвинувальному акті. Серед наданих стороною обвинувачення документів, також відсутні будь-які докази, підтверджуючі той факт, що ОСОБА_6 діяла за попередньою змовою з іншими особами.

Також стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_6 умислу, корисливого мотиву (вчинення дій в особистих інтересах) та мети - видачі завідомо неправдивого документу.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.358КК України,характеризується прямимумислом і спеціальною метою - використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за призначенням як самим підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб`єктивних прав або звільнитися від юридичних обов`язків. Якщо мета інша, склад злочину відсутній.

Відповідно до частини другої статті 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Згідно обвинувальногоакту ОСОБА_6 обвинувачується втому,що 21.12.2018вона,перебуваючи уприміщенні ПрАТ«Учбово-курсовийкомбінат» заадресою:м.Харків,вул.Шевченка,233-Б,за місцем своєї роботи, без проходження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 курсу професійно-технічного навчання та кваліфікаційної атестації, яку в дійсності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не складали, не будучи на ній присутні, будучи членом кваліфікаційної комісії, усвідомлюючи відсутність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з іншими особами, маючи прямий умисел на видачу завідомо неправдивого офіційного документу, діючи умисно, з корисливих мотивів (вчинення дій в особистих інтересах), з метою видачі завідомо неправдивого документу - протоколу кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018 завідомо усвідомлюючи неправдивість відомостей у ньому, видала спільно та у групі, за попередньою змовою з іншими особами, шляхом підпису, завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання державної кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018.

Проте, доказів, підтверджуючих той факт, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не проходили курс професійно-технічного навчання та кваліфікаційної атестації, були відсутні 21.12.2018 у приміщенні ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» та не складали кваліфікаційну атестацію, а протокол засідання державної кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018 містив завідомо неправдиві відомості суду не надано.

Також відсутні докази, підтверджуючі той факт, що ОСОБА_6 було відомо про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не проходили курс професійно-технічного навчання та кваліфікаційної атестації, були відсутні 21.12.2018 у приміщенні ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат» та не складали кваліфікаційну атестацію, а протокол засідання державної кваліфікаційної комісії №670 від 21.12.2018 містив завідомо неправдиві відомості, і ОСОБА_6 , знаючи про це, маючи прямий умисел на видачу завідомо неправдивого офіційного документу, діючи умисно, з корисливих мотивів (вчинення дій в особистих інтересах), з метою видачі завідомо неправдивого документу - протоколу кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018 завідомо усвідомлюючи неправдивість відомостей у ньому, видала спільно та у групі, за попередньою змовою з іншими особами, шляхом підпису, завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання державної кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018.

Стороною обвинувачення не спростовані належними та допустимими доказами доводи ОСОБА_6 про її не винуватість та її посилання на те, що протокол кваліфікаційної комісії № 670 вона підписала, оскільки не мала сумніву в достовірності зазначених в протоколі відомостей, оскільки була впевнена, що виконавчий директор ОСОБА_11 та представник Головного управління Держпраці ОСОБА_10 , які проводили іспити, внесли в протокол кваліфікаційної комісії №670 достовірну інформацію.

Таким чином, висновки сторони обвинувачення є припущеннями, які не підтверджується матеріалами кримінального провадження та дослідженим судом доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, тобто видачу працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Частиною другою статі 84 КПК України визначено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Суд не визнає належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_6 наданий стороною обвинувачення протокол огляду речей від 24.04.2019, складений слідчим ОСОБА_15 , в ході якого оглянуто диск DVD-R торгівельної марки VIDEX, на якому зафіксовано процес проведення 05.02.2019 обшуку в будинку свідка ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , в якому слідчим викладено зміст розмови слідчого ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_6 , зафіксованої на відео під час проведення обшуку (т.1 а.с.104-105), враховуючи наступне.

Відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом.

Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.

Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де показання обвинуваченого та протокол слідчої дії за участю підозрюваного, обвинуваченого є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 КПК.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених ст. 225 КПК. Під час досудового розслідування за наявності належних підстав слідчим суддею можуть бути допитані свідок або потерпілий.

Показання підозрюваного в будь-якому випадку не можуть бути судовим доказом, у той час як протоколи слідчих (розшукових) дій після їх оцінки судом із точки зору належності, допустимості і достовірності набувають значення судового доказу.

В аспекті вирішення завдань цього провадження має бути витлумачене поняття «показання» у взаємозв`язку з нормами, передбаченими статтями 23, 95, 240 КПК.

Змістом показань як процесуального джерела доказів є лише відомості, повідомлені на допиті або одночасному допиті двох чи більше раніше допитаних осіб. Термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК законодавець використовує для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.

Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим під час проведення інших процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчої дії, де фіксуються її хід та результати.

Таким чином, спираючись на зміст кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23, 84, 95, 99, 103105, 240 КПК, показання і протокол слідчої дії є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №740/3597/17.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Аналізуючи надані у розпорядження суду докази, які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду, суд прийняв до уваги слушні доводи сторони захисту, зазначені у судових дебатах, та надавши їм оцінку, прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих той факт, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були відсутні під час перевірки знань, розгляду підсумкових оцінок їх успішності, результати виконання кваліфікаційних пробних робіт, письмових екзаменаційних робіт, виробничих характеристик, і що ОСОБА_6 це було відомо, а також, що ОСОБА_6 діяла за попередньою змовою з невизначеними особами з числа співробітників ГУ Держпраці в Харківській області та ПрАТ «Учбово-курсовий комбінат», мала прямий умисел на видачу завідомо неправдивого офіційного документу, що засвідчує факт успішного проходження кваліфікаційної атестації, діяла умисно, з корисливих мотивів (вчинення дій в особистих інтересах), з метою видачі завідомо неправдивого документу - протоколу кваліфікаційної комісії № 670 від 21.12.2018.

Судовий розгляд проводився лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту з дотриманням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з дотриманням принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції суд вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків. А тому за наслідками судового розгляду суд дійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає в якості доказів винуватості жоден із вищезазначених досліджених судом доказів, враховуючи, що завданнями кримінального провадження є не тільки захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, стороною державного обвинувачення не доведена, в тому числі поза розумним сумнівом, тому відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України суд вважає необхідним ухвалити у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку, у зв`язку з не доведеністю того, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Згідно ч.3 ст.373КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок ухвалюється судом у випадках, передбачених ст.ст. 284, 373 КПК України.

Згідно п.3 ч.1 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Оскільки сторона обвинувачення не довела того, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_6 необхідно виправдати в інкримінованому їй злочині з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Долю речових доказів суд, вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз відповідно до вимог ст.124 КПК України слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 17, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, та виправдати її на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з не доведеністю того, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Речові докази: резервні копій інформації з технічних носіїв інформації на носіях інформації - DVD-R диск, отримані в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; в ході огляду біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ