Рішення

від 08.02.2022 по справі 506/607/21

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/607/21

Провадження № 2/506/18/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2022 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретарів судового засідання Паламарчук М.О., Таратунського С.С.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача

ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» адвоката Кравченко О.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2021 року ТОВ «Маяк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою від 06 вересня 2021 року позовна заява була залишена без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви та отримання даних про місце реєстрації відповідача 28 вересня 2021 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

23 листопада 2021 року по справі продовжено строк підготовчого провадження до 27 грудня 2021 року.

17 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ТОВ «Маяк» 10 вересня 2007 року уклало з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123180800:01:002:0263 площею 8,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 20 років, який був зареєстрований відділом Держкомзему у Красноокнянському районі 26 квітня 2011 року за № 512310004000014. Уклавши вказаний договір оренди ,сторони досягли всіх умов стосовно оренди землі і протягом усього терміну дії договору позивач вчасно і в повному обсязі виплачував ОСОБА_2 орендну плату за землю, яка майже кожного разу збільшувалася. За весь період жодних скарг або претензій щодо припинення вказаного договору оренди від ОСОБА_2 не надходило. Однак у серпні 2019 року ТОВ «Маяк» було встановлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та перебуває в оренді у ТОВ «Маяк», обробляється іншою особою. Після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №206426351 про земельну ділянку з кадастровим номером 5123180800:01:002:0263 було виявлено, що 25 червня 2019 року державним реєстратором ДП «Центр обслуговування громадян» Ковач В.П. було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди земельної ділянки площею 8,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ», номер запису про речове право 32217576, індексний номер 47589177 від 02.07.2019 р., строк дії якого: 03.06.2026 року, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайом (субаренда) .

Таким чином, на час укладення оспорюваного договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_2 діяв договір оренди землі, укладений 10 вересня 2007 року і тому, на думку позивача, договір оренди , укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Господарство «Олеся», є недійсним і порушує право позивача на користування земельною ділянкою, яка не може бути передана в оренду іншій фізичні або юридичній особі в силу ч.1 ст.792 ЦК України. Тому саме з такою вимогою ТОВ «Маяк» звернувся до суду, при цьому також просив скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі від 03 червня 2019 року, укладеного між ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» та ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що твердження позивача про недійсність договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123180800:01:002:0263, яка належить йому на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №035643 від 05.08.2004 року, який він уклав з ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» 03 червня 2019 року, не відповідає дійсності, так як на час укладення вказаного договору попередній договір оренди між ним та ТОВ «Маяк» так і не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Так, у 2007 році ТОВ «Маяк» звернулося до нього з пропозицією укласти договір оренди ,але процедура укладання та підписання вказаного договору розтягнулася в часі і тривала більше 4-х років, а договір оренди так і не був зареєстрований у встановленому законом порядку і ТОВ «Маяк» фактично , без реєстрації договору, користувалося належною йому земельною ділянкою, при цьому він отримував плату, значно меншу , ніж у разі наявності зареєстрованого договору. Періодично (востаннє у червні 2019 року), він отримував інформацію з ДЗК щодо наявності інформації про реєстрацію договору оренди та/або права оренди земельної ділянки за ТОВ «Маяк», але такої інформації у реєстрах не було і саме тому він 03 червня 2019 року, на його думку, правомірно уклав договір оренди з ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ», який одразу відповідно до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, незважаючи на те, що позивачем 04 серпня 2020 року було подано скаргу на рішення державного реєстратора Ковач В. щодо реєстрації оспорюваного договору, наказом Міністерства юстиції України №2528/7 від 22 липня 2021 року, йому було відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що рішення про реєстрацію оспорюваного договору державним реєстратором Ковач В. було прийнято відповідно до законодавства. Так, у Поземельній книзі - документі, який є складовою частиною державного реєстру земель і яка має містити відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб`єктів прав на земельну ділянку та правоустановлюючі документи тощо, відсутні будь-які відомості про реєстрацію договору оренди між ТОВ Маяк» та ОСОБА_2 . Саме тому, із врахування також і того, що оспорюваний договір укладений відповідно до вимог діючого законодавства, відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину ,а позивачем не доведено факт порушення його прав оспорюваним договором, як на момент реєстрації зазначеного договору ,так і на момент пред`явлення позову, позовні вимоги, на його думку, задоволенню не підлягають.

Відповідач ТОВ «ГОСПОДАСТВО «ОЛЕСЯ» подало відзив на позовну заяву, аналогічний відзиву відповідача ОСОБА_2 .

Позивач ТОВ «Маяк» подало відповідь на відзив, де зазначило, що відповідач, на його думку, помилково вважає, що відсутність відомостей у Поземельній книзі в електронному варіанті і наявність договору оренди між ТОВ «Маяк» та ОСОБА_2 лише у письмовій формі свідчить про неукладання вказаного договору через недотримання порядку реєстрації, так як у відповідності до п.11 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року (діяв на час укладення договору між ТОВ «Маяк» та ОСОБА_2 ), дата внесення запису до розділу вказаної книги є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку , і такий запис у Книгу записів внесено.

При цьому, відповідно до п.6 та 8 Порядку ведення Поземельної книги, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року (діяв на час укладення договору між ТОВ «Маяк» та ОСОБА_2 ), Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Автоматизована система є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, а також про кількісний облік земель та їх якість.

При цьому Поземельна книга у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки. Одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, що і було виконано.

Тому, на думку позивача, договір оренди між ним та ОСОБА_2 набрав законної сили з моменту реєстрації 26 квітня 2011 року і станом на теперішній час є діючим, оскільки строк дії договору не закінчився, договір не розірвано та не визнано недійсним.

При цьому твердження відповідача ОСОБА_2 щодо затягування ТОВ «Маяк» реєстрації договору оренди ,то за державною реєстрацією може звернутися як орендар, так і орендодавець ,однак ОСОБА_2 про намір самостійно провести реєстрацію договору до ТОВ «Маяк» не звертався.

Що стосується правомірності дій державного реєстратора, то, на думку позивача, він на час проведення державної реєстрації речових прав зобов`язаний був, зокрема, перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав, в тому числі, з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і тому повинен був запитувати інформацію про наявність чи відсутність такої державної реєстрації у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Відповідач ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» подало заперечення на відповідь на відзив, де зазначило, що твердження позивача про дотримання порядку реєстрації договору оренди, укладеного між ТОВ «Маяк» та ОСОБА_2 , не відповідає дійсності ,виходячи з того, що відповідно до п.37 вказаного договору, він набуває чинності з моменту його підписання та його державної реєстрації .

При цьому, станом на 26 квітня 2011 року, до прийняття Закону України «Про державний земельний кадастр» діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174 ,за приписами якого та законодавства, яке діяло станом на 26 квітня 2011 року, Державний реєстр земель був складовою частиною державного земельного кадастру (складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК), містив записи реєстрації договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок і формувався за допомогою Автоматизованої системи ДЗК. Але договір оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк», укладений 10 вересня 2007 року, не був зареєстрований у Державному реєстрі земель відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент такої реєстрації.

Так як Наказом МЮ України №2528/7 від 22 липня 2021 року та висновком колегії від 01 липня 2021 року було встановлено відсутність відомостей про речові права ТОВ «Маяк» у Державному реєстрі речових прав та у ДЗК , то відповідачем було, на його думку, правомірно зареєстровано право оренди землі, а дії державного реєстратора щодо державної реєстрації оспорюваного договору, відповідно до вищевказаного Наказу МЮ України та висновку Колегії , вчинені відповідно до діючого законодавства, тому і підстав для задоволення позову ТОВ «Маяк» немає.

Представник позивача ТОВ «Маяк» в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, підтримавши доводи викладені як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив, доповнивши, що, на його думку, неналежне виконання особами, уповноваженими на внесення даних про реєстрацію договору оренди до АЗ ДЗК і, як наслідок, відсутність даних про реєстрацію договору оренди землі, який був укладений між ТОВ «Маяк» та ОСОБА_3 10 вересня 2007 року та зареєстрований 26 квітня 2011 року, про що вчинений запис у ДРЗ за номером 512310004000014, у Поземельній книзі, не може порушувати права позивача на користування вказаною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, який не був припиненим, скасованим або визнаний недійсним. Тому представник позивача просив визнати договір оренди землі, укладений 03 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію вказаного договору, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов, доповнивши, що ТОВ «Маяк» було відомо, що він має намір укласти договір з ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ», так як він був незадоволений відношенням позивача до нього як до орендодавця через малу орендну плату, байдужість до його проблем зі здоров`ям та необхідністю у зв`язку із цим додаткових коштів на лікування. До того ж, працівник ТОВ «МАЯК» перед укладенням оспорюваного договору показав, де саме знаходиться його земельна ділянка, що, на його думку, свідчить про фактичну згоду позивача на передачу його земельної ділянки іншому орендарю.

Представник відповідача ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, доповнивши, що оспорюваний договір укладений правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для визнання його недійсним та скасування реєстрації немає.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.

Згідно із статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду юридичним особам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За правилами, передбаченими ст.ст. 1, 2, 6, 13, 14, 16, 18, 20 24, 31 Закону України «Про оренду землі», чинного на час виникнення спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають право на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законом України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 02 листопада 2016 року, пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у такій редакції: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час підписання договору оренди від 02 липня 2019 року), якій кореспондують положення частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами, внесеними на підставі Закону України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»), речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі) будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,26 га, кадастровий номер 5123180800:01:002:0263, яка належить йому на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №035643 від 05.08.2004 року /а.с.26/.

10 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Красноокнянському районі, про що у ДРЗ було вчинено запис від 26 квітня 2011 року за №512310004000014 /а.с.22-24/ .

Зазначений договір був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під порядковим номером 14 /а.с.12-13/.

У судовому засіданні було оглянуто вказану Книгу, де у розділі 4 АА 011264 на сторінці 000004 під порядковим номером 14 міститься запис про реєстрацію вказаного договору. Книга реєстрації договорів оренди землі закрита з порядковим номером №208 останнього запису /а.с.175-179/.

У Поземельній книзі відділу Держгеокадастру у Красноокнянському районі Одеської області (кадастровий номер земельної ділянки 5123180800:01:002:0263) відомості про вказаний договір оренди землі відсутні /а.с.157-171/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ,Державного реєстру Іпотек ,Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №206426351 про земельну ділянку з кадастровим номером 5123180800:01:002:0263 , 25 червня 2019 року державним реєстратором ДП «Центр обслуговування громадян» Ковач В.П. було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди земельної ділянки площею 8,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ», номер запису про речове право 32217576, індексний номер 47589177 від 02.07.2019 р, строк дії якого: 03.06.2026 року, з правом пролонгації ,з правом передачі в піднайом /а.с.21/.

Висновком Східної регіональної Колегії МЮ України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів від 01 липня 2021 року було рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Маяк» від 04 серпня 2020 року, оскільки оскаржуване рішення прийняте державним реєстратором ДП «ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДЯН» Ковач В.П. відповідно до законодавства /а.с.85-87/ .

Наказом міністра юстиції України №2528/7 від 22 липня 2021 року ТОВ «Маяк» було відмовлено в задоволенні скарги від 04 серпня 2020 року у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ДП «ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДЯН» Ковач В.П. відповідно до законодавства /а.с.84/.

Станом на час реєстрації договору оренди землі, який був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк», діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом від 02 липня 2003 року за №174 Державного комітету України по земельних ресурсах (з наступними змінами ).

Відповідно до вказаного порядку, встановлений алгоритм дій щодо ведення державного реєстру земель.

Так, виконавець робіт як суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, формує та надає реєстратору (структурному підрозділу Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації) ,обмінний файл разом з технічною документацією. Обмінний файл надається реєстратору на гнучкому магнітному носії або компакт-диску (далі - цифровому носії).

Далі Реєстратор здійснює процедуру перевірки та приймання обмінного файла, у тому числі порівняння з технічною документацією. У разі відповідності обмінного файла відомостям, які наведено в технічній документації, та вимогам до структури, змісту та формату обміну даними, за результатами перевірки та приймання реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші технічної документації про приймання обмінного файла, після чого заповнюється реєстраційна картка. Реєстраційна картка заповнюється на кожну земельну ділянку.

Після проведення державної землевпорядної експертизи за наявності позитивного висновку територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації, якій передує виконання оператором ряду відповідних процедур

Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

У подальшому після внесення записів до книги реєстрації дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК і відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).

Таким чином, ключовим моментом реєстрації є саме внесення записів до книги реєстрації, і без проведення всіх необхідних процедур такий запис не може бути внесеним, після чого формується Поземельна книга.

Судом було перевірено дотримання Порядку ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року (діяв на час укладення договору між ТОВ «Маяк» та ОСОБА_2 ) і суд прийшов до висновку, що запис про вказаний договір вчинено відповідно до цього порядку.

Слід зауважити, що відповідно до п.11 зазначеного Порядку, дата внесення запису до розділу вказаної книги є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

При цьому відповідно до п.п.8,9 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року (діяв на час укладення договору між ТОВ «Маяк» та ОСОБА_2 ), одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів і Поземельна книга вважається відкритою після зазначення кадастрового номера земельної ділянки і дати її відкриття на титулі Поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держкомзему. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно із п.10 вказаного Порядку відповідальність за достовірність, повноту та актуальність відомостей поземельних книг у паперовому та електронному вигляді покладається на заступника керівника територіального органу Держкомзему, відповідального за ведення державного реєстру земель.

Крім того, п.12.3,12.4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, визначено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації і відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).

Таким чином, саме посадові особи територіального органу Держкомзему мали контролювати відповідність ведення як Книги записів, так і Поземельної книги і достовірність внесення в них відомостей.

Після прийняття Закону України «Про Державний земельний кадастр» ч.4 ст.7 вказаного Закону було визначено, що ведення поземельних книг та надання витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку покладається на територіальні органи центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення у сфері Державного земельного кадастру.

Тому і відповідальність за відсутність інформації як у Поземельній книзі, так і у Державному земельному кадастрі щодо реєстрації 26 квітня 2011 року договору оренди землі від 10 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк», має нести не орендар, який не вчиняв будь-яких дій, які б свідчили про ухилення його від реєстрації вказаного договору, а відповідний орган державної влади, який не забезпечив інформативність та наповнюваність ДЗК.

При цьому невиконання органами державної влади своїх посадових обов`язків щодо невнесення відомостей про реєстрацію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123180800:01:002:0263 у Поземельну книгу не може свідчити про відсутність факту самої реєстрації вказаного договору.

Крім того, наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №135 від 23.05.2003 року «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 року за №408/7729, який діяв до 01.01.2013 року, було встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». Повноваження щодо ведення державного реєстру земель були покладені саме на ДП «Центр ДЗК».

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та обтяжень.

Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01.01.2013 року регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Згідно роз`яснення Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами» встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01.2013 року.

Крім того, згідно з п.п.1, 3 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Також Верховний Суд України і Верховний Суд неодноразово висловлювали правову позицію з приводу того, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше (постанови ВС України від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, від 30 березня 2016 року у справі № 21-1434а15, від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а).

Слід зауважити і про недобросовісну поведінку відповідача ОСОБА_2 , який, як було зазначено у відзиві на позовну заяву, періодично отримував інформацію про відсутність у ДЗК (а з часом, з ДРРП) відомостей про реєстрацію договору від 10 вересня 2007 року, укладеного між ним та ТОВ «Маяк», однак жодним чином не з`ясував у відділі Держгеокадастру причини відсутності такої реєстрації та не повідомив про відсутність таких відомостей і іншу сторону цього договору ТОВ «Маяк», а натомість, скориставшись неналежним виконанням обов`язків посадовими особами, уповноваженими на ведення відповідних реєстрів, без вирішення питання щодо розірвання договору, у разі наявності спірних питань виконання вказаного договору, уклав договір оренди з ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ».

Таким чином, на час укладення та реєстрації оспорюваного договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ», був чинним договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк» від 10.09.2007 року та який був зареєстрований 26 квітня 2011 року у ДРЗ за № 512310004000014 строком на 20 років і в установленому законом порядку не припинений.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, суд вважає, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123180800:01:002:0263 площею 8,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №035643 ,виданого 05 серпня 2004 року ,укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» 03 червня 2019 року, та який був зареєстрований 25 червня 2019 року державним реєстратором ДП «Центр обслуговування громадян», був укладений та зареєстрований під час дії договору оренди цієї ж земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк» від 10.09.2007 року та зареєстрованого 26 квітня 2011 року у ДРЗ за № 512310004000014, який на час реєстрації оспорюваного договору в установленому законом порядку не припинений.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося. Такий висновок міститься в Постановах Великої Палати Верховного Суду № 823/378/16 від 12.06.2018, № 587/2331/16-ц від 02.10.2019. Аналогічний висновок міститься і у Постанові Верховного Суду у справі № 378/146/18 від 11.12.2019 року.

Крім того, абзацом 3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ «Маяк», оскільки оспорюваний договір суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права позивача як орендаря, а тому є недійсним з моменту його вчинення.

Щодо інших аргументів сторін , то слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено повністю, то з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 2270 грн.

Так як останній день строку, протягом якого суд зобов`язаний виготовити повний текст рішення припав на вихідний день (19 лютого 2022 року), то повне судове рішення виготовлене в перший робочий день - 21 лютого 2022 року.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 141, 257, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (адреса місцезнаходження: с.Маяки Подільського /раніше Окнянського/ району Одеської області, код ЄДРПОУ 03767191) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарство "Олеся" (адреса місцезнаходження: 67952, с.Римарівка Подільського /раніше Окнянського/ району Одеської області, код ЄДРПОУ 32141343) про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123180800:01:002:0263 площею 8,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №035643, виданого 05 серпня 2004 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» 03 червня 2019 року, та який був зареєстрований 25 червня 2019 року державним реєстратором ДП «Центр обслуговування громадян».

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки 5123180800:01:002:0263 площею 8,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ», номер запису про речове право 32217576, індексний номер 47589177 від 02.07.2019 року зареєстрований 25 червня 2019 року державним реєстратором ДП «Центр обслуговування громадян» Ковач ВП., припинивши право оренди ТОВ «ГОСПОДАРСТВО «ОЛЕСЯ» вказаної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Маяк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.02.2022 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко