Ухвала

від 17.02.2022 по справі 761/31029/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31029/19

Провадження № 1-кп/761/1142/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№22019000000000130 від 15 травня 2019 року,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брусівка, Біловодського району, Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, вдівця, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

за участю :

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно висунутого обвинувачення, 07 жовтня 1999 року між Міністерством промислової політики України (далі - Орган управління майном), в особі Міністра ОСОБА_7 , та громадянином ОСОБА_3 , укладено контракт №2/72/7-2 з керівником підприємства, що є у державній власності, відповідно до якого останнього призначено генеральним директором державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14312789, м. Київ, вул. В. Окружна, 4 (вул. Кільцева дорога, 4) на термін з 07 жовтня 1999 року по 07 жовтня 2004 року.

За цим контрактом ОСОБА_3 , як керівник ДНВП «Електронмаш», зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством,забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Орган управління майном (Міністерство промислової політики України) зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.

Керівник діє на засадах єдиноначальності.

ОСОБА_3 , як керівник ДНВП «Електронмаш», був зобов`язаний забезпечити:

високоефективну і стабільну роботу підприємства та зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку, рентабельність виробництва, динамічний соціально-економічний розвиток; високий технічний рівень та якість продукції,

що виготовляється, її конкурентоспроможність на світовому ринку;повне і своєчасне сплачення обов`язкових платежів та податків до державного бюджету, позабюджетних та інших фондів; дотримання режиму економії ресурсів; збереження та своєчасний ремонт основних фондів майна, створення безпечних та сприятливих умов для працівників підприємства, виконання вимог про захист навколишнього середовища та раціонального використання землі;зростання продуктивності праці, зниження собівартості та трудомісткості продукції, що виробляється; своєчасне технічне переозброєння, реконструкцію підприємства та введення потужностей; розробку та виконання заходів поліпшення нормування праці на підприємстві, впровадження, як правило, технічно-обгрунтованих норм праці;охорону та підтримання мобілізаційної готовності у відповідності до встановлених мобілізаційних планів;захист від розголошення інформації, що становить державну, службову та комерційну таємницю;в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці та несе особисту відповідальність за стан її збереження на підприємстві ;збереження майна та інших матеріальних цінностей, що належать підприємству в повному господарському віданні, недопущення необгрунтованого зменшення статутного фонду; укладення та виконання колективного договору у відповідності законодавством;виконання програм соціального розвитку колективу; виконання встановлених Правил внутрішнього трудового розпорядку; дотримання правил техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм та вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції; дотримання правил та норм пожежної безпеки.

Також, ОСОБА_3 , як керівник ДНВП «Електронмаш», мав право: діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях;укладати господарські та інші угоди; видавати доручення доручення; відкривати рахунки в банках;користуватися правом розпорядження коштами підприємства, закладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; у межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства;вирішувати інші питання, віднесені законодавством, Органом управління майном, статутом підприємства і цим контрактом до компетенції Керівника.

Згідно з положеннями статуту ДНВП «Електронмаш» (в редакції 1998 року, зі змінами та доповненнями в редакції 2000 року) ОСОБА_3 , як керівник Підприємства:

несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях;розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства;заключає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Таким чином, відповідно до примітки ст. 364 КК України, ОСОБА_3 , обіймаючи на державному підприємстві (державна частка у статутному фонді ДНВП «Електронмаш» перевищує 50 відсотків) посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, був службовою особою.

У 2000 році Міністерством промислової політики України та Фондом державного майна України затверджено план-графік виконання додаткових заходів передприватизаційної підготовки по ДНВП «Електронмаш», яким, серед іншого, передбачено виставлення на продаж дитячого оздоровчого табору за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з вищевикладеним, з метою заволодіння об`єктом державної власності шляхом передачі його в оренду з подальшим оформленням купівлі- продажу, переслідуючи корисливий мотив, службовими особами ДНВП «Електронмаш», у грудні 1999 року, створено юридичну особу ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 30677199, м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16), засновниками якої виступили ОСОБА_8 (зять генерального директора ДНВП «Елетронмаш» ОСОБА_3 ), ОСОБА_9 (начальник оздоровчого комплексу ДНВП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та ОСОБА_10 .

В подальшому, 01 березня 2000 року, продовжуючи реалізацію протиправного наміру та переслідуючи злочинну мету - незаконне відчуження об`єкта державної власності, _ ОСОБА_3 та службовими особами ДНВП «Електронмаш» об`єкт злочинних посягань - оздоровчий табір за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору № 112, передано в оренду заздалегідь створеній пов`язаній юридичній особі - ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 30677199).

У 2002 році Міністерством промислової політики України затверджено, а Фондом державного майна України погоджено уточнений план-графік виконання додаткових заходів передприватизаційної підготовки по ДНВП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яким передбачено продаж майна дитячого оздоровчого табору в АДРЕСА_2 , як цілісного майнового комплексу без зміни профілю діяльності.

Відчуження майна як цілісного майнового комплексу без зміни профілю діяльності здійснюється органом приватизації відповідно до норм законодавства про приватизацію.

Так, статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04 березня 1992 року № 2163-ХІІ (в редакції Закону від 14 серпня 2003 року) визначено, що до об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються.

Відповідно до ст. 6 цього Закону суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Державні органи приватизації у межах компетенції здійснюють такі основні повноваження:змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об`єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств.

Крім того, статтею 11 цього Закону встановлено порядок приватизації державного майна, який передбачає: опублікування списку об`єктів, які підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації та місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується; проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об`єкта приватизації; затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 цього Закону з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майно державним органам приватизації.

Окрім цього, відповідно до пункту 4.2 статуту ДНВП «Електронмаш» майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту.

Згідно з п. 4.5 цього ж статуту відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за ДНВП «Електронмаш», здійснюється за погодження з Міністерством або іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органом державної влади, що здійснює функції по управлінню державним майном. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції.

Про дотримання передбаченого вищевказаними нормами порядку та процедури генеральний директор ДНВП «Електронмаш» ОСОБА_3 був обізнаний як службова особа державного підприємства, а також орієнтований листом Міністерства промислової політики України № 14/4-1-1277 від 25 червня 2003 року, відповідно до якого Міністерством надано дозвіл на підготовку необхідної документації і здійснення продажу дитячого оздоровчого табору, як цілісного майнового комплексу без зміни профілю діяльності, у відповідності до затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1999 року № 1477 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю», з обов`язковим погодженням з Фондом державного чайна України оцінки майна та дотриманням інших вимог чинного законодавства.

Для розгляду питання про відчуження майна до органу управління майном та Фонду державного майна України подаються: - звернення підприємства; - техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження чайна та напрямів використання коштів; - акт про оцінку вартості основних засобів, які підлягають відчуженню, згідно з даними бухгалтерського обліку - за встановленою формою; - акт інвентаризації основних засобів, які підлягають відчуженню; - акт про технічний стан майна; - звіт про оцінку майна (акт оцінки майна); - протокол (виписка з протоколу) засідання комісії з приватизації (у разі створення комісії) щодо відчуження майна; - погодження Фонду державного майна України (подається до органу управління майном) - у )азі, якщо відчуження державного майна здійснюється з дозволу органу /правління майном, або погодження галузевого міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (подається до Фонду державного майна /країни за його вимогою) - у разі, якщо відчуження державного майна здійснюється з дозволу Фонду державного майна України.

Кошти, одержані внаслідок відчуження державного майна (за вирахуванням плати за послуги та суми податків) використовуються відповідно до вимог чинного законодавства. Підприємства зобов`язані письмо повідомити органи управління майном та Фонд державного майна України про використання коштів, отриманих в результаті відчуження майна протягом 30 днів, шляхом подання звіту за встановленою формою (п. 13 Положення № 1477).

Відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації права власності на об`єкти нерухомого майна від 30 вересня 2003 року

№ 936-з (запис в реєстровій книзі № 17з-160), майновий комплекс загальною площею 8330,0 кв.м, який розташовано в м. Києві по вул. Миколи Юнкерова, буд. 16 зареєстрований за Державою Україна на праві державної власності та на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації 21 жовтня 2002 року на підставі наказу №823-В від 21 жовтня 2002 року.

Поряд з цим, листом від 06 лютого 2018 року № 10-16-2439 Фонд державного майна України повідомив, що за період з 01 січня 2000 року по теперішній час Фонд не надавав погодження щодо відчуження державного майна, яке перебуває на балансі ДП «Електронмаш»/ДНВП «Електронмаш».

Будь-які первинні документи щодо прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства, документи що свідчать про передачу в управління майна державному органу приватизації, в Фонді державного майна України відсутні.

Згідно п. 6.3 Статуту керівник ДНВП «Електронмаш» несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства: розпорядження коштами та майном відповідно до чинного законодавства, укладання договорів, видача довіреностей, відкриття в установах банків розрахункових та інших рахунків.

Для прикриття своєї протиправної діяльності й надання своїм діям вигляду законності, генеральним директором ДНВП «Електронмаш» ОСОБА_3 , який, будучи службовою особою та обізнаним про порядок приватизації державного майна, шляхом надання недостовірних відомостей щодо вартості, технічного стану, ліквідності та інвестиційної привабливості дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_2 , Пуща-Водиця), на підставі договору з ТОВ «Незалежна експертно-промислова група» (ЄДРПОУ 31608524, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ольжича, 13) №64-09/03 від 01 вересня 2003 року, організовано складання в м. Києві звіту ТОВ «Незалежна експертно-промислова група» від 31 липня 2003 року про оцінку вказаного цілісного майнового комплексу.

Далі, всупереч інтересам служби, в період з 17 по 19 вересня 2003 року, в приміщенні Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9), ОСОБА_3 , на підставі тих же недостовірних відомостей щодо вартості, технічного стану, збитковості, ліквідності та інвестиційної привабливості, організовано рецензування вищевказаного звіту про оцінку об`єкту державної власності ДНВП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, діючи в супереч інтересам служби, з корисливих мотивів, протиправно занижено вартість об`єкта державної власності до 2 128 700 грн., й привласнено повноваження Фонду державного майна України з розпорядження державним майном - цілісним майновим комплексом без зміни профілю діяльності, а також введено в оману Міністерство промислової політики України та Фонд державного майна України про збитковість об`єкту, неможливість й не доцільність його подальшого використання державним підприємством та необхідність його продажу.

Так, згідно висновку експерта ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА-ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 40404249, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 382/16 виданий Фондом державного майна України 13 травня 2016 року ) від 16 серпня 2018 року, вартість вказаного цілісного майнового комплексу станом на 13 листопада 2003 року становила 7 871 850 грн.

В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, в порушення встановленого порядку відчуження/приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу без зміни профілю, всупереч інтересам служби, ігноруючи обов`язки керівника в частині ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, з метою привласнення цілісного майнового комплексу - оздоровчого табору за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 та іншими службовими особами ДНВП «Електронмаш», на підставі письмових доручень/довіреностей останнього, організовано аукціон/торги. Вказаний цілісний майновий комплекс було виставлено на продаж на біржових торгах під лотом № 13, що відбулися 08 листопада 2003 року у приміщенні Універсальної товарної біржі «УКРРЕСУРСИ» за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 50, офіс 5.

За результатами проведення вищевказаних біржових торгів, між ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер», в особі генерального директора ОСОБА_11 та ДНВП «Електронмаш», в особі помічника генерального директора ОСОБА_12 , у приміщенні, що займає приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 (м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Рейтарська, 31/16, к. 2), укладено договір від 13 листопада 2003 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - дитячого оздоровчого табору, що розташований за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 8330,00 кв. м., який складається з адміністративного корпусу (площа 218,3 кв.м), спального корпусу № 1 (площа )50 кв.м), спального корпусу № 2 (площа 920 кв.м), спального корпусу № З площа 3 313,1 кв.м), плавального басейну (площа 1 296,1 кв.м), господарчого корпусу з вбудованою котельнею (площа 571,6 кв.м), їдальні (площа 059,7 кв.м), водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 автомобіль марки ТАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізор), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна).

Згідно вказаного договору сума правочину склала 2 298 996 грн., з рахуванням ПДВ, з яких: 481 947 грн. 54 коп. (з урахуванням ПДВ) залишились у покупця - ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер», в зв`язку з проведенням ним невід`ємних поліпшень, що передбачено договором оренди № 112 від 01 березня 2000 року; 1 604178,5 грн. покупець зобов`язався

перерахувати на рахунок ДНВП «Електронмаш» в термін до 13 грудня 2003 року;166890,08 грн., як гарантійний внесок визнаного покупця - ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер», на рахунок ДНВП «Електронмаш» зобов`язувалась перерахувати Універсальна товарна біржа «УКРРЕСУРС» в термін до 15 листопада 2003 року;1 % від продажної вартості, що становить 45 979,92 грн. як комісійна винагорода залишена Універсальній товарній біржі «УКРРЕСУРС».

12 грудня 2003 року кошти в сумі 1 604 178 грн. на банківський рахунок ДНВП «Електронмаш» № НОМЕР_2 в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» перераховані ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» за рахунок отриманих в банківській установі кредитних коштів. Надавши кредит, банківською установою тим самим підтверджено та перевірено ліквідність заставного майна - майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16, а також фінансову спроможність ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер» повернення кредитних коштів за рахунок прибутків в результаті фінансово-господарської діяльності дитячого оздоровчого табору.

Для підписання вказаного договору, враховуючи родинні зв`язки з засновником ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер» та усвідомлюючи законодавчі обмеження вчинення пов`язаними особами правочинів з об`єктами державної власності, ОСОБА_3 надано відповідне доручення на ім`я ОСОБА_12 - помічника генерального директора ДНВП «Електронмаш» з експлуатації основних фондів.

Для підписання вищевказаного договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 , умисно, ОСОБА_12 не інформовано про те, що план-графік виконання додаткових заходів передприватизаційної підготовки по ДНВП «Електронмаш», уточнений план-графік виконання додаткових заходів передприватизаційної підготовки по ДНВП «Електронмаш», рецензія Фонду державного майна України звіту про оцінку майна державного підприємства не є дозволами та погодженнями операцій з його відчуження.

Вказані умисні дії стосовно ОСОБА_12 вчиненні ОСОБА_3 , який будучи службовою особою був обізнаним про те, що відповідно до Порядку передприватизаційної підготовки підприємств, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1301 від 17 серпня 1998 року (зі змінами), метою передприватизаційної підготовки є підвищення вартості об`єктів приватизації, їх інвестиційної привабливості та ліквідності, забезпечення створення конкурентного середовища, запобігання монополізації товарних ринків з урахуванням наявних економічних, технологічних та інших умов.

Передприватизаційна підготовка не передбачає відчуження майна, а лише передбачає:проведення інвентаризації майна підприємства;обов`язкове виявлення уповноваженими органами управління державного майна, що не підлягає приватизації, у тому числі об`єктів соціально-побутового та соціально-культурного призначення, культових споруд разом із земельними ділянками державної власності, відокремлення його та визначення умов його подальшого використання;виділення із складу підприємства структурних підрозділів, що не порушують технологічної єдності виробництва та технологічних циклів;визначення заходів щодо соціального захисту працівників підприємства;упорядкування технічних паспортів та проектної документації на об`єкти будівництва;державну реєстрацію права державної власності на нерухоме майно, у тому числі земельну ділянку, закріплену за підприємством.

Продовжуючи умисні дії, в супереч вищевказаних законодавчих вимог та

норм затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1999 року

№ 1477 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є

державною власністю» й затвердженого наказом Фонду державного майна

України від 22 вересня 2000 року № 1976 «Положення про порядок продажу на аукціоні,

за конкурсом основних засобів, що є державною власністю», ОСОБА_3 ,

будучи службовою особою, 16 грудня 2003 року підписано акт приймання-передачі, тим самим передано на користь (у власність) ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»

об`єкт кримінально протиправних дій - цілісний майновий комплекс за

адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16.

Різниця між вартістю проданого ДНВП «Електронмаш» цілісного майнового комплексу - дитячого оздоровчого табору ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відповідно до договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу від 13 листопада 2003 року, з урахуванням проведених грошових розрахунків, та ринковою вартістю станом на 13.11.2003, визначеною у висновку експерта ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА-ЦЕНТР» від 16 серпня 2018 року та висновком оціночно- будівельної експертизи від 06 березня 2019 року №24682/18-42, становить 6 496 717,98 грн.

З урахуванням вищевикладених обставин, в результаті умисних незаконних дій службової особи - генерального директора ДНВП «Електронмаш» ОСОБА_3 , підприємством, в порушення порядку приватизації та відчуження державного майна, який передбачено затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30.07.1999 № 1477 положенням «Про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю», затвердженим наказом Фонду державного майна України від 22 вересня 2000 року № 1976 положенням «Про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю», ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04 березня 1992 № 2163-ХІІ (в редакції Закону від 14 серпня 2003 року), незаконно відчужено цілісний майновий комплекс - дитячий оздоровчий табір ( АДРЕСА_2 ). Вказані умисні дії ОСОБА_3 , як службової особи, призвели до тяжких наслідків - матеріальної шкоди (збитків) завданої Державі Україна в особі ДНВП «Електронмаш», внаслідок безповоротного зменшення активів через відчуження майна, яке перебувало на балансі ДНВП «Електронмаш», на суму 6 496 717,98 грн., які в двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст. 364 КК України , як зловживання службовим становищем , що спричинило тяжкі наслідки.

Під час судового розгляду, 14 січня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_14 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності , та закриття кримінального провадження №22019000000000130 від 15 травня 2019 року щодо нього.

З урахуванням невизнання обвинуваченим своєї вини,відповідно дост. 285 КПК України, ОСОБА_3 роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що ОСОБА_3 надав свою згоду саме на розгляд його клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла такапідстава звільнення від кримінальної відповідальності.

Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та просив звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження №22019000000000130 щодо ОСОБА_3 закрити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття вказаного кримінального провадження .

Представник потерпілогоМіністерства економікиУкраїни- ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності.

Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч.1 ст.7, ст.26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, вислухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши ОСОБА_3 наслідки задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню за такихпідстав.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 285 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК Українипередбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину .

Пунктом 1 ч. 2ст.284КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 4ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Тобто суд, встановивши наявність передбачених законом, зокремаст. 49 КК України, підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, зобов`язаний прийняти таке рішення, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

За правилами ч. 3ст. 288 КПК України, суд першої інстанції своєю ухвалою, а не вироком, закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, в тому числі у разі встановлення підстав, передбаченихст. 49 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст.364 КК України, яке згідност.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Вказане кримінальне правопорушення, згідно висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, вчинено у період з грудня 1999 року по 16 грудня 2003 року .

Отже, з урахуванням обставин кримінального провадження, положень ч. 5 ст.12, п.4ч. 1 ст.49 КК України,станом на 17 лютого 2022 року сплинувстрок -10 років з дня вчинення кримінального правопорушення та закінчились визначені п.4 ч.1ст. 49 КК Українистроки давності.

Відповідно до ч. 2ст. 49 КК Україниперебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.

Таким чином, підставою звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених п.4 ч.1ст.49 КК Українистроків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг(ч.ч. 2-4ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення від кримінальної відповідальності, і таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4ст.49КК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у справі наявні умови, які є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому суд враховує, що відповідно до положеньст. 63 Конституції Українитаст. 18 КПК Українижодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання обвинуваченимвини є правом, а не його обов`язком,а тому невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації права обвинуваченого на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбаченийст. 49 КК Україниінститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням особи своєї винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 8ст.284КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.

За таких обставин клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення докримінальної відповідальності підлягає задоволенню,а кримінальне провадження №22019000000000130від 15травня 2019року заобвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.364 КК України- закриттю.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності ,заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов Міністерства економіки України (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди слід залишити без розгляду.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.п.4 ч.1 ст. 49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто , з нереабілітуючих обставин, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати,пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні , у загальному розмірі 32136 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, у зв`язку із закриттям кримінального провадження №2019000000000130 від 15 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого с.2 ст.364 КК України, арешт на майно, а саме: об`єкти рухомого й нерухомого майна та земельні ділянки ТОВ «ОЗДОРОВЧИЙ ТАБІР «ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 30677199) за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16,у тому числі на цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий табір, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , (Пуща Водиця) загальною площею 8330, 00 кв. м, який складається з адміністративного корпусу (площа 218,3 кв. м), спального корпусу №1 (площа 950 кв. м), спального корпусу №2 (площа 920 кв. м), спального корпусу №3 (площа 3313,1 кв.м), плавального басейну (площа 1296, 1 кв. м), господарчого корпусу з вбудованою котельнею (площа 571,6 кв. м), їдальні (площа 1059, 7 кв. м), водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 (автомобіль марки ГАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізор), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна), накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року (справа №761/168886/19, провадження №1-кс/761/11918/2019) , слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 44, п.4 ч.1 ст. 49 КК України, ч.4 ст. 174, п.1 ч.2 ст. 284, ст.ст.285, 286, 350, 372 КПК України,суд

УХВАЛИВ :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 4 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000130 від 15 травня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України закрити.

Цивільний позов Міністерства економіки України (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 32136 гривень 00 копійок.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду

м.Києва від 25 квітня 2019 року (справа №761/168886/19, провадження №1-кс/761/11918/2019) арешт на об`єкти рухомого й нерухомого майна та земельні ділянки ТОВ «ОЗДОРОВЧИЙ ТАБІР «ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 30677199) за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16,у тому числі на цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий табір, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , (Пуща Водиця) загальною площею 8330, 00 кв. м, який складається з адміністративного корпусу (площа 218,3 кв. м), спального корпусу №1 (площа 950 кв. м), спального корпусу №2 (площа 920 кв. м), спального корпусу №3 (площа 3313,1 кв.м), плавального басейну (площа 1296, 1 кв. м), господарчого корпусу з вбудованою котельнею (площа 571,6 кв. м), їдальні (площа 1059, 7 кв. м), водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 (автомобіль марки ГАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізор), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1