Рішення

від 08.02.2022 по справі 758/13273/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13273/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Карпишиної К.С.,

учасників справи:

представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Юридична компанія «МІКО» - Клок В.В.,

відповідач за первісним позовом/ позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

представник відповідача за первісним позовом/ позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» про розірвання договору про надання юридичних послуг та стягнення грошової суми,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з первісним позовом до відповідача у якому просить стягнути за надані юридичні послуги 52500,00 грн та вирішити питання судових витрат. В обґрунтування позову покликається на те, що 31 травня 2021 року між сторонами укладено договір про надання юридичних послуг №31/05/2021. Погоджено гонорар на загальну суму 138500,00 грн. Надано відповідачу юридичні послуги на зазначену суму. Порядок сплата за отримані послуги погоджено шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у термін до 02 червня 2021 року. Відповідач взяті на себе зобов`язання за таким договором не виконав, про що повідомленого останнього листом-вимогою, який залишився без виконання. У зв`язку із порушенням умов договору, норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ЦК України позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання судових витрат.

Відповідачем не подано до суду відзив, який містить заперечення на первісний позов.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» про розірвання договору про надання юридичних послуг від 31 травня 2021 року № 31/05/2021 та стягнення грошових коштів у розмірі 138500,00 грн; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування зустрічного позову покликається на те, що між сторонами дійсно було укладено оспорюваний договір. В день підписання договору ним було передано директору юридичної компанії погоджену суму гонорару у розмірі 5000,00 дол. США, що в еквіваленті становило 138500,00 грн. Як запевнили його директор ТОВ «Юридична компанія «МІКО» Клок В.В. та учасник компанії ОСОБА_4 , підписаний між ним та відповідачем за зустрічним позовом договір №31/05/2021 про надання юридичних послуг від 31.05.2021 та додаткова угода №1 від 31.05.2021 до цього договору, а також початок проведення роботи за цим договором і є підтвердженням отримання відповідачем за зустрічним позовом грошей. Будь-яких документів, на підтвердження передачі коштів сторони не укладали. Через неналежне виконання взятих зобов`язань за оспорюваним договором 31 липня 2021 року він звернувся до ТОВ «Юридична компанія «МІКО» із заявою про розірвання такого договору. Разом із тим, адвоката Клок В. В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за висвітлення без дозволу позивача за зустрічним позовом його персональних даних в частині інформації про кримінальне переслідування. У відповідності до ст. ст. 651, 901, 907 ЦК України. Згідно з ст. 141 ЦПК України вирішити питання судових витрат.

Відповідачем за зустрічним позовом подано до суду відзив на такий. Наводить аргументи про те, що сторони перебували у договірних відносинах. Жодних коштів від ОСОБА_1 не отримували в готівковій формі та такі не надходили ані через касу, ані на рахунок компанії. Про вимагання ОСОБА_1 повернення нібито сплачених директору компанії коштів у розмірі 5000,00 дол. США, було подано компанією заяву про вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_1 неодноразово укладав подібні договори, які в подальшому просив розірвати та стягнути грошові кошти. Вважає, що зобов`язання із сторони компанії виконані належним чином, а тому одностороння відмова не допускається у відповідності до ст. ст. 525, 526, 599 ЦК України. Просить у зустрічному позові відмовити.

21 вересня 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

26 листопада 2021 року ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву та вимоги за зустрічною позовною заявою об`єднано в одне провадження з первісним позовом, здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

11 січня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав такий та просить первісний позов задовольнити з підстав, які викладені у заявах по суті. Заперечує проти задоволення зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні відповідача та його представник за первісним позовом заперечили проти такого позову та просили у первісному позові відмовити. Зустрічну позовну заяву просили задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

31 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» в особі директора Клок Валентини Володимирівни (юридична компанія) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання юридичних послуг № 31/05/2021 (далі - договір, договір від 31 травня 2021 року). Предмет договору - надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, пов`язаних із вирішенням у судовому порядку сімейного спору та представництво інтересів у суді, а в разі необхідності інші юридичні послуги в обсягах та на умовах, передбачених цим договором. Договором передбачено права та обов`язки сторін, порядок оплати юридичних послуг, інші умови договору.

Одним із обов`язків клієнта за договором є вчасно та в повному обсязі оплачувати юридичній компанії юридичні послуги згідно з умовами цього договору (п. п. 1.1, 2.1, 3.1.5, договору).

Попри те, через невиконання такого обов`язку із сторони ОСОБА_1 за отримані юридичні послуги, позивач за первісним позовом звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 5.1 зазначеного договору сторони досягли згоди, що вартість юридичних послуг, передбачених п. 1.1 договору визначається у додатковій угоді, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1 додаткової угоди сторони досягли згоди, що вартість юридичних послуг складає у розмірі 138500,00 грн.

Клієнт сплачує вартість юридичних послуг шляхом перерахування коштів на поточний рахунок юридичної компанії або у готівкову порядку не пізніше 02 червня 2021 року (п.2 додаткової угоди до договору).

Відповідачем не подано будь-яких доказів сплати вказаної суми у встановлений термін.

У випадку, якщо одна із сторін систематично не виконує своїх зобов`язань або взагалі відмовляється від їх виконання, то вона повинна відшкодувати іншій стороні завдані цим збитки, в тому числі втрачену вигоду, в строк десять робочих днів після отримання відповідної претензії від сторони, що постраждала (п. 7.1 договору).

Відповідно до вимоги юридичної компанії від 16 серпня 2021 року про стягнення боргу за надані юридичні послуги установлено, що останнім надано юридичні послуги згідно з акту-прийому передачі наданих юридичних послуг від 16 серпня 2021 року на загальну суму 52500,00 грн. Вимога разом із актом прийому-передачі направлено відповідачу за допомогою поштового зв`язку, однак докази виконання такої відсутні /арк. спр. 31-34, 36/.

Будь-яких зауважень щодо обсягу наданих юридичних послуг чи їх вартості, не надання таких юридичних послуг від відповідача не подано, а відтак акт приймається судом до уваги, як такий, що підтверджує розмір спірної суми заборгованості за надані юридичні послуги, передбачені п. 1.1 договору.

Суд установив, що коштів у спірній сумі на рахунок юридичної компанії не надходило. Дані обставини підтверджено випискою по рахунку компанії за період з 01 червня 2021 року по 02 червня 2021 року, відсутність тверджень та доказів із сторони відповідача про їх сплату після отримання вимоги юридичної компанії від 16 серпня 2021 року.

Таким чином, встановленні обставини свідчать про невиконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань за оспорюваним договором.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що сторони були вільними та укладення договору відповідало їх волі, а відтак, оскільки відповідач не виконав взяті за оспорюваних договором умов щодо сплати коштів за отримані юридичні послуги у спірному розмірі, а тому суд прийшов до висновку про те, що первісний позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача кошти за отримані юридичні послуги за договором від 31 травня 2021 року № 31/05/2021 у сумі 52500,00 грн.

Щодо зустрічної позовної заяви, суд прийшов до наступного.

Позивач за зустрічним позовом просить розірвати договір про надання юридичних послуг від 31 травня 2021 року у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань взятих на себе відповідачем за зустрічним позовом ТОВ «Юридична компанія «МІКО». Таке невиконання полягало у наступному: неотримання від юридичної компанії плану роботи (дії) щодо виконання взятих відповідачем зобов`язань, актів приймання-передачі наданих послуг, не надання жодних документів для ознайомлення, які подавались в інтересах ОСОБА_1 , розголошення адвокатом конференційної інформації про клієнта.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Суд повторюється, що між сторонами 31 травня 2021 року укладено оспорюваний договір про надання юридичних послуг № 31/05/2021.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин другої та третьої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Суд установив, що 31 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Юридична компанія «МІКО» із заявою про розірвання договору від 31 травня 2021 року № 31/05/2021. Наводить відомості про те, що у день підписання оспорюваного договору передав кошти у розмірі 5000,00 дол. США, що в еквіваленті становило 138500,00 грн, директору юридичної фірми, що підтверджено укладеним між сторонами договором. Плану роботи за договором він не отримував, із документами, які подавались в його інтересах юридична компанія його не ознайомлювала. На його прохання під час розгляду справи заявити усне клопотання про побачення із дочкою адвокат відмовила йому у заявлені такого клопотання у суді. Крім того, розписки про сплату ним коштів від юридичної компанії він не отримав. Всі ці обставини є істотними, а тому просить розірвати оспорюваний договір.

Відповідно до ст. 26 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року адвокат зобов`язаний інформувати клієнта про його законні права та обов`язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Отже, про надання адвокатом інформації про стан справи клієнт повинен звернутися із відповідним запитом.

Однак будь-яких доказів звернення ОСОБА_1 до юридичної компанії чи адвоката, який надав безпосередньо юридичні послуги, із запитом останнім суду не подано.

Відповідно до п. 3.2 договору від 31 травня 2021 року клієнт має право отримувати від юридичної компанії інформацію щодо виконання ним своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору при виконанні зобов`язань з надання юридичних послуг юридична компанія на власний розсуд розробляє та реалізовує юридичну стратегію і тактику здійснення представництва клієнта, захисту його прав та інтересів, керуючись при цьому положеннями чинного законодавства України та умовами цього договору.

Таким чином, суд аналізуючи положення оспорюваного договору не встановив погоджених між сторонами умов про надання юридичною компанією плану роботи щодо представництва інтересів ОСОБА_1 та необхідність ознайомлення клієнта із документами, які подавались в його інтересах. Окрім цього таке не узгоджується із положеннями, викладеним у п. п. 2.2, 3.1 договору.

Щодо неподання адвокатом у судовому засіданні на усну вимогу ОСОБА_1 клопотання про побачення із дочкою, суд прийшов до наступного.

Із матеріалів справи убачається, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини із батьком.

Порядок побачень одним із батьків регламентовано положеннями Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У разі наявності перешкод тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Отже, порядок участі батька у побаченні із дитиною у межах справи про визначення місця проживання дитини із батьком не є належним способом вирішення такого питання, адже є предметом окремого розгляду.

Щодо доводів позивача про розголошення адвокатом конференційної інформації про ОСОБА_1 , а саме висвітлення без його дозволу персональних даних в частині інформації про його кримінальне переслідування, чим порушено Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики та п. 2.3 договору, внаслідок чого адвоката Клок В. В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Такого висновку дійшла Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва у рішенні від 23 вересня 2021 року № 608 /арк. спр. 84-92/.

Щодо вищенаведеного суд зазначає, що таке рішення суд оцінює разом у сукупності із іншими наявними у матеріалах справи доказами, і що таке рішення не може бути безумовною підставою для розірвання укладеного між сторонами договору, адже судом не встановлено, що внаслідок таких дій адвоката позивач за зустрічним позовом позбавився того, на що розраховував при укладенні договору про надання юридичних послуг від 31 травня 2021 року.

Таким чином, суд прийшов до переконання про те, що суд не встановив істотного порушення умов договору із боку відповідача за зустрічним позовом, будь-яких доказів неналежного виконання взятих юридичною компанією зобов`язань щодо надання юридичних послуг та що позивач значною мірою позбавився того, на що вона розраховував при укладанні договору, у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України не подано, а відтак відсутні підстави для розірвання договору від 31 травня 2021 року у відповідності до ст. 651 ЦК України.

Щодо позовної вимоги за зустрічним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 138500,00 грн, суд прийшов до наступного.

Відповідно до умов оспорюваного договору та додаткової угоди клієнт сплачую вартість юридичних послуг у строк до 02 червня 2021 року на поточний рахунок юридичної компанії або у готівковому порядку. У випадку невиконання клієнтом зобов`язань з оплати юридичних послуги за цим договором такий може бути розірваний юридичною компанією в односторонньому порядку. Для цього достатньо письмового повідомлення направленого на адресу клієнта /арк. спр. 7-10/.

Доводи позивача за зустрічним позовом про те, що укладення оспорюваного договору підтверджує факт передання коштів, суд оцінює критично оскільки таке суперечить умовам договору, які погоджені сторонами.

Щодо показань позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 допитаного у судовому засіданні як свідка, який підтвердив факт передачі ним коштів у розмірі 5000,00 дол. США, що в еквіваленті становить 138500,00 грн, директору юридичної компанії Клок В. В., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до правової позиції викладеної у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року не може доводитися свідченнями свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов`язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК)

Враховуючи наведене суд прийшов до переконання про те, що оскільки між сторонами виникли договірні відносини, погоджено порядок оплати вартості юридичних послуг, будь-яких заперечень із сторони клієнта не надходило до юридичної компанії щодо такого розрахунку, не встановлено випадку, що показання свідка може бути у цій справі як засіб доказування факту передачі коштів, а відтак суд прийшов до переконання про те, що такі є недопустимим доказом та не підтверджує факт виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором від 31 травня 2021 року у частині здійснення оплати вартості юридичних послуг.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що жодних доказів у відповідності до вимог ст. ст. 76-80 ЦПК України здійснення оплати коштів за надання юридичних послуг на користь юридичної компанії позивачем за зустрічним позовом суду не подано.

Щодо доводів сторони позивача за зустрічним позовом про те, що акт приймання-передачі юридичних послуг містить лише три позиції таких послуг, а саме: юридична консультація, підготовка меморандуму, ознайомлення із матеріалами справи, а інші позиції, які включені до цього переліку є правовою допомогою /арк. спр. 33-34/, яка надавалась адвокатом у відповідності до договору укладеного безпосередньо між адвокатом та ОСОБА_1 , суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 Закону). Отже, однією із сторін договору можуть бути як безпосередньо адвокат, так і адвокатське бюро, адвокатське об`єднання.

Згідно з ст. 27 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках, передбачених цією статтею.

Попри те, твердження сторони позивача за зустрічним позовом про те, що між адвокатом та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, який є відмінним від оспорюваного, суд оцінює критично, адже будь-якого письмового договору чи підстав для надання правової допомоги усно, який би регулював безпосередньо відносини між адвокатом та ОСОБА_1 , з метою виконання положень ст. ст. 26, 27 Закону суду не подано.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, під час розгляду справи суд не встановив законних підстав для розірвання договору від 31 травня 2021 року у відповідності до ст. 651 ЦК України та стягнення коштів у спірній сумі, адже стороною позивача за зустрічним позовом цього не доведено у відповідності до вимог ст. ст. 76-80 ЦПК України, а тому у зустрічному позові необхідно відмовити у повному обсязі.

Будь-яких інших фактичних даних, які б мали значення для правильного вирішення спору, суд не встановив.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем за первісним позовом при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом необхідно стягнути судовий збір у сумі 2270,00 грн. Судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом - покласти на останнього.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд

у х в а л и в:

первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» суму боргу за надані юридичні послуги у розмірі 52 500 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

У зустрічному позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» про розірвання договору про надання юридичних послуг та стягнення грошової суми - відмовити.

Судовий збір сплачений ОСОБА_1 при зверненні до суду із зустрічним позовом - покласти на ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач (за первісним позовом)/відповідач (за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МІКО» (місцезнаходження - 01010, місто Київ, вулиця Московська, 17/2, оф.3, код ЄДРПОУ 25397872);

відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 19 лютого 2022 року.

Суддя О. І. Якимець