Ухвала

від 01.10.2021 по справі 361/8243/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/8243/21

Провадження № 1-кс/361/1625/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.21 Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

представника цивільного позивача СТОВ "Войтовське" - ОСОБА_3

предстаника володільця майна ТОВ "Платон.ООЗ" - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання потерпілого цивільного позивача СТОВ "ВОЙТОВСЬКЕ" про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання директора СТОВ "Войтовське" - ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021111130001728від 12.09.2021року за ч.3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування заявленого клопопотання СТОВ "Войтовське" зазначає, що підставою для арешту є п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У судовому засіданні представник СТОВ "Войтовське" підтримав подане клопотання в повному обсязі просив його задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги належним чином. До суду надав письмові заперечення, за змістом яких просить розглядати скаргу без участі прокурора.

Предстаники ТОВ "Платон.ООЗ" проти заявленого клопотання заперечували. Просили відмовити в його задоволенні.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 131-132 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження та застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудоюеного, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також: юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обгрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обгрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З положень зазначеної статті однозначно вбачається, що можливість накладення арешту кореспондується із наявністю певного процесуального статусу особи у кримінальному провадженні, на майно якої накладається арешт.

Матеріали клопотання не містять доказів того, що будь-якій особі повідомлено підозру, зокрема і будь-кому із службових осіб ТОВ "Платон.ООЗ".

Тому, слідчий суддя знаходить слушними доводи представника ТОВ "Платон.ООЗ"щодо того,що директору ТОВ "Платон.ООЗ" - ОСОБА_7 не було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Однак, до клопотання не надано відповідних доказів на підтвердження завданої шкоди, а також не надано будь-яких відомостей, стосовно наявності належного на праві приватної власності будь-якого майна.

Крім того, положеннями ч. 6 ст. 170 КПК України встановлено, що відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, як мета арешту майна, може мати місце лише за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

З наданих слідчому судді документів та матеріалів, доданих до клопотання СТОВ "Войтовське" про накладення арешту не можливо встановити чи дійсно вказане підприємство зверталося із цивільним позовом у кримінальному провадженні № 12021111130001728 від 12.09.2021 року.

Слідчому судді циваільний позов не наданий.

В своючергу, СТОВ "Войтовське" не надано належних доказів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Керуючись ст. ст. 170- 174 КПК України , -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1