Постанова

від 21.02.2022 по справі 2601/17517/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2601/17517/12

Провадження №: 1/752/6/22

П О С Т А Н О В А

21 лютого 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

під чассудового розглядув приміщеннісуду вм.Києві кримінальноїсправи пообвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_7 , 19 квітня 1982 року, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Під чассудового розгляду кримінальноїсправи досуду булонадіслано клопотання ОСОБА_16 про скасуванняарешту,визнання недійсноюпостанови пронакладення арештута припиненняобтяжень зквартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування зазначено, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 , було накладено у кримінальному провадженні №2601/17517/12 (справа №49-2544) за правилами КПК України 1960 року, а кримінальна справа, в якій накладено арешт на квартиру не закрита та перебуває на розгляді в Голосіївськом районному суді м.Києва, питання про зняття такого арешту повинно розглядатися за правилами кримінального судочинства, передбаченими КПК України 2012 року.

14 вересня 2019 року мені, стягувачу у виконавчому провадженні ОСОБА_16 , була передана у власність квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала раніше боржнику ОСОБА_17 , яка не була реализована на торгах (торги не відбулися), тож я, як Стягувач, залишила за собою це непродане майно, що підтверджується Свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, що не відбулися від 14 вересня 2019 року , реєстр.№1508 (Додаток №1). 14 вересня 2019 року мною було також зареєстровано моє право власності на вказану вище квартиру у ДРРП на нерухоме майно , що підтверджується витягом з ДРРП №181038672 ( Додаток №2 ).

Згідно Інформації з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно, довідка №209311197 ( Додаток №3 ) від 18.05.2020 року про реєстрацію обтяжень, запис №33225837 від 22.10.2010 року , Генеральною прокуратурою України , в якості Обтяжувана, на підставі Постанови БН, виданой 14.10.2010 про накладання арешту на майно, вказана вище квартира була обтяжена арештом нерухомого майна, який був накладений на майно ОСОБА_17 , ІПН НОМЕР_1 (Додаток №4).

Тож з 14.09.2019 року власником цієї квартири є я, ОСОБА_16 , та до моїх прав на вказану вище квартиру немає правових підстав для встановлення вказаною вище Постановою арешта майна, які стосуються лише майна ОСОБА_17 , а існуюче обтяження створює мені як власнику перешкоди у здійсненні права разпорядження квартирою, то ж моє право власності потребує захисту на підставі ст. 391 ЦК України, яка є правовою підставою вимагати усунення перешкод у здійсненні мого права власності на квартиру, зокрема права розпорядження квартирою.

Таким чином Постанова БН від 14.10.2010 року, видана Генеральною прокуратурою України, на підставі якої було 22.10.2010 року накладене обтяження (арешт) на належне на праві власності майно/права ОСОБА_17 , наразі є необгрунтованою та має бути визнана недійсною на підставі ст.15, ст.16 ЦК України в частині арешту належної мені квартири, оскільки з 14.09.2019 року власником цього майна є я, ОСОБА_16 , то ж обтяження (арешт) мого майна не має правових підстав, що надає мені право в якості способу захисту мого права власності вимагати припинення обтяження та скасування арешту мого майна.

Згідно ст.174 КПК України власник майна має право звернутися до слідчого судді (суду) у кримінальному провадженні, яке не закрито, з клопотанням про скасування арешту майна.

Просить визнати недійсной Постанову БН від 14.10.2010 про накладання арешту на майно в частині накладання арешту на квартиру, належну ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_2 .

Припинити обтяження №33225837в ДРРПна нерухомемайно від22.10.2010 року та скасувати арешт квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_17 відмітив, що немає підстав для задоволення клопотання.

Прокурор також зазначила, що немає підстав для задоволення такого клопотання, оскільки питання щодо арештованого майна, зважаючи на вимоги КПК України за правилами якого проводиться судовий розгляд, вирішується судом під час постановлення вироку.

Ознайомившись з клопотанням та документами в додаток до нього, вислухавши підсудних, в т.ч. ОСОБА_17 , який категорично заперечував щодо задоволення клопотання, та прокурора, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Так, згідно ст. 126 КПК України ( КПК України в редакції 1960 року, за правилами якого, згідно Перехідних положень КПК України 2012 року, проводиться судовий розгляд) для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна під час розслідування кримінальної справи слідчим було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належала підсудному ОСОБА_17 .

Що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, суд, згідно вимог ст. 324 КПК України, вирішує при постановленні вироку.

Враховуючи, що на даний час судовий розгляд не завершено, керуючись вимогами процесуального законодавства, підстав для скасування арешту, визнання недійсною постанови про накладення арешту на квартиру та припинення обтяжень, суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 126, 324 КПК України (КПК України в редакції 1960 року, за правилами якого проводиться судовий розгляд), суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенніклопотання ОСОБА_16 про скасуванняарешту,визнання недійсноюпостанови пронакладення арештута припиненняобтяжень зквартири АДРЕСА_1 .

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1