Ухвала

від 06.02.2022 по справі 640/3911/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/2555

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

07 лютого 2022 рокум. Київ№ 640/3911/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ» про забезпечення позову в адміністративній справі № 640/3911/22 за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ»

доГоловного управління ДПС у Київській області,

провизнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ» (надалі позивач), адреса: 02094, місто Київ, вулиця Червоногвардійська, будинок 5, к. 205 до Головного управління ДПС у Київській області (надалі відповідач), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 5а.

Підставами позову вказано порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Надалі, представником позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення цього позову, шляхом зупинення дії розпоряджень Головного управління ДПС у Київській області № 80 від 28 січня 2022 року в частині, що стосується ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ»: №10040314201900241; №10040314201900240.

В обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що оскільки ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання письмового розпорядження про її анулювання, то анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення його прав інтересів, за захистом яких він звернувся, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить його право на здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним, що, в свою чергу, дасть можливість уникнути заподіяння йому збитків.

В свою чергу, в обґрунтованість реальності заподіяння шкоди суб`єкту господарювання представник позивача зазначає, що ведення господарської діяльності, з урахуванням наявності оскаржуваних у даній справі рішень податкового органу, може привести до накладення штрафних санкцій за ведення господарської діяльності за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, також, невжиття заходів забезпечення позову призведе до зупинення господарської діяльності ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» з подальшим вивільненням працівників, зупиненням виконання договірних зобов`язань з контрагентами та клієнтами.

Представник позивача зазначає, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Отже, за твердженнями представника позивача, враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову з позовним вимогами та обставинам справи, останній зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам заявника та його контрагентів, трудового колективу товариства, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову настання негативних наслідків для позивача, є не припущенням, а невідворотною подією, при цьому, застосування заходів забезпечення позову в частині зупинення дії розпоряджень Головного управління ДПС у Київській області від 28 січня 2022 року щодо анулювання ліцензій ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ», до набрання законної сили судовим рішенням відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

На підставі викладених вище обставин, представник позивача просив суд задовольнити вимоги поданої останнім заяви про забезпечення позову, чим саме, зупинити дію оскаржуваних у даній справі розпоряджень Головного управління ДПС у Київській області № 80 від 28 січня 2022 року в частині, що стосується ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ»: № 10040314201900241; № 10040314201900240.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, ознайомившись з доводами та аргументами представника позивача, оцінивши реальність заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно положень частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що у силу частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року).

Принципами Рекомендації № К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1998 року, визначено наступне:

- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;

- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади;

- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;

- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.

Суд зауважує, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом «очікування». Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Згідно з абзацом 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

З аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ «Інком-ЛПГ», що підтверджується наявною в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією (код ЄДРПОУ 36940039) є «Роздрібна торгівля пальним» (код КВЕД 47.30).

Також, судом встановлено, що станом на 2019 рік в Київській області налічувалось 11 об`єктів АГЗП/АЗК модульного типу ТОВ «Інком-ЛПГ». На виконання вимог закону ТОВ «Інком-ЛПГ» отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за всіма 11 АГЗП/АЗК модульного типу в Київській області в 2019 році, а в 2020 році продовжило дію вказаних ліцензій.

В червні 2021 року товариство продовжило дію 11 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним на період з 01 липня 2021 року до 01 липня 2022 року.

З матеріалів справи встановлено, що всі ліцензії позивачу були видані у 2019 році і відповідачем було прийнято позитивне рішення про видачу ліцензій.

В той же час, 28 січня 2022 року Головним управлінням ДПС в Київській області було прийнято оскаржувані в межах даної справи № 640/3911/22 розпорядження про анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним:

- № 80 від 28 січня 2022 року, (вхідний номер № 97197) на адресу місця торгівлі: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Центральна, 102, ліцензія №10040314201900241;

- №80 від 28.01.2022, (вхідний номер № 97199) на адресу місця торгівлі: Київська область, Бориспільський р-н, сільська рада с. Ревне, вул. Бориспільська, 2А, ліцензія №10040314201900240;

Разом з тим, суд зауважує, що оцінку протиправності оскаржуваним у цій справі розпорядженням, може бути надано судом виключно за результатами судового розгляду.

Як вже було встановлено судом вище, заявник, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову наголошує, що роздрібна торгівля пальним можлива лише за наявності відповідної ліценції, неправомірність скасування якої відносно товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ЛПГ» буде предметом розгляду даної адміністративної справи. За твердженнями представника позивача, фактично, можливість здійснення господарської діяльності беззаперечно на пряму залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Дії податкового органу, що анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: неможливість здійснення господарської діяльності та втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю України, тощо.

Також, в даному випадку, суд бере до уваги, що згідно із статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії 250 000 гривень - за кожним об`єктом окремо.

Вказані вище приписи норм чинного законодавства свідчать про те, що у разі продовження здійснення господарської діяльності, наявність оскаржуваних розпоряджень може стати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, відповідно до змісту якої до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії 250 000 гривень.

Таким чином, наявні обґрунтовані ризики можливого застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 500 000 грн (з розрахунку 250 000 грн за кожну з 2 ліцензій).

Зокрема, суд враховує, що оскільки правомірність винесеного розпорядження, буде досліджуватись судом під час розгляду справи по суті, невжиття заходів забезпечення позову призведе до зупинення господарської діяльності позивача та можливе подальше звільнення працівників.

Таким чином, з урахуванням встановленого судом в межах вирішення заяви, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних розпоряджень Головного управління ДПС у Київській області від 28 січня 2022 року щодо анулювання ліцензій товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ», на переконання суду, є співмірними предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а заходи забезпечення позову, в даному випадку, підлягають застосуванню, оскільки, з викладеного вище вбачається, що існує обґрунтована ймовірність заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та до набрання рішенням законної сили, пов`язана з тим, що до вирішення судом спору по суті діяльність товариства обмежена, а саме, у разі здійснення останнім господарської діяльності без наявності відповідної ліцензії, вказані дії призведуть до накладення штрафу за таку діяльність, а зупинення господарської діяльності призведе до відповідних фінансових втрат позивача та вірогідності звільнення працівників, у зв`язку з зупиненням діяльності.

У контексті з наведеним суд враховує те, що у відповідності до частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Все вказане вище у сукупності свідчить про те, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд вважає за необхідне також акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків зупинення дії оскаржуваного рішення.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, додатки до такої заяви, суд дійшов до висновку про обґрунтованість розглядуваної заяви про забезпечення позову та, відповідно про необхідність зупинення дії розпоряджень Головного управління ДПС у Київській області № 80 від 28 січня 2022 року в частині, що стосується ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ»: № 10040314201900241; № 10040314201900240 до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішення у даній справі № 640/3911/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ» до Головного управління ДПС у Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень.

Таким висновок суду також підтверджується релевантною судовою практикою викладеною Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 560/324/20 та викладеною Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 03 березня 2020 року № 560/361/20, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 у справі 640/17878/21, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі 160/1561/20, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі 240/14848/20.

При цьому, суд зазначає, що визначений даною ухвалою суду спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Згідно з приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відтак, судом встановлено, що заява відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, є обґрунтованою та розглянута в установленому чинним законодавством порядку.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153 - 155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ» про забезпечення позову в адміністративній справі № 640/3911/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

2. Зупинити дію розпоряджень Головного управління ДПС у Київській області № 80 від 28 січня 2022 року в частині, що стосується товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ЛПГ» про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ»: № 10040314201900241; № 10040314201900240 до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішенням суду в даній справі № 640/3911/22.

3. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ЛПГ» (адреса: 02094, місто Київ, вулиця Червоногвардійська, будинок 5, к. 205, код ЄДРПОУ 36940039), боржником: Головне управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5-А, код ЄДРПОУ 44096797).

5. Строк пред`явлення ухвали до виконання до 07 лютого 2025 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.В. Клочкова