Постанова

від 15.02.2022 по справі 909/621/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2022 р. Справа №909/621/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівМатущака О.І.

Марка Р.І.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства «Сакура» № 15/12-01 від 15.12.2021 (вх. № 01-05/4240/21 від 21.12.2021) та Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни № 2021/13-38 від 20.12.2021 (№ 01-05/4283/21 від 22.12.2021)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 (суддя Кобецька С. М., повний текст рішення складено 25.11.2021, м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/621/21

за позовом: Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни, м.Івано-Франківськ

до відповідача:Приватного підприємства «Сакура», м. Івано-Франківськ

про стягнення 688 700,67 грн

за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Сакура», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни

про стягнення 234 500,00 грн.

за участю представників (за первісним позовом):

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Васильчук Христина Володимирівна звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Сакура» про стягнення 688 700,67 грн.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень, який припинено 01.08.2020 шляхом розірвання договору, з ініціативи відповідача. Позивач зазначає, що відповідач не повернув належне їй майно (столово-кухонного посуду та обладнання) вартістю 607 189,65 грн, яку просить стягнути на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України та одночасно просить стягнути 46 986,52 грн - інфляційних втрат, 16 569,00 грн - 3% річних. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі пункту 6.2. договору заборгованість в сумі 17 955,50 грн.

Приватне підприємство «Сакура» подало до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни 234 500,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень від 01.07.2019 за період з 01.07.2019 по 01.08.2020.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 в позові Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни до ПП «Сакура» про стягнення 688 700,67 грн. відмовлено. В зустрічному позові ПП «Сакура» до Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни про стягнення 234 500,00 грн. -, також, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в спірному випадку позивачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами ні передання відповідачу, ні набуття та збереження останнім належного позивачу майна вартістю 607 189,65грн, що є необхідними умовами для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також, суд першої інстанції зазначив, що не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 01.07.2019 в сумі 17 955,50 грн. Адже, пунктом 6.2. договору, сторони погодили, що у разі дострокового розірвання договору оренди з ініціативи орендодавця, орендодавець повертає орендарям кошти у сумі 135 000,00грн - орендної плати за користування об"єктом оренди сплаченої на майбутнє. Доказів сплати позивачем на майбутнє орендної плати - суду не подано.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначив, що подані відповідачем виписки АТ «Кредобанк» за період 01.07.2019 по 20.08.2020 в підтвердження перерахування ФОП Васильчук Х.В. на рахунок ПП «Сакура» орендної плати в сумі 8 000,01грн - не можуть слугувати підставою для висновку про те, що позивачем не виконано зобов`язання зі сплати орендної плати саме на суму заявлену до стягнення - 234 500,00грн, позаяк, пунктом 5.1.1. договору в т.ч. передбачено готівковий спосіб сплати орендної плати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПП «Сакура» подано апеляційну скаргу № 15/12 від 15.12.2021, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що у відповідності до договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2019 у орендарів не було солідарного обов`язку щодо оплати орендної плати. Адже, відповідно до ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ФОП Васильчук Христина Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити, в решті рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме, скаржник стверджує, що помилковими є твердження суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення безпідставно збереженого майна. Адже, адвокатом Жарським Т.В. було надіслано до відповідача запит № 2020/09-36 від 28.09.2020, в якому зазначалося, що станом на 01.09.2020 в приміщенні за адресою: вул. Целевича, 4 м. Івано-Франківськ залишилися матеріальні цінності та обладнання, яке належить ФОП Васильчук Х.В. Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь ПП «Скакури» на зазначений запит, в якій зазначено, що у відповідача відсутня інформація щодо місця перебування майна позивача.

Сторонами подано до суду клопотання № 15/02-02 від 15.02.2022, 2022/02-36 від 15.02.2022, в яких просять розглядати справу за відсутності їх представників. Відзиви на відповідні апеляційні скарги сторони не подали.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2019 між ПП «Сакура» (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Васильчук Христиною Володимирівною та Фізичною особою-підприємцем Машталєр Світланою Анатоліївною (орендарі) укладено договір оренди нежитлових приміщень та додаткову угоду до цього договору. Згідно умов цього договору орендодавець передає, а орендарі приймають в строкове платне користування для розміщення закладу громадського харчування нежитлове приміщення по вул.Целевича, 4 в м.Івано-Франківськ (пункти 1.1., 2.1. договору).

У відповідності до пункту 3.1. договору вступ орендарів у користування об"єктом оренди настає з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Пунктом 5.1.1. договору, в редакції додаткової угоди від 01.07.2019, сторони погодили, що розмір орендної плати складає 45 000,00грн з 15 квітня по 15 грудня та 40 000,00грн з 15 січня по 15 березня; 15 000,00грн вносяться щомісячно на рахунок орендодавця, а решта оплачується готівкою.

Орендна плата сплачується орендарями щомісячно не пізніше 22 числа поточного місяця шляхом внесення коштів на банківський рахунок орендодавця (пункт 5.3. договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору приміщення передаються в оренду до 30.05.2022 включно з моменту його прийняття орендарями за актом приймання передачі.

Договір вступив в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди (пункт 4.1.), а в частині зобов"язань орендарів щодо сплати орендної плати та інших платежів - до виконання зобов"язань (пункт 10.1. договору).

Відповідно до пункту 9.3. договору орендодавець вправі відмовитись від договору відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України і вимагати повернення майна у випадку, якщо орендарі не в повній мірі сплачують орендну плату протягом більш як двох місяців, а також у інших випадках, передбачених законодавством та умовам договору в т.ч. порушення орендарями своїх зобов"язань за договором, які є одночасно підставою для його припинення. Про факт відмови орендодавець повідомляє орендарів письмовим повідомленням за один місяць.

Об"єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі майна та передачі ключів від приміщення. Орендарі зобов"язані до дати підписання акту приймання-передачі звільнити об"єкт оренди від будь-яких власних речей (предметів), що перешкоджатимуть орендодавцю в подальшій реалізації його права на використання об"єкта оренди (пункти 3.5., 3.7. договору).

Згідно з пунктом 6.2. договору, у разі дострокового розірвання договору оренди з ініціативи орендодавця, орендодавець повертає орендарям кошти у сумі 135 000,00грн орендної плати за користування об"єктом оренди сплаченої на майбутнє.

На виконання умов договірних відносин відповідач передав, а орендарі прийняли у строкове платне користування нежитлове приміщення по вул.Целевича, 4 в м.Івано-Франківськ, що засвідчено сторонами у акті приймання-передачі об"єкта оренди від 01.07.2019.

Повідомленням від 01.07.2020 відповідач за первісним позовом інформував позивача про розірвання з 01.08.2020 договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2019 на підставі п. 9.3. через невиконання орендарем зобов"язань обумовлених пунктами 5.3., 7.1. договору. Одночасно вимагав повернути об"єкт оренди до 20.08.2020.

Актом приймання - передачі від 03.08.2020 (підписаним між ПП «Сакура» та ФОП Машталер Світлана Анатолівна) нежитлове приміщення по вул.Целевича, 4 в м.Івано-Франківськ повернено орендодавцю.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано видаткові накладні від 17.07.2019, від 18.07.2019, від 25.07.2019, 26.07.2019, від 29.07.2019, від 30.07.2019, від 16.08.2019, від 16.08.2020, від 18.08.2019, від 20.08.2019, від 21.08.2019, від 22.08.2019, від 23.08.2019, від 25.08.2019, від 26.08.2019, від 27.08.2019, від 28.08.2019, від 29.08.2019, від 30.08.2019, від 02.09.2019, від 23.09.2019, від 09.11.2019, від 10.11.2019, від 13.11.2019, від 19.11.2019, від 09.12.2019, від 10.12.2019 на підставі яких ФОП Васильчук Х.В. придбала товару (посуд, інвентар, обладнання) на суму 607 189,65грн.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 607 189,65 грн - коштів за безпідставно набуте майно, 17 955,50 грн - заборгованості за договором на підставі п. 6.2. договору та 46 986,52 грн - інфляційних втрат, 16 569,00 грн - 3% річних.

Зустрічна позовна заява подана щодо стягнення 234 500,00 грн. орендної плати за період з 01.07.2019 по 01.08.2020.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, урегульовано главою 83 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В даному спірному випадку позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України ні передання відповідачу, ні набуття та збереження останнім належного позивачу майна вартістю 607 189,65грн, що є необхідними умовами для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення безпідставно збереженого майна.

Відповідь директора ПП «Сакура» б/н і дати на запит адвоката Жарського Т.В. не підтверджує те, що позивач зверталась до відповідача з вимогою про повернення спірного майна.

У відповіді б/н і дати на запит адвоката Жарського Т.В. директор ПП «Сакура» зазначив, що нежитлове приміщення за адресою: вул. Целевича,4, м. Івано-Франківськ належить на праві власності фізичним особам, а інформація щодо розпорядження майном ПП «Сакура» є конфіденційною та враховуючи те, що у останнього немає цивільних відносин з ФОП Васильчук Х.В., немає можливості надати вичерпну відповідь. Також, у цій відповіді директор ПП «Сакура» зазначив, що тлумачення умов договору відбувається на підставі ст. 213 ЦК України.

З поданих позивачем видаткових накладних від 17.07.2019, від 18.07.2019, від 25.07.2019, 26.07.2019, від 29.07.2019, від 30.07.2019, від 16.08.2019, від 16.08.2020, від 18.08.2019, від 20.08.2019, від 21.08.2019, від 22.08.2019, від 23.08.2019, від 25.08.2019, від 26.08.2019, від 27.08.2019, від 28.08.2019, від 29.08.2019, від 30.08.2019, від 02.09.2019, від 23.09.2019, від 09.11.2019, від 10.11.2019, від 13.11.2019, від 19.11.2019, від 09.12.2019, від 10.12.2019 вбачається поставка товару (посуд, інвентар, обладнання) Адонкою О.О. - ФОП Васильчук Х.В., проте такі докази не доводять, що цей товар знаходиться у відповідача та не повернувся останній.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з пп.3.4., 3.5. договору обов"язок звільнити об"єкт оренди від будь-яких власних речей у разі припинення дії договору покладено саме на орендаря/позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом коштів за безпідставно набуте майно у сумі 607 189,65 грн. А відтак,правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не підлягає задоволенню і вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 01.07.2019 в сумі 17 955,50 грн на підставі п. 6.2. договору.

Так, п. 6.2. договору, сторони погодили, що у разі дострокового розірвання договору оренди з ініціативи орендодавця, орендодавець повертає орендарям кошти у сумі 135 000,00грн - орендної плати за користування об"єктом оренди сплаченої на майбутнє. При цьому, доказів сплати позивачем на майбутнє орендної плати - суду не подано.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення 46 986,52 грн - інфляційних втрат, 16 569,00 грн - 3% річних, адже вони є похідними.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення орендної плати, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об"єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).

ФОП Васильчук Х.В. не заперечує факту користування нею орендованим приміщенням в спірний період (з 01.07.2019 по 01.08.2020). При цьому, ФОП Васильчук Х.В. стверджує, що у неї був обов`язок сплачувати ПП «Сакура» орендну плату у розмірі 13,33 % від суми орендної плати, так, як договір був підписаний між двома орендарями, і орендну плату в розмірі 86,67 % від суми орендної плати зобов`язана була сплачувати ФОП Машталєр Світлана Анатоліївна (другий орендар). Однак, дані твердження ФОП Васильчук Х.В. не відповідають умова договору оренди від 01.07.2019, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що у п. 5.1.1. договору оренди від 01.07.2019, який визначався порядок та розмір сплати орендної плати, сторонами додатковою угодою від 01.07.2019 внесено зміни та викладено п. 5.1.1. договору в редакції: розмір місячної орендної плати складає 45 000,00 грн. з 15 квітня по 15 грудня та 40 000 ,00 грн. з 15 січня по 15 березня. 15 000,00 грн. вносяться щомісячно на рахунок орендодавця, а решта оплачується готівкою.

Враховуючи те, що сторони додатковою угодою до договору не визначили, в якій частині орендарі мають оплачувати орендну плату, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ФОПВасильчук Х.В. та ФОП Машталєр С.А. був обов`язок, згідно договору оренди від 01.07.2019, сплачувати орендну плату у рівних частинах. Адже, відповідно до ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. На зазначене суд першої інстанції не звернув уваги.

ПП «Сакура» (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що ФОП Машталєр С.А. виконала в повному обсязі свій обов`язок щодо сплати орендної плати по договору оренди від 01.07.2019, а ФОП Васильчук Х.В. лише частково на суму 8000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Так, згідно п. 5.1.1. договору оренди від 01.07.2019 (врахуванням додаткової угоди від 01.07.2019) орендарі зобов`язалися вносити щомісячно на рахунок орендодавця 15 000,00 орендної плати. Отже, за спірний період з 01.07.2019 по 01.08.2020 (13 місяців і 1 день) орендарі мали перерахувати на рахунок орендодавця 195 483,00 грн.

ФОП Васильчук Х.В. зобов`язана була перерахувати на рахунок позивача (ПП «Сакура) 1/2 частини орендної плати - 97 741,50 грн.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що ФОП Васильчук Х.В. перерахувала на рахунок ПП «Сакура» лише 8000,00 грн., відтак, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 89 741,50 грн. (97 741,50 8000,00) орендної плати є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо зустрічних позовних вимог в частині стягнення 153 758,50 грн. орендної плати, то останні не підлягають до задоволення. Адже, зазначені кошти, за твердженням ПП «Сакура», стосуються орендної плати, яку ФОП Васильчук Х.В. зобов`язалась сплачувати готівкою. Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що відповідач не сплатила йому готівковими коштами зазначену суму. При цьому ФОП Васильчук Х.В. стверджує, що сплачувала орендну плату готівкою.

Правила частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу зобов"язують кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо стягнення 89 741,50 грн. орендної плати. В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.В задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни № 2021/12-37 від 20.12.2021 (вх. № 01-05/4283/21 від 22.12.2021) відмовити.

2.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сакура» № 15/12-01 від 15.12.2021 (вх. № 01-05/4240/21 від 21.12.2021) задоволити частково.

3.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 у справі № 909/621/21 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо стягнення 89 741,50 грн. орендної плати. В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення суду залишити без змін:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , номер запису: 21060000000005475) на користь Приватного підприємства «Сакура» (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 14/1, ідентифікаційний код 23802340) 89 741,00 грн. орендної плати.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , номер запису: 21060000000005475) на користь Приватного підприємства «Сакура» (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 14/1, ідентифікаційний код 23802340) 1342,30 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 2013,50 судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.02.2022.

Головуючий суддя Скрипчук О.С.

СуддяМатущак О.І.

Суддя Марко Р.І.