Ухвала

від 07.11.2022 по справі 909/621/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 909/621/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Стратієнко Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Кобецької С. М.

від 18.11.2021 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Скрипчук О. С., Марко Р. І., Матущак О. І.

від 16.02.2022

за позовом Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни

до Приватного підприємства "Сакура"

про стягнення 688 700,67 грн,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Сакура"

до Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни

про стягнення 234 500,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Васильчук Христина Володимирівна звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Сакура" про стягнення 688 700,67 грн, з яких: 607 189,65 грн - кошти за безпідставно набуте майно, 17 955,50 грн - заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень від 01.07.2019, 46 986,52 грн - інфляційні втрати, 16 569,00 грн - 3% річних.

В свою чергу Приватне підприємство "Сакура" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни про стягнення орендної плати в сумі 234 500,00 грн за договором оренди нежитлових приміщень від 01.07.2019.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 у справі № 909/621/21 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни до Приватного підприємства "Сакура" про стягнення 688 700,67 грн відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Сакура" до Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни про стягнення 234 500,00 грн також відмовлено.

Постановою від 16.02.2022 Західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 у справі № 909/621/21 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо стягнення 89 741,50 грн орендної плати. В цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив: присудив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни на користь Приватного підприємства "Сакура" 89 741,00 грн орендної плати. В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 у справі № 909/621/21 залишив без змін.

14 жовтня 2022 року Фізична особа-підприємець Васильчук Христина Володимирівна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 909/621/21.

Перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом первісного позову у справі № 909/621/21 є вимога про стягнення 688 700,67 грн, а предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 234 500,00 грн, що в загальному розмірі становить менше п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (1 135 000,00 грн).

У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

При цьому, касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких Суд міг би визнати справу № 909/621/21 такою, судові рішення у якій може бути переглянуто у касаційному порядку.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, враховуючи, що скаржником не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/621/21 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження, Суд не розглядає заяви Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни про зупинення виконання судового рішення, про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 909/621/21 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Васильчук Христини Володимирівни на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 26 аркушах. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

Л. В. Стратієнко