Постанова

від 20.02.2022 по справі 910/4660/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. Справа№ 910/4660/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Полякова Б.М.

Гарник Л.Л.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від АТ КБ "ПриватБанк" - Куценко О.В. дов. №5353-К-Н-О від 02.07.2021р.;

від ІП "1+1 Продакшн" - не з`явився;

ліквідатор ТОВ "Главред-Медіа" Сиволобов М.М. - посвідчення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк (далі - АТ КБ) "ПриватБанк"

на ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 11.10.2021р.

(повний текст складено 29.10.2021р.)

у справі №910/4660/21 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Іноземного підприємства (далі - ІП) "1+1 Продакшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Главред-Медіа"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м.Києва від 11.10.2021р. по справі №910/4660/21 визнано кредитором у справі № 910/4660/21 по відношенню до боржника: -АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами на суму 46 050 353,07грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 36 595 339,67 грн. - вимоги четвертої черги, 8 888 977,99 грн. - вимоги шостої черги задоволення, 517 975,28 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника.; - ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 55 712 424,16грн., з яких 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 55 707 884,16горн.-вимоги четвертої черги; - ІП "1+1 Продакшн" з грошовими вимогами на суму 54 875 051,11грн., з яких 76 700,00грн.-вимоги першої черги, 54 609 521,65 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 188 829,46 грн. - вимоги шостої черги задоволення; визначено дату проведення підсумкового судового засідання; відмовлено Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" у визнанні кредитором на суму 111 414 888,19грн. та вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 12.11.2021р. АТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу на ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 11.10.2021р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відхилених грошових вимоги АТ КБ "ПриватБанк" та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Главред-Медіа" у наступному розмірі: 24 387 347,89 грн. - заборгованість за процентами за неправомірне користування кредитними коштами (четверта черга задоволення вимог кредиторів), 87 545 515,58 грн. - заборгованість з пені (шоста черга задоволення вимог кредиторів).

У відзивах на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ "Главред-Медіа" Сиволобов М.М. і ІП "1+1 Продакшн" просять відмовити АТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 11.10.2021р. залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 11.10.2021р. по справі №910/4660/21 та призначено її до розгляду на 31.01.2022р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022р. задоволено клопотання Іноземного підприємства "1+1 Продакшн" про поновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" та залучено його до матеріалів справи; відкладено розгляд справи №910/4660/21 на 21.02.2022р. на підставі ст. 270 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора Сиволобова М.М. і представника АТ КБ "ПриватБанк", дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Іноземне підприємство "1+1 Продакшн" (код ЄДРПОУ 23389360) звернулося до місцевого суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главред-Медіа" (код ЄДРПОУ 34413423) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.04.2021р. було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главред-Медіа", визнано грошові вимоги ІП "1+1 Продакшн" до ТОВ "Главред-Медіа" в розмірі 54 798 351,11 грн. (основний борг - 54 609 521,65 грн., штрафні санкції - 188 829,46 грн.); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Главред-Медіа"; здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главред-Медіа" за №6593 від 10.06.2021р.; призначено розпорядником майна ТОВ "Главред-Медіа" арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №451 від 12.03.2013р.); визначено дату проведення попереднього судового засідання на 16.08.2021р.

05.08.2021р. до місцевого суду АТ КБ "ПриватБанк" було подано заяву про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 157 978 676,54 грн.

На обґрунтування поданої заяви кредитор зазначав, що 14.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ТОВ «Главред-Медіа» (позичальник) було укладено кредитний договір № 4Г11095И, умовами якого передбачено, що позивач при наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати відповідачу кредит у відповідності з п. А.1, з лімітом та на цілі, зазначені в п. А.2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, в обумовлені даним договором строки. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, регулюючим кредитні правовідносини.

Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія ( п. А. 1 договору).

Ліміт даного кредитного договору складає 18 504 000, 00 грн., на наступні цілі підприємства - фінансування поточної діяльності підприємства (п. А. 2 договору).

Згідно п. А. 3 договору, термін повернення кредиту - 12.03.2013р.

Згідно п. А.7 договору, за користування кредитом відповідач сплачує позивачу відсотки (п. А.6) виходячи з процентної ставки у розмірі 12 % річних.

При порушенні відповідачем зобов`язань з повернення кредиту, відповідач сплачує позивачу відсотки (п. А.6) виходячи з процентної ставки у розмірі 48 % річних (п. А. 8 договору).

Умовами п. 5.4. договору визначено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 5.1., 5.2., 5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане відповідачем.

Згідно п. 5.7. договору, строки позовної давності по вимогах щодо стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.1. договору).

Надалі, між Банком та позичальником укладено додаткові угоди від 27.05.2011р., від 20.09.2012р., від 05.10.2012р. та від 07.02.2013р. до кредитного договору №4Г11095И від 14.03.2011р.

Відповідно до додаткової угоди від 05.10.2012р. до кредитного договору №4Г11095И від 14.03.2011р. сторони вирішили викласти умови договору в наступній редакції:

А.1. вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.

А.2. ліміт даного кредитного договору складає 18 504 000,00 грн., на наступні цілі підприємства - фінансування поточної діяльності підприємства.

А.3. термін повернення кредиту - 12.03.2013р.

А.6. за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою ставкою 12% річних.

А.8. при порушенні зобов`язань з погашення/повернення кредиту, боржник сплачує Банку відсотки за користування кредитом з фіксованою ставкою у розмірі 48 % річних від суми непогашеної заборгованості.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.1. договору).

З огляду на неналежне виконання ТОВ "Главред-Медіа" своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором від 14.03.2011р. № 4Г11095И, Банком було подано до місцевого суду позов про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду м.Києва від 16.04.2015р. у справі №910/4725/15-г позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було задоволено; стягнуто з ТОВ «Главред-Медіа» на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 16 186 199,55 грн. заборгованості за кредитом, 15 199 656,36 грн. заборгованості за відсотками з користуванням кредитом, 43 520,13 грн. заборгованості по сплаті винагороди за користуванням кредитом, 8 888 977,99 грн. заборгованості по сплаті пені та 73 080,00 грн. судового збору.

Посилаючись на вищевикладені обставини, Банк обґрунтовував наявність у нього кредиторських вимог до боржника, що виникли на підставі кредитного договору від 14.03.2011р. № 4Г11095И, та становлять 157 460 701,26 грн., з яких: 16 186 199,55 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), з них 517 975,28 грн. є забезпеченими вимогами; 45 241 383,29 грн. - заборгованість за процентами (за правомірне та неправомірне користування кредитними коштами); 96 434 493,57 грн. - заборгованість з пені; 43 520,13 грн. - заборгованості по сплаті винагороди за користуванням кредитом; 73 080,00 грн. - судовий збір за рішенням господарського суду м.Києва від 16.04.2015р. у справі №910/4725/15-г.

За наслідками розгляду даних вимог АТ КБ "ПриватБанк" арбітражний керуючий Сиволобов М.М. зазначав, що зі спливом строку кредитування Банк втратив право нараховувати проценти за кредитом. Крім того, закінчився строк позовної давності для нарахування пені.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Рішенням господарського суду м.Києва від 16.04.2015р. у справі №910/4725/15-г позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було задоволено; стягнуто з ТОВ «Главред-Медіа» на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 16 186 199,55 грн. заборгованості за кредитом, 15 199 656,36 грн. заборгованості за відсотками з користуванням кредитом, 43 520,13 грн. заборгованості по сплаті винагороди за користуванням кредитом, 8 888 977,99 грн. заборгованості по сплаті пені та 73 080,00 грн. судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитним договором від 14.03.2011р. № 4Г11095И встановлено строк кредитування до 12.03.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

З огляду на те, що строк кредитування за кредитним договором від 14.03.2011р. №4Г11095И становив до 12.03.2013р. та продовжений не був, Банк втратив право нараховувати після вказаного строку передбачені договором проценти та пеню за кредитом.

Отже, відповідно до наданого Банком розрахунку, нарахування процентів та пені за користування кредитом після 12.03.2013р. здійснено Банком поза межами кінцевого строку кредитування за відсутності правової підстави.

Щодо погодження сторонами в кредитному договорі від 14.03.2011р. № 4Г11095И строків позовної давності по вимогах щодо стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів тривалістю 5 років, місцевим судом правильно зазначено наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Тобто, позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку кредитування у Банка відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги про стягнення таких процентів за період після закінчення строку кредитування 12.03.2013р. позовна давність не може бути застосована. Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12.

Пунктом А.8. кредитного договору від 14.03.2011р. №4Г11095И сторони погодили нарахування за неправомірне користування кредитними коштами 48 % річних від суми непогашеної заборгованості.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) урегульовані законодавством наступним чином: у випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч.1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягають положення ст.625 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Дана правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019р. у справі № 127/15672/16-ц.

Місцевим судом законно і обгрунтовано відмовлено АТ КБ "ПриватБанк" у визнанні кредитором на суму 111 414 888,19 грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В іншій частині ухвала місцевого суду від 11.10.2021р. апелянтом не оскаржувалась.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 11.10.2021р. по справі №910/4660/21 - без змін.

Справу №910/4660/21 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 22.02.2022р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Б.М. Поляков

Л.Л. Гарник