Ухвала

від 21.02.2022 по справі 927/1104/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 927/1104/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б. Ю. і Малашенкової Т. М,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Мереж" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.03.2021 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021

за позовом Товариства

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Гудлінк" ("GOODLINK" SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA)

товариства з обмеженою відповідальністю "Ютекс Україна"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 11.02.2022 (згідно з відміткою на конверті) подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 зі справи № 927/1104/20. Водночас до касаційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 07.12.2021 (повний текст підписаний 16.12.2021), а тому строк на її оскарження закінчився 05.01.2022.

Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Верховного Суду 11.02.2022, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надсилалася на адресу Суду, тобто з пропуском строку (понад 30 днів) на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 07.12.2021.

Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги, Товариство посилається на те, що останнє не отримувало копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку, а лише листом від 03.02.2022 №01-08/231/22 (копію якого додано до касаційної скарги) у відповідь на його звернення із заявою від 31.01.2022 б/н господарський суд Чернігівської області направив на адресу скаржника копію постанови суду апеляційної інстанції від 07.12.2021, яку скаржник отримав 07.02.2022, а тому вважає, що строк для подання касаційної скарги підлягає поновленню.

Однак Суд, розглянувши наведені доводи скаржника щодо отримання копії постанови суду апеляційної інстанції лише після звернення до суду з відповідною заявою від 31.01.2022 (тобто через 35 днів після дати складання повного тексту), відхиляє їх як необґрунтовані, оскільки скаржником у клопотанні не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило останнього можливості отримати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду раніше, ніж 31.01.2022, адже назване судове рішення було опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.12.2021.

Разом з тим суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що Товариство було скаржником у суді апеляційної інстанції, то останнє не було позбавлене можливості відстежувати хід розгляду його ж апеляційної скарги та в розумні інтервали часу вжити всіх необхідних заходів, зокрема, ознайомитись з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень (або ж ознайомитись з матеріалами справи) для звернення з касаційною скаргою в межах строків, визначених ГПК України.

Водночас Суд звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що підстави, наведені Товариством у клопотанні, є неповажними, оскільки останнім не наведено належних обґрунтувань щодо наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.09.2021 у справі №925/1276/19.

При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Однак скаржником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки останнім у касаційній скарзі не зазначено конкретних норм права, висновок про застосування яких (якої) був сформований Верховним Судом та не врахований судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга .

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- навести Суду інші підстави, за їх наявності, та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- уточнити наведену скаржником підставу касаційного оскарження судового рішення та зазначити конкретні норми права (пункт, частина, стаття), висновок про застосування яких (якої) був сформований Верховним Судом та не врахований судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України або відмову у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Мереж" на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 зі справи № 927/1104/20 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Технології Мереж" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 14 березня 2022 року. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Технології Мереж", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова