Рішення

від 09.02.2022 по справі 320/2432/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року м.Київ № 320/2432/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Єжелі А.О,

за участю представника відповідача - Вишневського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2020 №15950717, прийняте Головним управлінням державної податкової служби у Київської області та податкове повідомлення-рішення від 30.10.2020 №15960717, прийняте Головним управлінням державної податкової служби у Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач безпідставно поставив під сумнів фінансово-господарські операції товариства з ТОВ "ЦІНДАО" та ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО", оскільки всі податкові накладні за господарськими операціями з зазначеними контрагентами зареєстровані в ЄРПН, а тому в силу вимог п. 201.10 ст. 201 ПК вони є безумовною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребують додаткового підтвердження. Крім того, вказує, що документальна позапланова перевірка була проведена на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК у зв`язку з поданням ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" декларації за липень 2020 року, в якій заявлено від`ємне значення ПДВ, яке становить більше 100 тис грн., а тому відповідач мав право перевіряти виключно законність суми декларування з від`ємного значення ПДВ, яке заявлене позивачем у декларації. Натомість, відповідачем незаконно зроблено висновки щодо повноти та нарахування ПДВ за липень 2020 року та його заниження на суму 1 420 269 грн., а тому податкові повідомлення - рішення, винесені за наслідками такої перевірки підлягають скасуванню.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що взаємовідносини між ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" та ТОВ "ЦІНДАО", ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" спричиняють нереальність господарської операції та відповідно неправомірність (безпідставність) документального оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

Фактично, ТОВ "ЦІНДАО" та ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання товарів на користь ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 21.04.2021 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №320/2432/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18 травня 2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 05.10.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 09.11.2021.

Судові засідання неодноразово відкладались за клопотанням представника позивача.

У судове засідання, призначене на 10.02.2022, представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛІДЕР ГРУП» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.08.2020 №9203834930 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (червень 2020 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 07.08.2020 №9190873252).

За результатами перевірки складено акт від 01.10.2020 №469/10-36-07-17/39403383 (далі - акт перевірки) «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІДЕР-ГРУПП», за яким встановлено наступні порушення:

1) п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10, п. 201.11 СТ. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1 460 269 грн., в тому числі за липень 2020 року на суму 1 460 269 грн.;

2) п. 44.1 СТ. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абз. г) п. 198.5, п.198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 Декларації) на загальну суму 265 384 грн., в тому числі за липень 2020 року на суму 265 384 грн.

Як встановлено у ході перевірки та убачається з матеріалів справи, між ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" (продавець) та ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" (покупець) 02.07.2020 укладено Договір поставки №02/07/20-6 (а.с. 38-38 т. 2).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, вказаною у накладних.

П. 3.1 Договору передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах самовивезення покупцем товару зі складу постачальника.

Оплата за товар згідно із п. 4.1 Договору здійснюється шляхом безготівкової або вексельної форми (шляхом видачі покупцем простого векселя).

Відповідно до видаткових накладних, позивачем придбавався наступний товар: піна монтажна, заклепки алюмінієві, компресори повітряні з кривошипно-шатунним механізмом, частини повітряних компресорів (а.с. 40, 42, 44, 45, 47, 49, 51, 52, 54, 55, 57, 59, 61, 72, 73, 74 т. 2).

Загальна сума придбаного товару становить 8 264 821, 12 грн. у т.ч. ПДВ 1 652 964, 22 грн.

Оплата за товар на момент проведення перевірки здійснена не була.

Транспортування товару згідно наданих позивачем ТТН здійснювалося автомобілем марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , водій - експедитор ОСОБА_1 , пункт навантаження - Одеська обл., вул. Балківська, буд 130, пункт розвантаження - Одеська обл., Біляєвський р-н, Нерубайська сільська рада, масив 4, буд. 4а (а.с. 41, 43, 46, 48, 50, 53, 56, 58, 60,66 т. 2).

Також, між ТОВ "ЦІНДАО" (постачальник) та ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" (покупець) 09.06.2020 укладено Договір поставки №45 (а.с. 19-22 т. 2).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, який зазначено у накладних на товар.

П. 6.2 Договору передбачено, що відвантаження товару відбувається на умовах самовивозу зі складу постачальника.

Оплата за товар згідно із п. 4.1 Договору здійснюється протягом 6 місяців на підставі видаткової накладної шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до видаткових накладних позивачем придбавався наступний товар: коробки складані, унітази, умивальники, клапани випускні, клапани зворотні, карнизи для штор, крани кулькові, листи поролонові, інструменти для фрезерування, шланги з фітингами, кабель, зварювальний апарат ручний, частини екскаватора, інструменти для зняття ТНВЛ, люстри, світильники-нічники, нічники, інструменти для токарних верстатів, частини для металошукачів, болти для а/м, бак. метал, фурнітура для карниза, профілі з алюмінію, свердло, стрічкова пила електрична, балясини для східців, патрони для лампи, плоскогубці, коло шліфувальне профільне, розетки штепсельні вилки, лампи для басейну, стабілізатори напруги, розетки - тройники, ковпаки колеса, насоси, фітинги, запчастини до електричних водонагрівачів, насоси, фітінги з пластмаси, вентилятори для системи центрального опалення, фітинги з мідних сплавів, теплообмінники для котлів опалення, манометри, частини газового котла, частини котла опалення, клапани зворотні, змішувачі, баки розширювальні, клапани запобіжні, клапани випускні, вентилятори для системи опалення, редуктори зубчасті для гідронасоса (а.с. 23, 25, 62, 63, 67, 68 т.2).

Загальна сума придбаного товару становить 363 446,68 грн. у т.ч. ПДВ 72 689,34 грн.

Оплата за товар на момент проведення перевірки здійснена не була.

Транспортування товару згідно наданих позивачем ТТН здійснювалося автомобілем марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_2 , водій - експедитор ОСОБА_2 , пункт навантаження - Київська обл., Бородянський р-н, с. Лубянка, вул. Чкалова, буд 39-3, пункт розвантаження - АДРЕСА_1 (а.с. 64, 69, 70 т. 2).

Як зазначено податковим органом у акті перевірки, до перевірки надано договір найму від 05.12.2019 транспорту (КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 та КАМАЗ номерний знак НОМЕР_2 ), власником якого є ОСОБА_3 , який також є директором ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" . Однак, як зазначає відповідач, до перевірки не надано доказів, які б свідчили про оплату наданих послуг з перевезення товару, також не утримано з ОСОБА_3 податок із суми доходу, отриманого за надання послуг з перевезення. А тому, як зазначає у акті перевірки відповідач, перевіркою не встановлено факту передачі автомобіля марки КАМАЗ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ОСОБА_3 в оренду ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП» та використання його в господарській діяльності ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП».

Також, податковий орган зазначає в акті перевірки, що перевіркою встановлено, що транспортування товару зазначеного в податкових накладних, видаткових накладних та ТТН не можливо автомобілем Камаз НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , категорія/кузов Самоскид, який є Спеціальним автомобілем, у зв`язку з тим, що відповідно до номенклатури товарів вони є промисловими товарами для перевезення які упаковують у тверду (дощані, фанерні ящики), напівтверду (пресовані кіпи із застосуванням дощечок і планок) і м`яку упаковку (пресовані кіпи без дощечок і планок, тюки, баули, тканинні мішки, рогожні мішки, рулони) та для перевезення яких необхідно надавати спеціалізований та відповідно обладнаний рухомий склад, згідно з вимогами санітарних правил і нормативів та визначені п.18, п.26 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а саме: які перевозяться автомобілями з бортовою платформою або автомобілями-фургонами.

Також, у акті перевірки зазначено, що придбаний товар згідно із Договором відповідального зберігання від 01.07.2020 №02/07/20-6 та Договором відповідального зберігання від 01.06.2020 №01-06-01, укладені між позивачем та ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ", транспортований на адресу: Одеська обл., Біляєвський р-н, Нерубайська сільська рада, масив 4, буд. 4а.

ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ" має ознаки фіктивного підприємства, має стан - 0, відсутнє за місцем реєстрації. На запит податкового органу, Нерубайська сільська рада повідомила, що у Державному земельному кадастрі, державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Рестрі прав власності на нерухоме майно, Погосподарських книг Нерубайської сільської ради відсутня будь-яка інформація щодо володіння чи користування земельних ділянок або нерухомого майна. Також, будь-які договори між Нерубайською сільською радою та ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ" не укладалися, рішення не приймалися. А тому, податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ" відповідної матеріально-технічної бази для зберігання товару, що вказує про нереальність виконання умов Договорів відповідального зберігання від 01.07.2020 №02/07/20-6 та від 01.06.2020 №01-06-01, укладеним між позивачем та ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ".

Також, проаналізувавши дані ЄДРПН та бази даних ДПС, податковий орган зробив висновок, що ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" та ТОВ "ЦІНДАО" має ознаки нереальності здійснення господарських операцій та не можливо простежити реального ланцюга постачання ТМЦ.

А тому, податковий орган дійшов висновку про формування позивачем податкового кредиту шляхом маніпулювання показників податкової звітності та нереальність виконання господарських операцій.

На підставі висновків акту перевірки, 30.10.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення №15960717, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 265 384 грн. та №15950717, яким донараховано 1 460 269 грн. ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 365 067, 25 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" подано відповідну скаргу до Державної податкової служби України, рішенням якої від 30.12.2020 №36691/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення від 30.10.2020 №15950717 та №15960717 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частиною другою статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону №996 передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема (але не виключно):

- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

У частині першій та другій статті 9 Закону №996 зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Водночас порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі - Положення №88).

За вимогами п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення №88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2.4 Положення №88).

Відповідно до п.2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно із п.2.13 Положення №88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського, а також податкового обліків навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

За змістом підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми, первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Фактичною підставою для проведення ТОВ "ЛІДЕР ГРУП" зазначених вище донарахувань, став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за результатом господарських операцій з постачання позивачу його контрагентами - ТОВ «ІМПОРТ ТАЙМ ПРО» та ТОВ «ЦІНДАО» товару, з огляду на відсутність належних доказів фактичного виконання контрагентами умов договорів, зокрема недоведеність факту перевезення товару, відсутність орендованих приміщень у ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ", який надавав послуги зі зберігання товару, відсутність працівників та матеріально-технічної бази у контрагентів для виконання умов договору.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо безтоварності проведених взаємовідносин між позивачем та його контрагентами, контролюючий орган також послався на узагальнену податкову інформацію отриману відносно ТОВ "ЦІНДАО" та ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО", за результатом аналізу якої контролюючим органом встановлено: відсутність у підприємств власних основних засобів та інших оборотних активів, необхідних для провадження фінансово-господарської діяльності, податкова звітність за спірний період ними не подавалася, по ланцюгу постачання відсутня взаємодія з контрагентами.

Крім того, до перевірки не надано платіжних доручень, картку рахунку 631. актів прийому передачі товару, сертифікатів походження, відповідності, якості товарів (реквізити ДСТУ. ТУ. марки, типу, заводу виробника), інформації разом з підтверджуючими документами про оплату, внутрішніх наказів ТОВ «ЛІДЕР-ГРУПП» про відрядження водія, разом з транспортним засобом до Одеської області для транспортування ТМЦ та про відрядження матеріально-відповідальних осіб до Одеської області для передачі ТМЦ на зберігання, інформації разом з підтверджуючими документами про наявність складських приміщень та відповідних умов для зберігання ТМЦ. Також, сертифікатів походження, відповідності, якості товарів.

Отже, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та витрат позивача.

Позивачем в підтвердження реальності здійснення господарської діяльності по взаємовідносинах ТОВ "ЦІНДАО" та ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" долучено Договори, видаткові накладні, товаротранспортні накладні. На момент перевірки оплата за придбаний товар здійснена не була.

Разом з тим, в ході проведення перевірки контролюючим органом проаналізовано отриману податкову інформацію стосовно ТОВ "ЦІНДАО" та встановлено, що товариство перебуває на обліку у ГУ ДФС Київській області, основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля. Фінансова звітність за 1 та 2 квартал 2020 року не подавалась. На дату складення акта підприємство має стан - "0". З метою вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки по господарських відносинах з контрагентом - покупцем, при виїзді за податковою адресою встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «ЦІНДАО», про що складено акт про неможливість вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки по господарських відносинах з контрагентом - покупцем.

Також, проаналізувавши дані ЄДРПН та бази даних ДПС, податковий орган зробив висновок, що по ланцюгу постачання у ТОВ «ЦІНДАО» відсутня взаємодія з контрагентами, відсутні трудові ресурси та технічна можливість для самостійного придбання та реалізації товару.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО", податковим органом встановлено, що за період з 07.11.2019 по 15.06.2020 податкову звітність ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" не подавало. Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових не прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.06.2020 № 57312. На дату складення акта підприємство має стан - "0".

Також, проаналізувавши дані ЄДРПН та бази даних ДПС, податковий орган зробив висновок, що ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" має ознаки нереальності здійснення господарських операцій та не можливо простежити реального ланцюга постачання ТМЦ.

Вищенаведені обставини за операціями з ТОВ "ЦІНДАО" та ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО" відповідач розцінив як такі, що доводять неможливість здійснення вказаних господарських операцій.

Суд зазначає, що право платника податку на формування податкового кредиту виникає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас у разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року справа №826/10711/14.

Таким чином, у ході судового розгляду платник податків повинен надати належні та допустимі докази в противагу наданим податковим органом доказам, що спростовують достовірність даних податкового обліку платника податків, які стали підставою для висновку про фіктивність господарських операцій.

Згідно з доктриною «ділової мети», сутність якої полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди (у т.ч. зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, зменшення податкових зобов`язань на суму податкового кредиту, відшкодування ПДВ з державного бюджету) поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Концепція «наявності ділової мети» передбачає, що господарська операція має містити економічний сенс для підприємства і бути доцільною з погляду її проведення. Тобто навіть якщо операцію оформлено належним чином і є докази реальності її здійснення, проте причина здійснення такої операції не є економічно обґрунтованою для господарської діяльності, платник податків не має права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат та права на зменшення податкових зобов`язань на суму податкового кредиту.

Суд зазначає, що лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин можуть вважаться такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару/послуг.

Водночас згідно із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.03.2012 р. (справа №21-737во10), про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як встановлено судом, відповідно до видаткових накладних, позивачем придбавався наступний товар: піна монтажна, заклепки алюмінієві, компресори повітряні з кривошипно-шатунним механізмом, частини повітряних компресорів, коробки складані, унітази, умивальники, клапани випускні, клапани зворотні, карнизи для штор, крани кулькові, листи поролонові, інструменти для фрезерування, шланги з фітингами, кабель, зварювальний апарат ручний, частини екскаватора, інструменти для зняття ТНВЛ, люстри, світильники-нічники, нічники, інструменти для токарних верстатів, частини для металошукачів, болти для а/м, бак. метал, фурнітура для карниза, профілі з алюмінію, свердло, стрічкова пила електрична, балясини для східців, патрони для лампи, плоскогубці, коло шліфувальне профільне, розетки штепсельні вилки, лампи для басейну, стабілізатори напруги, розетки - тройники, ковпаки колеса, насоси, фітинги, запчастини до електричних водонагрівачів, насоси, фітінги з пластмаси, вентилятори для системи центрального опалення, фітинги з мідних сплавів, теплообмінники для котлів опалення, манометри, частини газового котла, частини котла опалення, клапани зворотні, змішувачі, баки розширювальні, клапани запобіжні, клапани випускні, вентилятори для системи опалення, редуктори зубчасті для гідронасоса.

Оплата за товар на момент проведення перевірки здійснена не була та на момент розгляду справи позивачем не долучалися до матеріалів справи докази оплати придбаного товару.

Як вказав у відзиві на позовну заяву відповідач, зазначений вид товару є промисловими товарами, для перевезення які упаковують у тверду (дощані, фанерні ящики), напівтверду (пресовані кіпи із застосуванням дощечок і планок) і м`яку упаковку (пресовані кіпи без дощечок і планок, тюки, баули, тканинні мішки, рогожні мішки, рулони) та для перевезення яких необхідно надавати спеціалізований та відповідно обладнаний рухомий склад, згідно з вимогами санітарних правил і нормативів та визначені п.18, п.26 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а саме: які перевозяться автомобілями з бортовою платформою або автомобілями-фургонами.

Однак, згідно наданих позивачем до матеріалів справи ТТН, товар перевозився автомобілем марки КАМАЗ, який не обладнаний для перевезення даного виду товару, а відтак ним неможливо здійснити транспортування такого товару в кількості та об`ємі, що зазначені в ТТН, що вказує на нереальність його транспортування.

Крім того, даний вид товару передбачає наявність сертифікатів походження, відповідності та якості товарів, які позивачем не надано ні під час перевірки, ані під час судового розгляду.

Також, згідно ТТН, придбаний товар перевезений шляхом самовивезення на адресу: Одеська обл., Біляєвський р-н, Нерубайська сільська рада, масив 4, буд. 4а, та зберігався там згідно із Договором відповідального зберігання від 01.07.2020 №02/07/20-6 та Договором відповідального зберігання від 01.06.2020 №01-06-01, укладені між позивачем та ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ".

У той же час, податковим органом встановлено, що у Державному земельному кадастрі, державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Рестрі прав власності на нерухоме майно, Погосподарських книг Нерубайської сільської ради відсутня будь-яка інформація щодо володіння чи користування земельних ділянок або нерухомого майна ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ" за зазначеною адресою.

А тому, суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу про відсутність у ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ" відповідної матеріально-технічної бази для зберігання товару, що вказує про нереальність виконання умов Договорів відповідального зберігання від 01.07.2020 №02/07/20-6 та від 01.06.2020 №01-06-01, укладеним між позивачем та ТОВ "БРАВОТРЕЙДИНГ".

Окрім того, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази щодо фактичного виконання позивачем умов договорів, зокрема, відсутній факт оплати товару, відсутні докази належного транспортування, зберігання та подальшого використання товару у господарській діяльності товариства.

Факт реальності характеру вчинення відповідних господарських операцій може мати місце лише при дослідженні усіх доказів як кожного окремо, так і в сукупності, з метою встановлення дійсних обставин.

Відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, які свідчили б про рух коштів, доказів придбаних матеріалів та їх подальшої реалізації, доказів отриманих від контрагентів послуг в іншому ланцюгу постачання свідчить про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарських операцій.

Суд вважає, що при виборі контрагентів саме позивач несе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи не підтверджують фактичне придбання позивачем у контрагентів товару та свідчать про безтоварність проведених операцій. За спірними операціями позивача з указаними контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.

Усе зазначене у своїй сукупності підтверджує висновки податкового органу про правомірність прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про їхнє скасування.

Щодо доводу позивача про те, що документальна позапланова перевірка була проведена на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК у зв`язку з поданням ТОВ "ЛІДЕР-ГРУП" декларації за липень 2020 року, в якій заявлено від`ємне значення ПДВ, яке становить більше 100 тис грн., а тому відповідач мав право перевіряти виключно законність суми декларування з від`ємного значення ПДВ, яке заявлене позивачем у декларації, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як убачається з акта перевірки, перевірка ТОВ "ЛІДЕР ГРУП" була проведена з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.08.2020 №9203834930 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (червень 2020 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 07.08.2020 №9190873252).

Позивач вважає, що податковим органом незаконно зроблено висновки щодо повноти та нарахування ПДВ за липень 2020 року та його заниження на суму 1 420 269 грн., оскільки перевірці підлягала лише задекларована сума від`ємного значення ПДВ у розмірі 265 384,00 грн.

Однак, суд звертає увагу, що позивач помилково трактує норми ст. 78 ПК України та вважає, що податковий орган позбавлений права на перевірку сум ПДВ у звітному періоді, оскільки сума від`ємного значення ПДВ сформована позивачем за наслідками господарських операцій з ТОВ "ЦІНДАО" та ТОВ "ІМПОРТ ТАЙМ ПРО", а тому податковий орган зобов`язаний був перевірити правильність формування податкових зобов`язань та податкового кредиту по даним контрагентам.

Виходячи з вищенаведеного, надавши оцінку усім доказам, які є у справі, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для формування податкового обліку за наслідками зазначених вище господарських операцій. Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують висновків акту перевірки, а тому при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 21 лютого 2022 р.