Ухвала

від 24.05.2023 по справі 320/2432/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2432/21

УХВАЛА

24 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бєлової Л.В., Бужак Н.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Групп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Групп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Групп» (далі - Позивач, ТОВ «Лідер-Групп») подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та винести нове, яким задовольнити позовну заяву.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.05.2023 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Апелянта копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 12.05.2023, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102937902570).

На виконання вимог згаданої ухвали представником Позивача до суду 10.05.2023 направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яка обґрунтована тим, що, по-перше, ТОВ «Лідер-Групп» про існування рішення суду від 10.02.2022 дізналося лише з Єдиного державного реєстру судових рішень 23.01.2023, по-друге, направлення Київським окружним адміністративним судом копії судового рішення електронною поштою не може підтверджувати належне вручення його ТОВ «Лідер-Групп», яке не зареєстроване в підсистемі «Електронний суд» та не має офіційної електронної пошти, по-третє, зазначення судом першої інстанції у довідці про надсилання рішення суду дату надсилання 30.03.2022 свідчить, що Позивач об`єктивно не мав змоги подати апеляційну скаргу у строк до 21.03.2022.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як було встановлено в ухвалі 04.05.2023 від рішення суду першої інстанції проголошене 10.02.2022, а повний його текст складено 21.02.2022. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 21.03.2022. Проте, як було зазначено у згаданій ухвалі, апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Щодо твердження Апелянта про те, що копія рішення суду можливо направлялася на електронну пошту ТОВ «Лідер-Групп», однак така пошта не є офіційною, а відтак товариство фактично її не отримувало, судова колегія оцінює критично.

Так, аналіз змісту відомостей КП «ДСС» свідчить, що ТОВ «Лідер-Групп» засобами електронної пошти 10.02.2022 направлено до Київського окружного адміністративного суду заяву про розгляд справи без його участі (вх. №4418). Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, подальше направлення судом на електронну адресу Позивача копії рішення суду у цій справі в умовах введення в Україні воєнного стану було виправданим та з урахуванням того, що ТОВ «Лідер-Групп» допускало можливість листування з ним саме засобами електронного зв`язку, відповідало вимогам процесуального закону.

У контексті наведеного судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

Поновлення встановленого процесуальним законом строку на подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових випадках і лише за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Указану позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.05.2021 у справі № 160/7019/20.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У постанові від 19.05.2021 у справі №580/1225/20 Верховний Суд підкреслив, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

У свою чергу, ТОВ «Лідер-Групп», будучи обізнаним про дату, час та місце судового розгляду справи №320/2432/21 10.02.2022, майже протягом року не цікавилося результатами її розгляду, та, як наслідок, не демонструвало намір його оскаржити в установлені процесуальним законом строки без зайвих зволікань. При цьому будь-яких доказів чи аргументів на підтвердження обставин, які об`єктивно перешкоджали з`ясувати результати розгляду справи Київським окружним адміністративним судом, Позивачем не наведено.

Як було підкреслено в ухвалі від 04.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень було відновлено з 20.06.2022, що з урахуванням приписів Закону України «Про доступ до судових рішень» давало об`єктивну можливість ТОВ «Лідер-Групп» як особі, зацікавленої у результатах розгляду справи, ознайомитися з текстом судового рішення до 23.01.2023.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у цій справі можливість вчасного подання скаржником апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб`єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що викладені у заяві доводи представника Позивача не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім іншого, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що згідно ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2).

Учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 5); сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2 ч. 5); надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні (п. 5 ч. 5).

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 6).

У площині наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що, як було встановлено в ухвалі від 04.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга була направлена до Шостого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв`язку 23.01.2023, тобто в день, коли, за твердженням Апелянта, останній дізнався про існування оскаржуваного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Указана дата прийняття поштового відправлення міститься на конверті.

Аналіз змісту цього конверту свідчить, що згідно відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв`язку поштове відправлення прийнято 23.01.2023 шляхом погашення поштової марки «Kalush Orchestra». Водночас, згідно відомостей сайту АТ «Укрпошта» (https://postmark.ukrposhta.ua/index.php?route=product/productpath=83product_id=2407) поштова марка «Kalush Orchestra» була випущена 10.04.2023.

Викладене, на переконання судової колегії, дає об`єктивні підстави вважати, що фактична дата направлення до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги ТОВ «Лідер-Групп» є не 23.01.2023, а щонайменше 10.04.2023. Наведене робить неспроможними доводи поданої представником Позивача заяви про те, що останній якнайшвидше після ознайомлення із змістом судового рішення невідкладно реалізував право на його апеляційне оскарження.

У свою чергу встановлені судом апеляційної інстанції обставини вказують на відсутність у ТОВ «Лідер-Групп» процесуальної зацікавленості як у результатах розгляду справи судом першої інстанції, так й у своєчасному або без зайвих зволікань оскарженні прийнятого судового рішення. На користь такого висновку свідчить й те, що у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 було зазначено, що судові засідання неодноразово відкладались за клопотанням представника позивача.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що Апелянтом не було належним чином усунуто й інші недоліки апеляційної скарги, а саме - не надано документ про сплату судового збору.

Щодо заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору на десять днів з моменту поновлення права на апеляційне оскарження суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного та викладених вище висновків про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення свідчить і про відсутність правових підстав для продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Групп» про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Групп» про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Групп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Групп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Бєлова

Н.П. Бужак