Ухвала

від 21.02.2022 по справі 400/1602/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 лютого 2022 р. Справа № 400/1602/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Вільнозапорізької сільської ради, вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, про:визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2021 року № 230; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вільнозапорізької сільської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення XI позачергової сесії VIII скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30.1 1.2021 року № 230 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Вільнозанорізьку сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів), за його заявою від 20.10.2021 року.

Ухвалою від 08.02.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

21 лютого 2022 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Вільнозапорізькій сільській раді, до набрання законної сили рішенням по справі, приймати на пленарному засіданні сесії рішення про проведення земельних торгів стосовно земельної ділянки площею 5,2 га, кадастровий номер 4824581200:05:000:0403.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначила, що рішенням XI позачергової сесії VIII скликання Вільнолзапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 230 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею в зв`язку з тим, що земельна ділянка орієнтовною площею 2,8 га включена до переліку ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 189.

Вищенаведене рішення позивач просить визнати протиправним та скасувати з підстав його невідповідності ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: у ньому не зазначено вимогам яких законів чи прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів не відповідає місцезнаходження земельної ділянки, обраної ОСОБА_1 для безоплатної приватизації. Посилання відповідача на включення земельної ділянки площею 2,8 га до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах, також є безпідставним оскільки ОСОБА_1 вказав на іншу земельну ділянку, за рахунок якої бажає отримати 2 га землі у власність, а саме: на земельну ділянку площею 5,2 га, кадастровий номер 4824581200:05:000:0403. Але, така земельна ділянка увійшла до переліку земельних ділянок, затверджених рішенням від 30.11.2021 року № 189 (пункт 3 переліку земельних ділянок).

На офіційному веб-сайті Вільнозапорізької сільської ради оприлюднене рішення XIII сесії VIII скликання Вільнозапорізької сільської ради від 28.01.2022 року № 340 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки» згідно з яким визначено проведення земельних торгів з права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 12 га, кадастровий номер 4824581200:04:000:0491. Земельна ділянка, кадастровий номер 4824581200:04:000:0491, як і земельна ділянка площею 5,2 га, кадастровий номер 4824581200:05:000:0403, включена до переліку земельних ділянок, затверджених рішенням відповідача від 30.11.2021 року № 189. З цих обставин випливає, що відповідач у відповідності до ст. 136 Земельного кодексу України розпочав процес земельних торгів стосовно однієї із земельних ділянок, включених до даного переліку, отже, такий процес може бути розпочатий в найближчий час і стосовно земельної ділянки, за рахунок якої бажає отримати земельну ділянку ОСОБА_1 . Поряд з цим, спір між ОСОБА_1 і Вільнозапорізькою сільською радою судом не розглянуто, рішення по справі судом не прийнято.

Рішення про проведення земельних торгів може бути прийнято раніше від рішення по справі, що може унеможливити ефективний захист права ОСОБА_1 на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на стадії отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення оскільки на земельну ділянку, обрану нею, таким чином буде накладено заборону в розумінні ч. 5 ст. 136 Земельного кодексу України згідно з якою земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Одночасно з цим, у відповідності до ч. 1 ст. 161 Земельного кодексу України, рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд також звертає увагу сторін на те, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.11.2018 року у справі № 826/5735/16, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Проте отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 23.01.2019 року у справі № 308/10112/16-а.

З урахуванням наведеного, будь-які докази існування відповідних майнових прав на обрану земельну ділянку, так само, як і легітимних очікувань на виникнення таких прав на підставі рішення суду у цій справі, як у позивача так і в будь-якої іншої особи, якій, як стверджує позивач, відповідачем може бути надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, наразі відсутні.

Вищезазначене свідчить про те, що і доводи позивача про ймовірність порушення її права через існування можливості у відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі є безпідставними, а посилання, на яких ґрунтуються такі доводи, за можливості одночасного надання дозволу на розробку проекту землеустрою кільком особам одночасно, які є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку, також не може бути прийняте судом до уваги як підстава для забезпечення позову, оскільки жодним чином не впливає на можливість виконання рішення суду у даній справі та не свідчить про необхідність вжиття додаткових способів захисту прав та інтересів позивача у разі прийняття судом рішення у даній справі на її користь.

При цьому, суд також звертає увагу позивача на те, що на час його звернення з заявою про забезпечення позову на офіційному веб-сайті Вільнозапорізької сільської ради відсутнє оголошення про проведення земельних торгів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824581200:05:000:0403, що свідчить на користь того факту, що земельні торги в найближчий час проведені бути не можуть.

Отже дійсної загрози в продажі земельної ділянки з кадастровим номером 4824581200:05:000:0403 на даний час не існує, а тому необхідність у вжитті заходів забезпечення позову відсутня.

Таким чином, бажаний позивачем спосіб забезпечення позову в даному випадку не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, мають лише характер особистих припущень, при цьому будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення чи реальні наміри відповідача вчинити дії щодо розпорядження земельною ділянкою, на яку претендує заявник, позивачем не надано, а судом, на підставі наявних матеріалів станом на час вирішення питання про забезпечення позову не встановлено.

З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих