Постанова

від 24.01.2023 по справі 400/1602/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/1602/22

Категорія: 109020100Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 27.10.2022 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вільнозапорізької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вільнозапорізької сільської ради про:

-визнання протиправним та скасування рішення ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №230 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ";

-зобов`язання Вільнозапорізької сільської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів), за його заявою від 20 жовтня 2021 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що рішенням Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №230 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з підстав того, що земельна ділянка площею 2,8 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №189, є неправомірним, оскільки не відповідає нормам Земельного кодексу України (далі ЗК України) та принципу розсудливості, оскільки дії відповідача спрямовані на перешкоджання позивачу в реалізації його права отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

- при розгляді заяви ОСОБА_1 від 20 жовтня 2021 року відповідачем не взяті до уваги графічні матеріали, додані до вказаної заяви, із зображенням земельної ділянки площею 5,2 га, кадастровий номер 4824581200:05:000:0403, при цьому прийнято оскаржуване рішення по несформованій земельній ділянці площею 2,8 га;

- згідно інформації Державного земельного кадастру від 20 січня 2022 року земельна ділянка площею 5,2 га, кадастровий номер 4824581200:05:000:0403, за рахунок якої має бути відведена земельна ділянка площею 2 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого сільського господарства, віднесена до земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, отже, перешкод у наданні позивачу вищезгаданого дозволу немає;

- земельна ділянка площею 5,2 га, кадастровий номер 4824581200:05:000:0403 на земельні торги не виставлялася і земельні торги щодо неї не розпочиналися.

Своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу Вільнозапорізька сільська рада не скористалася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вільнозапорізької сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів).

За результатами розгляду вказаного клопотання позивача Вільнозапорізькою сільською радою прийнято рішення ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №230, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , з підстав того, що земельна ділянка площею 2,8 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №189.

Не погодившись із рішенням Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №230, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував, що на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №230, земельні ділянки, зазначені ним у заяві, були включені до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги, а тому не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Крім того, приймаючи дане рішення, суд також врахував, що рішення Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №189 "Про затвердження переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами та надання дозволу на виготовлення відповідної документації" є чинним, позивачем в судовому порядку не оскаржено та не є предметом оскарження в даній справі.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. ч.7 ст. 116, ч.6 ст. 118, ст. 136 Земельного кодексу України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 ЗК встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст. 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.

Згідно приписів ст. 136 ЗК України слідує, що наявність у чинному законодавстві України обмежень щодо передачі у користування земельної ділянки, віднесеної до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч.4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому, фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №815/905/17.

Згідно доводів адміністративного позову вбачається, що позивач бажав отримати у власність земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки площею 5,2 га кадастровий номер 4824581200:05:000:0403.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №230 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у задоволенні заяви з підстав того, що земельна ділянка, орієнтовано площею 2,8 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами, згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №189 (викопіювання з плану землекористування 37) (а.с.5).

Тобто, позивач бажав отримати земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки площею 5,2 га кадастровий номер 4824581200:05:000:0403, а відмовлено йому у задоволенні заяви з вищевказаних підстав по земельній ділянці 2,8 га.

Втім, дослідивши наявну в матеріалах справи заяву позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою із графічними матеріалами (зворотній бік), колегією суддів встановлено, що ні в заяві ні в графічних матеріалах не зазначено яка саме земельна ділянка цікавить позивача, оскільки не вказано її точні координати та розмір.

Разом з тим, згідно рішення ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №189 "Про затвердження переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами та надання дозволу на виготовлення відповідної документації (https://vilnozaporizka.gromada.org.ua/news/1640852799/) земельні ділянки площею 5,2 га (кадастровий номер 4824581200:05:000:0403) та 2,8 га (кадастровий номер відсутній) включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення Вільнозапорізької сільської ради від 30 листопада 2021 року №230, земельні ділянки, зазначені ним у заяві, були включені до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги, а тому не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 січня 2023 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.