Рішення

від 27.10.2022 по справі 400/1602/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2022 р. Справа № 400/1602/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Вільнозапорізької сільської ради, вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, про:визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2021 року № 230; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі-позивач) до Вільнозапорізької сільської ради (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасувати рішення ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 230 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту земелеустроюмщодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язання Вільнозапорізької сільської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів), за його заявою від 20.10.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Відповідач Рішенням ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 230 відмовив у наданні дозволу на розробку проекту земелеустроюмщодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 . Рішення мотивоване тим, що земельна ділянка площею 2,8 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, нмфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 189. Позивач вважає, зазначену відмову неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на те, що відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , відповідач порушив норми Земельного кодексу України та принцип розсудливості, оскільки дії відповідача всіляко спрямовані на перешкоджання позивачу в реалізації його права отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 08.02.2022 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений ухвалою про відкриття строк не надав.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

20.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вільнозапорізької сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів)

За результатами розгляду вказаного клопотання позивача Вільнозапорізькою сільською радою прийнято Рішення ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року №230, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту земелеустроюмщодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , з підстав того, що земельна ділянка площею 2,8 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, нмфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року №189.

Не погодившись із рішенням Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року №230, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.

При цьому приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Таким чином, з аналізу приписів ст. 136 ЗК України слідує, що наявність у чинному законодавстві України обмежень щодо передачі у користування земельної ділянки, віднесеної до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями частин 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 частини 4 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Даний висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач бажає отримати у власність земельну ділянку орієнтовною площею 2 га за рахунок земельної ділянки площею 5,2 га кадастровий номер 4824581200:05:000:0403.

Судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4824581200:05:000:0403 включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, нмфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року №189.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року №230, дану земельну ділянку вже було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, а тому встановлені обставини свідчать про обґрунтованість посилань відповідача - суб`єкта владних повноважень на положення ст. 136 ЗК України, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 02 жовтня 2018 року по справі № 806/3708/15.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року №189 є чинним, позивачем в судовому порядку не оскаржувався та не є предметом оскарження в даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення від 30.11.2021 року №230, відповідач - Вільнозапорізька сільська рада діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Також, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо зобов`язання Вільнозапорізької сільської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів), за його заявою від 20.10.2021 року є похідною вимогою, а тому, враховуючи, що суд дійшов висновку про правомірність рішення Вільнозапорізької сільської ради про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів), викладену у рішенні від 30.11.2021 року №230, у задоволенні її також слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Вільнозапорізької сільської ради (вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, код ЄДРПОУ 04375671) про: - визнання протиправним та скасувати рішення ХІ позачергової сесії VІІІ скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 230 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту земелеустроюмщодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 "; зобов`язання Вільнозапорізької сільської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів), за його заявою від 20.10.2021 року відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.10.2022 року.

Суддя О.В. Малих